
- •Морфологічні ознаки
- •Морфологічні ознаки
- •Морфологічні ознаки
- •Морфологічні ознаки
- •Особливості біології та наукове значення
- •Особливості біології та наукове значення
- •Особливості біології та наукове значення
- •Особливості біології та наукове значення
- •Особливості біології та наукове значення
- •Особливості біології та наукове значення
- •Особливості біології та наукове значення
- •Особливості біології та наукове значення
- •Морфологічні ознаки
- •Особливості біології та наукове значення
- •Морфологічні ознаки
- •Морфологічні ознаки
- •Морфологічні ознаки
- •8 Малят. Вагітність триває біля 3 тижнів. Ста-тевозрілість настає на другому році життя. Місцями перебування слугують перш за все, цілинні ділянки, незаймані пустощі, пасовища. Агроценозів уникає.
- •Особливості біології та наукове значення
- •Особливості біології та наукове значення
Особливості біології та наукове значення
»—
місця
гніздування
декаді квітня. Оселяється поблизу великих водойм, маловідвідуваних людиною. Гніздо розміщують на високих деревах на верхівці або товстих бічних гілках крони. У кладці 2–3 яйця (початок травня). Насиджує переважно самка, 33–35 діб. Пташенята залишають гніздо через два місяця після вилуплення. Осіння міграція з кінця серпня до початку листопада (у Криму — до початку грудня). Живиться переважно рибою. При відсутності основного корму може здобувати земноводних, птахів, дрібних ссавців.
Морфологічні ознаки
Маса тіла — 1,1–2 кг, довжина тіла — 55–70 см, розмах крил — 145–170 см. Самка за розмірами дещо більша від самця, за забарвленням
не відрізняється. Хижий птах, більший за середні розміри. Верх бурий з невеликою плямистістю; низ білий. Крила знизу сірувато-білі з чорними кінцями і темними смугами. Хвіст світлий, короткий, з темними смугами. У польоті здалеку нагадує великого мартина.
режим збереження популяцій та заходи з охорони
Занесено до ЧКУ (1994), списків CITES (Додаток ІІ), Бернської (Додаток ІІ) та Боннської (Додаток ІІ) конвенцій. В Україні охороняється на об’єктах ПЗФ по всій території.
розмноження та розведення у спеціально створених умовах
Розмноження птахів у неволі в Україні не проводилось. У Пн. Америці проведені успішні експерименти з вирощення пташенят скопи, які були взяті з гнізда, з наступним випуском у природу.
Господарське та комерційне значення
Відомостей немає.
основні джерела інформації. Зубаровський, 1977; Костин, 1983; Hagemejer E.J.M. & Blair, 1997; Gavris, 1999; Горбань та ін., 2003; Birds in Europe, 2004; Гаврись та ін., 2007.
Автори: Г.Г. Гаврись, М.В. Химин Малюнок: І.І. Землянських
Хордові
Chordata
Milvus migrans (Boddaert, 1783)
Таксономічна належність
Клас — Птахи (Aves), ряд — Соколоподібні (Falconiformes), родина — Яструбові (Accipitridae). Один з 2-х видів роду, який об’єднує 6 підвидів. В Україні трапляється номінативний підвид — M. migrans migrans.
Природоохоронний статус виду
Вразливий.
ареал виду та його поширення в Україні
Гніздовий ареал виду охоплює велику територію, включаючи практично всю Європу, Азію, Африку та Австралію. Підвид, особини якого поширені в Україні, трапляється в Європі, на Кавказі, у Малій Азії, Пд.-зх. Африці. Гніздиться практично на всій території України, за винятком Криму та високогірних р-нів Карпат.
Чисельність і причини її зміни
В Україні гніздиться близько 2 тис. ос. Протягом останніх 30 років чисельність популяції скоротилась у 3–5 разів. Якщо на початку 1970-х рр. у пд. кутку лісового масиву, який знаходиться в межиріччі Дніпра та Десни, гніздилося близько 15 пар, то зараз — всього 2–3 пари. Найзна-чніший фактор, який призвів до скорочення чисельності, — відстріл птахів під час полювання на пернату дичину. Постійний негативний вплив відбувся внаслідок сильного рекреаційного навантаження на біотопи, де гніздяться ці птахи. Проте, зараз не відома головна причина такого різкого скорочення чисельності виду, в тому числі й української популяції.