- •1. Внутрішня політика гетьманського уряду.
- •2. Зовнішня політика гетьманського уряду. Одною з головних задач гетьманського уряду була боротьба за міжнародне визнання Української держави. Найважливішими напрямками зовнішньої політики були:
- •3. Підсумки.
- •1. Сутність нової економічної політики (неПу).
- •2. Нова економічна політика в Україні.
- •3. Значення неПу.
1. Сутність нової економічної політики (неПу).
У березні 1921 р. на Х з'їзді РКП (б) було вирішено відмовитися від спроб безпосереднього переходу до комуністичних форм життя, які на практиці вилилися в жорстокий терор і повний розвал економічного життя. З'їзд проголосив заміну грабіжницької продовольчої розкладки продовольчим податком. Це перший і найголовніший крок до нової економічної політики.
Нова економічна політика (НЕП) - новий напрямок внутрішньої політики радянського держави, яка була затверджена Х з'їзд РКП (б). Суть НЕПу полягала у використанні елементів ринкових відносин і різних форм власності. Головним заходом НЕПу була заміна продрозверстки продподатком в селі.
Основні заходи НЕПу:
1) Головне -- заміна продрозверстки продподатком. Продподаток передбачався меншим, ніж продрозверстка. Після виплати податку селянин одержував право вільно розпоряджатися плодами своєї праці, продавати їх. Це мало створити умови для успішного розвитку сільського господарства, народного господарства в цілому.
2) Децентралізація дрібних і середніх підприємств.
3) Відродження торгівлі і товарно-грошових відносин, дозвіл приватної торгівлі.
4) Здача в оренду, концесію частини підприємств дрібної та середньої промисловості (так, у американського мільйонера А. Хаммера були олівцева фабрика в Москві, фабрика з виробництва селітри на Уралі та ін.)
5) Запровадження стабільної валюти - червінці.
6) Розвиток кооперації.
7) Реорганізація апарату державного управління економікою.
Місто відчув позитивний вплив НЕПу вже в 1921-1923 рр.. Умови використання «Воєнного комунізму», денаціоналізація частини торгово-промислових закладів і дозвіл створювати нові стимулювали економічну активність населення, сприяли ліквідації товарного голоду, відновленню промисловості і транспорту. Однак завданням НЕПу було подолання труднощів, що виникли і побудову радянської моделі соціалізму дещо іншими методами. У країні продовжували існувати жорсткий однопартійний режим в політичній сфері і адміністративно-ринкова система в економіці.
2. Нова економічна політика в Україні.
Особливістю НЕПу в Україні було її більш пізній початок. У 1921 р. ситуація в Україні майже не змінилася. У деяких губерніях розмір продподатку дорівнював валовому збору зерна, тобто все вирощене підлягало вилученню. Це було обумовлено прагненням радянського керівництва «викачати» з українського села якнайбільше продовольчих ресурсів сугубо силовими, перевіреними в роки війни методами. Як і під час продрозверстки, в роки громадянської війни, практикувалося взяття заручників, терор і залякування селян. Таким чином, реально НЕП почався в Україні лише в початку 1922 р. Голод, що охопив райони півдня України в 1921-1922 рр.., ще більш відстрочив нормалізацію обстановки в сільському господарстві. Таким чином, спроба радянського керівництва затягти з введенням в Україні НЕПу пояснювалася його прагненням якомога довше користуватися без будь-яких обмежень продовольчими ресурсами України. Інтереси українського селянства при цьому не бралися до уваги. У цьому й полягає особливість переходу до НЕПу в Україні.
