Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ДОПОВНЕННЯ ДО ЗВІТУ травень 2012wfewfwe.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
19.09.2019
Размер:
49.14 Кб
Скачать

4.2 Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні

Чітка регламентація умов перевезень будь-яких видів вантажів здійснюється з метою забезпечення:

1. Схоронності вантажів, що перевозяться.

2. Своєчасності доставки вантажів.

3. Схоронності автотранспортних засобів, що здійснюють перевезення.

4. Дотримання Правил дорожнього руху.

5. Умов роботи, безпечних для життя та здоров’я водіїв автотранспортних засобів.

Норми правил перевезення вантажів так чи інакше визначають засоби досягнення цих цілей, встановлюючи способи перевезень окремих вантажів, вимоги до транспортної тари та до укладання вантажів, температурних та інших умов транспортування вантажів, форм перевізних документів та порядок їх оформлення тощо.

Дотримання Правил перевезення вантажів – одна з найважливіших умов транспортних договорів і є певним чином гарантією належного виконання перевізником своїх зобов’язань по укладеним договорам.

4.3 Організаційне оформлення комерційно_ господарських відносин ділових партнерів

4.4 Правила укладання договорів

4.5 Перегляд і припинення договорів

5. Індивідуальне завдання

5.1 Транспортна характеристика вантажу

5.2 Вибір транспортного засобу

5.2.Технічна характеристика автотранспортного засобу

5.2.2 Норми витрат палива

Норми витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті призначені для планування потреби підприємств, організацій та установ (далі підприємств) в паливно-мастильних матеріалах і контролю за їх витратами, ведення звітності, запровадження режиму економії і раціонального використання нафтопродуктів, а також можуть застосовуватися для розроблення питомих норм витрат палива.

Нормування витрат палива - це встановлення допустимої міри його споживання в певних умовах експлуатації автомобілів, для чого застосовуються базові лінійні норми, встановлені по моделях (модифікацях) автомобілів, та система нормативів і коригуючих коефіцієнтів, які дозволяють враховувати виконану транспортну роботу, кліматичні, дорожні та інші умови експлуатації.

Нормування витрат моторних олив та мастил здійснюється пропорційно витрат палива згідно з встановленими нормативами.

Види норм витрат палива

Для автомобілів встановлюються такі види норм витрат палива: базова лінійна норма на пробіг автомобіля - на 100 км; норма на виконання транспортної роботи (враховує додаткові витрати палива при русі автомобіля з вантажем) - на 100 тоннокілометрів (ткм); норма на одну тонну спорядженої маси Нg (враховує додаткові витрати палива при зміні спорядженої маси автомобіля, причепа або напівпричепа); норма на їздку з вантажем (враховує збільшення витрат палива, пов'язне з маневруванням та виконанням операцій завантаження і розвантаження на одну їздку;

норма на пробіг при виконанні спеціальної роботи - на 100 км;

норма на роботу спеціального обладнання, встановленого на автмобілях, - на годину або на виконану операцію;

норма на роботу незалежного обігрівача - на одну годину роботи незалежного обігрівача.

Базова лінійна норма Нs встановлюється:

- для вантажних автомобілів (за винятком самоскидів) - у спорядженою стані;

- для легкових автомобілів і автобусів (повна маса яких не перевищу 3,5 т) та самоскидів - з половиною навантаження;

- для автобусів (повна маса яких перевищує 3,5 т) - з повним навантаженням (повною масою);

- для вантажопасажирських автомобілів -у спорядженому стані з половиною маси пасажирів.

У зв'язку з тим, що більшість сучасних автомобілів мають багатоваріантне конструктивне виконання (комплектація однієї моделі автомобіля різними моделями двигуна, коробки передач, головної передачі тощо), новорозроблені та переглянуті у 1997 році базові лінійні норми наведені в окремих таблицях із зазначенням технічних даних та особливостей конструктивного виконання моделей (модифікацій) транспортних засобів, які дозволяють їх ідентифікувати. Ці норми поширюються лише на моделі (модифікації) автомобілів із зазначеними їх даними та особливостями конструктивного виконання. Базові лінійні норми витрат палива встановлені у таких одиницях вимірювання:

для бензинових, дизельних автомобілів та автомобілів, що працюють на рідженому (скрапленому) нафтовому газі, - у літрах на 100 км пробігу (л/І00 км);

для автомобілів, що працюють на стисненому природному газі,- в кубічних метрах на 100 км (м3/І00 км);

Норма на виконання транспортної роботи НW застосовується для бортових .антажних автомобілів і сідельних тягачів у складі автопоїздів, автомобілів-фургонів та вантажопасажирських автомобілів, які виконують роботу, що обліковується в тонно-кілометрах (може застосовуватися для легкових автомобілів і автобусів з причепами, які виконують транспортну роботу, що обліковується в тонно-кілометрах).

Граничне допустимі (максимальні) норми на виконання транспортної робо- нуу в залежності від виду палива становлять:

бензин - 2,0 л/І00 т'км; дизельне паливо - 1,3 л/І00 ткм; зріджений нафтовий газ - 2,5 л/І00 т-км; стиснений природний газ - 2,0 м3/І00 ткм; при газодизельному живленні двигуна - природного газу 1,2 м3/І00 ткм і дизельного палива 0,25 л/І00 т-км.

Фактична витрата палива на виконання транспортної роботи залежить від кіл: кості зупинок, фаз розгону-вибігу на одиницю шляху та від рельєфу місцевості.

Право встановлення конкретних величин норм витрат палива на виконань транспортної роботи у регламентованих межах надається керівника підприємств та затверджується наказом (розпорядженням) по підприємству.

Норма на одну тонну спорядженої маси Нg (автопоїзда, автомобіля, прич( па або напівпричепа) застосовується при розрахунках лінійної норми витрати пі лива при зміні спорядженої маси автомобіля відносно спорядженої маси базове го автомобіля, при розрахунках лінійної норми автопоїздів, тощо. Норми на о.і ну тонну спорядженої маси Нр (л/І00 т-км) в залежності від виду палива дорівнк ють відповідним нормам на виконання транспортної роботи згідно з п. 1.3.

Норма на їздку з вантажем Нz застосовується для автомобілів-самос кидів і автопоїздів з самоскидальними кузовами та враховує збільшення витра палива, пов'язане з маневруванням та виконанням операцій завантаження розвантаження на кожну їздку з вантажем. Нг установлено у такому розмірі:

0,25 л рідкого палива (0,25 м^ природного газу) на кожну одиницю са москидного рухомого складу;

0,2 м3 природного газу і 0,1 л дизельного палива при газодизельном живленні двигуна.

Норма на роботу спеціального обладнання, встановленого на автомобіля; Н об. застосовується для спеціальних та спеціалізованих автомобілів, які вико нують спеціальні роботи під час стоянки (автокрани, компресорні, бурильн установки, тощо).

Норма на пробіг при виконанні спеціальної роботи Нsc застосовується для спеціальних та спеціалізованих автомобілів, які виконують спеціальні роботи під час руху (снігоочисники, поливомиєчні, тощо).

Норма на роботу незалежного обігрівача Нон застосовується для авто­мобілів, обладнаних незалежними обігрівачами.

Користування обігрівачами допускається при температурі навколишнього середовища від 0 до + 10 °С - до 50% тривалості роботи автомобіля на лінії, при температурі нижче О °С - від 50 до 100 % тривалості роботи автомобіля.

5.2.3 Види маршрутів.

Поняття про маршрути руху транспортних засобів

Робота транспорних засобів на лінії здійснюється по заздалегіть наміченим маршрутам.

Організація руху ТЗ при здійсненні перевезень повинна бути організована таким чином, щоб продуктивність їх роботи була найбільшою, а собівартість перевезень – найменьшою, що досягається оптимальним вико­ристанням пробігу транспортних засобів.

Існують різні методи організації руху у залежності від:

  • відстані перевезень;

  • характера вантажних потоків;

  • типу транпортних засобів.

Маршрут – це попередньо розроблений найбільш раціональний шлях руху транспортних засобів між вантажними пунктами.

Маршрутом руху називається шлях прямуван­ня транспортного засобу при виконанні перевезень.

В маршрут можуть включатися вантажі, перевезення яких можливе на одному і тому ж типі транспортних засобів і що співпадають у часі по термінам подання до перевезення.

Перевезення вантажів здійснюється на різних маршрутах, які обираються у залежності від:

  • розташування пунктів виробництва та споживання;

  • виду вантажу;

  • розмірів партій вантажів;

  • умов та вимог на поставки;

  • вантажності та характеристик транспортних засобів ;

  • дислокації автотранспортних підприємств.

Маршрути розподіляються:

  • за протяжністю;

  • за часом освоєння (періодом часу року);

  • за способом руху.

За протяжністю маршрути розподіляються на:

  • міські ( у межах міста);

  • приміські (за межі міста на відстань до 50 км включно);

  • міжміські ( за межі міста або будь-якого населеного пункту на відстань більш ніж 50 км);

  • міжнародні ( за межі кордонів УкраЇни).

За часом освоєння (за періодом часу року):

  • постійні (що здійснюються протягом року );

  • сезонні (здійснюються протягом визначеного періоду часу);

  • тимчасові (перевезення вантажів епізодичного характеру).

За способом руху маршрути руху бувають: маятниковими та кільцевими.

Маятникові маршрути розподіляються на:

  • маятникові із зворотнім не завантаженим пробігом;

  • маятникові із зворотнім частково завантаженим пробігом;

  • маятникові із зворотнім завантаженим пробігом;

  • радіальні.

Кільцеві маршрути розподіляються на:

  • прості;

  • розвізні;

  • збірні;

  • розвозочно-збірні.

Фактори, які враховують при складанні маршрутів руху.

Для вирішення питання про доцільність відкриття маршруту попередньо необхідно:

- визначити необхідність у перевезеннях вантажів по даному маршруту (передбачаємий стійкий вантажопотік);

- обрати трасу руху та обстежити дорожні умови.

- скласти техніко-економічне обґрунтування маршруту.

Маршрути відкривають при наявності стійкого вантажопотоку та умов, що забезпечують безпеку руху.

При розробці маршрутів необхідно передбачати:

1.Використання типу автотранспортних засобів, що відповідають виду перевезень.

2. Можливість контролю за рухом.

3. Забезпечення координованого руху автотранспортних засобів автотранспортного підприємства на існуючих маршрутах, а також з роботою інших видів транспорту.

Вибір траси маршруту виконується при дотриманні наступних вимог:

  • відповідність типу покриття, стану та ширини проїжджої частини дороги та узбіччя, горизонтальних та вертикальних кривих, продольних уклонів, видимості та обладнання доріг, а також залізничних переїздів, встановленим вимогам та правилам;

  • відповідності загальної ваги автотранспорту с максимально допустимим навантаженням на мости та дороги, що розташовані на маршруті.

У залежності від величини вантажопотоку, дорожних умов необхідно передбачати наявність:

майданчиків для розвороту та стоянки автотранспорту у початкових та кінцевих пунктах маршруту;

спеціальних майданчиків для заїзду – «карманів», навантажувальних майданчиків.

Маршрутизація перевезень

Маршрутизация перевезень - це розробка послідовності руху транспортного засобу поміж пунктами, що кореспондуються.

По одному маршруту можна перевозити вантаж, що допускається транспорту­вати однім і тим же типом транспортного засобу. Отже, при виконанні маршрутизації пе­ревезень необхідно виділити серед всіх вантажів групи однорідних (з точки зору можливості їх перевезення на одному і тому же типі транспортного засобу). Маршрути складають окремо по кожній групі вантажів, що співпадають по часу виконання перевезень.

При розробці маршрутів перевезень повинні бути відомі:

  • розташування відправників вантажу і одержувачів вантажу;

  • дислокація парку транспортних засобів;

  • обсяг вивозу і завозу вантажу;

  • характеристики транспортної мережі та умови руху по ній.

Необхідно знайти: задовольняючі певним вимогам організа­ції транспортного процесу у часі, впорядковані чисельні пункти (АТП, відправники вантажу, одержувачі вантажу), що являють собою маршрути, перевезення на яких вимагають мінімуму транспортних витрат.

Основним зміс­том задачі маршрутизації є визначення оптимального плану повернення порож­ніх автомобілів, що забезпечують максимально високий коефіцієнт використан­ня пробігу і відповідно мінімальні транспортні витрати.

Маршрутизація дозволяє оптимізувати вантажопотоки з урахуванням:

  • обсягів перевезень;

  • напрямку;

  • дальності;

  • термінів доставки;

  • завантаженості доріг різних категорій;

  • послідовності руху;

  • ефективності доставки.

Основними задачами маршрутизації є;

  • організація руху;

  • мінімізація термінів доставки вантажів;

  • безпека руху;

  • ефективне використання транспортних засобів;

  • виконання планів та графіків перевезень;

  • оперативність у реагуванні на зміни дорожніх умов.

5.2.4 Розрахунок техніко-експлуатаційних показників на маршруті

5.2.5 Організація праці водіїв . Графіки роботи водіїв

6. Внутрішньо паркове диспетчерське керівництво перевезення вантажів

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.