4. Укладання набуття чинності, дія, перегляд та припинення договорів

Договір перевезень - один із видів цивільно-правових договорів.

Договір - угода двох або декількох юридичних осіб ( підприємств, організацій, громадян), що встановлює та регулює їх взаємні права та обов'язки.

Договір це юридичний акт, з наявністю якого норми транспортного законодавста пов'язують виникнення взаємних прав та обов'язків сторін.

В договірних правовідносинах розрізняють: суб'єкт, предмет та зміст договору.

Суб'єктами договору є сторони, що його укладають. Таким чином, в транспортних відносинах одним із суб'єктів договору є транспортні підприємства, а другим - юридична особа, що користуєтьс послугами транспорту.

Предмет договору - майно, послуги або інша діяльність, з приводу якої укладається договір.

Зміст договору складає сукупність його умов, тобто формулюються права та обов'язки які сторони покладають на себе. В транспортних відносинах змістом договору є сукупність умов:

- про права та обов'язки підприємств транспорту та юридичних осіб, що користуються послугами підприємств транспорту;

- про організацію та виконання перевезень вантажу, пасажирів, багажу пошти та виконанню інших транспортних послуг.

Призначення договору - регулювання відносин сторін при виконанні перевезень. Умови, що встановлені транспортним законодавством не можуть змінюватись або відмінятись, вони діють незалежно від угоди сторін, ними необхідно керуватись. Тому умови, встановлені транспортним законодав-ством, не є предметом угоди сторін і в договір не включаються.

Угода сторін по договору може бути напрвлена не тільки на встановлення прав та обов'язків юридичних осіб, але й на зміну вже існуючих прав та обов'язків.

З метою забезпечення стабільності договірних відносин законодавство встановлює, що жодна із сторін не може одноосібно змінити умови договору або відмовитись від його виконання, за виключенням випадків, що перед-бачені законом.

Значення договору - на його основі організується та виконується транс-портний процес.

4.1 Основні нормативні акти: Закони України «Про автомобільний транспорт», «Про дорожній рух», Статут автомобільного транспорту (Концепція)

Законодавство про автомобільний транспорт складається з Законів України «Про автомобільний транспорт», «Про транспорт», «Про дорожній рух», чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень.

Закон України «Про автомобільний транспорт»

Завданнями законодавства з питань перевезень пасажирів та вантажів автомобільним

транспортом є визначення основних правових та організаційних основ державного

регулювання у сфері перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом;

встановлення вимог до перевізників, водіїв та транспортних засобів щодо забезпечення

безпеки перевезень та екологічної безпеки; визначення системи державного контролю,

прав , обов' язків та відповідальності державних органів виконавчої влади та перевізників

за порушення міжнародних договорів та Законодавства України.

Основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

Державне регулювання та контроль у сфері автомобільного транспорту спрямовані на:

• забезпечення балансу інтересів держави, органів місцевого самоврядування, користувачів транспортних послуг та підприємств, установ, організацій, інших юридичних та фізичних осіб - суб'єктів господарювання на автомобільному транспорті незалежно від форм власності;

- забезпечення якісного та безпечного функціонування автомобільного транспорту;

- розвиток та удосконалення нормативної бази діяльності автомобільного транспорту;

- визначення загальних засад стратегічного розвитку, системи управління, реформування та регулювання автомобільного транспорту;

- визначення пріоритетних напрямів розвитку та шляхів оптимізації діяльності автомобільного транспорту;

- захист прав споживачів під час їх транспортного обслуговування;

- захист національного ринку транспортних послуг та суб'єктів господарювання, що здійснюють свою діяльність у сфері автомобільного транспорту;

- створення рівних умов для роботи всіх суб'єктів господарювання, що здійснюють свою діяльність у сфері автомобільного транспорту, обмеження монополізму та розвиток конкуренції;

- забезпечення зайнятості населення, підготовки спеціалістів і робочих кадрів, охорони праці;

- раціональне використання енергетичних та матеріальних ресурсів;

- охорону довкілля від шкідливого впливу автомобільного транспорту, проведення науково-технічної роботи, досліджень та розвиток системи статистики.

Закон України «Про дорожній рух»

Закон регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов'язки і відповідальність суб'єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів державної виконавчої влади, об'єднань,

підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання.

Державне управління у сфері дорожнього руху та його безпеки здійснюється Кабінетом Міністрів України, спеціально уповноваженими на це центральними органами виконавчої влади, органами виконавчої влади в Автономній Республіці Крим, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування.

Забезпечення безпеки дорожнього руху в Україні покладається на Державну автомобільну інспекцію, а сем Державтоінспекцію Міністерства внутрішніх справ України, яка входить до системи органів Міністерства внутрішніх справ України.

Статут автомобільного транспорту (Концепція)

У Статуті АТ чітко розподілені функції відомчого автотранспорту та транспорту загального користування; конкретизовані і детально регламентовані обов`язки вантажовідправників та вантажоотримувачів у частині підготовки вантажу до перевезень і виконання навантажувально-розвантажувальних робіт; викладено порядок здачі та прийому вантажу, виконання транспортно-експедиційних операцій та інше.