9. Сутність міжнародних перевезень. Правове забезпечення міжнародних перевезень. Організація міжнародних перевезень. Міжнародні транспортні коридори.

У системі міжнародних економічних відносин важливе місце посідають відносини, пов'язані з організацією і здійсненням міжнародних перевезень пасажирів і вантажів різними видами транспорту (залізничним, автомобільним, повІтряним, морським, річковим). Міжнародні транспортні перевезення — це необхідна умова успішного розвитку міжнародних економічних відносин. Перевезення сировини, матеріалів, устаткування, сільськогосподарської продукції та інших вантажів, передбачених міжнародними договорами та угодами, — це один із засобів їх реального виконання. Від чіткого урегулювання міжнародних відносин у галузі транспорту залежать результати у міжнародному співробітництві в різних його напрямах.

Міжнародним вважається перевезення, що здійснюєтьсяміж двома чи більшою кількістю держав. Особливості міжнародного транспотного права такі, що виконання міжнародних перевезень керуються міжнародними нормативно-правовими актами та національними законодавчими документами країн-учасниць транспортного процесу. Правовою основою міжнародних перевезень, які регулюють взаємовідносини власника вантажу та перевізника являються законодавчі документи країни та міжнародних транспортних організацій. Міжнародні перевезення регулюють міжнародні конвенції про залізничні, автомобільні, авіаційні та морські перевезення. Щодо перевезення товарів укладено п’ять головних міжнародних актів: 1. Брюссельська конвенція про встановлення єдиних правил про коносамент 1924 р. (Гаазькі правила). У Брюссельській конвенції беруть

участь мало держав, однак Гаазькі правила широко застосовуються як типовий договір морського перевезення товарів. У 1968 році у конвенцію були внесені зміни і її назвали „Правила Гаага-Вісбі”.

2. Гамбурська конвенція 1978 р. про морські перевезення вантажів на практиці не застосовується.

3. Варшавська конвенція 1929 р. про уніфікацію правил міжнародних повітряних перевезень.

4. Конвенція СМR 1956 р. про контракти міжнародних автомобільних перевезень товарів.

.5. Конвенція КОТІФ 1980 р. про міжнародні залізничні перевезення.

Організація міжнародних перевезень здійснюється при виконанні таких умов:

• здійснення реєстрації транспортних засобів;

• здійснення допуску (ліцензування) до виконання міжнародних перевезень;

• забезпечення сертифікації транспортних засобів;

• отримання дозволу на здійснення міжнародних перевезень;

• виконання митних процедур;

• страхування відповідальності перевізника;

• дотримання умов праці та відпочинку екіпажів транспортних засобів;

• візова підтримка роботи водію.

Міжнародні перевезення відносять до специфічних видів зовнішньоекономічної діяльності, процес здійснення яких торкається як інтересів окремих суб'єктів, так і міждержавних інтересів держави. Ліцензуванню підлягають міжнародні перевезення пасажирів, багажу та вантажу усіма видами транспорту.

В даний час, як уже відзначалося, діє "Інкотермс-20010", в якому подано 11 базисних умов поставки. Мінімальні обв'язки продавця відносно транспорту - це поставка на умовах (франко-завод). За даною умовою продавцю необхідно тільки підготовити товар до відвантаження: упакувати, затарити, за-маркірувати. Всі інші обов'язки по переміщенню товару від місця виробництва до місця споживання лежать на покупцеві. Максимальні обов'язки по доставці товару приходяться на продавця при поставці на базисних умовах (поставлено без оплати мита) і (поставлено з оплатою мита). Всі інші комерційні терміни передбачають розподіл обов'язків по транспортуванню вантажу між продавцем і покупцем.

При здійсненні доставки товарів від продавця до покупця важливе значення мають питання: як буде організована ця доставка (за якими правилами) і якими договірними документами вона буде оформлена. Міжнародний транспортний коридор - це комплекс наземних та водних транспортних магістралей з відповідною інфраструктурою на визначеному напрямку, включаючи допоміжні споруди, під'їзні шляхи, прикордонні переходи, сервісні пункти, вантажні та пасажирські термінали, устаткування для управління рухом, організаційно-технічних заходів, законодавчих та нормативних актів, які забезпечують перевезення вантажів та пасажирів на рівні, що відповідає вимогам Європейського Співтовариства.

 Міжнародна мережа транспортних коридорів визначена Деклараціями Першої (31.10.1991 р., Прага), Другої (14-16.03.1994 р., Кріт) та Третьої (23-25.06.1997р., Гельсінкі) Пан-Європейських конференцій з питань транспорту. Затверджені десять Пан-європейських міжнародних транспортних коридорів, які отримали назву “критські”.