5.Сутність і функції закону вартості

Закон вартості - це закон товарного виробництва, згідно з яким виробництво та обмін товарів повинні здійснюватися відповідно до суспільно необхідними витратами праці на їх виробництво. Ці витрати створюють суспільну вартість і формують ціни. Закон вартості виконує такі функції: - Виступає в якості регулятора товарного виробництва; - Вимагає розвитку продуктивних сил суспільства; - Сприяє диференціації товаровиробників. Закон вартості виражає зв'язок між суспільно-необхідною працею і цінами товарів з урахуванням відносної відповідності попиту та пропозиції.

6.Сутність і функції грошей.

Гроші - це товар особливого роду, стихійно виділився з маси інших товарів на роль загального еквівалента. Появі грошей передував тривалий процес розвитку форм вартості як вираження історичного процесу розвитку то ¬ Варною обміну і його протиріч. З появою грошей форма сто ¬ тості приймає завершений вигляд. Сутність грошей полягає в тому, що, по-перше, вони є загальним еквівалентом, засобом для вираження вартості будь-якого товару, по-друге, за допомогою грошей відбувається облік громадськості праці приватних товаровиробників, по-третє, гроші являються інструментом регулювання економічних , а через них і суспільних відносин. Отже, гроші з економічною точки зору, слід розглядати як економічні відносини. У розвиненому товарному господарстві гроші виконують такі функції: - Заходи вартості; - Засоби звернення; - Кошти накопичення і утворення скарбів; - Засоби платежу. Кількість грошей, необхідних для звернення підпорядковується своїм певним законам. З урахуванням перших двох функцій грошей закон кількості грошей виражається формулою, в якій кількість грошей залежить від суми цін товарів і швидкості їх обігу:  де К - кількість грошей, необхідних для товарного обігу в певному році; Ц-сума цін товарів, що реалізуються у певному році;  О - середнє число оборотів кожної грошової одиниці за рік. Це загальний закон кількості грошей в обігу. З розвитком функцій грошей як засобу платежу ця формула набуває вигляду:  де К - кількість грошей, необхідних для товарного обігу; ΣЦ-сума цін товарів, проданих в кредит; П - сума платежів за борговими зобов'язаннями; ВП - сума взаимопогашающихся платежів; О - середнє число оборотів грошової одиниці за рік. Американський економіст Ірвінг Фішер залежність між ос ¬ новних показниками грошового обігу виражає формулою:  де Р - середній індекс цін; Y-реальний обсяг виробництва; М - грошова маса; V-швидкість обігу. Відповідно: М = PY / V. Перевищення кількості грошових знаків в обігу понад не ¬ обходимо призводить до інфляції.

7.Сутність і функції ринку

Ринок - це, перш за все, головний регулюючий механізм у системі суспільного відтворення, що функціонує на основі товарного виробництва. З цього погляду в ньому постійно відбуваються процеси, які й виступають елементами цього регулювання. До найбільш важливих, ключових категорій слід віднести категорію попиту і пропозиції.

Сутність ринку виявляється через його функції. Перша і одна з найголовніших полягає в тому, що ринок визначає ціну товару. За умови врівноважених між собою попиту і пропозиції ця ціна найбільш повно відображає вартість товару.Це пов'язано з тим, що рівноважна ціна характеризується певним збалансуванням попиту й пропозиції.

Наступна функція ринку полягає у формуванні й підтримці певних загальногосподарських пропозицій.Це пов'язано з тим, що в умовах вільного ринку виробник виготовляє продукцію, керуючись своїми суб'єктивними уявленнями про загальну потребу в цій продукції чи послугах. Головним орієнтиром при цьому для нього виступає рівень норми прибутку. У ті галузі, де ця норма найвища, спрямовується капітал, залишаючи без капіталовкладень інші галузі народного господарства, норма прибутку в яких на даний момент є невисокою. Приплив надлишкового капіталу в галузі з високою нормою прибутку призводить до переповнення ринку відповідним товаром і неодмінно викликає зниження ціни, а відтак, і прибутку. У тих же галузях, де капіталу відносно мало, відчувається перевищення попиту над пропозицією, що, у свою чергу, веде до зміни ціни і прибутку. Це знову залучає в ці галузі капітал, і так відбувається постійно. Реальним наслідком цього стає певна пропорційність в економіці, яка знов і знов порушується і так само знов і знов відновлюється через той же механізм ринку.

Ринок, як механізм саморегулювання товарного виробництва, виявляється ще в одній функції -стимулюючій. її суть полягає в тому, що дія взаємовпливу закону попиту і закону пропозиції веде до того, що ціна товару формується як ринкова, і той виробник, який має менші витрати на виробництво свого товару, отримує додатковий прибуток. Через ціну стимулюються також якість, швидка реакція виробника на зміни в попиті тощо.

8.Попит.Закон попиту Фактори зміни ринкового попиту.

Попит – це потреба покупця в деяких товарах або послугах, бажання придбати ці товари або послуги в певній кількості,а також можливість сплатити за покупку по цінах, що знаходяться в межах «доступного» діапазону.

Закон попиту :між ціною і обсягом попиту існує обернений зв’язок: обсяг попиту скорочується зі зростанням ціни і зростає зі зниженням ціни.

Нецінові фактори, які впливають на попит:

• рівень доходів у суспільстві;

• розміри ринку;

• мода, сезонність;

• наявність товарів-субститутів (замінників);

• інфляційні очікування.