Поняття системи. Системний аналіз. Класифікація систем. Етапи системного апарату.
Систе́ма — множина взаємопов'язаних елементів, відокремлена від середовища і яка взаємодіє з ним, як ціле.
Системний аналіз - науковий метод пізнання, що являє собою послідовність дій з установлення структурних зв'язків між змінними або елементами досліджуваної системи. Спирається на комплекс загальнонаукових, експериментальних, природничих, статистичних, математичних методів.
Системний аналіз інтенсивно запозичує і адаптує до вирішення прикладних задач математичні методи, розроблені в рамках кібернетики, теорії масового обслуговування, термодинаміки, статистичної радіотехніки й інших наукових галузей (у тому
числі й суспільних наук). Поява комп'ютерів істотно розширила можливості реалізації методології системного аналізу, тому що переважна більшість математичних задач, що були розв'язані у рамках досліджень системного характеру, не мають аналітичних
рішень і можуть бути вирішені тільки чисельними методами.
Найпоширенішим класом задач системного аналізу сьогодні є завдання оптимізаційного типу, пов'язані з визначенням екстремумів, рішенням систем лінійних і нелінійних диференційних рівнянь, задачі варіаційного числення.
Етапи проведення системного аналізу:
1. Визначення цілей досліджуваного об'єкта, явища, процесу, операції – та й самого дослідження в цілому.
2. Аналіз обмежень.
3. Аналіз простору альтернатив
4. Вибір критеріїв ефективності.
5. Синтез адекватної моделі.
6. Розробка рекомендацій. Це заключна частина системного аналізу, що містить висновки із проведеного дослідження та вказівки по реалізації його результатів.
Етапи системного аналізу багато в чому є "паралельними" для процесу ухвалення оптимального рішення.
Методи та способи дослідження в кібернетиці
Основними методами дослідження в кібернетиці є аналіз і синтез. По суті, це просто класичний розподіл етапів рішення задач.
У класичній логіці аналіз розглядається як спосіб рішення"зверху-вниз": від аксіоми до формули, свого роду прагнення "розкласти розглянутий об'єкт на складові частини". Цей метод застосовується для зниження складності задачі, коли проводиться декомпозиція досліджуваного об'єкта на складові частини, і кожна частина досліджується вже окремо. Це дозволяє підвищити рівень деталізації й досягти більш високої якості прогнозу. Звичайно, при цьому починають позначатися проблеми, пов'язані з функціонуванням об'єкта як цілого, - однак це вже залежить від досвіду й удачливості дослідника.
Синтез із такого погляду розглядається як спосіб рішення задач "знизу-нагору": від формули до аксіоми. На цьому етапі "усе складається разом", у єдиний комплекс.
Процеси аналізу й синтезу - це свого роду процеси "взаємнозворотні", і тому часто на практиці розглядаються як природні послідовні етапи при рішенні конкретної задачі. На етапі аналізу відбувається розкладання досліджуваного об'єкта на складові
частини, які досліджуються потім окремо. Після цього проводиться складання цих частин. На цьому ж етапі робиться спроба описати (точніше - відновити!) ті специфічні особливості, які визначають цілісність, нерозкладність досліджуваного об'єкта.
Кібернетика має досить потужний спосіб дослідження, що полягає в описі поширення інформаційних потоків у системі й вивченні способів для управління ними.
У загальному випадку можна виділити наступні стадії й вузлові пункти при вивченні інформаційних потоків:
• Джерело інформації.
• Середовище, по якому інформація поширюється.
• Приймач інформації.
• Стік інформації.
• Перекручування інформації
• Відновлення інформації (або зменшення перекручувань).