7.6 Охорона праці при виконанні робіт на висоті

Правила охорони праці при виконанні робіт на висоті (далі-правила) поширюються на суб'єкти господарювання, які організовують або виконують роботи на висоті, у тому числі верхолазні роботи, і встановлюють вимоги безпеки й охорони праці при будівництві, монтажі (демонтажі) конструкцій і устаткування, ремонті, реконструкції, експлуатації об'єктів.

Правила встановлюють єдиний порядок організації й виконання робіт на

висоті з метою забезпечення безпеки працівників.

До виконання робіт на висоті допускаються особи, не молодче 18 років і які пройшли:

- професійний відбір відповідно до переліку робіт, де необхідний професійний відбір, затвердженим спільним наказом Міністерства охорони здоров'я України й Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 23.09.94 № 263/121 і зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.01.95 під № 18/554;

- медичний огляд відповідно до вимог Положення про медичний огляд працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 31.03.94 № 45 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.06.94 піл № 136/345;

• спеціальне навчання й перевірку знань із питань охорони праці відповідно до вимог типового положення про порядок проведення навчання й перевірки знань із питань охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 26.01.2005 № 15 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2005 під № 231/10511;

• навчання й перевірку знань але пожежної безпеки осіб, що виконують вогневі роботи, відповідно до вимог.

При організації робіт на висоті варто враховувати, що основним небезпечним виробничим фактором при виконанні цих робіт є падіння працівника або предметів; супутніми можуть бути фактори: пожежна небезпека, дія електричного

струму, підвищені рівні запиленості, загазованості повітря, шуму, несприятливі метеорологічні умови й т.п.

Для створення безпечних умов при виконанні робіт на висоті необхідно:

- забезпечити наявність, міцність і стійкість огороджень, лісів, настилів, сходів і т.п.;

- забезпечити працівників необхідними засобами індивідуального і колективного захисту й використовувати їх по призначенню;

- виконувати в повному обсязі організаційні й технічні заходи, передбачені цими правилами;

- застосовувати технічно справні машини, механізми й пристрої, укомплектовані необхідною технічною документацією;

- забезпечити необхідну освітленість на робочих місцях і безпечні проходи до них;

- вживати заходів по усуненню або зменшенню впливу шкідливих і небезпечних факторів;

- ураховувати метеорологічні умови, а також стан здоров'я працівників, що виконують роботи на висоті.

На кожному підприємстві залежно від місцевих умов і особливостей виробництва роботодавець затверджує наказом перелік робіт на висоті.

Роботи, не передбачені цим переліком, виконуються по розпорядженнях осіб, яким дане право видачі нарядів (розпоряджень).

Працівники, зайняті на роботах із забрудненням або проведенням в несприятливих метеорологічних умовах, залежно від умов праці й прийнятої технології виробництва, повинні бути забезпечені відповідно до встановлених норм спеціальним одягом, спеціальним взуттям і іншими засобами індивідуального захисту.

Засоби захисту повинні вводитися в експлуатацію й застосовуватися лише в тому випадку, якщо вони відповідають вимогам чинного законодавства.

Засоби захисту повинні бути безпечними для життя й здоров'я працівників за умови їхнього застосування по призначенню з урахуванням правильного обслуговування й використання.

7.6.1 Вимоги до запобіжних стропів

Стропи, виготовлені із синтетичних канатів, плетених шнурів і стрічок, металевих канатів і ланцюгів, які використовуються при виконанні робіт на висоті, повинні відповідати вимогам технічних умов і документів по експлуатації виробників на конкретний вид виробу.

Стропи застосовуються для забезпечення безпеки робітників на висоті. Також стропи застосовуються при: переміщенні по опорним канатам, будівельних конструкціях, при переході через перешкоди, а також при закріпленні верхолазного обладнання.

Допускається використовувати для фіксації тіла на висоті в зручному робочому положенні додаткові, регульовані по довжині технологічні стропи, які не виконують функцію страховки.

Стропи можуть бути виготовлені з наступних матеріалів:

• плетеного шнура діаметром не менш 10 мм із розривним навантаженням не менш 22 кН;

• плетеного шнура діаметром 0,6 мм із розривним навантаженням не менш 7кН.

Відбраковування стропів проводиться відповідно до документів по експлуатації виготовлювача. Стропи, які виготовлені з металічного канату, відбраковуються при знаходженні наступних дефектів:

- видавлювання металевого сердечника, видавлювання аборозшарування дротів пасом;

• поверхневої й внутрішньої корозії;

• розрив дротів каната;

• місцевого збільшення або зменшення діаметра каната;

• поверхневе й внутрішнє спрацьовування каната;

• зменшення площі перетину дротів каната;

• деформації у вигляді роздавлених ділянок, перекручування, хвилястості, заломів, перегинів каната й т.д.;

• зменшення діаметра прутка, більш, ніж на 10% від первісного діаметру.

Випробування стропів, використовуваних у роботі, повинні проводитися перед початком експлуатації, а також не рідше одного разу в 6 місяців - у процесі експлуатації за методикою, викладеної в технічних умовах, документах по експлуатації виготовлювача.

7.6.2 Розрахунок опромінення персоналу

Для захисту працюючих від випромінювання при роботі просвічування зварних швів застосовують два види контейнерів: транспортні (КИЗ - 10, КИЗ-14) і робочі.

Для просвічування застосовуємо радіоактивний ізотоп ^|37Сз.

Зміни які проходять в організмі залежать від величини опромінення. Для визначення поглинаючої енергії будь-якого виду опромінення прийнято поняття поглинаючої дози опромінення її.

Для кількісної оцінки іонізуючої дії випромінювання використовується поняття експозиційної дози X. За одиницю експозиційної дози прийнятий Кл/кг.

Відношення між поглинутою дозою опромінення О і експозиційною дозою X має вигляд:

D=f.Х (Кл/кг) (7.3.)

де, f-коефіцієнт, який залежить від енергії випромінювання, для повітря f=0,85.

D=0,85-4,66-10'⁴=8,762-10"⁷ (Кл/кг)

Потужність дози опромінення за деякий інтервал часу Т визначаємо за формулою (5.4):

К=Г*А/R²(мр/год) (7.4)

де, Г- стала радіонукліда, Гр*м²/(ОБк);

А- активність радіонукліда, Бк;

К- радіус радіонукліду до персоналу, м.

ІО

К=12750-3,7-10/1.0 =2,3-10 (Кл/кг*с)=3,2(мр/год)

Допустимий час перебування персоналу в опромінювальній зоні, на протязі доби визначаємо за формулою (7.5):

І_доб=0,2/К (год) (7.5)

де, 0,2 мГр=0,2-10⁶ нГр—допустима добова доза для персоналу

t_доб = 0,2/2,3- 10-¹⁰=2,5(год)

7.6.3 Розрахунок тросів

Найхарактернішими дефектами тросів є обрив дротів або паєм сталевого канату; неякісна заплетка кінців канату; розплющення і розсплітка паєм; знос дротів і корозійне пошкодження паєм канату; тріщини, розшарування, надриви і корозійні раковини на поверхнях підвіски, гаку, втулки, коуша; зрощення кінців канату за допомогою вузлів.

Канатні троси слідує виготовляти з цільного канату. Зрощення канатів не допускається. При виготовленні гілок стропів кінці канатів повинні закладатися способом заплітання, гільзо-клиновим з'єднанням або за допомогою алюмінієвої

втулки.

Всі знімні вантажозахватні пристосування перед застосуванням проходять технічний огляд, при якому їх випробовують навантаженням, що перевищує номінальну вантажопідйомність. Пристосування повинні мати клеймо або бірку, де вказані номер, вантажопідйомність і дата випробування.

Вантажопідйомність стропів з нормованим запасом повинна відповідати зусиллю, яке на нього передається від ваги вантажу, що піднімається. Розривне зусилля канату визначають по формулі (7.6):

К=S k (кН) (7.6)

де, S—навантаження, яке діє на канат, кН;

K—коефіцієнт запасу міцності, який для канатів, що не перегинаються, рівний 5, для тих, що перегинаються 6.

Стропи розраховують з урахуванням кількості гілок канатів і кута їх нахилу

до вертикалі. Для стропів загального призначення, що мають декілька гілок, кут між гілками не повинен перевищувати 90°. Для стропів, призначених для підйому певного вантажу, враховують фактичний кут.

Зусилля (натягнення) в кожній гілці стропи визначаємо за формулою (7.7):

S=n Q/m k(кН) (7.7)

де, п—коефіцієнт, який залежить від кута нахилу а (при а = 30° n= 1,15, при а =45 n=1,41, при а=60° n=2);

Q_в-маса вантажу, який піднімається, кг;

m-число гілок каната;

k-коефіцієнт нерівномірності навантаження на гілку стропа, який залежний від числа гілок (при m=1.. .2,1 k=1; при m-3, k=Ю,75)

S=1,41 90/3 0,75=56,5 (кН)

Знаючи всі необхідні величини можна визначити розривне зусилля канату:

R=S k=56,5 6=339 (кН)

Відповідно до розрахунку вибираємо сталевий канат подвійного стикування типу Ж конструкції 6x19 діаметром 14 мм.

Розрахунок ланок вантажозахватних пристосувань (підвісок, гаків) зводиться до визначення нормальних напружень від розтягу і згину і визначається за формулою (7.8):

n=OOm/p (7.8)

де, O_р—запас міцності;

_Om—тимчасовий опір розриву, Па;

O_р—напруження від розтягу.

Запас міцності при згинаючому навантаженні визначаємо за формулою (7.9):

n_я.= М_ир / М_зг = O_m/O_зг>1,25 (7.9)

В процесі експлуатації сталеві канати періодично (один раз в 10 днів) необхідно оглядати і проводити їх бракування [16]