20. До земель лісогосподарського призначення належать:

1) землі, що мають природні лікувальні властивості, що їх використовують або можна використовувати для профілактики захворювань і лікування людей;

2) земельні ділянки у межах населених пунктів, що їх використовують для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування;

3) землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства;

4) ділянки суші з природними комплексами та об'єктами, що мають особливу екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність.

21. До земель водного фонду належать землі, зайняті:

1) ділянки водного простору з природними комплексами та об'єктами, що мають особливу екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність;

2) землі водопостачання, каналізації; для забезпечення роботи залізничного транспорту;

3) морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об'єктами, болотами, а також островами;

4) лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надано та їх використовують для потреб лісового господарства.

22. Землями промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення визнаються:

1) земельні ділянки у межах населених пунктів, що їх використовують для громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування;

2) земельні ділянки, надані у встановленому порядку підприємствам, установам та організаціям для здійснення відповідної діяльності;

3) землі, зайняті морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об'єктами, болотами, а також острови;

4) земельні ділянки у межах населених пунктів, що їх використовують для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування.

23. Земля в Україні може перебувати:

1) лише у державній власності;

2) лише у приватній власності

3) у державній, комунальній і приватній власності;

4) лише у державній та приватній власності.

24. Право власності на землю — це право:

1) володіння, користування і оренда землі;

2) володіння і користування землею;

3) володіння і розпоряджання землею;

4) володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

25. Суб'єктами спільної сумісної власності на земельні ділянки можуть бути:

1) підприємства;

2) державні органи;

3) подружжя;

4) органи місцевого самоврядування.

26. Право постійного користування земельною ділянкою — це право:

1) володіти та розпоряджатися землею;

2) володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками;

3) володіти і користуватися земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, з встановленим строком користування;

4) володіти і користуватися земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

27. Право оренди земельної ділянки – це:

1) право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками;

2) суспільні відносини, що регулюються нормами природоохоронного законодавства;

3) розпоряджання землями, що перебувають у спільній власності територіальних громад;

4) засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

28. Оренда земельної ділянки може бути короткостроковою — не більше як:

1) 5 років;

2) 10 років;

3) 25 років;

4) 50 років.

29. Право землекористувачів це:

1) право розпоряджатися земельною ділянкою;

2) право використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об'єкти, а також інші корисні властивості землі;

3) право державних органів використовувати корисні властивості земельного фонду України;

4) право змінювати цільове призначення землі.

30. Право земельного сервітуту — це право:

1) власника або землекористувача земельної ділянки на необмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками);

2) володіти та розпоряджатися землею;

3) володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками;

4) власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).

31. У разі проникнення коренів і гілок дерев з однієї земельної ділянки на іншу власники та землекористувачі земельних ділянок мають право:

1) в будь-якому разі відрізати корені дерев і кущів, які проникають із сусідньої земельної ділянки;

2) зруйнувати сусідню земельну ділянку;

3) відрізати корені дерев і кущів, які проникають із сусідньої земельної ділянки, якщо таке проникнення є перепоною у використанні земельної ділянки за цільовим призначенням;

4) на спільне використання плодів дерев.

32. Управління у сфері використання та охорони земель слід розглядати як:

1) організаційно-правову діяльність уповноважених органів з забезпечення раціональної та ефективної експлуатації земель усіма суб’єктами господарювання у межах, що визначені земельним законодавством України;

2) право спадкоємця користуватися земельною ділянкою;

3) сукупність правових інститутів, кожен з яких складається з групи юридичних норм, що регулюють однорідні земельні відносини;

4) лише регулювання земельних відносин з метою забезпечити права на землю громадян України.