1) Районною радою; 2) районною державною адміністрацією;
3) Обласною радою; 4) обласною державною адміністрацією.
25. Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються:
1) всеукраїнським референдумом;
2) Кабінетом Міністрів України;
3) Верховною Радою України;
4) центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.
26. Земельні спори щодо меж земельних ділянок у межах населених пунктів вирішують:
1) органи місцевого самоврядування;
2) органи виконавчої влади з питань земельних ресурсів;
3) Кабінет Міністрів України;
4) виключно суди.
27. Форма та порядок видачі державного акта України на межі адміністративно-тери-торіального утворення встановлюються:
1) всеукраїнським референдумом;
2) Кабінетом Міністрів України;
3) Верховною Радою України;
4) центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.
28. За рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування землі водного фонду для догляду за водними об’єктами, прибережними захисними смугами, смугами відведення, береговими смугами водних шляхів, гідротехнічними спорудами надаються у постійне користування:
1) державним водогосподарським організаціям;
2) юридичним особам, що використовують відповідні об’єкти;
3) фізичним особам, які використовують відповідні об’єкти;
4) підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи.
29. Підприємства, установи та організації, які здійснюють геологознімальні, пошукові, геодезичні та інші розвідувальні роботи можуть проводити такі роботи на підставі:
1) договору оренди;
2) угоди з власником землі або за погодженням із землекористувачем;
3) дозволу органів місцевого самоврядування ;
40 дозволу органів державної влади.
30. Зони особливого режиму використання земель це:
1) зони, створені навколо військових об’єктів Збройних Сил України;
2) зони навколо особливо цінних природних об’єктів;
3) зони навколо підземних та відкритих джерел водопостачання, водозабірних та водо-очисних споруд;
4) зони навколо об’єктів, які є джерелами виділення шкідливих речовин або інших шкідливих впливів на людину.
Тести з геодезії
1. Поверхня, в точках якої потенціал сили ваги Землі скрізь має одне і те ж саме значення, це:
1) Поверхня сфери. 2) Рівнева поверхня.
3) Плоска поверхня. 4) Поверхня еліпсоїду.
2. Фігура Землі, утворена рівневою поверхнею, що збігається з поверхнею Світового океану в стані цілковитого спокою та рівноваги, відповідно продовжена під материками, це:
1) Геоїд. 2) Земна куля.
3) Земний еліпсоїд. 4) Квазігеоїд.
3. Пряма, що збігається з напрямом дії сили ваги в даній точці, це:
1) Нормаль. 2) Силова лінія. 3) Прямовисна лінія. 4. Геоцентричний радіус-вектор.
4. Земний еліпсоїд, що характеризує найкращим чином фігуру та розміри всієї Землі, це:
1) Референц-еліпсоїд. 2) Рівне вий еліпсоїд.
3. Земний сфероїд. 4) Загальноземний еліпсоїд.
5. Земний еліпсоїд, який взято для опрацювання геодезичних вимірів та встановлення системи геодезичних координат, це:
1) Референц-еліпсоїд. 2) Рівне вий еліпсоїд.
3. Земний сфероїд. 4) Загальноземний еліпсоїд.
6. Кут між прямовисною лінією і нормаллю до поверхні земного еліпсоїда в даній точці, це:
1) Астрономічний азимут. 2) Геодезичний азимут.
3) Дирекційний кут. 4) Відхилення прямовисної лінії.
7. Три величини, дві з яких характеризують напрям нормалі до поверхні земного еліпсоїда в даній точці простору відносно площин його екватору і початкового меридіана, а третя є висотою точки над поверхнею земного еліпсоїда, це:
1) Геодезичні координати. 2) Астрономічні координати.
3) Географічні координати. 4) Геоцентричні координати.
8. Компоненти напряму прямовисної лінії в даній точці простору відносно площини перпендикулярної до осі обертання Землі та площини початкового астрономічного меридіану, це:
1) Геодезичні координати. 2) Астрономічні координати.
3) Географічні координати. 4) Геоцентричні координати.
9. Величини, що визначають положення точки в системі координат, початок якої збігається з центром мас Землі, це:
1) Геодезичні координати. 2) Астрономічні координати.
3) Географічні координати. 4) Геоцентричні координати.
10. Площина, що проходить через нормаль до поверхні земного еліпсоїда в даній точці і його малу вісь, це:
1) Площина астрономічного меридіана. 2) Площина геоцентричного меридіана.
3) Площина геодезичного меридіана. 4) Площина магнітного меридіана.
11. Площина, що вміщує прямовисну лінію в даній точці і паралельна до осі обертання Землі, це:
1) Площина астрономічного меридіана. 2) Площина геоцентричного меридіана.
3) Площина геодезичного меридіана. 4) Площина магнітного меридіана.
12. Кут, утворений нормаллю до поверхні земного еліпсоїда в даній точці і площиною його екватора, це:
1) Геодезична широта. 2) Геодезична довгота.
3) Астрономічна широта. 4) Астрономічна довгота.
13. Кут, утворений прямовисної лінією в даній точці і площиною, перпендикулярною до осі обертання Землі, це:
1) Геодезична широта. 2) Геодезична довгота.
3) Астрономічна широта. 4) Астрономічна довгота.
14. Двогранний кут між площинами геодезичного меридіана даної точки і початкового геодезичного меридіана, це:
1) Геодезична широта. 2) Геодезична довгота.
3) Астрономічна широта. 4) Астрономічна довгота.
15. Двогранний кут між площинами астрономічного меридіана даної точки і початкового астрономічного меридіана, це:
1) Геодезична широта. 2) Геодезична довгота.
3) Астрономічна широта. 4) Астрономічна довгота.
16. Висота точки над поверхнею земного еліпсоїда, це:
1) Ортометрична висота. 2) Геодезична висота.
3) Нормальна висота. 4) Динамічна висота.
17. Висота точки над поверхнею геоїда, відкладена по силовій лінії поля сили ваги, це:
1) Ортометрична висота. 2) Геодезична висота.
3) Нормальна висота. 4) Динамічна висота.
18. Двогранний кут між площиною астрономічного меридіана даної точки і вертикальною площиною заданого напряму, відлічуваний від північної (чи південної) частини меридіана за ходом годинникової стрілки, це:
1) Астрономічний азимут. 2) Геодезичний азимут.
3) Магнітний азимут. 4) Дирекційний кут.
19. Двогранний кут між площиною геодезичного меридіана даної точки та площиною, що проходить через нормаль у ній і вміщує заданий напрям, відлічуваний від напряму на північ за ходом годинникової стрілки, це:
1) Астрономічний азимут. 2) Геодезичний азимут.
3) Магнітний азимут. 4) Дирекційний кут.
20. Кут між лінією, паралельною до осі абсцис, і заданим напрямом, відлічуваний від північного напряму осі абсцис за ходом годинникової стрілки, це:
1) Астрономічний азимут. 2) Геодезичний азимут.
3) Магнітний азимут. 4) Дирекційний кут.
21. Визначення координат кінцевої точки лінії за її довжиною, напрямом і координатами початкової точки, це:
1) Пряма геодезична задача. 2) Обернена геодезична задача.
3) Теодолітний хід. 4) Нівелірний хід.
22. Визначення довжини і напряму лінії за заданими координатами її початкової та кінцевої точок, це:
1) Пряма геодезична задача. 2) Обернена геодезична задача.
3) Теодолітний хід. 4) Нівелірний хід.
23. Геодезична мережа, що забезпечує поширення координат на територію держави і є вихідною для побудови інших геодезичних мереж, це:
1) Геодезична мережа згущення. 2) Державна геодезична мережа.
3) Знімальна геодезична мережа. 4) Будівельна сітка.
24. Пристрій чи споруда для позначення положення геодезичного пункту на місцевості, це:
1) Центр геодезичного пункту. 2) Марка центра геодезичного пункту.
3) Нівелірний репер. 4) Геодезичний знак.
25. Пристрій, що є носієм координат геодезичного пункту, це:
1) Центр геодезичного пункту. 2) Марка центра геодезичного пункту.
3) Нівелірний репер. 4) Геодезичний знак.
26. Геодезичний знак, що закріплює пункт нівелірної мережі, це:
1) Центр геодезичного пункту. 2) Марка центра геодезичного пункту.
3) Нівелірний репер. 4) Геодезичний знак.
27. Величини, що визначають положення проекцій на горизонтальну площину вертикальної осі геодезичного приладу та осі візирної цілі відносно центру геодезичного пункту, це:
1) Координати осі приладів. 2) Елементи приведення.
3) Орієнтирні кути. 4) Поправки центрування та редукцію.
28. Метод побудови геодезичної мережі у вигляді трикутників, в яких виміряні всі їхні сторони, це:
1) Полігонометрія. 2) Трилатерація.
3) Тріангуляція. 4) GPS-спостереження.
29. Метод побудови геодезичної мережі шляхом вимірювання віддалей і горизонтальних кутів між пунктами ходу, це:
1) Полігонометрія. 2) Трилатерація.
3) Тріангуляція. 4) GPS-спостереження.
30. Метод побудови геодезичної мережі у вигляді трикутників, у яких виміряні їхні кути і деякі із сторін, це:
1) Полігонометрія. 2) Трилатерація.
3) Тріангуляція. 4) GPS-спостереження.
31. Основним методом створення державної геодезичної мережі в Україні є:
1) Тріангуляція. 2) Полігонометрія.
3) Трилатерація. 4) GPS- спостереження.
32. В основі розграфлення і номенклатури топографічних карт в Україні, тобто системи поділу карт на окремі листи, та їхнє позначення, лежить карта масштабу:
1) 1:100 000. 2) 1:50 000.
3) 1:1 000 000. 4) 1:500 000.
33. Великомасштабне картографічне зображення на площині в ортогональній проекції обмеженої частини місцевості, при якому не враховується кривина земної поверхні, це:
1) Топографічна карта. 2) Топографічний план.
3) Цифрова модель місцевості. 4) Кадастровий план.
34. Нівелювання за допомогою геодезичного приладу з горизонтальною візирною віссю, це:
1) Геометричне нівелювання. 2) Тригонометричне нівелювання.
3) Барометричне нівелювання. 4) Гідростатичне нівелювання.
35. Нівелювання за допомогою геодезичного приладу з похилою візирною віссю та визначенням віддалі, це:
1) Геометричне нівелювання. 2) Тригонометричне нівелювання.
3) Барометричне нівелювання. 4) Гідростатичне нівелювання.
36. Координати пункту, визначеного однократною прямою засічкою, дорівнюють:
1)
2)
; 
; 
;
.
3)
4)
;
.
37. Колімаційна похибка виникає при:
1) не перпендикулярності візирної вісі зорової труби теодоліта і вісі обертання труби.
2) не перпендикулярності вісі циліндричного рівня при алідаді горизонтального круга і вісі обертання теодоліта.
3) не перпендикулярності вісі обертання зорової труби теодоліта і вісі обертання теодоліта.
4) неточному наведенні на візирну ціль.
5) неточному центруванні теодоліта.
38. Головна умова нівеліра:
1) нівелір повинен бути встановленим на рівних відстанях від рейок.
2) візирна вісь зорової труби нівеліра повинна бути рівнобіжною вісі циліндричного рівня.
3) горизонтальна нитка сітки ниток повинна бути перпендикулярною вісі обертання нівеліра.
4) хід піднімальних гвинтів нівеліра повинен бути плавним, розміреним, без качань і заїдань.
39. Точність прямої засічки визначається формулою:
1)
2)
3)
4)
.
40. Румб напрямку - це:
1) Горизонтальний кут між напрямком магнітного меридіана точки спостереження і цим напрямком.
2) Кут на площині між північним напрямком осьового меридіана зони, або лінією йому рівнобіжною, і цим напрямком.
3) Двогранний кут між площиною геодезичного меридіана точки спостереження і площиною, що проходить через нормаль до поверхні референц-еліпсоїда у точці спостереження і цей напрямок.
4) Кут на площині між найближчим напрямком осьового меридіана зони, або лінією йому рівнобіжною, і цим напрямком
41. Елеваційний гвинт - це:
1) гвинт, з допомогою якого переміщується фокусуюча лінза зорової труби.
2) гвинт, що змінює положення сітки ниток зорової труби.
3) гвинт, яким нівелір закріплюється на штативі.
4) гвинт, що змінює у невеликих межах нахил зорової труби нівеліра.
42. Під час інвентаризації земельної ділянки її площа обчислюється за формулою:
1)
2)
3)
4)
43. Точність прямої засічки визначається формулою:
1)
2)
3) 4) .
Розглянуто на засіданні кафедри Геоінформатики та геодезії 19.01.2010 року, протокол № 7.
Завідуючий кафедрою,
професор, докт. техн.наук С.Г. Могильний