12. Науково-технічний прогрес та мистецтво

Обов'язковими елементами сучасного виробництва є результати науково-технічних досліджень, нові технології, наукові програми, плани та прогнози, автоматизовані системи наукової організації праці тощо. Дедалі зростає у виробництві роль науки, яка забезпечує теоретичну, духовну сторону практичної виробничої діяльності. Безпосередньо це проявляється у науково-технічному прогресі (НТП), який став головним чинником прогресу економічного.

Науково-технічний прогрес – це поступальний рух науки і техніки, еволюційний розвиток усіх елементів продуктивних сил суспільного виробництва на основі широкого пізнання й освоєння зовнішніх сил природи, це об'єктивна, постійно діюча закономірність розвитку матеріального виробництва, результатом якої є послідовне вдосконалення техніки, технології та організації виробництва, підвищення його ефективності.

Науково-технічна революція – це більш вузьке поняття. Вона є однією зі стадій чи форм НТП, коли останній набуває прискореного, стрибкоподібного характеру. Проявом науково-технічної революції є докорінна перебудова всієї технічної і технологічної основи виробництва, його організації й управління, які здійснюються на базі практичного використання фундаментальних відкриттів сучасної науки.

При визначенні сутності НТР слід, насамперед, звернути увагу на органічну єдність науки та техніки в процесі їхнього розвитку. Сучасна техніка і технологія неможливі без втілення в них наукових досягнень. Якщо в минулому наука виступала як самостійна сфера діяльності, незалежна від інших чинників суспільного життя, то з певного часу вона починає входити в тісний зв'язок з іншими сферами діяльності людини. Особливо посилюється її взаємозв'язок з виробництвом, технікою. Суттєво впливаючи на них, вона сама вже не може розвиватися без них.

У сучасному виробництві чітко проявляється тенденція до технологічного застосування науки і неухильне поступове перетворення її у безпосередню продуктивну силу. Цей процес має два взаємозв'язаних напрямки. По-перше, результати наукових досліджень втілюються в техніці, технології, у матеріальному виробництві взагалі, тобто наука виконує так звану матеріально-технічну функцію. По-друге, наукові знання впливають на самих виробників, на людей, їхній світогляд, творчі здібності. В ході розгортання НТР ця тенденція проявляється дедалі чіткіше, все нагальнішою стає об'єктивна необхідність вдосконалення творчих здібностей особистості, все більше зростає значення духовного розвитку трудящих як вирішального фактора матеріального виробництва. Без інтелектуального розвитку людини-робітника, інженера, техніка, організатора виробництва неможливий і успішний розвиток техніки, технології, використання їх у виробництві.

учасний етап НТР все більше пов'язується з такими її пріоритетними напрямами, як автоматизація, роботизація, кібернетизація, розвиток мікроелектроніки, біотехнології, інформатики.

Ядром, основою власне автоматизації є комп'ютерна техніка. Водночас дедалі більшу роль у житті суспільства відіграє інформатика. "Інформатика" – французький за походженням термін, що поєднав у собі два слова: "інформація" і "автоматика". Тому сучасний етап науково-технічної революції можна назвати комп'ютерно-інформаційним.

13.Естетичне виховання і мистецтво  У повсякденній свідомості саме поняття «естетичне виховання» часто зводиться, по суті, до художнього. Між тим художнє і теоретичне естетичне виховання аж ніяк не вичерпують цього поняття. Більше того, воно ніяк не може бути зведена і до впливу на особистість всіх видів і жанрів мистецтва, хоча роль мистецтва у естетичному і, перш за все в художньому вихованні, безсумнівно, є головною.  Визначаючи мету такого виховання в нашому суспільстві, часто говорять, що вона полягає у формуванні всебічно гармонійно розвиненої особистості. Естетичний розвиток є суттєвою стороною всебічного та гармонійного зростання особистості.  Під естетично розвиненою особистістю розуміється особистість, що досягла високого рівня естетичної культури, що визначається рядом показників, які аж ніяк не зводяться тільки до художньої ерудиції. Саме формування естетично розвиненої особистості є специфічною метою естетичного виховання в нашому суспільстві.  Рівень естетичної культури особистості - складне структурне утворення, що включає ряд взаємопов'язаних між собою елементів.  У нього входить як теоретичне освоєння естетики, історії та теорії різних видів мистецтва, так і, головним чином, практичне знайомство з багатьма класичними та сучасними художніми творами, тобто весь запас знань, сприйнятий особистістю протягом життя, а також закріплене у пам'яті художньої інформації .  Естетичне відображення дійсності - це оціночний вид пізнання. Для характеристики рівня естетичної культури індивіда не байдуже, що він насправді і в мистецтві оцінює як прекрасне або як потворне, над чим сміється, а від чого приходить у захоплення.  Отже, другим важливим елементом рівня культури особистості буде рівень її естетичних і художніх оціночних уявлень. До рівня перших належать: 1) розвиненість здатності естетичного і художнього сприйняття; 2) розвиненість естетичного та художнього смаку; 3) характер естетичних ідеалів особистості.  Здатність до естетичного сприймання явищ природи з'явилася набагато пізніше, ніж естетична оцінка виробів людських рук і плодів людської праці. Це результат досить складного і тривалого розвитку почуттів.  Багато жанри класичного і сучасного мистецтва, окремі твори його вимагають серйозної підготовки і достатнього рівня культури для їх глибокого освоєння. Ця більшість творів симфонічної, інструментальної та оперної музики, філософський і психологічний романи, трагедія, епос, складні метафоричні образи сучасноговіршування, символічна мова класичного танцю та багато іншого. Достатня для сучасної людини культура художнього сприйняття досягається лише в результаті цілеспрямованого естетичного виховання і в школі, і в музеї, і в лекторіях і особливо за допомогою сучасних засобів масової інформації та пропаганди, а також у результаті тривалого процесу самоосвіти і самовиховання.  Безліч накопичуються естетичних і художніх сприйнять породжує естетичний смак як здатність і певний критерій оцінки явищ дійсності і мистецтва. Він явище більш складне, ніж одиничне естетичне сприйняття. Це вже як би узагальнення та інтеграція всього відповідного досвіду людини і елемент не тільки індивідуального, а й суспільного або групового естетичної свідомості.  Естетичний смак - поняття більш широке, ніж художній смак. Його розвиненість - найважливіший показник естетичної культури особистості, хоча, звичайно, він є категорією класової і історично конкретної, бо нерозривно пов'язаний з естетичними ідеалами. Розвиненість такого смаку у сучасної молодої людини позначається вже при розрізненні красивого і прекрасного.  Людина, яка доторкнеться до художньої творчості, починає розуміти мистецтво набагато глибше, тонше і різностороннє. Незмірно зростає його культура художнього сприйняття, самовдосконалюється смак, більш чіткими й усвідомленими стають естетичні ідеали. Отже, безпосереднє зіткнення з художньою творчістю є одним з важливих практичних показників рівня художньої культури особистості.