- •6.040106 "Екологія та охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування")
- •Мета і задачі лекційного курсу
- •1. Мета і задачі вивчення дисципліни
- •Лекція 1
- •1 Загальні відомості
- •2. Способи виробництва
- •3. Властивості сірчаної кислоти та олеуму
- •4. Сировина для виробництва сірчаної кислоти
- •Список літератури
- •Лекція 2 отримання сірчистого газу
- •1. Випалення колчедану
- •2. Спалювання сірки та іншої сірковмісної сировини
- •3. Печі для спалювання сірковмісної сировини
- •4. Очищення сірчистого газу від пилу
- •Список літератури
- •Лекції 3-4
- •1. Окислення сірчистого ангідриду. Теоретичні основи процесу окислення
- •2. Каталізатори окислення
- •3. Контактні апарати
- •4. Абсорбція sо3
- •4. Сучасні технологічні схеми виробництва
- •6. Теоретичні основи процесу отримання баштової сірчаної кислоти
- •7. Технологічна схема отримання баштової сірчаної кислоти
- •8. Башти отримання сірчаної кислоти
- •Список літератури
- •Лекція 5 переробка відходів сірчанокислотного виробництва
- •1. Причини винекнення відходів при отримання сірчаної кислоти
- •2. Витягання кольорових металів з огарків
- •3. Використання огарків в доменному виробництві
- •4. Виробництво пігментів з огарків і огаркового пилу
- •5. Витягання селену з шламів
- •Лекція 6 технологія виробництва нітратної кислоти
- •1. Історія розвитку технології виробництва нітратної кислоти
- •2. Властивості нітратної кислоти
- •4. Теоретичні основи виробництва
- •Лекція 7
- •Лекція 8
- •Контроль і автоматизація виробництва
- •2. Техніко-економічні показники
- •3. Отримання концентрованої нітратної кислоти
- •4. Концентрація відпрацьованої сірчаної кислоти
- •6. Прямий синтез hno3 з оксидів азоту
- •Лекція 9
- •1. Токсикологічна характеристика відходів, що утворюються у виробництві нітратної кислоти
- •2. Вплив забруднень виробництв нітратної кислоти на оточуюче сереровище
- •3. Методи і засоби контролю за станом повітряного басейну і дотримання нормативів гдв
- •4. Заходи щодо зниження техногенного навантаження на навколишнє середовище
- •Лекція 10 виробництво фосфорної кислоти. Переробка відходів
- •1. Виробництво екстракційної фосфорної кислоти
- •2. Відходи виробництва екстракційної фосфорної кислоти
- •3. Відходи виробництва термічної фосфорної кислоти
- •Лекція 11
- •1. Отримання зв’язаного азоту
- •2. Розділення повітря глибоким охолоджуванням
- •3. Розділення повітря методом ректифікації
- •4. Агрегат розділення повітря.
- •5. Основна апаратура
- •Лекції 12 – 13
- •1. Отримання азотоводневої суміші розділенням коксового газа методом глибокого охолоджування
- •2. Конверсія вуглеводних газів
- •3. Конверсія метану з водяною парою
- •4. Парокиснева і парокисневоповітряна конверсія метану
- •5. Каталізатори конверсії метану
- •6. Технологічні схеми процесів конверсії сн4 та со
- •7. Інші методи отриманя водню
- •8. Очищення конвертованого газа від со і со2
- •9. Компримірування газів
- •Лекція 14 синтез аміаку
- •1. Теоретичні основи процесу
- •2. Каталізатори синтезу аміаку
- •3. Технологічні схеми синтезу аміаку
- •4. Зберігання і транспортування аміаку
- •Технологія основних виробництв та промислова екологія текст лекцій
- •6.040106 "Екологія та охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування")
- •Видавництво Технологічного інституту сну імені Володимира Даля (м. Сєвєродонецьк)
5. Основна апаратура
Регенератори — вертикальні циліндричні апарати діаметром 3,2 м і заввишки 9,75 м (азотні регенератори), і діаметром 2,2 м та заввишки 9,9 м (кисневі регенератори), виготовлені з спеціальної сталі. Усередині апаратів розміщено велика кількість концентричних паралельно включених змійовиків з мідних трубок діаметром 12 мм, по яких рухається чистий азот. Міжтрубний простір заповнений насадкою з шматків роздробленого базальту або кварциту розміром 4— 8 мм. У середній зоні регенератора розташований колектор для відведення частини повітря.
Для автоматичного перемикання потоків регенератори оснащуються системою клапанів.
Нижня колона ректифікації являє собою вертикальний циліндровий апарат, виготовлений з неіржавіючої сталі, діаметром 2,4 і заввишки 7,27 м. В середині корпусу є циліндрова вставка і стакан, в яких розміщені 33 ректифікаційних і 3 промивних латунні сітчасті тарілки. Відстань між тарілками — 110 мм. Тарілки кільця, двох зливні. У верхній частині стакана розташована збірка, рідкого азоту з вікнами для переливу частини рідини на тарілки. У середній частині стакана є збірка для відведення «брудного» азоту з колони.
Верхня та додаткова колони скомпоновані разом і є вертикальним циліндровим апаратом загальною висотою 9,82 м, аналогічний по конструкції колони. Оскільки потоки газів і рідини сильно міняються по висоті колони, то й перетин колони також різний. Так, діаметри нижньої, середньої і верхньої частин цієї колони рівні 2,2 м, 2,6 м і 1,9 м, а число розміщених тарілок відповідно 14, 16 і 28 штук. У внутрішньому стакані в середній частині колонну розміщені збірка кубової рідини, що живить 17-у тарілку, і збірку рідкого «брудного» азоту, що живить 30-у тарілку. Зверху колони розташований мірник чистого азоту, що подає рідину на верхню тарілку.
Основний конденсатор-випарник — вертикальний кожухотрубчастий апарат, в міжтрубний простір якого поступає газоподібний азот і після зрідження виходить з апарату. У трубки апарату подається на випарення кисень. Суміш рідкого кисню і пари, що утворюється, піднімається по трубках вгору, де газ відділяється від рідини і відводиться, а рідина переливається вниз по циркуляційній трубі, розміщеній в центрі апарату. Таким чином, трубки апарату постійно заповнені рідиною; при «сухому» режимі на трубках може виділятися твердий ацетилен.
У центральній частині апарату розташована труба з прорізами для подачі рідкого кисню у виносний конденсатор випарювач.
Питання для самоконтролю:
Яка є перша стадія процесу переробки коксового газу ?
Що є джерелом для отримання азоту і кисню?
Який процес прийнято називати глибоким охолоджуванням?
Як проводять розділення повітря методом ректифікації?
Якими апаратами проводять стискування повітря на установках малою і середньою продуктивності?
Назвіть основну апаратуру для розділення повітря.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
Зарецкий С.А., Сучкова В.Н. Технология электрохимических производств. – М.: Высшая школа, 1970. – 363 с.
Генкин А.Э. Оборудование химических заводов. – М.: Высшая школа, 1978. – 272 с.
Тетеревнов А.И., Печковский В.В. Оборудование заводов неорганических веществ и основы проектирования. – Минск: Высшая школа, 1981. – 335 с.
Гельперин Н.И. Основные процессы и аппараты химической технологии. – М.: Химия, 1981. – 812 с.
Бесков В.С., Сафронов В.С. Общая химическая технология и основы промышленной экологии: Учебник для вузов. – М.: Химия, 1999. – 472 с.
