- •6.040106 "Екологія та охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування")
- •Мета і задачі лекційного курсу
- •1. Мета і задачі вивчення дисципліни
- •Лекція 1
- •1 Загальні відомості
- •2. Способи виробництва
- •3. Властивості сірчаної кислоти та олеуму
- •4. Сировина для виробництва сірчаної кислоти
- •Список літератури
- •Лекція 2 отримання сірчистого газу
- •1. Випалення колчедану
- •2. Спалювання сірки та іншої сірковмісної сировини
- •3. Печі для спалювання сірковмісної сировини
- •4. Очищення сірчистого газу від пилу
- •Список літератури
- •Лекції 3-4
- •1. Окислення сірчистого ангідриду. Теоретичні основи процесу окислення
- •2. Каталізатори окислення
- •3. Контактні апарати
- •4. Абсорбція sо3
- •4. Сучасні технологічні схеми виробництва
- •6. Теоретичні основи процесу отримання баштової сірчаної кислоти
- •7. Технологічна схема отримання баштової сірчаної кислоти
- •8. Башти отримання сірчаної кислоти
- •Список літератури
- •Лекція 5 переробка відходів сірчанокислотного виробництва
- •1. Причини винекнення відходів при отримання сірчаної кислоти
- •2. Витягання кольорових металів з огарків
- •3. Використання огарків в доменному виробництві
- •4. Виробництво пігментів з огарків і огаркового пилу
- •5. Витягання селену з шламів
- •Лекція 6 технологія виробництва нітратної кислоти
- •1. Історія розвитку технології виробництва нітратної кислоти
- •2. Властивості нітратної кислоти
- •4. Теоретичні основи виробництва
- •Лекція 7
- •Лекція 8
- •Контроль і автоматизація виробництва
- •2. Техніко-економічні показники
- •3. Отримання концентрованої нітратної кислоти
- •4. Концентрація відпрацьованої сірчаної кислоти
- •6. Прямий синтез hno3 з оксидів азоту
- •Лекція 9
- •1. Токсикологічна характеристика відходів, що утворюються у виробництві нітратної кислоти
- •2. Вплив забруднень виробництв нітратної кислоти на оточуюче сереровище
- •3. Методи і засоби контролю за станом повітряного басейну і дотримання нормативів гдв
- •4. Заходи щодо зниження техногенного навантаження на навколишнє середовище
- •Лекція 10 виробництво фосфорної кислоти. Переробка відходів
- •1. Виробництво екстракційної фосфорної кислоти
- •2. Відходи виробництва екстракційної фосфорної кислоти
- •3. Відходи виробництва термічної фосфорної кислоти
- •Лекція 11
- •1. Отримання зв’язаного азоту
- •2. Розділення повітря глибоким охолоджуванням
- •3. Розділення повітря методом ректифікації
- •4. Агрегат розділення повітря.
- •5. Основна апаратура
- •Лекції 12 – 13
- •1. Отримання азотоводневої суміші розділенням коксового газа методом глибокого охолоджування
- •2. Конверсія вуглеводних газів
- •3. Конверсія метану з водяною парою
- •4. Парокиснева і парокисневоповітряна конверсія метану
- •5. Каталізатори конверсії метану
- •6. Технологічні схеми процесів конверсії сн4 та со
- •7. Інші методи отриманя водню
- •8. Очищення конвертованого газа від со і со2
- •9. Компримірування газів
- •Лекція 14 синтез аміаку
- •1. Теоретичні основи процесу
- •2. Каталізатори синтезу аміаку
- •3. Технологічні схеми синтезу аміаку
- •4. Зберігання і транспортування аміаку
- •Технологія основних виробництв та промислова екологія текст лекцій
- •6.040106 "Екологія та охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування")
- •Видавництво Технологічного інституту сну імені Володимира Даля (м. Сєвєродонецьк)
2. Вплив забруднень виробництв нітратної кислоти на оточуюче сереровище
Нітратна кислота, що утворюється при розчиненні у воді оксидів азоту утворює кислотні осідання. Також оксиди азоту випадають на поверхню землі разом з дощем, туманом, снігом і пилом.
Величезної шкоди завдають кислотні дощі лісам. Кислота збільшує рухливість в грунтах алюмінію, який токсичний для дрібного коріння. Особливо страждають хвойні дерева, тому що накопичують більше шкідливих речовин за один і той же період. Природного відновлення хвойних і листяних лісів не відбувається.
Кислотні дощі завдають збитки сільськогосподарським культурам: ушкоджуються тканини рослин, змінюється обмін речовин в клітинах, рослини уповільнюють зростання і розвиток, падає врожайність.
Оксиди азоту у дрібних тварин викликають роздратування слизових обо-лонок, кашель, задишку і смерть від набряку легенів не пізніше, ніж через добу. У крупних тварин отруєння розвивається повільніше.
При дуже високих концентраціях оксиду вуглецю тварини раптово падають і гинуть протягом 1 хвилини або навіть скоріше, часто без судом. При менших концентраціях спостерігаються неспокій, задишка, розширення зіниць, уповільнення дихання, судоми, витріщення очей. Поступово тварина робиться все спокійнішою, через 5 – 10 хвилин зазвичай наступає смерть.
Диоксид вуглецю викликає аритмію, короткочасне збудження, що змі-нюється пригнобленням, підвищення кров'яного тиску, звуження коронарних судин, після тривалої дії дегенеративні зміни в легенях, печінці, нирках і мозку.
Під дією кислотних опадів з грунту вилуговуються токсичні важкі і легкі метали – свинець, кадмій, алюміній та інші. Згодом вони засвоюються рослинами і грунтовими організмами, що веде до негативних наслідків. Знижується продуктивність грунтів, скорочується надходження живильних речовин, міняється склад грунтових мікроорганізмів.
Попадання оксидів азоту в водоймища приводить до їх закиснення. Закиснення озер небезпечне для популяцій різних видів риб, а також часто спричиняє поступову загибель планктону, численних видів водоростей та інших організмів.
3. Методи і засоби контролю за станом повітряного басейну і дотримання нормативів гдв
Контроль за якістю навколишнього природного середовища забезпечує сприятливе екологічне оточення для всієї біосфери.
Нормування гранично допустимих концентрацій (ГДК) є складовою час-тиною основ забезпечення санітарно-епідеміологічного благополуччя населення. Нормативи ГДК речовин дають екологічну і соціально-гігієнічну оцінку стану навколишнього природного середовища, але не вказують на джерело шкідливої дії і не регулюють його поведінку. Цю функцію виконують нормативи гранично допустимих викидів (ГДВ) шкідливих речовин.
Нормативи ГДВ забруднюючих речовин в атмосферне повітря встанов-люються за джерелами викидів для кожного проектованого і діючого об'єкту, що є стаціонарним джерелом забруднення повітряного басейну.
ГДВ – маса речовини, що викидається в атмосферу в одиницю часу. ГДВ встановлюють з умови, що викиди шкідливих речовин від даного джерела в сукупності з іншими джерелами не створюють приземну концентрацію, що перевищує ГДК за межами санітарно-захисної зони об'єкту.