- •6.040106 "Екологія та охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування")
- •Мета і задачі лекційного курсу
- •1. Мета і задачі вивчення дисципліни
- •Лекція 1
- •1 Загальні відомості
- •2. Способи виробництва
- •3. Властивості сірчаної кислоти та олеуму
- •4. Сировина для виробництва сірчаної кислоти
- •Список літератури
- •Лекція 2 отримання сірчистого газу
- •1. Випалення колчедану
- •2. Спалювання сірки та іншої сірковмісної сировини
- •3. Печі для спалювання сірковмісної сировини
- •4. Очищення сірчистого газу від пилу
- •Список літератури
- •Лекції 3-4
- •1. Окислення сірчистого ангідриду. Теоретичні основи процесу окислення
- •2. Каталізатори окислення
- •3. Контактні апарати
- •4. Абсорбція sо3
- •4. Сучасні технологічні схеми виробництва
- •6. Теоретичні основи процесу отримання баштової сірчаної кислоти
- •7. Технологічна схема отримання баштової сірчаної кислоти
- •8. Башти отримання сірчаної кислоти
- •Список літератури
- •Лекція 5 переробка відходів сірчанокислотного виробництва
- •1. Причини винекнення відходів при отримання сірчаної кислоти
- •2. Витягання кольорових металів з огарків
- •3. Використання огарків в доменному виробництві
- •4. Виробництво пігментів з огарків і огаркового пилу
- •5. Витягання селену з шламів
- •Лекція 6 технологія виробництва нітратної кислоти
- •1. Історія розвитку технології виробництва нітратної кислоти
- •2. Властивості нітратної кислоти
- •4. Теоретичні основи виробництва
- •Лекція 7
- •Лекція 8
- •Контроль і автоматизація виробництва
- •2. Техніко-економічні показники
- •3. Отримання концентрованої нітратної кислоти
- •4. Концентрація відпрацьованої сірчаної кислоти
- •6. Прямий синтез hno3 з оксидів азоту
- •Лекція 9
- •1. Токсикологічна характеристика відходів, що утворюються у виробництві нітратної кислоти
- •2. Вплив забруднень виробництв нітратної кислоти на оточуюче сереровище
- •3. Методи і засоби контролю за станом повітряного басейну і дотримання нормативів гдв
- •4. Заходи щодо зниження техногенного навантаження на навколишнє середовище
- •Лекція 10 виробництво фосфорної кислоти. Переробка відходів
- •1. Виробництво екстракційної фосфорної кислоти
- •2. Відходи виробництва екстракційної фосфорної кислоти
- •3. Відходи виробництва термічної фосфорної кислоти
- •Лекція 11
- •1. Отримання зв’язаного азоту
- •2. Розділення повітря глибоким охолоджуванням
- •3. Розділення повітря методом ректифікації
- •4. Агрегат розділення повітря.
- •5. Основна апаратура
- •Лекції 12 – 13
- •1. Отримання азотоводневої суміші розділенням коксового газа методом глибокого охолоджування
- •2. Конверсія вуглеводних газів
- •3. Конверсія метану з водяною парою
- •4. Парокиснева і парокисневоповітряна конверсія метану
- •5. Каталізатори конверсії метану
- •6. Технологічні схеми процесів конверсії сн4 та со
- •7. Інші методи отриманя водню
- •8. Очищення конвертованого газа від со і со2
- •9. Компримірування газів
- •Лекція 14 синтез аміаку
- •1. Теоретичні основи процесу
- •2. Каталізатори синтезу аміаку
- •3. Технологічні схеми синтезу аміаку
- •4. Зберігання і транспортування аміаку
- •Технологія основних виробництв та промислова екологія текст лекцій
- •6.040106 "Екологія та охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування")
- •Видавництво Технологічного інституту сну імені Володимира Даля (м. Сєвєродонецьк)
4. Виробництво пігментів з огарків і огаркового пилу
Невеликі кількості огарка і пилу сухих електрофільтрів використовують для отримання мінеральних пігментів: залізного сурику, мумії, охри. Технологія їхньої приготування може бути різною.
Зазвичай для отримання пігментів типу мумії і залізного сурику огарок при нагріванні обробляють концентрованою сірчаною кислотою. Одержаний сульфат заліза змішують з алебастром, крейдою, глиною і обпалюють в печах. Залежно від температури випалення і вибраних добавок в результаті хімічних взаємодій одержують пігменти різних відтінків. Недоліком такої технології є присутність в одержуваних пігментах сірки і її з'єднань, унаслідок чого фарби на основі таких пігментів не можна використовувати для покриття металевих поверхонь, оскільки сірка сприяє корозії металу.
Розроблена і технологія мінеральних пігментів, на основі яких одержують фарби, придатні для покриття всіляких поверхонь, у тому числі і металевих. Згідно цієї технології, що виключає використання сірчаної кислоти, для приготування пігменту типу залізного сурику використовують фракцію огарка 1,3-0,27 мм, найбагатшу оксидом заліза. Цей огарок подрібнюють, сушать і прожарюють перед змішенням з наповнювачами.
Огарковий пил, що осаджується в сухих електрофільтрах, відрізняється від огарка дещо більшим вмістом водорозчинних солей заліза. Його використовують як сировину для отримання пігментів типу жовтої охри. Нерозчинний залишок, що складається в основному з оксиду заліза, служить в цьому випадку сировиною для приготування пігментів типу мумії.
Технологічний процес отримання жовтої охри і мумії полягає в наступному: огарковий пил подають в реактор-розчинник, де її перемішують з водою і повітрям протягом 20-25 хв. Потім розчин відстоюють протягом 8 год. Забарвлену рідку фазу відкачують в змішувач, куди додають крейду (або штиб) і глину. В змішувачі протікає реакція:
Fе2(SO4)3 + 3СаСО3 = Fе2О3 + 3СаSO4 + 3СО2,
у результаті якої одержують насичений вологою осад гіпсу з глиною. Цю масу висушують при 80°С і подають в кульовий млин, з якого виходить готовий продукт - сухий мінеральний пігмент типу жовтої охри.
Осад з реактора-розчинника у вигляді вологої маси (91% Fе2О3; 3,7% FеS; 5,3% баласту) сушать при температурі до 100°С. Отриману масу передають в піч, де при 800-900°С із з'єднань, що залишилися, випалюється сірка. Напівпродукт (95% Fе2О3) з печі поступає на подрібнення в кульовий млин, куди одночасно подають глину (15%). З млина виходить готовий продукт - мінеральний пігмент типу мумії, і надходить на затарювання.
Одержувані згідно описаним процесам мінеральні пігменти є стабільними за кольором і незмінними в часі. Масляна фарба на їхній основі не згортається, а вапняна добре схоплюється.
Інші напрями використання огарків
Як наголошувалося вище, найбільша кількість піритових огарків в нашій країні використовується в промисловості будівельних матеріалів, де вони служать як добавка до шихти для отримання цементу. Іншим значним споживачем піритових огарків є сільське господарство, де їх застосовують як добрива, що містять мідь.
У значно менших масштабах піритові огарки використовуються в кольоровій металургії - як залізовмісні флюси, в промисловості будівельних матеріалів - в якості залізистого фарбника, для отримання інсектицидів, а також по ряду інших напрямів, де їхнє споживання є вкрай незначним в порівнянні з наявними ресурсами.