8. Башти отримання сірчаної кислоти

Основними апаратами у виробництві сірчаної кислоти нітрозним методом є башти діаметром 4,5—5 м і заввишки 16—18 м. Вони виконуються із сталі та футерується кислототривкою цеглиною або андезитом на кислототривкому цементі.

Усередині башт на колонах з кислототривкої цеглини або з андезиту розташовані колосникові грати, на які укладається насадка з керамічних кілець. Аби дрібні кільця не провалювалися крізь керамічні грати, спочатку укладають кільця розміром 120X120X10, потім 100Х100Х10, 80X80X8, а потім кільця розміром 50X50X5 мм. Насадку укладають правильними рядами з метою зменшення гідравлічного опору потоку газу, що поступає знизу, в порівнянні з неврегульованим завантаженням.

Сірчана кислота поступає в башту через розбризкувач, розташований в кришці башти, а витікає через гідравлічний затвор. Башти сполучені між собою сталевими газоходами з кислототривким футеруванням. Розбризкувачі бувають різній конструкції, їх призначення — рівномірне розподілення кислоти по перетину башти.

Витратні коефіцієнти на 1 т Н₂SO₄:

Колчедан (у перерахунку на 45% S), кг. 760—780

Азотна кислота, кг до 20

Електроенергія, кВт-год.. ....... 25—30

Вода, м³ . ... .25—50

Питання для самоконтролю

1. Як визначається міра окислення двооксиду сірки?

2. Сформулюйте принцип Ле-Шательє.

3. Від чого залежить швидкість утворення кінцевого продукту?

4. Які каталізатори можуть використовується у процесі окислення окису сірки у двооксид?

5. Назвіть основні характеристики каталізаторів.

6. Назвіть причини отруєння каталізаторів.

7. Які є типи контактних апаратів для окислення SО₂?

8. Які фактори впливають на абсорбцію SО₃?

9. Як працюють абсорбери відділення абсорбції контактного виробництва сірчаної кислоти?

10. Назвіть сучасні технологічні схеми виробництва сірчаної кислоти.

11. Як використовується тепло у виробництві сірчаної кислоти?

12. Як впливає автоматизація виробництва сірчаної кислоти на процес?

13. Як працює башта отримання сірчаної кислоти?

Список літератури

1. Амелин А.Г. Технология серной кислоты. – М.: Химия, 1983. – 340 с.

2. Справочник сернокислотчика/ Под ред. К.М. Малина. – М.: Химия, 1971. – 540 с.

3. Данквертс П.В. Газожидкостные реакции. – М.: Химия, 1973. – 480 с.

4. Мельников Е.Я., Султанова В.П., Наумова А.М., Блинова Ж.С. Технология неорганических веществ и минеральных удобрений. - М: Химия, 1983. – 432 с.

5. Бесков В.С., Сафронов В.С. Общая химическая технология и основы промышленной экологии. – М: Химия, 1999 – 472 с.

6. Амелин А.Г., Яшке Е.В. Производство серной кислоты: - 2-е издание, перераб. и доп. – М: Высш. школа, 1980 – 245 с.

Лекція 5 переробка відходів сірчанокислотного виробництва

План

1. Причини винекнення відходів при отримання сірчаної кислоти.

2. Витягання кольорових металів з огарків.

3. Використання огарків в доменному виробництві.

4. Виробництво пігментів з огарків і огаркового пилу.

5. Витягання селену з шламів.