2.Принцп побудови ір телефонії
2.1. Принципи побудова вузла ip телефонії
Мережа IP телефонії являє собою сукупність кінцевого устаткування, каналів зв'язку й вузлів комутації. Мережі IP телефонії будуються по тому ж принципу, що й мережі Інтернет. Однак, на відміну від мереж Інтернет, до мереж IP-телефонії пред'являються особливі вимоги по забезпеченню якості передачі мови. Одним зі способів зменшення затримки мовних пакетів у вузлах комутації є скорочення кількості вузлів комутації, що, беруть участь у з'єднанні. Тому при побудові великих транспортних мереж у першу чергу організується магістраль, яка забезпечує транзит трафіку між окремими ділянками мережі, а кінцеве устаткування (шлюзи) включається в найближчий вузол комутації. рис.2.1. Оптимізація маршруту дозволяє поліпшити якість надаваних послуг. При підключенні до мережі інших операторів їх устаткування також підключається до найближчого вузла комутації.
Для зв'язку між обладнаннями усередині мережі й з обладнаннями інших мереж IP телефонії використовуються виділені канали або мережа Інтернет. По способу зв'язку кінцеве обладнання між собою мережі IP телефонії можна розділити на виділені, інтегровані й змішані. Найчастіше провайдери IP-телефонії не будують власну мережну інфраструктуру, а орендують канали в провайдерів первинної мережі. Це дозволяє зменшити витрати на експлуатацію мережі й збільшити окупність вкладень.
Рис.2.1. Приклад побудови мережі IP телефонії з використанням магістралі
У виділених мережах рис. 2.2. зв'язок між кінцевим обладнанням здійснюється по виділених каналах і пропускна здатність цих каналів використовуються тільки для передачі мовних пакетів.
Рис.2.2. Приклад побудови виділеної мережі IP-телефонії
Головна перевага виділеної мережі - це висока якість передачі мови, тому що такі мережі призначені тільки для передачі мовного трафіку. Крім того, для забезпечення гарантованого якості надаваних послуг у цих мережах, крім протоколу IP, застосовуються й інші транспортні протоколи: ATM і Frame Relay. В інтегрованих мережах IP телефонії для зв'язку між обладнаннями використовується глобальна мережа Інтернет. рис.2.3.
Це може бути вже існуюча власна мережа (Інтранет) або доступ до мережі Інтернет через провайдерів. Якщо оператор має власну (корпоративну) мережу, то для надання послуг IP телефонії він лише встановлює додаткове встаткування, яке забезпечує перетворення мови в дані й навпаки, і модернізує вже наявне встаткування, щоб забезпечити необхідна якість надаваних послуг. Якщо оператор IP телефонії користується послугами провайдерів Інтернет, то якість послуг такої мережі може бути низьким, тому що звичайні мережі Інтернет не розраховані на передачу інформації в реальному масштабі часу.
Рис.2.3. Приклад побудови інтегрованої мережі IP телефонії
Оператори мереж IP телефонії для об'єднання своїх обладнань у мережі можуть використовувати виділені канали й мережа Інтернет. Такі мережі можна назвати мережами змішаного типу. рис. 2.4. Питання про те, які канали використовувати для зв'язку обладнань між собою, вирішується оператором індивідуально залежно від наявних можливостей.
Якщо оператор, що звичайно використовує виділені канали, за якимись причинами не може орендувати канал до кінцевого обладнання, він прибігає до послуг провайдерів Інтернет. Якщо оператор IP-телефонії Інтернет, що використовує мережу, не має можливості одержати доступ в Інтернет у конкретній крапці, або якість послуг доставки через мережу Інтернет дуже низьке, то для підключення кінцевого обладнання до мережі використовується виділений канал. До побудови мережі по змішаному типу прибігають рідко, тільки в тому випадку, коли немає іншого варіанту. Найчастіше такий спосіб використовують оператори, що обслуговують невелику групу користувачів, підключаючи своє встаткування до мережі великого оператора.
Рис.2.4.Приклад побудови змішаної мережі IP телефонії
По своєму масштабу всі мережі IP телефонії можна розділити на міжнародні, регіональні й місцеві. Міжнародна мережа IP телефонії має крапки своєї присутності в декількох країнах і забезпечує доставку трафіку практично в будь-яку крапку миру при мінімальнім використанні телефонної мережі загального користування. Найчастіше, міжнародні мережі не працюють із кінцевими користувачами, а надають свої ресурси іншим мережам для передачі трафіку. Головним завданням міжнародних мереж є транзит трафіку між мережами різного рівня. Крім того, оператори міжнародної мережі організують міжнародні кліринг-центри, які спрощують процедури взаєморозрахунків між операторами. При побудові міжнародної мережі в першу чергу будується потужна магістраль, що має більшу пропускну здатність. Міжнародні мережі будуються з використанням виділених каналів і на базі вже існуючих мереж Інтернет. На відміну від міжнародної мережі, національна мережа має крапки своєї присутності в одній або, у крайньому випадку, у декількох прилеглих країнах і обслуговує абонентів і місцевих операторів тільки цього регіону. За допомогою висновку домовленості з міжнародними мережами національна мережа надає своїм абонентам і іншим місцевим мережам можливість доставки викликів у будь-яку крапку миру.
Найчастіше, національні мережі будуються національними телекомунікаційними компаніями з використанням уже існуючої інфраструктури, тому більша частина національних мереж IP телефонії є інтегрованими мережами. Великі національні оператори проводять дообладнування своїх мереж передачі даних для надання послуг IP телефонії. Насамперед, оператор опікується про забезпечення якості передачі мови по мережі за допомогою модернізації наявного встаткування або придбання нового. Залежно від наявного на мережі встаткування, оператор або здобуває додаткове встаткування шлюзів, або доустатковує вже використовуване на мережі встаткування передачі даних функціями шлюзу.