2.2. Вибір підходу до організації вузла ip-телефонії
На сьогоднішній день існує кілька походів до побудови мереж IP телефонії: засновані на протоколах H.323, SIP, MGCP і MEGACO.
Можна багато говорити про переваги й недоліки того або іншого протоколу, але відразу варто відзначити, що альтернативи по суті справи немає. Гнітюча кількість мереж IP телефонії в Росії й за рубежем побудоване на базі протоколу Н.323. Використання протоколу MGCP утруднене тим, що регіональному операторові прийде будувати окрему мережу IP телефонії, що зв'язане зі значними капіталовкладеннями й під силу лише великим операторам. Устаткування, що працює по протоколу SIP, підключається на сьогоднішній день тільки до одній російській мережі. У той же час, як устаткування стандарту Н.323, може приєднатися до наявних у великій кількості мереж IP телефонії даного стандарту.
2.3. Побудова вузла ip-телефонії
Отже, приходячи до висновку, що в нашій країні й сьогодні найкращим для побудови мереж IP-телефонії є підхід, запропонований ITU-T у рекомендації Н.323.
На рис.2.5. запропонована архітектура регіонального вузла мережі IP телефонії. Шлюз IP телефонії повинен реалізовувати передачу мовного трафіку й факсимільної інформації з мереж з маршрутизацією пакетів IP по протоколу Н.323, версія 2. Основним функціональним призначенням шлюзу є перетворення мовної інформації, що надходить від ТМЗК з постійною швидкістю передачі, у вид, придатний для передачі по мережах з маршрутизацією пакетів IP: кодування й упакування мовної інформації в пакети RTP/UDP/IP, а також зворотне перетворення. Крім того, шлюз конвертує сигнальні повідомлення систем сигналізації E-DSS1 і ОКС7 у сигнальні повідомлення Н.323 і робить зворотне перетворення. Шлюз повинен підключатися до ТМЗК по аналогових абонентських лініях або цифрових лініях зі швидкістю передачі 2048 Кбит/з (Е1) з використанням сигналізації ISUP-R, абонентської сигналізації E-DSS1, а також сигналізації по двом виділеним сигнальним каналам «R l,5» (, що є обов'язкової з урахуванням російської специфіки), а до мереж з маршрутизацією пакетів IP - за допомогою інтерфейсу 10/100BaseT.
Рис. 2.5. Ахітектура регіонального вузла мережі IP телефонії
Воротар (Gatekeeper) мереж IP-телефонії. Уважається, що у воротарі зосереджений увесь інтелект мережі IP-телефонії. Він виконує функції керування зоною мережі IP-телефонії, у яку входять термінали, шлюзи й обладнання керування конференціями, зареєстровані в цьому воротарі.
У число найбільш важливих функцій, виконуваних воротарем з метою забезпечення нормального функціонування керованої зони, входять:
реєстрація кінцевого устаткування;
контроль доступу користувачів системи до послуг IP телефонії за допомогою сигналізації RAS (Рекомендація ITU H.225.0);
перетворення aliasа-адреси (оголошеного імені абонента, телефонного номера, адреси електронної пошти й ін.) у транспортну адресу мереж з маршрутизацією пакетів IP (IP адреса + номер порту TCP/UDP);
контроль, керування й резервування пропускної здатності мережі.
В одній мережі IP телефонії можуть перебувати трохи Воротарів, які взаємодіють між собою по протоколу RAS. Крім певних рекомендацією Н.323 функцій, у воротарі доцільно реалізувати наступні додаткові функції.
Функція проксі - приховання внутрішньої структури вузла IР телефонії, т.е. для вилучених шлюзів, а головне - для міжмережевих екранів (Firewall) вузол буде виглядати як єдиний шлюз із одним IP-адресою.
Облік тривалості викликів і генерація Cdr-файлів, т.є. система повинна враховувати тривалості вхідних і вихідних, а головне транзитних викликів. Рівномірний розподіл вхідного навантаження по локальних шлюзах. Слід зазначити, що сьогодні в реальних мережах, побудованих на встаткуванні Cisco, воротарі практично не використовуються.