4. Показники якості насіння сорго.

Поряд зі збільшенням виробництва сільськогосподарських продуктів найважливішим завданням є подальше підвищення їх якості. Вирощування зернових культур без намагання істотно покращити їх якісний склад є неповноцінним заходом.

З розвитком науки і техніки у товарознавчій практиці почали застосовувати різні методи оцінки якості продуктів за допомогою приладів. Якісні показники зерна визначають як за фізичними, до яких відносяться форма, розмір, маса 1000 зерен та ін., так і за біохімічними показниками - визначення амінокислотного складу зерна, жирів, білків, вуглеводів, вітамінів тощо. Зрозуміло, що значення окремих з них неоднакове. Багато їх досить специфічні і виявляти їх слід тільки для окремих партій зерна певної культури, що використовується для точно визначених потреб. Проте існують також і універсальні ознаки, за якими можна дістати уявлення про основи харчової і технічної цінності будь-якої партії зерна.

Варто також зазначити, що якість будь-якої рослинної сировини, що виробляється в сільському господарстві, залежить від багатьох факторів. Так, харчова і технологічна цінність зерна і насіння різних культур перебуває в прямій залежності від сорту, агротехніки (ґрунту; попередників; доз, строків, складу та способів внесення добрив), кліматичних факторів (включаючи й особливості погоди даного року), умов, способів і строків збирання врожаю, післязбиральної обробки, транспортування і зберігання.

Визначенням показників якості зерна сорго зернового займалось багато вчених. У своїх роботах вони зазначали, що внесення мінеральних добрив не тільки підвищувало врожайність зерна, але й покращувало його якість.

Як показали дослідження, застосування мінеральних добрив позитивно впливало на показники якості зерна сорго зернового.

5. Стандарти та кондиції зерна та насіння.

Відбір проб - по ГОСТ 13586.3.

Визначення запаху і кольору - по ГОСТ 10967.

Визначення вологості - по ГОСТ 3040

Визначення зараженості шкідниками - по ГОСТ 13586.4

Визначення засміченої і зернових домішок, дрібних зерен - по ГОСТ 13586.2. Визначення типового складу - по ГОСТ 10940

Вміст токсичних елементів визначають по ГОСТ 26927, ГОСТ 26930 - ГОСТ 26934, мікотоксинів і пестицидів - по методах, затвердженим Мінздравом СРСР.

Міністерство аграрної політики та продовольства України

Дніпропетровський державний аграрний університет

Кафедра технології зберігання

І переробки с-г продукції

Умови та режими зберігання зерна

РЕФЕРАТ

Тема : Сорго

Виконала: студентка 2 курсу

Факультету механізації с.-г гос-ва

Групи ХТ-1-10

Заєць Юлія

Робота здана на кафедру

Технології зберігання і переробки

С.-г продукції

Перевірила: доцент Черних С. А

Дніпропетровськ 2012

Висновки

Сорти сорго круп'яного призначення мають велику потенційну продуктивність, гарні біохімічні та харчові властивості, придатні для виготовлення великої кількості страв.

З 1 т зерна сорго можна одержати 650-700 кг крохмалю або 300-350 л спирту, що на 35 л більше, ніж з 1 т кукурудзи. Розрахунки показують, що наявні сорти цукрового сорго можуть забезпечити виробництво цукру на рівні 28-30 ц/га на незрошуваних землях і 45-50 ц/га - на зрошуваних. У зв'язку з тим, що цукрові буряки на Півдні України не вирощують, сорго може значно поповнити цукрові запаси. Так, із площі 100 га цукрового сорго (із середньою врожайністю зеленої маси 300 ц/га і 18% цукристістю) можна одержати понад 200 т цукру.

Сироп цукрового сорго 75% концентрації можна використовувати для підгодівлі бджіл, що дає добрий результат, особливо під час розмноження. У разі використання сиропу у хлібопекарстві та виготовленні кондитерських виробів у тісті інтенсивніше відбувається спиртове шумування, що пов'язано з наявністю в сиропі легко асимільованих дріжджами моносахаридів - глюкози, фруктози. Крім того, амінокислоти та мінеральні речовини, які є в сиропі, сприяють підвищенню бродильної активності дріжджів.

Цукрове сорго - добра біологічна сировина для одержання етанолу. Якщо побудувати завод, що буде переробляти зелену масу сорго на сироп, потім - на етанол і вуглекислий газ, а корисні відходи (близько 70%) використовувати для годівлі тварин, зерно ж використовувати як насінний матеріал, то вирішується чимало важливих для Півдня України проблем.

Для виробництва мутного пива використовують солод, отриманий із сорго. Тільки в Південній Африці щорічно виробляється приблизно 160 тис. т соргового солоду.

Пиво із сорго також часто виготовляють в домашніх умовах. Ферментативний потенціал сорго слабший, ніж у ячменю. Солод із сорго схильний до підвищеного вмісту поліфенолів і білка. У ряді африканських країн (наприклад, у Нігерії) пиво варять тільки із сорго, оскільки ввезення ячмінного солоду заборонене, а вирощування ячменю неможливе через кліматичні умови.

Для більшості господарств є доцільним вирощування віничного сорго. Безперечно, останніми роками в побут інтенсивно входять віники з пластику. Але не забувайте, що мода на вироби з природних матеріалів також набирає популярності (особливо в країнах Заходу), а тому ціна на них росте.

З плівок насіння зернового й цукрового сорго, що мають різне забарвлення, одержують органічні барвники, які застосовують у легкій та харчовій промисловості.

В народі говорять, що сорго - страхова культура: якщо упустили строки сівби зернових культур, то підстрахує сорго. Якщо не дає спокою страх перед посушливим літом, то знову ж таки одна із самих високопосухостійких культур - це сорго. Якщо сумніваєтеся, що на ґрунтах ваших полів складно одержати врожай, - застрахуйтеся й сійте тільки сорго, адже воно не вимогливе до ґрунтів і виростає на легких піщаних, важких глинистих ґрунтах і навіть на солончаках. Але якщо хочете одержати високі врожаї, потрібно купувати насіння тільки першої репродукції.

Список використаної літератури

1.Шепель Н.А. Сорго / Николай Андреевич Шепель. – Волгоград:

Комитет по печати, 1994. – 448 с.

2. Самойленко А.Т. Селекція соргових культур на Генічеській дослідній

станції / А.Т. Самойленко, В.В. Самойленко, Т.А. Шевченко // Бюлетень

Інституту зернового господарства УААН, – № 26–27. – Дніпропетровськ,

2005. – С. 129–133.

3. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта / Б.А. Доспехов. – М. :

Агропромиздат, 1985. – 351 с.

4. Методика Державного сортовипробування с.-г. культур / За ред. В.В.

Вовкодава. – К., 2001. – Вип. 2. – 65 с.

5. Справочник по кукурузе / Под ред. В.Р. Миненкова. – М. :

Сельхозиздат, 1962. – 520 с.

6. Рослинництво. Інтенсивна технологія вирощування польових і

кормових культур: навч. посібник / М.А. Білоножко, В.П. Шевченко, Д.М.

Алімов [та ін.]; за ред. М.А. Білоножка. – К. : Вища школа, 1990. – 292 с.

з