Урожайність кукурудзи за різних способів сівби та застосуванні гербіцидів нового покоління

Аспірант Кравець С.С.

Інститут сільського господарства степової зони НААН України

Наведені результати польових досліджень за 2009-2010рр., по вивченню зернової продуктивності кукурудзи (ранньостиглий гібрид Почаївський 190МВ) при сівбі з міжряддями 35 та 70см. Для захисту від бур'янів використані гербіциди нового покоління, а також затіняючий вплив ширини міжрядь, як біологічного фактора гальмування їх розвитку.

Бур’яни в посівах кукурудзи є найбільш негативним фактором формування врожайності цієї культури. Для утворення вегетативної маси вони використовують до 60% води від загального рівня водоспоживання, а їх насіння має здатність давати сходи протягом усього вегетаційного періоду, створюючи вагому загрозу продуктивності кукурудзи [1]. За даними вчених-гербологів, в зоні нестійкого зволоження Степу України на один гектар в посівному шарі ґрунту знаходиться близько 1млрд. насіння бур’янів. Причиною масової присутності бур'янів на орних землях, окрім недотримання технологій обробітку ґрунту, та інших факторів, є вільні екологічні ніші а агрофітоцинозах вирощуваних культур із високим доступом променевої енергії сонця (ФАР)[2].

Через уповільнений ріст і розвиток кукурудзи на перших етапах онтогенезу

(до змикання листового апарату в міжряддях) її посіви визначаються підвищеною енергоємністю освітленості (0,45 – 0,50 кал./см²) нижнього ярусу стеблостою, тобто місця перебування бур'янів. Унаслідок цього вони потребують пролонгованого захисту від бур'янів шляхом поєднання агротехнічних (місце у сівозміні), механічних (обробіток ґрунту), хімічних (регламентоване використання гербіцидів), а також біологічних (створення умов для кращого затінення нижнього ярусу стеблостою в другій половині вегетаційного періоду при звуженні ширини міжрядь до 35см) сумарний ефект від дії яких складається, тобто інтегрується. За цих умов бур'яни максимально виключаються з конкурентної боротьби, як фактор формування врожайності культури [3]. Ми вивчали ефективність захисту від бур'янів посівів кукурудзи при звуженні ширини міжрядь до 35см і хімічному захисті посівів, відносно прийнятої в умовах виробництва їх ширини

70см із застосуванням механічного догляду.

Досліди проводились на базі державного підприємства “Дніпро”, на той час Інститут зернового господарства УААН. Ґрунтовий покрив дослідних ділянок - чорнозем звичайний малогумусний, середньо,- та важкосуглинковий із вмістом в орному шарі ґрунту: гумусу від 3,1-3,2% до 3,8-4,2%; валового азоту – 0,17–0,19%; фосфору – 0,12–0,13% і калію – 2,1–2,2%. Реакція ґрунтового розчину-нейтральна. Сівбу проводили при температурі ґрунту на глибині загортання насіння +10-12ºС сівалкою “СУПН–8. На ділянках з міжряддями 35см робили два проходи сівалки. Густота стояння рослин –

60 тис./га.

Виходячи з даних обліків засміченості посівів, встановлено агротип їх забур’яненісті, як двосім'ядольно–тонконогово–коренепаростковий (табл.1).

1.Кількість та маса бур'янів у посівах кукурудзи залежно від ширини міжрядь та використаних гербіцидів за 2009-2010рр.

Варіант досліду	Ширина міжрядь, см	Кількість бур'янів шт/м²				Суха біомаса бур'янів перед збиранням врожаю, г/м²
		Малорічних		багаторі-чних	всього
		двосім'ядольних	тонконогових
1.Механізований догляд за посівами (контроль 1)	70	7	3	1	11	116
1.1Без механізованого догляду за посівами	35	10	8	1	19	464
2.Механізований догляд + ручне видалення бур’янів (контроль 2)	70	1	0	2	3	25
	35	0	1	1	2	20
3.Біологічна засміченість (без захисту); (контроль 3)	70	12	7	3	22	521
	35	10	5	3	18	480
4. Харнес – 2,5 л/га під передпосівну культивацію + Діален Супер – 1,25 г/га в фазі 3-5 л. кукурудзи	70	4	3	1	8	61
	35	5	2	1	8	53
5. Таск 64в.г. – 346 г/га + Тренд 90 – 200 мл/га +аміачна селітра 5 кг/га по сходах кукурудзи	70	1	6	1	8	54
	35	2	4	0	6	40
6. Стеллар-1,25 л/га +ПАР Метолат-1,25 л/га по сходах	70	3	2	1	6	51
	35	2	2	1	5	42

Серед двосім'ядольних малорічних бур'янів спостерігались: амброзія полинолиста, лобода біла, гірчак березковидний, талабан польовий, щириця; тонконогових – мишій сизий і зелений, плоскуха звичайна при високій потенційній засміченості ними орного шару ґрунту (0-30см) – 420 млн/га, а серед коренепаросткових багаторічників переважали: березка польова, молокан татарський, осот рожевий і жовтий польовий – 42тис.шт/га.

Вищою засміченість посівів кукурудзи була в 2009р. за сприятливих умов зволоження. У 2010р. більш високі температури повітря і ґрунту гальмували ріст бур’янів, тому різниця по варіантах досліду дещо змінювалась. Проведення механізованого догляду за посівами, разом з ручним прополюванням, забезпечило практично повне знищення бур’янів, при їх рясності 18-22шт./м² і масі 480-521г/м² на ділянках без догляду. Важливо відзначити, що фітоценоз рослин кукурудзи з міжряддями 35см сильніше пригнічував бур’яни, ніж при міжрядді 70см. Так, при звужених міжряддях засміченість посівів перед збиранням врожаю зерна склала 18шт бур’янів на 1м² із масою 480г, а з міжряддями 70см відповідно 22шт (521г/м²). Механізований догляд (боронування і міжрядні обробітки) не завжди міг забезпечити належний захист від бур’янів. На 1м² посівів кукурудзи з традиційним міжряддям було 10-11шт бур'янів при надземній біомасі 116г/м². Звужені міжряддя, в поєднанні з хімічним захистом, забезпечили більш вагомий пригнічуючий вплив на розвиток надземної біомаси бур’янів, порівняно з традиційною технологією (70см). Це свідчить про високу ефективність їх затінення шляхом зміни способу сівби і рівномірного розміщення рослин кукурудзи на полі, при міжрядді 35см. Позитивну динаміку пригнічення бур’янів при звуженні міжрядь з 70см. до 35см., встановлено також на соняшнику і сої (Ткаліч І.Д., Шепігова Т.П. 2010: Ткаліч І.Д., Мапчук О.Л., 2011).

Але з урахуванням високої потенційної засміченості орного шару чорноземів у зоні Степу України бур'янами, біологічне пригнічення безпосередньо посівами зазначених культур, без внесення відповідних гербіцидів, не забезпечує їх ефективне плодоношення та регенерацію.

Всі гербіциди, що вивчали, забезпечили зниження забур'яненості кукурудзи. Найбільший ефект спостерігався при внесенні по сходах стеллару в нормі 1,25 л/га разом з ПАР метолат 1,25л/га, і гербіциду Таск 64% в.г. 346г/га+тренд90 (200мл/га). На вказаних варіантах бур’янів залишалось 5-8шт/м², і вони були добре пригнічені, а суха біомаса їх дорівнювала 40-42г/м², що на 31-32% менше, ніж при дворазовій обробці посівів препаратами харнес+діалент супер.

Із наукової літератури відомо, що найбільш повне поглинання сонячної радіації (ФАР) досягається у випадках, коли рослини вирощуваних культур рівномірно розміщуються на поверхні ґрунту і створюють оптично щільні синузії [4]. Такий агрофітоценоз краще формується при сівбі з міжряддям 35см, за рахунок рівномірного розміщення рослин і підвищення біологічної конкуренції проти бур'янів. Листова поверхня рослин зі звуженими міжряддями, раніше ніж при міжряддях 70см., закриває ґрунт, тому довгий час затінює і пригнічує бур’яни, поглинаючи сонячну радіацію в більшій кількості при формуванні врожаю зерна (табл.2).