Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
61-75.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
17.09.2019
Размер:
138.24 Кб
Скачать

66. Дайте порівняльну характеристику понять «містичний пантеїзм», «натуралістичний пантеїзм».

67. Як співвідносяться між собою поняття «номіналізм» та «реалізм»?

Однією з особливостей середньовічної філософії є боротьба між реалістами та номіналістами. Слід зазначити, що реалізм у його середньовічному розумінні не має нічого спільного з сучасним значенням цього терміна. Реалізм - це вчення, згідно з яким об'єктивна реальність /буття/ існує у вигляді лише загальних понять, або універсалій. Згідно з їх вченням, універсалії існують раніше від речей і незалежно від речей, являючи собою думки та ідеї божественного розуму. І тільки завдяки цьому людський розум має змогу пізнати сутність речей, бо ця сутність є не що інше, як загальне поняття. Зрозуміло, що для реалістів /Ансельм Кентерберійський /1033-1109 рр. та ін. / пізнання можливе лише за допомогою розуму, який має божественну природу.

Номіналізм. Термін "номіналізм" походить від латинського слова "nomen", що означає "ім'я". В протилежність середньовічному реалізмові, номіналісти вважали, що реально існують лише поодинокі індивідуальні речі, а загальні поняття /т.зв. універсалії/ - лише назви, знаки або імена, породжені людським мисленнях. Основними представниками цього напряму були: Д.Скот, І.Расцлін, У.Оккам.

Крайні номіналісти, до яких належав Расцелін /XІ -XІІ ст./, обґрунтовували думку про те, що загальні поняття - це тільки звуки людського голосу; реально існує лише одиничне, а загальне - тільки ілюзія, яка може існувати лише в людському розумі.

Слід зазначити, що полеміка між реалізмом і номіналізмом почалася із суто теологічної проблеми про характер реальності "святої трійці".

Реалізм наполягав на істотності, реальності, саме єдності триєдиного бога. Номіналізм же справді реальними вважав "лики" /іпостасі/ трійці. Проте "проблема трійці" була лише зовнішньою формою, так би мовити "офіційним приводом", який в умовах середньовіччя мусив бути теологічного плану. Справжня проблема, що стала предметом гострої полеміки, була цілком філософською проблемою статусу реальності категорій загального і одиночного.

Реалісти, говорячи про єдність "божественної трійці", обгрунтовували по суті об'єктивно-ідеалістичну тезу про незалежне від матеріально-чуттєвого світу існування ідеального /загальних понять, універсалій/. Щодо номіналістів, то вони, обґрунтовуючи реальність трійці, відстоювали реальне існування одиничного, окремих речей і явищ. З рештою це і призводило номіналізм до матеріалістичної тези про об'єктивну реальність матеріально-чуттєвого світу, що виступав у вигляді суми окремих речей.

Проте “проблема трійці” була лише зовнішньою формою, так би мовити “офіційним приводом”, який в умовах середньовіччя мусив бути теологічного плану. Справжня проблема, що стала предметом гострої полеміки, була цілком ф-фською проблемою статусу реальності категорій загального і одиночного.

68. Як співвідносяться між собою поняття «раціоналізм» та «ірраціоналізм»?

До проблеми співвідношення раціонально- го та ірраціонального звертались відомі вчені: Б.Паскаль, І.Кант, Г.В.Ф.Гегель, А.Шопенгауер, Ч.С.Пірс, А.Ейнштейн, Л.Вітгенштейн, К.Леві-Строс, Х.Патнем, М.Полані, К.Ясперс, З.Фрейд, К.Юнг, А.Адлер, М.ЕліадеХ.-Г.Гадамер, Ж.Деррида, М.Фуко тощо.

Джерела формування класичної концепції раціональності сягають ще часів античності, зокрема зустрі-чаються у вченні Платона про ідеї. Раціоналізм як філософська традиція виникає в ХVII

ст. коли вперше став широко застосовуватись експериментальний метод дослідження.

І хоча з самого початку в раціоналізмі існували переоцінка, перебільшення раціонального елементу в пізнанні, науці, етиці, в соціальному житті, ця філософська течія відігравала в основному позитивну роль. Під впливом раціоналізму сформувалась раціоналістична культура людства, яка протистоїть ірраціональній.

Філософія завжди прагне відповісти (відкрито, або приховано) на питання: наскільки розумно (раціонально) влаштований світ, життя людства, як реорганізувати суспільство і суспільні відносини, щоб стосунки між світом і людиною, людей між собою були раціональними. При цьому, філософська думка зайнята не тільки повторенням і відтворенням старого, але й реорганізацією, модернізацією суспільства, що орієнтують на трансформаційні дії, на старі системи самої раціональної культури, які підлягають заміни, або модернізації.

У Новий час виникають філософські концепції, що створені на противагу класичній раціоналістичній концепції. Перші паростки спекулятивного ірраціоналізму ХVІІІ ст. зазнали філософи, які раціоналістами – І.Кант і Г.Гегель. Їхня діалектико-спекулятивна парадигма мислення визначала випадковість і невизначеність у раціональному виборі, що ставало підґрунтям ірраціонального.

Проблему протистояння раціоналізму і ірраціоналізму найгостріше поставив А.Шопенгауер, а О.Конт, зміцнив позиції раціоналізму ідеях позитивізму. Науковий прогрес значною мірою пов’язаний із вирішенням суперечностей теорією і практикою (новими фактами) в середині самої теорії, але наука розглядає такі суперечності як результат недосконалості процесу пізнання в системі мислення. Завдяки науці існує розв’язання таких суперечностей, уточнення фактів, пошук несуперечливих теорій.

Таким чином, концептуальне пояснення

історичного процесу та загальноісторичних закономірностей досить неоднозначне і суперечливе, тому що засноване на різних точках зору ряду істориків та має однобічне визнання раціонального або ірраціонального аспекту, як визначального в історичному процесі. В численних історіософських концепціях чітко не виділяється важливість співіс-нування та взаємопереходу раціонального та ірраціонального в історії. Проте, наголосимо,

що воля, характер, віра, інтуїція, релігія, ментальність та інші категорії з яскраво вираженим ірраціональним характером мають знач-ний влив на перебіг історичних подій та взаємодію світових цивілізацій. А це, в свою чергу, не можна не враховувати при дослідженні історичних явищ. Отже, істинне філософське розуміння дійсності та історії не може бути досягнуте без застосування та визнання однаково важливих в житті і рівноцінних за значенням категорій раціонального та ірраціонального.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]