- •2. Механізм формування екологічного права.
- •3. Місце екологічного права в системі екологічних і правових наук.
- •4. Роль екологічного права у здійсненні екологічної політики держави.
- •5. Предмет і методи екологічного права.
- •6. Об'єкти екологічного права.
- •7. Джерела екологічного права.
- •8. Поняття екологічного права.
- •9. Система учбового курсу “Екологічне право”.
- •10. Поняття екологічних прав громадян.
- •11. Види економічних прав громадян.
- •12. Обов'язки громадян в галузі екології.
- •13. Гарантії реалізації екологічних прав громадян.
- •14. Способи захисту екологічних прав громадян.
- •15. Поняття і особливості права власності на природні ресурси.
- •16. Форми права власності на природні ресурси.
- •17. Суб'єкти і об'єкти права власності на природні ресурси.
- •18. Форми та методи забезпечення права власності на природні ресурси.
- •19. Поняття, принципи і види права природокористування.
- •20. Підстави виникнення права природокористування.
- •21. Суб'єкти і об'єкти права природокористування.
- •22. Зміст права природокористування.
- •23.Підстави зміни, припинення права природокористування.
- •24. Юридична природа екологічної безпеки.
- •25. Особливості правовідносин у галузі забезпечення екологічної безпеки.
- •26. Механізм правового забезпечення екологічної безпеки.
- •27. Науково-правові засади екологічної експертизи.
- •28. Юридична природа екологічної експертизи.
- •29. Правові форми та види екологічної експертизи.
- •30. Правовий статус експерта екологічної експертизи.
- •31. Соціально-правовий механізм здійснення екологічної експертизи.
- •32. Поняття управління в галузі екології.
- •33. Система органів управління в галузі екології.
- •34. Функції управління в галузі екології.
- •35. Поняття і склад економіко-правового механізму в галузі екології.
- •36. Правові форми платежів в галузі екології.
- •37. Економіко-правове стимулювання екологічної діяльності.
- •38. Відповідальність як засіб реалізації екологічного права: поняття і форми
- •39. Позитивна юридична відповідальність в галузі екології.
- •40. Юридична відповідальність за екологічні правопорушення.
- •41. Види юридичної відповідальності за екологічні правопорушення.
- •42. Законодавчі засади раціонального природокористування.
- •43. Зміцнення законності в галузі природокористування.
- •44. Всебічне сприяння екологізації суспільства.
- •45. Місце раціонального природокористування в екологічних відносинах.
- •46. Земля як об'єкт правової охорони .
- •47. Правові форми використання , відтворення та охорони земель громадянами.
- •48. Поняття і значення правової охорони земель.
- •49. Організаційно-правові заходи охорони земель.
- •50. Форми власності на землю в Україні.
- •51. Юридична відповідальність за порушення земельного законодавства.
- •52. Право землекористування: поняття, види.
- •53. Підстави припинення права користування землею.
- •54. Підстави припинення права колективної та приватної власності на землю.
- •55. Води як об'єкти правового регулювання, використання, відтворення та охорони.
- •56. Поняття та види права водокористування.
- •57. Правові форми охорони вод.
- •58. Підстави виникнення, зміни і припинення права водокористування.
- •59. Суб'єкти , об'єкти, зміст права водокористування.
- •60. Облік і ведення державного водного кадастру.
- •61. Відповідальність за порушення водного законодавства.
- •62. Водні правопорушення як підстави адміністративної кримінальної відповідальності.
- •63. Ліс як об'єкт правового регулювання, використання, відтворення і охорони.
- •64. Право лісокористування та його види.
- •65. Правове регулювання заготівлі деревини, живиці, другорядних лісових матеріалів.
- •66. Організаційно - правові заходи охорони лісів.
- •67. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну порушенням лісового законодавства.
- •68. Порушення лісового законодавства як підстави адміністративної і кримінальної відповідальності.
- •69. Відповідальність за порушення лісового законодавства.
- •70. Тваринний світ як об'єкт правового регулювання, використання, відтворення та охорони.
- •71. Суб'єкт, об'єкт, зміст фауністичних правовідносин.
- •72. Суб'єкти та об'єкти права власності на тваринний світ.
- •73. Право використання тваринного світу, його форми та види.
- •74. Правове регулювання мисливства та рибальства.
- •75. Підстави та умови припинення права використання тваринного світу.
- •76. Організаційно-правові заходи охорони тваринного світу.
- •77. Правові засади здійснення моніторингу і контролю за додержанням законодавства про тваринний світ.
- •78. Порушення законодавства у галузі використання, відтворення та охорони тваринного світу як підстави адміністративної і кримінальної відповідальності.
- •79. Атмосферне повітря як об'єкт правового регулювання охорони і використання.
- •80. Організаційно-правові заходи охорони атмосферного повітря.
- •81. Стандартизація і нормування в галузі охорони і використання атмосферного повітря.
- •82. Державний облік у галузі охорони атмосферного повітря.
- •83. Моніторинг у галузі охорони атмосферного повітря.
- •84. Особливості майнової відповідальності за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря.
- •85. Особливості. Правопорушень у галузі охорони атмосферного повітря як підстави адміністративної і кримінальної відповідальності.
- •86. Надра як об’єкт правового регулювання, використання та охорони.
- •87. Законодавство про надра.
- •88. Право власності на надра.
- •89. Суб’єкти та об’єкти права власності на надра.
- •91. Поняття і зміст правової охорони надр.
- •92. Право користування надрами та його види.
- •93. Правове регулювання геологічного вивчення надр.
- •94. Геологічний контроль та гірничий нагляд: поняття та характеристика.
- •95. Особливості розгляду справ у галузі використання та охорони надр.
- •96. Порушення законодавства про надра як підстави адміністративної і кримінальної відповідальності.
- •97. Природно-заповідний фонд України як об’єкт правової охорони.
- •98. Організаційно-правові заходи охорони природно-заповідного фонду.
- •99. Особливості відшкодування шкоди заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд України.
- •100. Порушення законодавства про природно-заповідний фонд України як підстави адміністративної і кримінальної відповідальності.
- •101. Земельне право як підгалузь екологічного права.
- •103. Лісове право як підгалузь екологічного права.
- •104. Надрове (гірниче) право як підгаїузь екологічного права.
- •105. Фауністичне право як підгаїузь екологічного права,
- •106. Повітряохоронне право як підгадучь екологічного права.
- •107. Заповідне право як підгалузь екологічного права.
- •108. Право екологічної безпеки як складова частина екологічного права.
- •109. Основні напрями державної екологічної політики.
- •110. Мета екологічного права.
- •111. Принципи, функції та норми екологічного права.
- •112. Види екологічних прав громадян.
- •113. Гарантії екологічних прав громадян та їх форми захисту.
- •114. Права і обов'язки природокористувачів.
- •115. Особливості орендних правовідносин природокористування.
- •116. Права і обов'язки суб'єктів орендних правовідносин природокористування.
- •117. Підстави для виникнення відносин права власності на природні ресурси.
- •118. Зміст права власності на природні ресурси.
- •119. Припинення права власності на природні ресурси.
- •120. Законодавче та нормативно-правове регулювання в сфері охорони природи, природокористування та екологічної безпеки.
- •123. Екологічна відповідальність.
- •124. Поняття екологічного правопорушення.
- •125. Об'єкти та суб'єкти правопорушення.
- •126. Цивільно-правова та дисциплінарна відповідальність за порушення вимог природоохоронного законодавства.
- •127. Адміністративна відповідальність за порушення вимог природоохоронного законодавства.
- •128. Ядерна та радіаційна безпека. Загальна характеристика.
- •129. Стан атомної енергетики.
- •130. Джерела іонізуючого випромінювання в народному господарстві.
- •131. Радіоактивні відходи і поводження я ними.
- •132. Стан уранодобувної та переробної промисловості.
- •133. Багатостороннє співробітництво та міжнародна діяльність.
- •134. Міжнародне співробітництво: програми та проекти.
- •135. Загальні засади екологічної безпеки.
- •136. Класифікація надзвичайних ситуацій.
- •137. Надзвичайні ситуації природного характеру.
- •138. Завдання земельного законодавства.
- •139. Правова охорона земель.
- •140. Контроль за використанням та охороною земель.
- •141. Відповідальність за порушення земельного законодавства.
- •142. Права та обов'язки користувачів надр.
- •143. Охорона надр.
- •144. Характеристика і завдання водного законодавства.
- •145. Водний та земельний фонди України.
- •146. Охорона вод.
- •147. Права і обов'язки водокористувачів.
- •148. Завдання лісового законодавства України.
- •149. Права та обов'язки лісокорнстувачів.
- •150. Контроль за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів.
- •151. Право використання лісових ресурсів.
- •152. Державний облік лісового фонду.
- •153. Основні вимоги та принципи охорони, раціонального використання і відтворення тваринного світу.
- •154. Права та обов'язки користувачів об'єктами тваринного світу.
- •155. Охорона тваринного світу.
- •156. Контроль у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу.
- •157. Контроль по охороні атмосферного повітря.
- •158. Завдання і принципи екологічної експертизи.
- •159. Об'єкти і суб'єкти екологічної експертизи.
- •160. Поняття і форми екологічної експертизи.
- •161. Державна екологічна експертиза.
- •162. Громадська екологічна експертиза.
- •163. Спеціальні екологічні експертизи.
- •164. Державне регулювання та управління в галузі екологічної експертизи.
- •165. Права та обов'язки замовників екологічної експертизи.
- •166. Порядок проведення екологічної експертизи.
- •167. Державна екологічна експертиза проводиться шляхом:
- •168. Граничні строки проведення державної екологічної експертизи об'єктів:
- •169. Підсумком дослідження є висновки державної екологічної експертизи.
- •170. Кінцевим результатом дослідження є висновки громадської екологічної експертизи.
- •171. Висновки державної, екологічної експертизи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі:
- •172. Відповідальність за порушення законодавства про екологічну експертизу.
- •173. Поняття судової експертології і судової експертизи, їхні види і значеная.
- •174. Підготовка і призначення судової експертизи.
- •175. Місце міжнародно-правових норм охорони навколишнього природного середовн в загальній системі міжнародного права
- •176. Нормативі акти як джерела міжнародного екологічного права.
- •177. Поняття міжнародного екологічного права.
- •178. Принципи міжнародного екологічного права.
- •179. Координуюча роль міжнародного права у світовому механізмі охорони навколишнього природного середовища
- •180. Міжнародне співробітництво в галузі екологічної експертизи.
- •1. Об'єктивні передумови розвитку еколого-правових норм.
161. Державна екологічна експертиза.
Ведучою формою в системі оцінки екологічного впливу різних об'єктів € державна екологічна експертиза. Це зумовлено юридичною природою цієї форми експертизи як обов'язкової стадії будь-якого процесу -законотворчого, інвестиційного, управлінського, господарського та іншої діяльності, що може негативно впливати на стан навколишнього середовища та здоров'я населення.
Державна екологічна експертиза організується і проводиться еколого-експертними підрозділами, спеціалізованими установами, організаціями або спеціально створюваними комісіями Міністерства екології та природних ресурсів України, Міністерства охорони здоров'я України, їх органів на місцях із залученням інших органів державної виконавчої влади.
До проведення державної екологічної експертизи можуть у встановленому порядку залучатися фахівці інших установ, організацій і підприємств, а також експерти міжнародних організацій.
Здійснення державної екологічної експертизи є обов'язковим для видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку. Перелік видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням Міністерства екології та природних ресурсів України, Міністерства охорони здоров'я України.
Проведення додаткових державних екологічних експертиз здійснюється за ініціативою заінтересованих осіб на підставі договору про надання еколого-експертних послуг або за рішеннями Кабінету Міністрів України, Уряду Автономної Республіки Крим, місцевих Рад народних депутатів чи їх виконавчих комітетів.
Державна екологічна експертиза повинна забезпечи-ти повноту і правильність оцінки впливу господарської діяльності на навколишнє середовище, достатність пропонованих заходів, по раціональному використанню природних ресурсів, збереження якості навколишнього середовища, гарантувати населенню право на навколишнє середовище, сприятливе і безпечне для їх здоров'я і умов проживання, забезпечити збереження екологічної рівноваги, генофонд і різноманітність живої природи в інтересах (оздоровчих, рекреаційних, естетичних, виховних тощо) людини. При проведенні державної, екологічної експертизи бажано враховувати, що право людини на сприятливе (безпечне) природне середовище належить до категорії абсолютних прав. Всі правомочності в цій сфері належать виключно людині, а тому обов'язком всіх інших осіб є утримання від його порушення. Саме з цих позицій державна екологічна експертиза здатна зменшити або зовсім виключити можливість будь-якого впливу на навколишнє середовище експертованого об'єкта.
162. Громадська екологічна експертиза.
При необхідності вирішення складних екологічних проблем неодмінно постає питання про обов'язкове проведення попередньої громадської (соціальної) екологічної експертизи щодо розвитку населеного пункту, відповідного регіону чи розміщення окремих галузей народного господарства та продуктивних сил чи реалізації проекту конкретної будови. Мета такої експертизи
зводиться до вивчення основних показників об'єкта та подання пропозицій щодо поліпшення екологічної ситуації в місці реалізації експортованого об'єкта. Пропозицій з цього приводу досить багато, разом з тим підходи до розуміння завдань та змісту громадської екологічної експертизи дуже калейдоскопічні.
Так, в одному випадку ставиться питання про необхідність попереднього громадського обговорення чи референдуму з приводу визначення можливості реалізації тієї чи іншої діяльності в конкретній екосистемі, яка може вплинути на стан навколишнього середовища та здоров'я людей. В іншому йдеться про доцільність створення незалежних комісій чи груп з представників громадськості і кваліфікованих спеціалістів в галузі екології. Частіше стали ставитись питання про необхідність проведення соціальної екологічної експертизи шляхом прилюдних слухань. Інколи мова йде тільки про неодмінність залучення заінтересованих представників громадськості і їх участь у проведенні державної чи міжнародної екологічної експертизи тощо.
Громадська екологічна експертиза залежить перш за все від суб'єктного складу, тобто її повинні проводити представники громадськості чи їх об'єднання. Необхідно також, щоб чітко був визначений об'єкт вивчення і еколо-го-експертної оцінки відповідної форми і методи дослідження та предмет пізнання.1
Громадська екологічна експертиза може здійснюватися в будь-якій сфері діяльності, що потребує екологічного обгрунтування, за ініціативою громадських організацій чи інших громадських формувань.
Громадська екологічна експертиза може здійснюватися одночасно з державною екологічною експертизою шляхом створення на добровільних засадах тимчасових або постійних еколого-експертних колективів громадських організацій чи інших громадських формувань.
