- •2. Механізм формування екологічного права.
- •3. Місце екологічного права в системі екологічних і правових наук.
- •4. Роль екологічного права у здійсненні екологічної політики держави.
- •5. Предмет і методи екологічного права.
- •6. Об'єкти екологічного права.
- •7. Джерела екологічного права.
- •8. Поняття екологічного права.
- •9. Система учбового курсу “Екологічне право”.
- •10. Поняття екологічних прав громадян.
- •11. Види економічних прав громадян.
- •12. Обов'язки громадян в галузі екології.
- •13. Гарантії реалізації екологічних прав громадян.
- •14. Способи захисту екологічних прав громадян.
- •15. Поняття і особливості права власності на природні ресурси.
- •16. Форми права власності на природні ресурси.
- •17. Суб'єкти і об'єкти права власності на природні ресурси.
- •18. Форми та методи забезпечення права власності на природні ресурси.
- •19. Поняття, принципи і види права природокористування.
- •20. Підстави виникнення права природокористування.
- •21. Суб'єкти і об'єкти права природокористування.
- •22. Зміст права природокористування.
- •23.Підстави зміни, припинення права природокористування.
- •24. Юридична природа екологічної безпеки.
- •25. Особливості правовідносин у галузі забезпечення екологічної безпеки.
- •26. Механізм правового забезпечення екологічної безпеки.
- •27. Науково-правові засади екологічної експертизи.
- •28. Юридична природа екологічної експертизи.
- •29. Правові форми та види екологічної експертизи.
- •30. Правовий статус експерта екологічної експертизи.
- •31. Соціально-правовий механізм здійснення екологічної експертизи.
- •32. Поняття управління в галузі екології.
- •33. Система органів управління в галузі екології.
- •34. Функції управління в галузі екології.
- •35. Поняття і склад економіко-правового механізму в галузі екології.
- •36. Правові форми платежів в галузі екології.
- •37. Економіко-правове стимулювання екологічної діяльності.
- •38. Відповідальність як засіб реалізації екологічного права: поняття і форми
- •39. Позитивна юридична відповідальність в галузі екології.
- •40. Юридична відповідальність за екологічні правопорушення.
- •41. Види юридичної відповідальності за екологічні правопорушення.
- •42. Законодавчі засади раціонального природокористування.
- •43. Зміцнення законності в галузі природокористування.
- •44. Всебічне сприяння екологізації суспільства.
- •45. Місце раціонального природокористування в екологічних відносинах.
- •46. Земля як об'єкт правової охорони .
- •47. Правові форми використання , відтворення та охорони земель громадянами.
- •48. Поняття і значення правової охорони земель.
- •49. Організаційно-правові заходи охорони земель.
- •50. Форми власності на землю в Україні.
- •51. Юридична відповідальність за порушення земельного законодавства.
- •52. Право землекористування: поняття, види.
- •53. Підстави припинення права користування землею.
- •54. Підстави припинення права колективної та приватної власності на землю.
- •55. Води як об'єкти правового регулювання, використання, відтворення та охорони.
- •56. Поняття та види права водокористування.
- •57. Правові форми охорони вод.
- •58. Підстави виникнення, зміни і припинення права водокористування.
- •59. Суб'єкти , об'єкти, зміст права водокористування.
- •60. Облік і ведення державного водного кадастру.
- •61. Відповідальність за порушення водного законодавства.
- •62. Водні правопорушення як підстави адміністративної кримінальної відповідальності.
- •63. Ліс як об'єкт правового регулювання, використання, відтворення і охорони.
- •64. Право лісокористування та його види.
- •65. Правове регулювання заготівлі деревини, живиці, другорядних лісових матеріалів.
- •66. Організаційно - правові заходи охорони лісів.
- •67. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну порушенням лісового законодавства.
- •68. Порушення лісового законодавства як підстави адміністративної і кримінальної відповідальності.
- •69. Відповідальність за порушення лісового законодавства.
- •70. Тваринний світ як об'єкт правового регулювання, використання, відтворення та охорони.
- •71. Суб'єкт, об'єкт, зміст фауністичних правовідносин.
- •72. Суб'єкти та об'єкти права власності на тваринний світ.
- •73. Право використання тваринного світу, його форми та види.
- •74. Правове регулювання мисливства та рибальства.
- •75. Підстави та умови припинення права використання тваринного світу.
- •76. Організаційно-правові заходи охорони тваринного світу.
- •77. Правові засади здійснення моніторингу і контролю за додержанням законодавства про тваринний світ.
- •78. Порушення законодавства у галузі використання, відтворення та охорони тваринного світу як підстави адміністративної і кримінальної відповідальності.
- •79. Атмосферне повітря як об'єкт правового регулювання охорони і використання.
- •80. Організаційно-правові заходи охорони атмосферного повітря.
- •81. Стандартизація і нормування в галузі охорони і використання атмосферного повітря.
- •82. Державний облік у галузі охорони атмосферного повітря.
- •83. Моніторинг у галузі охорони атмосферного повітря.
- •84. Особливості майнової відповідальності за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря.
- •85. Особливості. Правопорушень у галузі охорони атмосферного повітря як підстави адміністративної і кримінальної відповідальності.
- •86. Надра як об’єкт правового регулювання, використання та охорони.
- •87. Законодавство про надра.
- •88. Право власності на надра.
- •89. Суб’єкти та об’єкти права власності на надра.
- •91. Поняття і зміст правової охорони надр.
- •92. Право користування надрами та його види.
- •93. Правове регулювання геологічного вивчення надр.
- •94. Геологічний контроль та гірничий нагляд: поняття та характеристика.
- •95. Особливості розгляду справ у галузі використання та охорони надр.
- •96. Порушення законодавства про надра як підстави адміністративної і кримінальної відповідальності.
- •97. Природно-заповідний фонд України як об’єкт правової охорони.
- •98. Організаційно-правові заходи охорони природно-заповідного фонду.
- •99. Особливості відшкодування шкоди заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд України.
- •100. Порушення законодавства про природно-заповідний фонд України як підстави адміністративної і кримінальної відповідальності.
- •101. Земельне право як підгалузь екологічного права.
- •103. Лісове право як підгалузь екологічного права.
- •104. Надрове (гірниче) право як підгаїузь екологічного права.
- •105. Фауністичне право як підгаїузь екологічного права,
- •106. Повітряохоронне право як підгадучь екологічного права.
- •107. Заповідне право як підгалузь екологічного права.
- •108. Право екологічної безпеки як складова частина екологічного права.
- •109. Основні напрями державної екологічної політики.
- •110. Мета екологічного права.
- •111. Принципи, функції та норми екологічного права.
- •112. Види екологічних прав громадян.
- •113. Гарантії екологічних прав громадян та їх форми захисту.
- •114. Права і обов'язки природокористувачів.
- •115. Особливості орендних правовідносин природокористування.
- •116. Права і обов'язки суб'єктів орендних правовідносин природокористування.
- •117. Підстави для виникнення відносин права власності на природні ресурси.
- •118. Зміст права власності на природні ресурси.
- •119. Припинення права власності на природні ресурси.
- •120. Законодавче та нормативно-правове регулювання в сфері охорони природи, природокористування та екологічної безпеки.
- •123. Екологічна відповідальність.
- •124. Поняття екологічного правопорушення.
- •125. Об'єкти та суб'єкти правопорушення.
- •126. Цивільно-правова та дисциплінарна відповідальність за порушення вимог природоохоронного законодавства.
- •127. Адміністративна відповідальність за порушення вимог природоохоронного законодавства.
- •128. Ядерна та радіаційна безпека. Загальна характеристика.
- •129. Стан атомної енергетики.
- •130. Джерела іонізуючого випромінювання в народному господарстві.
- •131. Радіоактивні відходи і поводження я ними.
- •132. Стан уранодобувної та переробної промисловості.
- •133. Багатостороннє співробітництво та міжнародна діяльність.
- •134. Міжнародне співробітництво: програми та проекти.
- •135. Загальні засади екологічної безпеки.
- •136. Класифікація надзвичайних ситуацій.
- •137. Надзвичайні ситуації природного характеру.
- •138. Завдання земельного законодавства.
- •139. Правова охорона земель.
- •140. Контроль за використанням та охороною земель.
- •141. Відповідальність за порушення земельного законодавства.
- •142. Права та обов'язки користувачів надр.
- •143. Охорона надр.
- •144. Характеристика і завдання водного законодавства.
- •145. Водний та земельний фонди України.
- •146. Охорона вод.
- •147. Права і обов'язки водокористувачів.
- •148. Завдання лісового законодавства України.
- •149. Права та обов'язки лісокорнстувачів.
- •150. Контроль за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів.
- •151. Право використання лісових ресурсів.
- •152. Державний облік лісового фонду.
- •153. Основні вимоги та принципи охорони, раціонального використання і відтворення тваринного світу.
- •154. Права та обов'язки користувачів об'єктами тваринного світу.
- •155. Охорона тваринного світу.
- •156. Контроль у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу.
- •157. Контроль по охороні атмосферного повітря.
- •158. Завдання і принципи екологічної експертизи.
- •159. Об'єкти і суб'єкти екологічної експертизи.
- •160. Поняття і форми екологічної експертизи.
- •161. Державна екологічна експертиза.
- •162. Громадська екологічна експертиза.
- •163. Спеціальні екологічні експертизи.
- •164. Державне регулювання та управління в галузі екологічної експертизи.
- •165. Права та обов'язки замовників екологічної експертизи.
- •166. Порядок проведення екологічної експертизи.
- •167. Державна екологічна експертиза проводиться шляхом:
- •168. Граничні строки проведення державної екологічної експертизи об'єктів:
- •169. Підсумком дослідження є висновки державної екологічної експертизи.
- •170. Кінцевим результатом дослідження є висновки громадської екологічної експертизи.
- •171. Висновки державної, екологічної експертизи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі:
- •172. Відповідальність за порушення законодавства про екологічну експертизу.
- •173. Поняття судової експертології і судової експертизи, їхні види і значеная.
- •174. Підготовка і призначення судової експертизи.
- •175. Місце міжнародно-правових норм охорони навколишнього природного середовн в загальній системі міжнародного права
- •176. Нормативі акти як джерела міжнародного екологічного права.
- •177. Поняття міжнародного екологічного права.
- •178. Принципи міжнародного екологічного права.
- •179. Координуюча роль міжнародного права у світовому механізмі охорони навколишнього природного середовища
- •180. Міжнародне співробітництво в галузі екологічної експертизи.
- •1. Об'єктивні передумови розвитку еколого-правових норм.
129. Стан атомної енергетики.
Питання, пов'язані з радіаційною та ядерною безпекою АЕС, вивчаються та аналізуються як національними органами, уповноваженими державою, так і міжнародними організаціями та експертними комісіями.
Особлива увага міжнародних експертів та комісій, в основному, зумовлена специфікою проектів АЕС, розроблених у колишньому СРСР, та низкою концептуальних рішень забезпечення ядерної та радіаційної безпеки, що відрізняються від прийнятих у міжнародній практиці.
Ядерна безпека АЕС, насамперед, залежить від стану експлуатаційної безпеки. Аналіз і оцінка експлуатаційної безпеки АЕС виконуються на основі аналізу звітів з порушень у роботі АЕС, річних звітів з поточного стану експлуатаційної безпеки, а також за результатами Інспекційних перевірок.
На сьогодні продовжується реалізація програми заходів по підвищенню безпеки діючих енергоблоків з реакторами типу ВВЕР. Але обсяг та види робіт кожна АЕС вимушена корегувати з огляду на економічні та матеріально-технічні чинники.
Слід зазначити, що порушення в роботі АЕС призводить до необхідності зупинки енергоблоків, що тягне за собою недовиробіток електроенергії та інші негативні наслідки. Корегуючі заходи, спрямовані на виключення повторення різних порушень, що пов"язані з недотриманням персоналом вимог експлуатаційної документації, неякісним виконанням ремонтних та зварювальних робіт, відхиленнями у виконанні технологічних операцій, помилковим впливом на елементи управління та автоматики. Загальною причиною росту помилок персоналу е недостатній рівень його культури безпеки при здійсненні експлуатації, ремонтних та налагоджувальних робіт, а також недоліки адміністративно-технічного управління.
Серед найбільш важливих порушень у роботі систем безпеки, що виникали на АЕС України такі:
1) Відмова органів регулювання системи управління і захисту реактору (ОР СУЗ).
2) Відмови захисних систем безпеки (імпульсно-запобіжних пристроїв компенсатора тиску).
Згідно з вимогами «Положення про порядок розслідування та облік порушень у роботі атомних станцій»^ всі порушення в роботі АЕС оцінюються з точки зору впливу на безпеку. Для визначення рівня порушень у практиці використовується міжнародна шкала ядерних подій INES.
Характерні причини, що впливають на стан безпеки та надійність експлуатації АЕС такі:
• виконання робіт з порушенням технології ремонту;
• виконання ремонту без дозволу на право його ведення;
• виконання ремонтних робіт без наявності технології на їх проведення;
• необгрунтоване зменшення обсягів ремонту Із заміною одного виду ремонту Іншим та обсягів експлуатаційного контролю металу і зварювальних з'єднань;
• невиконання заходів, направлених на підвищення безпеки, приведення стану обладнання і трубопроводів АЕС у відповідність із вимогами діючих правил;
• у процесі технічного огляду не перевіряється корозійний стан внутрішніх поверхонь обладнання;
• обсяги технічного обслуговування зварювального обладнання не відповідають інструкціям по їх експлуатації;
• порушується порядок обліку, зберігання і видачі у виробництво зварювальних матеріалів;
• перенесення термінів виконання ремонтних робіт окремого устаткування систем керування та надійного енергозабезпечення без обгрунтування його працездатності;
• через відмову від послуг спеціалізованих організацій, ремонт електронного та електротехнічного обладнання виконується непідготовленим персоналом, який не пройшов атестацію;
• обладнання та трубопроводи технологічних систем енергоблоків на АЕС не приведені у відповідність з вимогами діючих в Україні ПНАЕ Г-7-008-89;
• ремонтні підрозділи АЕС не укомплектовані інструментом, пристроями та матеріалами, необхідними для проведення ремонтних робіт;
• у проектах більшості АЕС не передбачено технологічних можливостей переробки (кондиціювання) радіоактивних відходів (насамперед, це стосується спалювання горючих твердих і рідких РАВ);
• відсутні системи автоматизованих постів контролю радіаційного стану на території АЕС та в зоні спостереження.
У 1997 р. регулюючий орган прийняв рішення про внесення в особливі умови тимчасових ліцензій на експлуатацію енергоблоків АЕС вимоги, стосовно розробки та узгодження довгострокової програми підвищення рівня безпеки енергоблоків, що знаходяться в промисловій експлуатації. Ці програми були розроблені, пройшли експертизу та узгодження. Заходи, що передбачались в програмах кожної АЕС, а також вимоги та рекомендації регулюючого органу стали підґрунтям для розробки Національною енергогенеруючою компанією «Енергоатом» «Галузевої довгострокової програми підвищення безпеки АЕС України».
Зазначені програми включають розробку та реалізацію організаційних і технічних заходів, що спрямовані на вирішення таких, важливих для безпеки та надійності експлуатації, питань:
• усунення невідповідностей та відхилень від вимог діючих науково-технічних документів або зменшення впливу цих відхилень на стан безпеки шляхом реалізації компенсуючих заходів;
• усунення недоліків у роботі систем та обладнання, що виявлені експлуатаційною практикою;
• вдосконалення адміністративно-технічного управління та контролю;
• врахування та впровадження світового досвіду експлуатації, а також рекомендацій МАГАТЕ у вирішенні питань безпеки.
Необхідно підкреслити, що реалізація довгострокових програм підвищення безпеки АЕС значною мірою залежить від державної економічної та фінансової політики щодо повної та своєчасної реалізації на енергетичному ринку виробленої АЕС електроенергії та цільового й достатнього фінансування робіт.
Відповідно постанови КМУ (№ 1561 від 28.12.96) був розроблений і затверджений (рішення № 5 від 18.04.97) Урядовою комісією з питань комплексного вирішення проблем Чорнобильської АЕС програмний документ «Стратегія перетворення об'єкту «Укриття» ВО ЧАЕС». Заплановані заходи, в основному, мали своєю метою підвищення достовірності контролю за станом безпеки та застосування більш ефективних засобів поглинання нейтронів.
З метою запобігання розвитку гіпотетичної самопід-тримної ланцюгової реакції було розроблено та впроваджено в дослідну експлуатацію технічні засоби введення нейтронно-поглинаючих речовин в основні скупчення ядерно-вміщуючих матеріалів. Ці засоби повинні спрацьовувати в разі перевищення контрольних рівнів щільності потоку нейтронів за показниками систем контролю.