- •2. Механізм формування екологічного права.
- •3. Місце екологічного права в системі екологічних і правових наук.
- •4. Роль екологічного права у здійсненні екологічної політики держави.
- •5. Предмет і методи екологічного права.
- •6. Об'єкти екологічного права.
- •7. Джерела екологічного права.
- •8. Поняття екологічного права.
- •9. Система учбового курсу “Екологічне право”.
- •10. Поняття екологічних прав громадян.
- •11. Види економічних прав громадян.
- •12. Обов'язки громадян в галузі екології.
- •13. Гарантії реалізації екологічних прав громадян.
- •14. Способи захисту екологічних прав громадян.
- •15. Поняття і особливості права власності на природні ресурси.
- •16. Форми права власності на природні ресурси.
- •17. Суб'єкти і об'єкти права власності на природні ресурси.
- •18. Форми та методи забезпечення права власності на природні ресурси.
- •19. Поняття, принципи і види права природокористування.
- •20. Підстави виникнення права природокористування.
- •21. Суб'єкти і об'єкти права природокористування.
- •22. Зміст права природокористування.
- •23.Підстави зміни, припинення права природокористування.
- •24. Юридична природа екологічної безпеки.
- •25. Особливості правовідносин у галузі забезпечення екологічної безпеки.
- •26. Механізм правового забезпечення екологічної безпеки.
- •27. Науково-правові засади екологічної експертизи.
- •28. Юридична природа екологічної експертизи.
- •29. Правові форми та види екологічної експертизи.
- •30. Правовий статус експерта екологічної експертизи.
- •31. Соціально-правовий механізм здійснення екологічної експертизи.
- •32. Поняття управління в галузі екології.
- •33. Система органів управління в галузі екології.
- •34. Функції управління в галузі екології.
- •35. Поняття і склад економіко-правового механізму в галузі екології.
- •36. Правові форми платежів в галузі екології.
- •37. Економіко-правове стимулювання екологічної діяльності.
- •38. Відповідальність як засіб реалізації екологічного права: поняття і форми
- •39. Позитивна юридична відповідальність в галузі екології.
- •40. Юридична відповідальність за екологічні правопорушення.
- •41. Види юридичної відповідальності за екологічні правопорушення.
- •42. Законодавчі засади раціонального природокористування.
- •43. Зміцнення законності в галузі природокористування.
- •44. Всебічне сприяння екологізації суспільства.
- •45. Місце раціонального природокористування в екологічних відносинах.
- •46. Земля як об'єкт правової охорони .
- •47. Правові форми використання , відтворення та охорони земель громадянами.
- •48. Поняття і значення правової охорони земель.
- •49. Організаційно-правові заходи охорони земель.
- •50. Форми власності на землю в Україні.
- •51. Юридична відповідальність за порушення земельного законодавства.
- •52. Право землекористування: поняття, види.
- •53. Підстави припинення права користування землею.
- •54. Підстави припинення права колективної та приватної власності на землю.
- •55. Води як об'єкти правового регулювання, використання, відтворення та охорони.
- •56. Поняття та види права водокористування.
- •57. Правові форми охорони вод.
- •58. Підстави виникнення, зміни і припинення права водокористування.
- •59. Суб'єкти , об'єкти, зміст права водокористування.
- •60. Облік і ведення державного водного кадастру.
- •61. Відповідальність за порушення водного законодавства.
- •62. Водні правопорушення як підстави адміністративної кримінальної відповідальності.
- •63. Ліс як об'єкт правового регулювання, використання, відтворення і охорони.
- •64. Право лісокористування та його види.
- •65. Правове регулювання заготівлі деревини, живиці, другорядних лісових матеріалів.
- •66. Організаційно - правові заходи охорони лісів.
- •67. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну порушенням лісового законодавства.
- •68. Порушення лісового законодавства як підстави адміністративної і кримінальної відповідальності.
- •69. Відповідальність за порушення лісового законодавства.
- •70. Тваринний світ як об'єкт правового регулювання, використання, відтворення та охорони.
- •71. Суб'єкт, об'єкт, зміст фауністичних правовідносин.
- •72. Суб'єкти та об'єкти права власності на тваринний світ.
- •73. Право використання тваринного світу, його форми та види.
- •74. Правове регулювання мисливства та рибальства.
- •75. Підстави та умови припинення права використання тваринного світу.
- •76. Організаційно-правові заходи охорони тваринного світу.
- •77. Правові засади здійснення моніторингу і контролю за додержанням законодавства про тваринний світ.
- •78. Порушення законодавства у галузі використання, відтворення та охорони тваринного світу як підстави адміністративної і кримінальної відповідальності.
- •79. Атмосферне повітря як об'єкт правового регулювання охорони і використання.
- •80. Організаційно-правові заходи охорони атмосферного повітря.
- •81. Стандартизація і нормування в галузі охорони і використання атмосферного повітря.
- •82. Державний облік у галузі охорони атмосферного повітря.
- •83. Моніторинг у галузі охорони атмосферного повітря.
- •84. Особливості майнової відповідальності за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря.
- •85. Особливості. Правопорушень у галузі охорони атмосферного повітря як підстави адміністративної і кримінальної відповідальності.
- •86. Надра як об’єкт правового регулювання, використання та охорони.
- •87. Законодавство про надра.
- •88. Право власності на надра.
- •89. Суб’єкти та об’єкти права власності на надра.
- •91. Поняття і зміст правової охорони надр.
- •92. Право користування надрами та його види.
- •93. Правове регулювання геологічного вивчення надр.
- •94. Геологічний контроль та гірничий нагляд: поняття та характеристика.
- •95. Особливості розгляду справ у галузі використання та охорони надр.
- •96. Порушення законодавства про надра як підстави адміністративної і кримінальної відповідальності.
- •97. Природно-заповідний фонд України як об’єкт правової охорони.
- •98. Організаційно-правові заходи охорони природно-заповідного фонду.
- •99. Особливості відшкодування шкоди заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд України.
- •100. Порушення законодавства про природно-заповідний фонд України як підстави адміністративної і кримінальної відповідальності.
- •101. Земельне право як підгалузь екологічного права.
- •103. Лісове право як підгалузь екологічного права.
- •104. Надрове (гірниче) право як підгаїузь екологічного права.
- •105. Фауністичне право як підгаїузь екологічного права,
- •106. Повітряохоронне право як підгадучь екологічного права.
- •107. Заповідне право як підгалузь екологічного права.
- •108. Право екологічної безпеки як складова частина екологічного права.
- •109. Основні напрями державної екологічної політики.
- •110. Мета екологічного права.
- •111. Принципи, функції та норми екологічного права.
- •112. Види екологічних прав громадян.
- •113. Гарантії екологічних прав громадян та їх форми захисту.
- •114. Права і обов'язки природокористувачів.
- •115. Особливості орендних правовідносин природокористування.
- •116. Права і обов'язки суб'єктів орендних правовідносин природокористування.
- •117. Підстави для виникнення відносин права власності на природні ресурси.
- •118. Зміст права власності на природні ресурси.
- •119. Припинення права власності на природні ресурси.
- •120. Законодавче та нормативно-правове регулювання в сфері охорони природи, природокористування та екологічної безпеки.
- •123. Екологічна відповідальність.
- •124. Поняття екологічного правопорушення.
- •125. Об'єкти та суб'єкти правопорушення.
- •126. Цивільно-правова та дисциплінарна відповідальність за порушення вимог природоохоронного законодавства.
- •127. Адміністративна відповідальність за порушення вимог природоохоронного законодавства.
- •128. Ядерна та радіаційна безпека. Загальна характеристика.
- •129. Стан атомної енергетики.
- •130. Джерела іонізуючого випромінювання в народному господарстві.
- •131. Радіоактивні відходи і поводження я ними.
- •132. Стан уранодобувної та переробної промисловості.
- •133. Багатостороннє співробітництво та міжнародна діяльність.
- •134. Міжнародне співробітництво: програми та проекти.
- •135. Загальні засади екологічної безпеки.
- •136. Класифікація надзвичайних ситуацій.
- •137. Надзвичайні ситуації природного характеру.
- •138. Завдання земельного законодавства.
- •139. Правова охорона земель.
- •140. Контроль за використанням та охороною земель.
- •141. Відповідальність за порушення земельного законодавства.
- •142. Права та обов'язки користувачів надр.
- •143. Охорона надр.
- •144. Характеристика і завдання водного законодавства.
- •145. Водний та земельний фонди України.
- •146. Охорона вод.
- •147. Права і обов'язки водокористувачів.
- •148. Завдання лісового законодавства України.
- •149. Права та обов'язки лісокорнстувачів.
- •150. Контроль за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів.
- •151. Право використання лісових ресурсів.
- •152. Державний облік лісового фонду.
- •153. Основні вимоги та принципи охорони, раціонального використання і відтворення тваринного світу.
- •154. Права та обов'язки користувачів об'єктами тваринного світу.
- •155. Охорона тваринного світу.
- •156. Контроль у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу.
- •157. Контроль по охороні атмосферного повітря.
- •158. Завдання і принципи екологічної експертизи.
- •159. Об'єкти і суб'єкти екологічної експертизи.
- •160. Поняття і форми екологічної експертизи.
- •161. Державна екологічна експертиза.
- •162. Громадська екологічна експертиза.
- •163. Спеціальні екологічні експертизи.
- •164. Державне регулювання та управління в галузі екологічної експертизи.
- •165. Права та обов'язки замовників екологічної експертизи.
- •166. Порядок проведення екологічної експертизи.
- •167. Державна екологічна експертиза проводиться шляхом:
- •168. Граничні строки проведення державної екологічної експертизи об'єктів:
- •169. Підсумком дослідження є висновки державної екологічної експертизи.
- •170. Кінцевим результатом дослідження є висновки громадської екологічної експертизи.
- •171. Висновки державної, екологічної експертизи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі:
- •172. Відповідальність за порушення законодавства про екологічну експертизу.
- •173. Поняття судової експертології і судової експертизи, їхні види і значеная.
- •174. Підготовка і призначення судової експертизи.
- •175. Місце міжнародно-правових норм охорони навколишнього природного середовн в загальній системі міжнародного права
- •176. Нормативі акти як джерела міжнародного екологічного права.
- •177. Поняття міжнародного екологічного права.
- •178. Принципи міжнародного екологічного права.
- •179. Координуюча роль міжнародного права у світовому механізмі охорони навколишнього природного середовища
- •180. Міжнародне співробітництво в галузі екологічної експертизи.
- •1. Об'єктивні передумови розвитку еколого-правових норм.
160. Поняття і форми екологічної експертизи.
Експертиза - це процесуальна дія, яка проводиться з метою отримання висновку з питань, які мають доказове значення по справі.
В реальній дійсності екологічна експертиза існує як вид експертної діяльності спеціально уповноважених державних органів, громадських, кооперативних та інших формувань і об'єднань, що забезпечують додержання вимог екологічної безпеки при прийнятті законопроектів, обгрунтуванні програм, концепцій, рішень, проектів та об'єктів, запровадження або реалізація яких може негативно впливати на стан навколишнього природного середовища, здоров'я і життя людей.
Українські вчені екологи і юристи справедливо зазначають, що екологічна експертиза перестала бути аматорством окремих вчених та заінтересованих практиків. Вона увійшла в лексикон і життя практично кожної людини, що вболіває за термінове вирішення екологічних проблем. Саме в об'єктивній та незалежній екологічній експертизі більшість людей вбачають ефективний механізм суспільства і держави, здатність гарантувати екологічну безпеку, оскільки в ній діалектично сполучені гласність, демократизм, соціальна справедливість, реальне забезпечення екологічних прав та інтересів громадськості.
Екологічна експертиза вже вийшла за рамки окремих проектів. Нагромаджується позитивний досвід проведення екологічних експертиз на об'єктах, що є джерелами підвищеної небезпеки для людей та навколишнього природного середовища. Ведеться робота по запровадженню законодавчих основ здійснення екологічної експертизи та розробці методик проведення експертизи стосовно конкретних об'єктів еколого-експертного дослідження і оцінки. З прийняттям Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» екологічна експертиза одержала законодавчий статус І є обов"язковою умовою законотворчого процесу, інвестиційної, управлінської, господарської та іншої діяльності, що впливає на стан навколишнього природного середовища. Гарантується реальність реалізації права громадян України на участь у проведенні громадської екологічної експертизи, забезпечується можливість громадськості проводити екологічну експертизу, обнародувати її результати і передавати їх. органам, уповноваженим приймати рішення.1
Сьогодні основними формами екологічної експертизи є: державші, громадська, і спеціалізовані.
В даний час в Україні послідовно створюються необхідні організаційні структури функціонування державної, громадської, спеціалізованих екологічних експертиз.
Відповідно до норм чинного законодавства процес дослідження повинен бути підпорядкований певним вимогам щодо проведення екологічної експертизи.
До документації на об'єкти екологічної експертизи додаються обґрунтування щодо забезпечення екологічної безпеки запланованої чи здійснюваної діяльності з комплексною еколого-економічною оцінкою існуючого чи передбачуваного впливу на стан навколишнього природного середовища, оцінкою екологічного ризику і небезпеки для здоров"я людей та з альтернативними прогнозними варіантами зменшення цих впливів.
Особи, які передають документацію на об'єкти екологічної експертизи, в разі необхідності організують і фінансують проведення додаткових досліджень, пошукових і експертних робіт, забезпечують гласність і враховують громадську думку щодо запланованої чи здійснюваної діяльності, гарантують достовірність попередньої оцінки впливу на навколишнє природне середовище і здоров'я людей, що відображається в Заяві про екологічні наслідки діяльності.
Закон вимагає, щоб під час дослідження забезпечувалася гласність екологічної експертизи. Вона полягає в тому, що замовники екологічної експертизи об'єктів, що в процесі реалізації (будівництва, експлуатації тощо) можуть негативно впливати на стан навколишнього природного середовища та здоров'я людей, зобов'язані оголосити через засоби масової Інформації про проведення екологічної експертизи у спеціальній Заяві про екологічні наслідки діяльності.
Еколого-експертнІ органи чи формування після завершення екологічної експертизи повідомляють про її висновки через засоби масової інформації.
В процесі екологічної експертизи може брати участь громадськість.
З метою врахування громадської думки суб'єкти екологічної експертизи проводять публічні слухання або відкриті засідання.
Участь громадськості в процесі екологічної експертизи може здійснюватись шляхом виступів у засобах масової інформації, подання письмових зауважень, пропозицій і рекомендацій, включення представників громадськості до складу експертних комісій, груп по проведенню громадської екологічної експертизи.
Підготовка висновків екологічної експертизи і прийняття рішень щодо подальшої реалізації (використання, застосування, експлуатації тощо) об'єкта екологічної експертизи здійснюються з урахуванням громадської думки.
Висновки державної екологічної експертизи є обов'язковими для виконання. Приймаючи рішення щодо подальшої реалізації об'єктів екологічної експертизи, висновки державної екологічної експертизи враховуються нарівні з іншими видами державних експертиз.
Висновки громадської та іншої екологічної експертизи мають рекомендаційний характер.
Правові (державно-правові, соціально-правові, організацІйно-правові) аспекти екологічної експертології (умовно можна назвати еколого-правовою експертоло-гією) найбільш глибоко і всебічно можуть бути досліджені з позицій предмета, методів, джерел, системи, механізму та інших складових екологічного права, враховуючи, що центральним його інститутом є правові норми, які регулюють відносини в сфері здійснення екологічної експертизи. Інститут екологічної експертизи має комплексне, міжгалузеве, міждисциплінарне, державно-правове і соціальне призначення.
