80. Кримінальна відповідальність за підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів (ст. 358 кк)

Об'єкт цього злочину є встановлений законодавством порядок обігу і використання офіційних та деяких приватних документів, який забезпечує нормальну діяльність підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, а також права і законні інтереси громадян, порядок документального посвідчення фактів, які мають юридичне значення.

Предметом злочину є: 

1) посвідчення або інший документ (у т. ч. електронний), який видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією незалежно від форми власності, громадянином-підприємцем, приватним нотаріусом, аудитором чи іншою особою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права або звільняє від обов'язків;

2) печатки, штампи, бланки підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, інші офіційні печатки, штампи, бланки.

Підроблення документів, які мають своїм джерелом походження фізичну, приватну особу, яка не уповноважена видавати чи посвідчувати документи, що надають права або звільняють від обов'язків, а також неіснуючу насправді юридичну особу, складуцього злочину не утворює.

Підроблення документів, передбачене ст. 358, за об'єктом і предметом посягання слід відмежовувати від підроблення документів, визначених законом предметом інших зло­чинів. Йдеться, зокрема, про злочини, предметом яких виступають:

- виборчі документи (ст. 158),

- державні цінні папери, білети державної лотереї (ст. 199),

- документи на переказ, платіжні картки чи інші засоби доступу до банківських рахунків (ст. 200),

- знаки поштової оплати і проїзні квитки (ст. 215),

- марки акцизного збору або контрольні марки для марку­вання примірників аудіовізуальних творів та фонограм, голографічні захисні елементи (ст. 216),

- недержавні цінні папери (ст. 224),

- документи, які дають право на отримання наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів (ст. 318).

Предметом злочину не визнаються документи, які хоч і мають певне юридичне зна­чення, але не надають конкретних прав або не звільняють від обов'язків (наприклад, різноманітні заявки, запити, характеристики, супроводжувальні листи, вкладиші до по­свідчень, первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій).

Об'єктивна сторона злочину виражається у таких формах:

1)підроблення посвідчення або іншого документа з метою використання його як самим підроблювачем, так і іншою особою;

2)       збут підробленого документа;

3)       виготовлення підроблених печатки, штампу або бланку;

4)       збут таких штампів, печаток, бланків (ч. 1 ст. 358);

5)       використання завідомо підробленого документа (ч. З ст. 358).

Використання завідомо підробленого документа (ч. З ст. 358), може бути вчинене одним із двох способів: 1) пред'явлення документа; 2) подання документа.

При пред'явленні документа суб'єкт, видаючи підробку за справжній документ, знайомить з його змістом інших осіб. При цьому підроблений документ залишається у володінні винного (наприклад, пред'явлення підробленого посвідчення водія працівни­кові ДАІ).

Подання документа також передбачає, що певне коло осіб ознайомлюється із змістом підробленого документа. Але підробка не залишається у винного, а переда­ється уповноваженим особам для посвідчення тих чи інших фактів з метою отриман­ня прав або звільнення від обов'язків (наприклад, особа подає на підприємство підроб­лений документ про закінчення вищого закладу освіти для того, щоб зайняти певну посаду).

Використання завідомо підробленого документа є закінченим злочином з моменту, коли документ пред'явлено або подано винним незалежно від того, чи вдалося йому досягти поставленої мети. Обманне заподіяння внаслідок використання підробленого документа значної майнової шкоди за відсутності ознак шахрайства потребує додатко­вої кваліфікації за ст. 192.

Використання справжнього документа, який належить іншій особі (наприклад, чу­жого паспорта або посвідчення), хоч і містить елементи обману, але за ч. З ст. 358 кри­мінальної відповідальності не тягне. Відсутній даний склад злочину і у разі, коли особа:

а) демонструє предмет, який лише із зовнішнього боку нагадує документ, але насправді таким не є (наприклад, пред'явлення обкладинки посвідчення замість посвідчення); 

б) обманним шляхом, використовуючи справжній документ, видає його за інший (на­приклад, під виглядом посвідчення працівника міліції демонструє читацький квиток);

Дії особи, яка спочатку підробила документ, а згодом його використала, слід квалі­фікувати за сукупністю злочинів, передбачених ч. 1 і ч. З ст. 358.

Суб'єкт злочину загальний. Підроблення офіційних документів, вчинене служ­бовою особою з використанням свого службового становища, визнається службовим підробленням (ст. 366). Дії службової особи, яка отримала завідомо підроблений доку­мент, діючи за попередньою домовленістю з тим, хто його подав до підприємства, установи чи організації, слід розцінювати як пособництво у використанні підробленого документа, а за наявності до цього підстав - і як відповідний злочин у сфері службовоїдіяльності (наприклад, передбачений статтями 364, 368).

Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.