24. Кримінально-правова характеристика злочинів проти виборчих прав.

Безпосереднім об'єктом цих злочинів є передбачене ст. 38 Конституції право громадян України брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраним до органів державної влади та органів місцевого самоврядування. По суті це є правом громадян на вільне волевиявлення в сфері управління державними справами.

Диспозиції всіх злочинів цієї групи є бланкетними, а тому для більш глибокого аналізу їх складів слід звернутися до таких законів: «Про всеукраїнський та місцеві референдуми» від 3 липня 1991 р.; «Про вибори народних депутатів України» від 24 вересня 1997 р.; «Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» від 14 січня 1998 р.; «Про вибори президента України» від 5 березня 1999 р..

Злочини проти виборчих прав громадян посягають на відносини, врегульовані цими законами.

Перешкоджання здійсненню виборчого права (ст. 157).

1. Перешкоджання вільному здійсненню громадянином свого виборчого права або права брати участь у референдумі, перешкоджання діяльності іншого суб'єкта виборчого процесу, ініціативної групи референдуму, комісії з референдуму, члена виборчої комісії, члена ініціативної групи референдуму, члена комісії з референдуму або офіційного спостерігача при виконанні ними своїх повноважень, поєднані з підкупом, обманом або примушуванням, а також ухилення члена виборчої комісії у роботі комісії без поважних причин.

2. Ті самі діяння, поєднані із застосуванням насильства, знищенням чи пошкодженням майна, погрозою застосування насильства або знищення чи пошкодження майна.

3. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені за попередньою змовою групою осіб або членом виборчої комісії чи іншою службовою особою з використанням свого службового становища.

4. Втручання службової особи з використанням службового становища у здійснення виборчою комісією чи комісією з референдуму їх повноважень, установлених законом, вчинене шляхом незаконної вимоги чи вказівки з метою вплинути на рішення виборчої комісії чи комісії з референдуму.

Суспільна небезпека злочинів, передбачених цією статтею, полягає у тому, що вони посягають на конституційні права громадян, пов'язані з їх волевиявленням через вибори та референдуми. До таких прав відносяться: право громадян України обирати або бути обраним до органів державної влади або органів місцевого самоврядування, право вимагати проведення референдуму та право голосу (участі) на референдумі. Крім того, такі злочини посягають на права громадян, реалізація яких забезпечує належну організацію підготовки та проведення виборів і референдумів, а саме: брати участь у виборчому процесі як його суб'єкта, в роботі виборчої комісії, комісії з референдуму, ініціативної групи референдуму як їх члена, а також бути офіційним спостерігачем на виборах.

Потерпілими від злочинів, передбачених ст. 157, можуть бути:

- громадяни, які мають право обирати чи бути обраними (виборці та кандидати на виборні посади в органах державної влади та органів місцевого самоврядування);

- громадяни, які мають право брати участь у референдумі;

- особи, діяльність яких відповідно до законодавства спрямована на забезпечення реалізації суб'єктивного права громадянина бути обраним до вказаних органів або на забезпечення участі у виборчому процесі, таких його суб'єктів як партії чи блоки партій (довірені особи кандидатів, офіційні представники партій (блоків), уповноважені особи (партій (блоків);

- члени виборчих комісій (Центральної виборчої комісії України, окружних (територіальних) та дільничних виборчих комісій);

- члени ініціативних груп референдуму; члени комісій з референдуму;

- офіційні спостерігачі (від партій (блоків)), кандидатів, громадських організацій, іноземних держав та міжнародних організацій).

Не можуть визнаватися потерпілими від цього злочину претенденти на виборні посади, вибори яких не регламентуються виборчим законодавством (наприклад, претенденти на посаду суддів Конституційного Суду України, членів Вищої ради юстиції України, Голови Верховної Ради України, його заступників та голів парламентських комітетів), а також особи, які вже обрані депутатами, Президентом України чи сільськими, селищними, міськими головами.

Об'єктивна сторона злочинів, передбачених цією статтею, може виражатись у формі:

1) перешкоджання вільному здійсненню громадянином свого виборчого права або права брати участь у референдумі, перешкоджання діяльності іншого суб'єкта виборчого процесу, ініціативної групи референдуму, комісії з референдуму, члена виборчої комісії, члена ініціативної групи референдуму, члена комісії з референдуму або офіційного спостерігача при виконанні ними своїх повноважень (частини 1 - 3 ст. 157);

2) втручання службової особи з використанням службового становища у здійснення виборчою комісією чи комісією з референдуму їх повноважень, установлених законом (ч. 4 ст. 157).

Перешкоджання вільному здійсненню громадянином свого виборчого права може виразитись, зокрема, у: безпідставній відмові в реєстрації кандидатом; невключенні громадянина до списків виборців за наявності для того підстав або виключенні громадянина із списків виборців за відсутності для того підстав; неправомірній відмові виборцеві у прийнятті і розгляді його заяви про включення його до списку виборців; примушуванні виборця поставити підпис у підписному листі на підтримку певного претендента в кандидати чи, навпаки, відмовитись у підписанні такого листа; примушуванні службовою особою підлеглих (наприклад, військовослужбовців строкової служби, курсантів) до голосування за конкретного кандидата; бездіяльності службової особи, яка, відповідно до свого службового становища, зобов'язана вжити заходів щодо забезпечення реалізації виборчих прав громадянина; примушуванні кандидата зняти свою кандидатуру з балотування чи зареєструватися кандидатом; створенні перепон щодо прибуття виборця на виборчу дільницю для голосування тощо.

Перешкоджання вільному здійсненню громадянином свого права брати участь у референдумі може полягати, зокрема, у: безпідставному невключенні громадянина до списку громадян, які мають право брати участь у референдумі, або виключенні з такого списку; невидачі громадянину, який включений до зазначеного списку, бюлетеня для голосування; примушуванні до участі або неучасті в голосуванні на референдумі тощо.

Закон передбачає шість конкретних способів вчинення цього злочину:

1) підкуп;

2) обман;

3) примушування;

4) застосування насильства;

5) знищення чи пошкодження майна;

6) погроза застосування насильства або знищення чи пошкодження майна.

Перші три з них утворюють простий склад злочину (ч. 1), інші три - кваліфікований (ч. 2).

Злочин вважається закінченим з моменту, коли відбулося фактичне перешкоджання здійсненню громадянином свого виборчого права або права брати участь у перешкоджання референдумі, перешкоджання діяльності іншого суб'єкта виборчого процесу, ініціативної групи референдуму, комісії з референдуму, члена виборчої комісії, члена ініціативної групи референдуму, члена комісії з референдуму або офіційного спостерігача (частини 1 - 3 ст. 157) або з моменту фактичного втручання у здійснення виборчою комісією чи комісією з референдуму їх повноважень, установлених законом (ч. 4 ст. 157).

З суб'єктивної сторони цей злочин може бути вчинений лише з прямим умислом. Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони злочину, передбаченого ч. 4 ст. 157, є мета - вплинути на рішення виборчої комісії чи комісії з референдуму.

Суб'єкт злочину, передбаченого ч. 1 ст. 157, загальний, а злочину, передбаченого ч. 4 ст. 157,- спеціальний (службова особа).

Членом виборчої комісії визнається особа, яка відповідно до виборчого законодавства включена до складу дільничної, територіальної, окружної чи Центральної виборчої комісії. Відповідного статусу особа набуває з моменту складення присяги члена такої комісії, а втрачає з моменту припинення повноважень члена комісії, у т. ч. дострокового. Під іншою службовою особою слід розуміти будь-яку іншу, крім члена виборчої комісії, службову особу.

Обов'язковою умовою кваліфікації цього злочину за ознакою вчинення його членом виборчої комісії чи іншою службовою особою є здійснення зазначеного перешкоджання такими особами з використанням влади або службового становища.

Якщо такі дії потягли за собою тяжкі наслідки, вчинені працівником правоохоронного органу або пов'язані з перевищенням влади чи службового становища, за кваліфікуючих обставин, вони потребують додаткової кваліфікації за статтями, що передбачають відповідальність за відповідні злочини у сфері службової діяльності (частини 2 або 3 статей 364, 365, 423, 424). У разі, коли перешкоджання службовою особою органу державної влади чи органу місцевого самоврядування здійсненню виборчого права одночасно створювало перепони законній діяльності об'єднань громадян, у т. ч. політичних партій або їх органів (наприклад, наданням привілеїв та сприянням певним політичним партіям, що беруть участь у виборчому процесі, і ущемленні прав інших), вчинене за наявності підстав слід додатково кваліфікувати за ст. 170.

Стаття 158. Фальсифікація виборчих документів, документів референдуму чи фальсифікація підсумків голосування, надання неправдивих відомостей до органів Державного реєстру виборців чи фальсифікація відомостей Державного реєстру виборців

1. Незаконне виготовлення або зберігання чи використання завідомо незаконно виготовлених виборчих бюлетенів, бланків відкріпних посвідчень, бюлетенів для голосування на референдумі -

2. Підробка виборчих документів, документів референдуму, а так само використання завідомо підроблених виборчих документів, документів референдуму, вчинені членом виборчої комісії, комісії з референдуму, кандидатом, його уповноваженим представником, уповноваженою особою політичної партії (блоку), членом ініціативної групи референдуму, -

3. Підробка виборчих документів, документів референдуму, а так само використання завідомо підроблених виборчих документів, документів референдуму, вчинені членом виборчої комісії, комісії з референдуму, кандидатом, його уповноваженим представником, уповноваженою особою політичної партії (блоку), членом ініціативної групи референдуму, що вплинуло на результати голосування виборців на виборчій дільниці або у межах виборчого округу, або призвело до неможливості визначити волевиявлення виборців на виборчій дільниці чи у відповідних виборах (референдумі) -

4. Незаконна передача іншій особі виборчого бюлетеня виборцем -

5. Викрадення чи приховування виборчого бюлетеня, бюлетеня для голосування на референдумі, виборчого протоколу чи протоколу комісії з референдуму або скриньки з бюлетенями або незаконне знищення чи псування скриньки з бюлетенями -

6. Викрадення чи приховування виборчого бюлетеня, бюлетеня для голосування на референдумі, виборчого протоколу чи протоколу комісії з референдуму або скриньки з бюлетенями або незаконне знищення чи псування скриньки з бюлетенями, що вплинуло на результати голосування виборців на виборчій дільниці або у межах виборчого округу, або призвело до неможливості визначити волевиявлення виборців на виборчій дільниці чи у відповідних виборах (референдумі),

7. Підписання виборчого протоколу чи протоколу комісії з референдуму до остаточного підрахунку голосів чи встановлення результатів голосування або включення неврахованих виборчих бюлетенів чи бюлетенів для голосування на референдумі до числа бюлетенів, використаних при голосуванні, або підміна дійсних виборчих бюлетенів з позначками виборців чи громадян, які мають право брати участь у референдумі, або незаконне внесення до протоколу змін після його заповнення, або викрадення чи приховування виборчого бюлетеня, бюлетеня для голосування на референдумі, виборчого протоколу чи протоколу комісії з референдуму або скриньки з бюлетенями, або незаконне знищення чи псування скриньки з бюлетенями, що призвело до неможливості визначити волевиявлення виборців чи встановити результати референдуму, вчинені членом виборчої комісії, комісії з референдуму -

8. Умисне надання членом виборчої комісії чи комісії з референдуму громадянину можливості проголосувати за іншу особу чи проголосувати більше ніж один раз у ході голосування або надання виборчого бюлетеня чи бюлетеня для голосування на референдумі особі, яка не включена до списку виборців (громадян, які мають право брати участь у референдумі) на відповідній виборчій дільниці (дільниці з референдуму), або надання виборцю заповненого виборчого бюлетеня (бюлетеня для голосування на референдумі) -

9. Умисне надання неправдивих відомостей до органу Державного реєстру виборців -

10. Дія, передбачена частиною дев'ятою цієї статті, вчинена службовою особою з використанням службового становища, а також розпорядження щодо внесення завідомо неправдивих відомостей до бази даних Державного реєстру виборців, видане службовою особою органу Державного реєстру виборців, -

11. Умисне внесення неправдивих відомостей до бази даних Державного реєстру виборців, несанкціоновані дії з інформацією, що міститься у базі даних Державного реєстру виборців, чи інше несанкціоноване втручання у роботу Державного реєстру виборців, вчинене службовою особою, яка має право доступу до цієї інформації, або іншою особою шляхом несанкціонованого доступу до бази даних Державного реєстру виборців, -

12. Дії, передбачені частинами дев'ятою - одинадцятою цієї статті, що вплинули на результати голосування виборців на виборчій дільниці або у межах виборчого округу, або призвели до неможливості визначити волевиявлення виборців на виборчій дільниці чи у відповідних виборах, а також вчинені за попередньою змовою групою осіб.

Об'єктом злочину є встановлений законом порядок виготовлення, зберігання та використання виборчих документів та документів референдуму, який забезпечує нормальну організацію та проведення виборів і референдуму, правильний підрахунок голосів та встановлення результатів голосування (результатів виборів або результатів референдуму), порядок ведення Державного реєстру виборців (далі - Реєстру), а також виборче право громадян України, право на участь у референдумі.

Предметом цього злочину у певних його формах є виборчі документи, документи референдуму, скриньки з бюлетенями. У статті 158 йдеться загалом про виборчі документи та документи референдуму, а також вказуються такі види:

1) виборчих документів - виборчі бюлетені, бланки відкріпних посвідчень, виборчі протоколи;

2) документів референдуму - бюлетені для голосування на референдумі, протокол комісії з референдуму.

Це означає, що предметом цього злочину можуть бути як вказані у цій статті, так і інші виборчі документи та документи референдуму. Поняттям виборчі документи у цій статті охоплюються відповідні документи, які виготовляються та використовуються на виборах Президента України, народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів, а поняттям документи референдуму - відповідні документи, які виготовляються та використовуються на всеукраїнському та місцевих референдумах.

З об'єктивної сторони злочин, передбачений ст. 158, може проявлятися у таких формах:

1) незаконне виготовлення виборчих бюлетенів, бланків відкріпних посвідчень, бюлетенів для голосування на референдумі;

2) зберігання завідомо незаконно виготовлених виборчих бюлетенів, бланків відкріпних посвідчень, бюлетенів для голосування на референдумі;

3) використання таких бюлетенів чи бланків;

4) підробка виборчих документів, документів референдуму;

5) використання завідомо підроблених виборчих документів, документів референдуму;

6) незаконна передача іншій особі виборчого бюлетеня виборцем;

7) викрадення виборчого бюлетеня, бюлетеня для голосування на референдумі, виборчого протоколу чи протоколу комісії з референдуму або скриньки з бюлетенями;

8) приховування цих предметів;

9) незаконне знищення чи псування скриньки з бюлетенями;

10) підписання виборчого протоколу чи протоколу комісії з референдуму до остаточного підрахунку голосів чи встановлення результатів голосування;

11) включення неврахованих виборчих бюлетенів чи бюлетенів для голосування на референдумі до числа бюлетенів, використаних при голосуванні;

12) підміна дійсних виборчих бюлетенів з позначками виборців чи громадян, які мають право брати участь у референдумі;

13) незаконне внесення до протоколу змін після його заповнення;

14) надання членом виборчої комісії чи комісії з референдуму громадянину можливості проголосувати за іншу особу;

15) надання членом виборчої комісії чи комісії з референдуму громадянину можливості проголосувати більше ніж один раз у ході голосування;

16) надання виборчого бюлетеня чи бюлетеня для голосування на референдумі особі, яка не включена до списку виборців (громадян, які мають право брати участь у референдумі) на відповідній виборчій дільниці (дільниці з референдуму);

17) надання виборцю заповненого виборчого бюлетеня (бюлетеня для голосування на референдумі);

18) надання неправдивих відомостей до органу Реєстру;

19) розпорядження щодо внесення завідомо неправдивих відомостей до бази даних Реєстру;

20) внесення неправдивих відомостей до бази даних Реєстру;

21) несанкціоновані дії з інформацією, що міститься у базі даних Реєстру;

22) інше несанкціоноване втручання у роботу Реєстру.

З суб'єктивної сторони цей злочин може бути вчинений лише з прямим умислом. Незаконне знищення чи псування скриньки з бюлетенями, вчинені з необережності, виключають кримінальну відповідальність за цією статтею і за наявності підстав можуть бути кваліфіковані за ст. 196.

Стаття 158-1. Голосування виборцем на виборчій дільниці більше ніж один раз

1. Голосування виборцем, який бере участь у виборах або референдумі на виборчій дільниці більше ніж один раз, -

2. Те саме діяння, вчинене за змовою з членом виборчої комісії або комісії з референдуму, -

Стаття 158-2. Незаконне знищення виборчої документації або документів референдуму

1. Незаконне знищення виборчої документації або документів референдуму поза встановленим законом строком зберігання у державних архівних установах та в Центральній виборчій комісії України після проведення виборів або референдуму, а так само пошкодження виборчої документації або документів референдуму -

2. Ті самі діяння, вчинені за попередньою змовою групою осіб або членом виборчої комісії чи іншою службовою особою з використанням влади або службового становища.

Об'єктом злочину є встановлений порядок зберігання виборчої документації та документів референдуму у державних архівних установах та Центральній виборчій комісії України після проведення виборів або референдуму.

Його предметом є виборча документація та документи референдуму, які знаходяться на зберіганні у державних архівних установах та Центральній виборчій комісії України після проведення виборів або референдуму. Документи, передані для зберігання до архіву, визнаються архівними документами.

Об'єктивна сторона злочину виражається в активних діях, а саме у незаконному:

1) знищенні виборчої документації або документів референдуму поза встановленим законом строком зберігання;

2) їх пошкодженні.

Порядок знищення виборчої документації та документів референдуму визначено відповідними нормативно-правовими актами Державного комітету архівів України та Центральної виборчої комісії України. Так, незаконним буде знищення таких документів без попереднього затвердження описів справ постійного зберігання, а також з порушенням встановлених термінів їх зберігання.

Злочин вважається закінченим з моменту знищення або пошкодження вказаних у ч. 1 ст. 158-1 документів.

Суб'єкт злочину - загальний.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.

Кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення його:

1) за попередньою змовою групою осіб;

2) членом виборчої комісії або іншою службовою особою.

Стаття 159. Порушення таємниці голосування

1. Умисне порушення таємниці голосування під час проведення виборів або референдуму, що виявилося у розголошенні змісту волевиявлення громадянина, який взяв участь у виборах або референдумі, -

2. Те саме діяння, вчинене членом виборчої комісії або комісії з референдуму чи іншою службовою особою з використанням свого службового становища.

Об'єктом злочину є активне виборче право громадянин та їх право на участь у референдумі в частині забезпечення таємниці волевиявлення. Принцип таємності голосування забезпечує громадянину повну свободу волевиявлення під час голосування. Його реалізація спрямована на те, щоб виключити будь-якій сторонній особі контроль за волевиявленням громадян (виборців). Виборче законодавство України забороняє членам виборчих комісій, іншим особам вчиняти будь-які дії чи розголошувати відомості, які дають можливість встановити зміст волевиявлення конкретного виборця.

Потерпілими від цього злочину є громадяни, які взяли участь у виборах або референдумі. Під виборами розуміються вибори Президента України, народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів, а під референдумом - всеукраїнський або місцевий референдум. Громадянином, який взяв участь у виборах або референдумі, визнається особа, яка скористалася своїм активним виборчим правом чи правом на участь у референдумі і здійснила голосування (в установленому законом порядку отримала бюлетень для голосування, заповнила його і опустила у скриньку для голосування).

Об'єктивна сторона злочину проявляється у діях або бездіяльності, які спрямовані на розголошення відомостей про зміст волевиявлення (голосування) громадянина на виборах або референдумі.

Розголошення змісту волевиявлення громадянина на виборах чи референдумі означає, що особа, якій став відомий зміст такого волевиявлення, ознайомлює з ним сторонніх осіб або своєю поведінкою створює умови, які надають стороннім особам можливість ознайомитися зі змістом волевиявлення громадянина.

Способи розголошення змісту волевиявлення громадянина можуть бути різними і на кваліфікацію вчиненого за ст. 159 не впливають: повідомлення в розмовах з іншими особами, оприлюднення в ЗМІ, демонстрація бюлетеня, який заповнив конкретний громадянин, демонстрація відеозапису чи фотознімку заповнення громадянином бюлетеня тощо.

Винний або інші особи можуть вчиняти певні дії, спрямовані на протиправне отримання відомостей про зміст волевиявлення конкретного громадянина на виборах чи референдумі.

Склад злочину, передбаченого ст. 159, утворює також розголошення змісту голосування, про який особа довідалася випадково. Натомість не містить складу цього злочину розголошення відомостей про зміст волевиявлення громадянина, про який цей громадянин сам добровільно повідомив того, хто його розголосив, чи інших осіб, оскільки у даному разі таємниця голосування спеціально розкрита самим суб'єктом голосування - виборчі закони та закон про референдуми не містять заборони щодо розголошення змісту голосування особою, яка здійснила голосування на виборах чи референдумі. Однак це не стосується випадків, коли особа довідалася про вибір (зміст голосування) конкретного виборця у результаті надання йому у встановленому законом порядку допомоги при заповненні виборчого бюлетеня. Виборчий закон передбачає, що виборець, який внаслідок фізичних вад не може самостійно заповнити виборчий бюлетень, має право з відома голови або іншого члена дільничної виборчої комісії скористатися допомогою іншого виборця для заповнення виборчого бюлетеня в кабіні для таємного голосування. Якщо останній, надаючи таку допомогу, довідався про зміст волевиявлення виборця із зазначеними фізичними вадами і розголосив їх, його дії утворюють склад порушення таємниці голосування. Це також не стосується випадків повідомлення громадянином про зміст здійсненого ним голосування особам, які проводять так званий екзит-пол, оскільки, по-перше, повідомлення про зміст свого голосування громадянин здійснює з ініціативи сторонніх осіб, по-друге, таке повідомлення має чітко визначене призначення і може бути використане лише для узагальненого показника (в абсолютних цифрах чи відсотках) результатів голосування.

Злочин вважається закінченим з моменту розголошення таємниці голосування.

Суб'єкт злочину загальний.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом: винний усвідомлює, що порушує таємницю голосування, нехтуючи встановленими законом вимогами для забезпечення таємниці голосування, і бажає вчинити такі дії.

Кваліфікуючими ознаками порушення таємниці голосування є вчинення його:

1) членом виборчої комісії або комісії з референдуму;

2) іншою службовою особою з використанням свого службового становища (ч. 2 ст. 159).

Стаття 159-1. Порушення порядку фінансування виборчої кампанії кандидата, політичної партії (блоку)

1. Надання фінансової (матеріальної) підтримки у великому розмірі для здійснення виборчої кампанії кандидату, політичній партії (блоку), з порушенням встановленого законом порядку, шляхом передачі грошових коштів або матеріальних цінностей на безоплатній основі чи за необґрунтовано заниженими розцінками, виготовлення або поширення агітаційних матеріалів, не оплачених з виборчого фонду чи оплачених з виборчого фонду за необґрунтовано заниженими розцінками, або оплати виготовлення чи поширення таких матеріалів -

2. Умисне використання у великому розмірі фінансової (матеріальної) підтримки у здійсненні виборчої кампанії кандидата, політичної партії (блоку) кандидатом, його уповноваженим представником, довіреною особою кандидата чи уповноваженою особою з порушенням встановленого законом порядку -

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені за попередньою змовою групою осіб, -

Примітка. Великим розміром у цій статті визнається розмір суми грошей, вартість майна чи вигод майнового характеру, що перевищує 400 мінімальних розмірів заробітної плати.

Основним безпосереднім об'єктом цього злочину є встановлений законом порядок фінансування виборчої кампанії кандидата, політичної партії (блоку), яким забезпечується рівність виборчого права. Відповідно до Конституції та виборчих законів України вибори є рівними: громадяни України беруть участь у виборах на рівних засадах. Рівність прав і можливостей участі у виборчому процесі (рівність пасивного виборчого права) забезпечується, зокрема, забороною використання для фінансування виборчої кампанії у передбаченому законом порядку інших коштів, крім коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів, виділених на підготовку та проведення виборів, та коштів виборчих фондів відповідних суб'єктів виборчого процесу.

Предметом цього злочину є фінансова (матеріальна) підтримка, яка може мати вигляд грошових коштів, матеріальних цінностей (оргтехніки, комп'ютерів, меблів, палаток для здійснення передвиборної агітації тощо), послуг з виготовлення та поширення агітаційних матеріалів. Агітаційні матеріали можуть бути спрямовані на спонукання виборців голосувати як за, так і проти певного кандидата, партії (блоку). До таких матеріалів відносяться, зокрема: виборчі листівки, плакати, інші друковані видання та носії зовнішньої реклами, в яких/на яких розміщено матеріали передвиборної агітації, відеофільми, аудіо- та відеокліпи з політичною рекламою тощо.

Об'єктивна сторона порушення порядку фінансування виборчої кампанії кандидата, політичної партії (блоку) може виражатись у двох формах:

1) надання незаконної фінансової (матеріальної) підтримки для здійснення виборчої кампанії кандидата, політичної партії (блоку) (ч. 1 ст. 1591);

2) використання незаконної фінансової (матеріальної) підтримки у здійсненні виборчої кампанії кандидата, політичної партії (блоку) (ч. 2 ст. 1591).

Надання фінансової (матеріальної) підтримки для здійснення виборчої кампанії кандидату, політичній партії (блоку) утворює склад цього злочину, якщо вона здійснюється з порушенням встановленого законом порядку в один із способів, вказаних у ч. 1 ст. 1591, а саме шляхом:

1) передачі грошових коштів або матеріальних цінностей на безоплатній основі чи за необґрунтовано заниженими розцінками;

2) виготовлення або поширення агітаційних матеріалів, не оплачених з виборчого фонду чи оплачених з виборчого фонду за необґрунтовано заниженими розцінками;

3) оплати виготовлення чи поширення таких матеріалів.

Суб'єкт злочину, передбаченого ч. 1 ст. 1591, - загальний, а злочину, передбаченого ч. 2 цієї статті,- спеціальний (кандидат, уповноважений представник кандидата, довірена особа кандидата, уповноважена особа). Порядок набуття та втрати статусу цих осіб визначається виборчим законодавством.

З суб'єктивної сторони злочин може бути вчинений лише з прямим умислом. Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони є відповідна спрямованість надання фінансової (матеріальної) підтримки - для здійснення виборчої кампанії кандидату, політичній партії (блоку).

Кваліфікуючою ознакою злочину є його вчинення за попередньою змовою групою осіб. Про вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб див. ст. 28 та коментар до неї.

Порушення порядку фінансування виборчої кампанії кандидата, політичної партії (блоку), яке тягне за собою кримінальну відповідальність за ст. 1591, слід відмежовувати від такого адміністративного правопорушення, як порушення порядку надання фінансової (матеріальної) підтримки для здійснення виборчої кампанії, передбаченого ст. 21215 КУАП. Останнє полягає у порушенні порядку надання фінансової (матеріальної) підтримки для здійснення виборчої кампанії, якщо у зазначених діях відсутній склад злочину. Таким чином, вказане адміністративне правопорушення може мати місце лише у разі, по-перше, коли воно вчинене у формі надання фінансової (матеріальної) підтримки, по-друге, коли така підтримка надається не у великому розмірі, по-третє, коли відсутні інші ознаки складу злочину, передбаченого ст. 1591.

Стаття 160. Порушення законодавства про референдум

1. Перешкоджання насильством, обманом, погрозою, підкупом або іншим чином вільному здійсненню громадянином права брати або не брати участь у референдумі, вести агітацію до дня проведення референдуму -

2. Ті самі дії, вчинені членом комісії з проведення референдуму або іншою службовою особою, або за попередньою змовою групою осіб, -

3. Підроблення документів референдуму, приписування, завідомо неправильний підрахунок голосів, порушення таємниці голосування, вчинені членом комісії з проведення референдуму або іншою службовою особою, -

Положення цієї статті конкурують з відповідними положеннями статей 157, 158 та 159. Її збереження у КК після прийняття нової редакції цих статей є помилкою, яка сталася в результаті безсистемних змін кримінального закону у цій частині.

Суспільна небезпека злочину полягає у тому, що його вчинення перешкоджає громадянам вільно здійснити своє право на участь у всеукраїнському та місцевих референдумах, порушує порядок їх проведення, може вплинути на результати голосування і на вирішення питання, з якого проводиться референдум.

Об'єктом його є право громадян на участь у всеукраїнському та місцевих референдумах, а також встановлений порядок організації та проведення всеукраїнського або місцевого референдумів.

Предметом злочину в окремих його формах є документи референдуму, до яких, зокрема, належать: список учасників зборів по створенню ініціативної групи з проведення референдуму; протокол зборів; свідоцтво про реєстрацію ініціативної групи референдуму; посвідчення членів ініціативної групи; підписні листи для збирання підписів громадян під вимогою про проведення референдуму; підсумковий протокол щодо загальної кількості підписів громадян; списки громадян, які мають право брати участь у референдумі; протокол засідань комісії з референдуму; бюлетень для голосування.

З об'єктивної сторони цей злочин може бути вчинений у формі:

1) перешкоджання вільному здійсненню громадянином права брати або не брати участь у референдумі;

2) перешкоджання веденню агітації до дня проведення референдуму;

3) підроблення документів референдуму;

4) приписування голосів;

5) неправильного підрахунку голосів;

6) порушення таємниці голосування.

Вказані діяння можуть бути вчинені одним із способів, названих у ч. 1 ст. 160, - шляхом насильства, обману, погрози, підкупу.

Суб'єкт злочину у перших його двох формах - загальний, а в останніх чотирьох - спеціальний (член комісії з проведення референдуму або інша службова особа).

Вчинення злочину у перших його двох формах членом комісії з проведення референдуму або іншою службовою особою є кваліфікуючою ознакою цього злочину і потребує кваліфікації за ч. 2 ст. 160.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.