- •Поняття, значення та система Особливої частини кримінального права
- •Поняття та принципи кваліфікації злочинів.
- •Конкуренція у кримінальному праві України: поняття, види та правила вирішення.
- •5. Бланкетні норми Особливої частини кк України: поняття та особливості застосування.
- •6. Злочини з двома формами вини у кримінальному праві України.
- •7. Поняття службової особи в кримінальному праві України, її відмежування від особи, яка надає публічні послуги.
- •8. Загальна характеристика злочинів проти основ національної безпеки України.
- •9. Державна зрада (ст. 111 кк) та її відмінність від шпигунства (ст. 114 кк), розголошення державної таємниці (ст. 328 кк) та протиправних дій з конфіденційною інформацією (ст. 330 кк).
- •10. Поняття та види злочинів проти життя. Проблеми визначення моменту початку та закінчення життя людини.
- •11. Поняття та види «простого» умисного вбивства
- •12. Кваліфікація умисного вбивства при обтяжуючих обставинах
- •13. Кримінально-правова характеристика вбивств при пом’якшуючих обставинах.
- •14. Кримінальна відповідальність за тілесні ушкодження.
- •15. Кримінально-правова характеристика катування (ст. 127 кк), його співвідношення з мордуванням (ч.2 ст.127 кк) та заподіянням тілесних ушкоджень.
- •16. Кримінально-правова характеристика залишення в небезпеці (ст. 135 кк) та її відмінність від вбивств та ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані (ст. 136 кк).
- •17. Загальна характеристика злочинів у медичній сфері.
- •18. Кримінально-правова характеристика захоплення заручників (ст. 147 кк), його співвідношення з незаконним позбавленням волі або викраденням людини (ст. 146 кк) та терористичним актом (ст. 258 кк)
- •19. Підстави кримінальної відповідальності за торгівлю людьми або іншу незаконну угоду щодо людини.
- •20. Кримінально-правова характеристика експлуатації дітей (ст. 150 кк), його співвідношення з використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом (ст. 150-1 кк).
- •21. Кримінально-правова характеристика зґвалтування (ст. 152 кк), та його відмінність від насильницького задоволення статевої пристрасті неприродним способом (ст. 153 кк).
- •22. Кримінально-правова характеристика примушування до вступу в статевий зв'язок (ст. 154 кк), його відмінність від зґвалтування (ст. 152 кк).
- •24. Кримінально-правова характеристика злочинів проти виборчих прав.
- •25. Кримінально-правова характеристика злочинів проти трудових прав і свобод.
- •29. Кваліфікація шахрайства (ст. 190 кк), його відмінність від заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою (ст. 192 кк).
- •30. Кваліфікація вимагання (ст. 189 кк), його відмінність від вимагання хабара.
- •31. Кваліфікація викрадень, поєднаних із проникненням у житло, інше приміщення чи сховище.
- •32. Привласнення, розтрата або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, його відмінність від злочинів у сфері службової діяльності.
- •33. Кримінально-правова характеристика некорисливих злочинів проти власності.
- •34. Кримінальна відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво (ст. 197-1 кк).
- •35. Характеристика гуманізації відповідальності за злочини у сфері господарської діяльності від 15.11.2011 року
- •36. Кримінальна відповідальність за фальшивомонетництво (ст. 199 кк), його відмінність від шахрайства (ст. 190 кк).
- •37. Кримінально-правова характеристика контрабанди (ст. 201 кк)
- •38. Кримінальна відповідальність за зайняття гральним бізнесом (ст. 203-2 кк).
- •39. Кваліфікація фіктивного підприємництва (ст. 205 кк)
- •40. Протидія законній господарській діяльності (ст. 206 кк), її відмінність від вимагання (ст. 189 кк)
- •41. Кваліфікація легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом (ст. 209 кк), її відмінність від придбання, отримання, зберігання чи збут майна, одержаного злочинним шляхом (ст. 198 кк).
- •42. Кримінально-правова характеристика злочинів у сфері бюджетної системи України.
- •43. Кримінальна відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) (ст. 212 кк).
- •44. Кримінально-правова характеристика шахрайства з фінансовими ресурсами (ст. 222 кк).
- •45. Кримінально-правова характеристика злочинів у сфері обігу цінних паперів.
- •46. Кримінальна відповідальність за незаконне використання інсайдерської інформації (ст. 232-1 кк).
- •47. Кримінально-правова характеристика незаконної приватизації державного, комунального майна (ст. 233 кк).
- •48. Загальна характеристика злочинів проти довкілля.
- •49. Кримінальна відповідальність за порушення правил екологічної безпеки (ст. 236 кк).
- •50. Кримінально-правова охорона континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України.
- •51. Кримінально-правова характеристика незаконної порубки лісу (ст. 246 кк), її відмежування від злочинів проти власності.
- •52. Кваліфікація незаконного полювання (ст. 248 кк), його відмінність від незаконного зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом (ст. 249 кк).
- •53. Кримінальна відповідальність за створення злочинної організації (ст. 255 кк).
- •54. Кримінальна відповідальність за бандитизм (ст. 257 кк), його відмінність від розбою (ст. 187 кк).
- •55. Кримінально-правова характеристика злочинів, пов’язаних із тероризмом.
- •56. Кримінальна відповідальність за створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань (ст. 260 кк).
- •57. Кримінально-правова характеристика незаконного поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами (ст. 263 кк).
- •58. Кримінальна відповідальність за недбале зберігання вогнепальної зброї або бойових припасів (ст. 264 кк)
- •59. Кримінально-правова характеристика злочинів, пов’язаних з радіоактивними матеріалами.
- •60. Загальна характеристика злочинів проти безпеки виробництва.
- •62. Загальна характеристика злочинів проти безпеки руху та експлуатації транспорту.
- •65. Кримінальна відповідальність за випуск в експлуатацію технічно несправних транспортних засобів або інше порушення їх експлуатації (ст. 287 кк).
- •66. Кримінально-правова характеристика хуліганства (ст. 296 кк), його відмінність від наруги над могилою, іншим місцем поховання або над тілом померлого (ст. 297 кк).
- •67. Кримінально-правова характеристика групового порушення громадського порядку (ст. 293 кк), його відмінність від масових заворушень (ст. 294 кк).
- •68. Кримінальна відповідальність за ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів (ст. 301 кк).
- •70. Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність (ст. 304 кк), його відмінність від використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом (ст. 150-1 кк)
- •71. Характеристика предметів наркотизму
- •72. Кваліфікація незаконного виробництва, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів (ст. 307 кк).
- •73. Кримінальна відповідальність за посів або вирощування снотворного маку чи конопель (ст. 310 кк).
- •75. Кримінальна відповідальність за незаконне публічне вживання наркотичних засобів (ст. 316 кк).
- •76. Кримінальна відповідальність за розголошення державної таємниці (ст. 328 кк), його відмінність від державної зради (ст. 111 кк) та шпигунства (ст. 114 кк).
- •78. Кримінальна відповідальність за примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань (ст. 355 кк), його відмінність від вимагання (ст. 189 кк).
- •79. Кримінальна відповідальність за самоправство (ст. 356 кк), його відмінність від самозахисту цивільних прав.
- •80. Кримінальна відповідальність за підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів (ст. 358 кк)
- •81. Загальна характеристика злочинів проти інформаційної безпеки за кк України.
- •82. Несанкціоноване втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), автоматизованих систем, комп'ютерних мереж чи мереж електрозв'язку (ст. 361 кк).
- •83. Перевищення влади або службових повноважень (ст. 365 кк), його відмінність від зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 кк).
- •84. Кримінальна відповідальність за хабарництво (ст. 368 кк та ст. 369 кк), його відмінність від незаконного збагачення (ст. 368-2 кк) та комерційного підкупу (ст. 368-3 кк).
- •85. Кваліфікація зловживання впливом (ст. 369-2 кк), його відмінність від хабарництва.
- •86. Загальна характеристика злочинів проти правосуддя.
- •87. Кримінальна відповідальність за невиконання судового рішення (ст. 382 кк)
- •88. Поняття та види військових злочинів
- •89. Загальна характеристика злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку
- •90. Кримінальна відповідальність за піратство (ст. 446 кк), його відмінність від злочинів проти власності
67. Кримінально-правова характеристика групового порушення громадського порядку (ст. 293 кк), його відмінність від масових заворушень (ст. 294 кк).
Групове порушення громадського порядку (ст. 293). Стаття 293 цей злочин визначає як організацію групових дій, що призвели до грубого порушення громадського порядку або суттєвого порушення роботи транспорту, підприємства, установи чи організації, а також активна участь у таких діях.
Об'єктом цього злочину є громадський порядок у тій його сфері, що пов'язана з суспільними відносинами, які забезпечують обстановку суспільного спокою і поведінку громадян, що відповідає законові, у різних сферах соціального спілкування. Особливість цього злочину полягає в тому, що він спричиняє суттєве порушення роботи транспорту, підприємств чи організацій. Тому, крім громадського порядку, злочин посягає і на додатковий об'єкт — нормальну діяльність транспорту, підприємств, установ чи організацій.
Об'єктивна сторона цього злочину полягає в організації групових дій або в активній участі в таких діях. Під організацією групових дій слід розуміти як безпосереднє створення групи, так і організацію вчинення таких дій або керівництво ними. Під активною участю слід розуміти інтенсивну участь у групових діях. Прикладом активної участі є заклики до громадян не виконувати вимоги представників влади, непокора їх розпорядженням, створення значних перешкод для нормальної роботи підприємств, організацій, блокування руху транспорту тощо. Цей злочин вважається закінченим, якщо такі дії спричинили грубе порушення громадського порядку або суттєве порушення роботи транспорту, підприємства, установи чи організації. Грубим визнають таке порушення громадського порядку, що заподіює останньому істотну шкоду, значно порушує обстановку суспільного спокою чи нормальну роботу підприємств, установ чи організацій.
Суб'єктивна сторона цього злочину характеризується прямим умислом.
Суб'єкт цього злочину — спеціальний. Відповідальності підлягають тільки організатори й активні учасники, які досягли 16-річно-го віку.
Склад цього злочину слід відмежовувати від масових заворушень (ст. 294) і від хуліганства, вчиненого групою осіб (ч. 2 ст. 296). Дії, передбачені ст. 293, вчиняються не натовпом, а учасниками окремої групи людей, і не супроводжуються погромами, підпалами, насильством над особою й іншими діями підвищеної небезпеки. Відсутність мотивів, що виражають явну неповагу до суспільства, відрізняє цей злочин від хуліганства, вчиненого групою осіб, для якого такі мотиви обов'язкові.
Масові заворушення (ст. 294). Згідно зі ст. 294 масовими заворушеннями визнаються організація таких заворушень, що супроводжувалися насильством над особою, погромами, підпалами, знищенням майна, захопленням будівель або споруд, насильницьким виселенням громадян, опором представникам влади із застосуванням зброї або інших предметів, що використовувалися як зброя, а також активна участь у масових заворушеннях.
Основним безпосереднім об'єктом цього злочину є громадський порядок, тобто ті суспільні відносини, що забезпечують умови нормального функціонування державних і громадських структур, нормальний ритм суспільного життя, роботи і спокою людей. Крім цього об'єкта при здійсненні масових заворушень часто шкода заподіюється і додатковим об'єктам — авторитету представників влади, інтересам особи, власності.
Об'єктивна сторона злочину виражається в організації масових заворушень чи активній участі в них. Організація масових заворушень полягає в підбурюванні тих людей, які стихійно зібралися, для масових виступів, насильства над людьми, погромів, підпалів, захоплення будівель, споруд, насильницького виселення громадян, знищення майна, збройного опору представникам влади. Як організаційну діяльність треба розглядати і керівництво діями натовпу при вчинені названих дій, поширення серед натовпу неправдивої інформації тощо. Активна участь у цьому злочині означає особисту участь у вчиненні насильства над особою, погромах, підпалах, захопленні будівель, насильницькому виселенні громадян, збройному опорі представникам влади та інших діях.
Насильством над особою слід вважати нанесення ударів, побоїв, катування, заподіяння будь-яких інших тілесних ушкоджень. Вчинене під час масових заворушень умисне вбивство вимагає додаткової кваліфікації за ст. 115.
Погроми — це дії, поєднані зі знищенням, ушкодженням, руйнуванням громадських споруд, житлових та інших будинків, транспортних засобів, іншого майна.
Підпали — це дії, що спричинили займання будинків, споруд, транспортних засобів. Знищення майна означає його приведення в повну непридатність.
Захоплення будівель або споруд — це самовільне захоплення їх натовпом або активними учасниками під час масових заворушень.
Насильницьке виселення громадян має місце у випадку вигнання людей з їхніх помешкань чи певної місцевості із застосуванням фізичного чи психічного насильства.
Збройний опір має місце у разі перешкоджання представникові влади виконувати його обов'язки із застосуванням хоча б одним із учасників масових заворушень вогнепальної, холодної зброї чи інших предметів, які використовувались як зброя.
Для визнання злочину закінченим досить вчинення учасником масових заворушень будь-якої із зазначених у диспозиції ст. 294 дій.
Суб'єктивна сторона цього злочину характеризується тільки прямим умислом. Однак умисел щодо заподіяння шкоди в результаті масових заворушень може бути і непрямим. Мотиви і мета масових заворушень можуть бути різними, та на кваліфікацію вони не впливають, але можуть бути враховані при призначенні покарання.
Суб'єктом цього злочину можуть бути лише організатори масових заворушень та активні їх учасники, які досягли 16-річного віку.
Частина 2 ст. 294 передбачає відповідальність за ті самі дії, якщо вони призвели до загибелі людей або до інших тяжких наслідків. Під загибеллю людей слід розуміти смерть одного чи кількох потерпілих. Під іншими тяжкими наслідками розуміють заподіяння тяжких тілесних ушкоджень або заподіяння значної матеріальної шкоди.