
- •Сутність маркетингу як науки. Основні робочі поняття, історичні етапи і концепція розвитку маркетингу.
- •Якість і конкурентоспроможність. Петля якості.
- •Система маркетингу і характеристика її складових елементів.
- •Основні проблеми розвитку маркетингу на підприємствах України. Порівняльна характеристика збутових і маркетингових підприємств.
- •Комплекс маркетингу та управління маркетинговими можливостями.
- •Маркетингова товарна політика.
- •Маркетингова цінова політика.
- •Маркетингова політика розподілу
- •Маркетингова політика комунікацій
- •Характеристика маркетингового середовища, методи і етапи його аналізу
- •Основні принципи, функції і задачі маркетингу
- •Маркетингова інформаційна система
- •Маркетингові стратегії вибору цільового сегменту:
- •Фактори мікро та макросередовища існування фірми на ринку.
- •Контроль маркетингової діяльності.
- •Моніторинг конкурентного середовища. Дослідження конкурентів і конкуренції.
- •Методи оцінки конкурентоспроможності продукції.
- •Теорія кристалізації ринку. Основні етапи та доцільність використання.
- •Маркетингові стратегії сегментації та вибору цільового ринку.
- •Порівняльна характеристика альтернативних стратегій охоплення ринку
- •Маркетингові стратегії росту.
- •Маркетингове управління портфелем бізнесу фірми.
- •Маркетингові стратегії диференціації і позиціонування.
- •Маркетингові конкурентні стратегії.
- •Методи просування товарів на ринку. Формування бюджету на просування.
- •Життєвий цикл товару і задачі маркетологів на його стадіях. Види жцт.
- •Види посередників та доцільність їх використання в маркетинговій політиці розподілу.
- •Позиціонування та репозиціонування. Підходи щодо їх здійснення.
- •Задачі маркетингу в ххі столітті. Сучасні види і течії маркетингу.
Методи просування товарів на ринку. Формування бюджету на просування.
Просування — створення і підтримування постійних зв'язків між фірмою і ринком з метою активізації продажу товарів і формування позитивного іміджу шляхом інформування, переконування та нагадування про свою діяльність.
Основними методами просування товару на ринку є:
• реклама — будь-яка платна форма неперсонального представлення і просування товару, послуг, ідей через засоби масової інформації, а також з використанням прямого маркетингу;
• стимулювання збуту — форма просування товарів шляхом короткострокового використання стимулів з метою заохочення споживачів і посередників до здійснення купівлі;
• персональний продаж — вид просування, який передбачає особистий контакт продавця з одним або кількома покупцями з метою продажу товару та налагодження тривалих стосунків з клієнтами;
• паблік рилейшнз (PR), або зв'язки з громадськістю — діяльність, спрямована на формування і підтримку сприятливого іміджу фірми через налагодження стосунків між організацією та різноманітними контактними аудиторіями, ініціювання самою фірмою поширення інформації про товари, ідеї, послуги, яка подається як новина, а також запобігання та усунення небажаних чуток і дій, які можуть зашкодити діяльності фірми;
• прямий маркетинг (директ-маркетинг) — безпосереднє спілкування продавця/виробника з кінцевим покупцем, розраховане на певну реакцію шляхом використання різноманітних засобів комунікацій (телефон, телебачення, реклама в Internet, каталоги).
Цими засобами просування не вичерпуються всі його елементи. До синтетичних засобів можна віднести:
• виставки та ярмарки;
• спонсорство;
• брендинг;
• інтегровані маркетингові комунікації в місцях продажу.
Під час складання бюджету просування можливі два підходи:
"зверху вниз" — спочатку визначається загальна сума витрат на комплекс просування, яка потім розподіляється між елементами комплексу;
"знизу вверх" — передбачає складання кошторису окремо для реклами, стимулювання збуту, персонального продажу, паблік рилейшнз, сума яких становитиме загальний кошторис просування.
Виділяють п'ять методів складання бюджету просування:
• метод розрахунку бюджету на основі цілей і завдань просування;
• метод визначення бюджету просування у відсотках від обсягу продажу;
• метод паритету з конкурентами;
• метод визначення бюджету з розрахунку на одиницю продукції;
• метод розрахунку бюджету від наявних коштів.
Метод визначення бюджету на основі цілей і завдань передбачає розрахунок бюджету як суми витрат, необхідних для досягнення цілей просування. Безперечно, цей метод є найточнішим і найкращим, адже чітко визначені цілі підсилюються потрібними для цього коштами, легко піддаються контролю.
Метод визначення бюджету у відсотках від обсягу продажу — бюджет розраховується як відсоток від виручки поточного року (середнього показника за попередні роки).
Перевагою є чітко визначена база розрахунку, адже метод базується на результатах діяльності фірми у минулому і прогнози збуту в майбутньому, що випливають із виявлених тенденцій. Водночас до суттєвих вад методу можна віднести:
перебільшення ролі інтуїції;
бюджет просування майже не пов'язаний з іншими маркетинговими цілями;
важко передбачити результат — успіх або, навпаки, невдачу рекламної кампанії або заходів зі стимулювання збуту.
Метод паритету з конкурентами — розмір бюджету просування залежить від витрат конкурентів. Інформаційною базою тут є результати моніторингу реклами в засобах масової інформації, які надають спеціальні дослідницькі організації.
Попри всі переваги цього методу (основною з яких є те, що таким чином компанія орієнтується на рівень витрат на просування, що склався у галузі), цей метод, як, зрештою, і всі інші, має певні вади. По-перше, відсутня вичерпна інформація щодо витрат конкурентів; по-друге, не існує двох однакових фірм (їх відрізняють популярність, лояльність покупців до торгової марки, певні характеристики товару), а метод базується на припущенні, що імідж фірм-конкурентів, а також товари, які вони виготовляють, схожі між собою.
Метод визначення бюджету з розрахунку на одиницю продукції – бюджет визначається відносно до ціни товару. Якщо структура асортименту фірми і показники збуту є стабільними, використання цього методу доречне.
Метод розрахунку бюджету від наявних коштів — бюджет визначається як сума, що залишилася після вирахування від загального доходу витрат на виробництво, постійних витрат, що не залежать від обсягів виробництва і не пов'язані з маркетингом.
Формула розрахунку прибутку:
P = SW — [S (O + А) + F + (R + D)],
де Р — прибуток; S — обсяг продажу, шт.; W — прейскурантна ціна; O — транспортні, комісійні та інші витрати в розрахунку на одиницю продукції; А — змінні витрати на виробництво одиниці продукції, що залежать від обсягів виробництва і не пов'язані з маркетингом; F — постійні витрати, що не залежать від обсягів виробництва і не пов'язані з маркетингом; R — витрати на рекламу; D — витрати на стимулювання збуту та інші засоби просування.
Отже, витрати на просування визначають за формулою:
R + D = SW - Р - [S (O + А) + F]
Суттєвою вадою такого підходу є залишковий принцип формування бюджету. Це може призвести до того, що через брак або обмеженість коштів реклама не виконає свого призначення.
Крім того, проблемою можна вважати відсутність лінійної залежності між обсягом продажу (S) та витратами на просування (R + D), що може призвести до певної неточності розрахунків. Однак для кожної фірми окремо методом регресивного аналізу таку залежність можна визначити.
План просування, як зазначалося, має забезпечити оптимальне співвідношення засобів просування. Це може бути вибір лише одного засобу реклами, і комбінація рекламних звернень у пресі, на радіо або на телебаченні, заходи стимулювання збуту і прямий маркетинг.