Методика фізкультури

1. Класифікація фізичних вправ у тмфв

Класифікація фізичних вправ передбачає розподіл їх на взаємопов’язані групи за спеціальними ознаками. Єдиної загальної класифікації фізичних вправ не має і не може бути, оскільки кожна фізична вправа має не одну, а кілька характерних ознак, тому одна і та ж вправа може бути представлена у різних класифікаціях. В сучасній теорії фізичного виховання найбільш науково обґрунтовані для практичного застосування класифікації фізичних вправ за такими ознаками.

1. Класифікація фізичних вправ за ознакою переважного впливу на прояв і розвиток рухових здібностей:

   • Силові, що передбачають подолання опору;

   • Швидкісні, що передбачають короткочасне виконання рухових дій з великою швидкістю;

   • Швидкісно-силові, які вимагають прояву великих зусиль за якомога коротший час;

   • На витривалість, які передбачають тривале виконання рухових дій без перерви для відпочинку або повторне їх виконання до втоми;

   • На спритність, виконання яких вимагає складно координаційних дій, незвичайних вихідних положень та ін;

   • На гнучкість, що виконуються із великою амплітудою;

2. Класифікація фізичних вправ за їх значенням для вирішення освітніх завдань:

• Основні (змагальні), які є предметом засвоєння відповідно вимог навчальних програм фізичного виховання або конкретного виду спорту;

• Підготовчі, за допомогою яких розвивають необхідні для виконання основної вправи рухові якості;

• Підвідні, за допомогою яких легше засвоїти техніку складних за структурою основних вправ.

3. Класифікація фізичних вправ за їх значенням для розвитку тої чи іншої групи м’язів: вправи для м’язів рук і плечового пояса; вправи для м’язів тулуба і шиї; вправи для м’язів ніг і тазу.

4. Класифікація фізичних вправ за видами спорту (гімнастичні, ігрові, легкоатлетичні тощо). В свою чергу кожен вид спорту має власну класифікацію вправ.

Окрім вище зазначених класифікацій існують і інші, наприклад у біомеханіці вони поділяються на статичні, динамічні, циклічні, ациклічні, комбіновані. У фізіології поділ здійснюється наступним чином: розрізняють вправи максимальної, субмаксимальної, великої, помірної потужності.

2. Визначте зміст понять «фізична культура», «фізичний розвиток», «фізична реабілітація»

Поняття „фізичний розвиток” використовують у різних тлумаченнях:

1. Як процес зміни форм і функцій (морфо-функціональних властивостей) організму людини протягом її індивідуального життя.

2. Як сукупність ознак, що характеризують зовнішні показники „фізичного стану” організму на тому, чи іншому етапі його фізичного розвитку (ріст, вага, окружність тіла, спірометрія, динамометрія і т.д.).

Друге визначення є суто спеціальне (антропометричне) і його слід відрізняти від сформульованого вище загального тлумачення.

Фізичний розвиток характеризується змінами показників, які можна умовно поділити на три групи:

• Показники будови тіла, які свідчать про морфологічні зміни тіла людини;

• Показники розвитку фізичних здібностей, що характеризують зміни рухових функцій;

• Показники здоров’я, що віддзеркалюють морфологічні і функціональні зміни систем організму людини.

Фізичний розвиток – це природний процес, головною передумовою якого є природні життєві сили (задатки, здібності), що передаються за спадковістю. Цей природний процес підпорядкований об’єктивним законам природи і успішно управляти ним можна, лише знаючи ці закони і керуючись ними. До них належать:

• Закон взаємодії спадкових тенденцій розвитку та таких, які обумовлені умовами життя;

• Закон взаємообумовленості функціональних і структурних змін;

• Закон єдності кількісних і якісних змін;

• Закон поступовості і зворотних змін періодів розвитку та ін.

Залежно від умов і факторі, що впливають на фізичний розвиток, він може бути всебічним і гармонійним, або обмеженим і дисгармонійним.

Фізична культура це сукупність досягнень суспільства у створенні і раціональному використанні спеціальних засобів, методів і умов цілеспрямованого фізичного і духовного удосконалення людини.

Характеризуючи фізичну культуру слід розглядати щонайменше у трьох аспектах:

• Діяльнісний аспект, включає доцільну рухову активність у вигляді різних форм фізичних вправ, спрямованих на формування необхідних в житті рухових умінь і навичок; розвиток життєво важливих фізичних здібностей; оптимізацію здоров’я і працездатності;

• Предметно-ціннісний аспект представлений матеріальними (матеріально-технічними засобами) і духовними (наукові знання, методи) цінностями, створеними суспільством для забезпечення ефективності фізкультурної діяльності;

• Результативний аспект характеризується сукупністю корисних результатів використання фізичної культури, які виражаються у володінні людиною її цінностями, надбані нею високого рівня фізичної дієздатності.

Фізичну культуру особистості можна визначити як сукупність властивостей людини, які набуваються в процесі фізичного виховання і виражаються в її активній діяльності, спрямованій на всебічне удосконалення своєї фізичної природи та ведення здорового способу життя.

Показниками стану розвитку фізичної культури є:

• Рівень здоров’я, фізичного розвитку та підготовленості різних верств населення;

• Ступінь використання фізичної культури в різних сферах діяльності;

• Рівень розвитку системи фізичного виховання;

• Рівень розвитку самодіяльного масового спорту;

• Рівень забезпечення кваліфікованими фахівцями;

• Рівень впровадження у фізичну культуру досягнень науково-технічного прогресу;

• Відображення явищ фізичної культури у творах мистецтва і літератури;

• Матеріальна база;

• Рівень спортивних досягнень.