- •Номенклатура вологомісткості ґрунту.
- •Транспірація вологи рослинами: суть процесу і значення.
- •Фізичні властивості грунтів і їх трансформація в процесі осушних меліорацій.
- •Тепловий баланс ґрунту.
- •Іригаційний і осушний тип водного режиму.
- •Фізика ґрунтів як наука, її складові і місце в системі географічних, ґрунтознавчих і сільськогосподарських наук.
- •Загальні фізичні властивості грунтів і їх прикладне значення.
- •Набухання ґрунту, причини, наслідки і методи визначення.
- •Радіоактивність ґрунтів. Її причини і значення.
- •Мерзлотний тип водного режиму грунтів.
- •Радіаційний баланс ґрунтів і його складові.
- •Опір ґрунтів зміщенню і зсуву.
- •Структура ґрунту, її класифікація, значення і шляхи збереження.
- •14. Гігроскопічна волога, властивості і методи визначення.
- •Фізичні властивості і агроекологічний стан ґрунтів. Загальними фізичними властивостями ґрунту є щільність твердої фази, щільність непорушеного ґрунту і його пористість.
- •Повітропроникність і повітромісткість ґрунтів.
- •Вода кристалізаційна або кристалогідратна.
- •Рідка фаза ґрунту. Роль вологи у формуванні ґрунтів і життєдіяльності рослин. Методи визначення ґрунтової вологи. Рідка фаза і її значення для ґрунту.
- •Випаровування ґрунту. Випаровування з поверхні води і ґрунту.
- •Фізико-механічні властивості ґрунтів і їхнє значення для сільського господарства.
- •Форми вираження та інтерпретації даних гранулометричного аналізу ґрунтів.
- •Капілярний підйом ґрунтової вологи, його значення і оцінка.
- •Випаровування вологи, його типи і значення.
- •Повітряно–фізичні властивості ґрунтів і шляхи їхнього регулювання.
- •Міжфазові поверхні ґрунту. Сили, що діють на міжфазових поверхнях. Подвійний електричний шар.
- •Гранулометричний аналіз ґрунту.
- •Форми ґрунтової вологи.
- •Твердість ґрунту, значення і методи визначення.
- •Промивний сезонно-сухий і непромивний тип водного режиму ґрунтів.
- •Щільність твердої фази ґрунту. Методи визначення і Прикладне значення.
- •Повітря ґрунту і його екологічна роль.Форми і склад ґрунтового повітря.
- •Водонасичений та Періодично водонасичений водний режим ґрунтів.
- •Гранулометричний аналіз ґрунтів методом піпетки.
- •Поняття про водний режим ґрунтів та типи водного режиму.
- •Максимально-гігроскопічна волога. Плівкова грунтова волога
- •Шляхи оптимізації загальних фізичних властивостей ґрунтів.
- •Шпаруватість ґрунтів, її ґенеза, види, прикладне і екологічне значення, методи визначення.
- •Липкість ґрунту, причини виникнення і значення.
- •Прикладне значення фізики ґрунтів для будівництва і промисловості.
- •Поняття про агрономічно-цінну структуру.
- •Мікроагрегатний аналіз ґрунтів, його принципи і значення.
- •Ґрунтово-гідрологічні константи.
- •Методи визначення і оцінки водопроникності і фільтрації води в ґрунті.
- •Агрофізична деградація ґрунтів.
- •Особливості ґрунту як природного фізичного тіла.
- •Елементарні частинки ґрунту, їхня ґенеза та властивості.
- •Щільність будови ґрунту, її прикладне і екологічне значення, методи визначення.
- •Джерела тепла в ґрунті і трансформація сонячної енергії.
- •Прикладне значення фізики ґрунтів для сільського господарства.
- •Фізичні властивості ґрунтів і їхнє прикладне значення.
- •Штучна радіоактивність ґрунтів. Шляхи забруднення ґрунтів радіонуклідами.
- •Водний режим ґрунтів.
- •Рух вологи в ґрунті. Механізм переміщення води в ґрунті.
- •Номенклатура вологомісткості ґрунтів.
- •Основні фази ґрунту, їхнє співвідношення. Дисперсність та ієрархічні рівні організації ґрунтів.
- •Елементарні ґрунтові частинки і їхня класифікація за н.А. Качинським.
- •Водний баланс і його складові.
- •Природна радіоактивність ґрунтів, її ґенеза і значення.
- •Прикладне значення фізики ґрунтів і фізичних властивостей ґрунтів для меліорації.
- •Електрофізичні властивості ґрунтів, причини і значення.
- •Вплив структури ґрунту на його властивості, режими і родючість.
- •Водопроникність і фільтрація ґрунтів, їхнє ґрунтотворне і прикладне значення.
- •Важка вода і тверда вода.
- •Паводковий і амфібіальний типи водного режиму ґрунтів.
- •Мікроагрегатний склад ґрунтів. Вплив мікроструктури на властивості ґрунтів.
- •Загальна шпаруватість ґрунтів, її агроекологічне значення і методи визначення.
- •Фізико-механічні властивості ґрунтів.
- •Конституційна вода, властивості, значення і методи визначення.
- •Періодично-промивний тип водного режиму ґрунтів.
- •Структурно-агрегатний аналіз ґрунтів.
- •Вода кристалізаційна або кристалогідратна.
- •Температурний режим ґрунтів і шляхи його регулювання.
- •Десуктивно-випітний тип водного режиму ґрунтів.
- •Фізико-механічні властивості ґрунтів і їхнє значення для промисловості і будівництва.
- •Фізичні властивості і генезис ґрунтів. Вплив фізичних властивостей на генезис ґрунтів і умов ґрунтоутворення на фізичні властивості ґрунтів.
- •Агрономічно цінна структура. Вплив структури ґрунту на його властивості. Шляхи збереження і покращення ґрунтової структури.
- •Рух води в ґрунті. Водопроникність ґрунтів, її значення і методи визначення.
- •Пластичність ґрунту, її значення і методи визначення.
- •Гранулометричний аналіз ґрунтів. Польові методи.
- •Класифікація ґрунтів за гранулометричним складом.
- •Структурно-агрегатний склад ґрунту. Поняття про структуру ґрунту та її якісну оцінку.
- •Шпаруватість аерації, її значення і методи визначення.
- •Просідання ґрунту. Причини, наслідки, методи визначення.
- •Промивний тип водного режиму ґрунтів.
Вода кристалізаційна або кристалогідратна.
Кристалізаційна вода – підтип хімічно-зв’язаної води, вода, що входить до складу кристалічних речовин у вигляді самостійних молекул, наприклад, вода, що входить до складу молекули гіпсу (СаSO4·2Н20). Кристалізаційну воду можна видалити при нагріванні ґрунту до 100-200OC.Вона не бере безпосередньої участі у фізичних процесах, які протікають в ґрунті. Вона не може засвоюватись рослинами. Вміст кристалізаційної води в кристалогідратах визначають методом відгонки( метод заснований на виділенні води при нагріванні).
Температурний режим ґрунтів і шляхи його регулювання.
Температурний режим – динаміка температури на поверхні і в різноманітних шарах ґрунту. Як і у випадку водного режиму, потрібно підкреслити два важливих моменти.
Цікавляться причинами зміни температури ґрунту. А це перш за все тепловий баланс діяльнісної поверхні ґрунту.
Температурний режим – це динаміка температури е тільки в самому ґрунті, але і на її верхній границі, що характеризує поступлення тепла на поверхню. В свою чергу температура на верхній границі відрізняється двома властивостями:
Високою динамічністю;
Сильною залежністю від стану поверхні.,
Про високу динамічність. В добовому режимі, особливо в теплий час року, ясно виділяються добові цикли. І динаміка на поверхні і в глибиних шарах має специфічні властивості – відставання температурної хвилі по глибині і зміна її амплітуди.
Добові зміни температури носять майже синусоїдальний характер як на поверхні, так і в глибиних шарах. Зміщаються (відстають за часом) з глибиною лише екстремуми (максимум і мінімум) і зменшуються амплітуди добових коливань. Це відбувається через повністю зрозумілі причини, зв’язані з температуропровідністю ґрунтових шарів і розходом тепла на нагрівання.
Про залежність від стану поверхні. Підкреслимо, що стан поверхні – не тільки її колір, покриття теплопровідними матеріалами, але і її геометрія. Відомо, що гребне видна поверхня ґрунту прогрівається швидше, що повністю пояснювально: випромінювана і відбита від поверхні ґрунту радіаційна енергія у виді її довго- і короткохвильових частин не використовується на нагрівання повітря, а знову поступає в ґрунт, відражаючись на близько розташований ґрунтовий гребінь.
Якщо ж аналізувати процеси покриття ґрунту різними матеріалами (теплове мульчування), неважко помітити, що вони в самому загальному випадку сприяють теплоізоляції ґрунту. З ґрунту витрачається тепла менше, але і поступає в нього теж менше. Саме тому мульчування поверхні матиме вплив на обігрів ґрунту, але тільки восени і взимку, знижуючи тепловтрати. А от зміна кольору поверхні (зміна альбедо), використання прозорих плівок, що створюють тепличний ефект, - це міри для швидкого весняного прогріву ґрунту.
Десуктивно-випітний тип водного режиму ґрунтів.
Випітний тип водного режиму спостерігається в умовах, коли сума атмосферних опадів значно менше випаровуваності. В результаті загального випаровування в атмосферу повертаються не тільки опади, які поступили в ґрунт, але й частина вологи з високо стоячих ґрунтових вод аллохтонної генези. Волога, що піднімається по капілярам від рівня ґрунтових вод, досягає ґрунтового профілю, утворюючи капілярну кайму всередині його або навіть біля самої поверхні ґрунту. При випаровуванні води в ґрунті акумулюються розчинені у воді солі, утворюючи солончак на рівні залягання капілярної кайми.
При випітному водному режимі волого обміном захоплений весь профіль ґрунту, від поверхні ґрунту до рівня ґрунтових вод.
Роде вважає доцільним виділяти: а) власне випітний тип водного режиму і б) десуктивно-випітний. При десуктивно-випітному типі водного режиму ґрунтові води залягають глибше, ніж при власне випітному. Їхня капілярна кайма входить в кореневоживучий профіль ґрунту, але не досягає його поверхні. В загальному випаровуванні води транспіраційне випаровування переважає над фізичним. Соленосний акумулятивний горизонт формується всередині ґрунтового профілю на рівні залягання капілярної кайми, звідки використовується найбільша кількість вологи на транспірацію і фізичне випаровування.