67. Елементарні ґрунтові частинки і їхня класифікація за н.А. Качинським.

Елементарні ґрунтові частинки(ЕҐЧ) – це частинки гірських порід і мінералів, а також аморфні сполуки, всі елементи яких знаходяться в хімічному взаємозв’язку і не піддаються руйнуванню загальноприйнятими методами пептизації.

ЕҐЧ – це представники твердої фази ґрунту, куди входять і мінеральні, і аморфні (як правило, органічні сполуки, гідроокиси Fe, Al) речовини.

Зв’язки між складовими ЕҐЧ – міцні, хімічні. Ці зв’язки не можна порушити методами пептизаці (пептизація – це розпад агрегатів, що сформувалися в результаті “злипання” окремих дисперсних часток). Крім того, з цього випливає, що і розділяти ґрунтові агрегати на ЕҐЧ можна з допомогою пептизації.

Враховуючи, що розмір частинок є важливою характеристикою дисперсності ґрунту в цілому, то необхідно знати, скільки же в ґрунті міститься дрібних, середніх і великих елементарних ґрунтових частинок. Адже від цього залежать усі властивості ґрунту. Відомо, що піщані ґрунти, що складаються, переважно, з великих (крупних) частинок, добре фільтрують воду, проте погано її утримують. І поживних речовин в них небагато. А от глинисті, навпаки, утримують велику кількість вологи, що в них поступила, поживних речовин, але пропускають крізь себе воду вкрай повільно. Вочевидь ґрунти, що складаються з частинок різного розміру володіють і різними властивостями. Саме тому необхідно розділити весь ряд ймовірних розмірів ЕҐЧ на діапазони. Простіше кажучи, потрібно домовитися, що ми будемо вважати за дрібні частинки, а які за великі, тобто необхідно розробити класифікацію частинок за розмірами. Одна з найвідоміших таких класифікацій була розроблена професором Качинським і використовується в Україні, Росії й країнах СНД.

Таблиця. Класифікація ЕҐЧ за Н. А. Качинським

Назва фракції механічних елементів	Розмір механічних елементів, мм
Каміння	>3
Гравій	3-1
Пісок крупний	1-0.5
Пісок середній	0.5-0.25
Пісок дрібний	0.25-0.05
Пил крупний	0.05-0.01
Пил середній	0.01-0.005
Пил дрібний	0.005-0.001
Мул грубий	0.001-0.0005
Мул тонкий	0.0005-0.0001
Колоїди	<0.0001

67. Водний баланс і його складові.

Під водним режимом розуміють сукупність явищ поступлення вологи в ґрунт, її утримання, витрата і переміщення в ґрунтів. Кількісно його виражають через водний баланс, що характеризує прихід вологи в ґрунт і її витрату з нього.

Загальне рівняння водного балансу має наступний вигляд:

В₀+В_оп+В_ґ+В_к+В_пр+В_б=Е_вип+Е_т+В_і+П_п+В_с+В₁, де

В₀ – початковий запас вологи;

В_оп – сума опадів за період спостережень;

В_г – кількість вологи, що поступає з ґрунтових вод;

В_к – кількість води, що конденсується із парів води;

В_пр – кількість води, що потрапляє в ґрунт в результаті поверхневого притоку;

В_б – кількість вологи, що потрапляє в ґрунт від бокового притоку ґрунтових вод;

Е_вип – кількість вологи, що випарувалася з поверхні ґрунту (фізичне випаровування);

Е_т – кількість вологи, що йде на транспірацію (десукція);

В_і – волога, що інфільтрується в ґрунтову товщу;

В_п – кількість води, що втрачається за рахунок поверхневого стоку;

В_с – волога, що витрачається при боковому внутрішньоґрунтовому стоці;

В₁ – запас вологи в ґрунті в кінці періоду спостережень.

Якщо за довгий період часу прогресуючого зволоження чи висушування території не відбувається, прихід і розхід води в ґрунті рівні, рівняння водного балансу рівне нулю. Запаси води в ґрунті в такому випадку на початку й наприкінці періоду спостережень можуть бути рівні: В₀=В₁. Для схилових елементів рельєфу кількість води, що поступає від бокового притоку ґрунтових вод, рівне кількості води, що витрачається при боковому стоці: В_с=В_б. Вміст конденсованої вологи в ґрунті порівняно з іншими статтями балансу мало і ними можна знехтувати. З врахуванням цих уточнень рівняння водного балансу набуває наступного вигляду:

В_оп+В_г+В_пр=Е_вип+Е_т+В_і+В_п

Ще більш простий вид має рівняння рівноцінних територій з глибоким заляганням ґрунтових вод:

В₀+В_оп=Е+В₁, де

Е – сумарне випаровування, або еватранспірація