43. Щільність твердої фази ґрунту. Методи визначення і Прикладне значення.

Щільність твердої фази ґрунту — відношення маси ґрунту до маси рівного об'єму води, взятої при температурі +4°С. Щільність твердої фази ґрунту залежить від мінералогічного складу та вмісту гумусу.

Це відношення ваги сухого ґрунту непорушеного складення до одиниці його об’єму. Визначають у г/см 3, кг /м3. Ця величина характеризує щільність складення ґрунту. Вона залежить від гранулометричного складу, структури, її водостійкості і механічної міцності, шпаруватості ,вологості,вмісту і якісного складу гумусу.

Метод обємний з використанням рідин,метод важких рідин, пікнометричний метод, метод гідростатичного зважування в органічних рідинах, рентгенівський метод. Пікнометричний метод найпоширеніший серед ґрунтознавців і мінералогів. Принцип методу полягає в тому, що об’єм , який займає таверда фаза певної наважки ґрунту , визначається за кількістю рідин , витісненої цією наважкою з пікнометра.

Залежно від особливостей його генетичної породи ( піщаний ,щільний або сильно щебенистий) використовують такі методи: буровий, фіксажний, метод витіснення рідин, вазеліновий, піщаний, гемаскопічний метод,розрахунковий.

Щільність будови ґрунту , як одна х характеристик його складення , широко використовується в ґрунтознавстві, землеробстві та меліорації ґрунтів. Вона чітко характеризує профіль ґрунту, ви являючи у ньому ущільнені ілювіальні горизонти, пухкість або ущільненість орного шару. На підставі даних щільності будови крім шпаруватості грунту, запасів у ньому поживних речовин, гумусу в т /га , запасів води у мм. Вод.ст. або м 3/га.розраховують вагу окремих ґрунтових горизонтів або шарів.

43. Повітря ґрунту і його екологічна роль.Форми і склад ґрунтового повітря.

Повітря ґрунту – це суміш газів і летких органічних сполук, які заповнюють шпари ґрунту, вільні від води. Головним джерелом газової фази є атмосферне повітря і гази, які утворюються базпосередньо у ґрунті. З атмосферним повітрям у ґрунт надходить кисень, який є необхідним для дихання кореневої системи рослин, аеробних організмів, ґрунтової фауни. В процесі дихання кисень витрачається, а виділяється вуглекислий газ. Ґрунтове повітря забезпечує живі організми киснем тільки за умови постійного обміну з атмосферним повітрям.Відсутність кисню спричиняє відмирання кореневої системи і загибель рослин. В умовах інтенсивного землеробства у багатьох ґрунтах при їхньому забезпеченні водою і поживними речовинами головним лімітуючим чинником урожайності с/г культур є ґрунтове повітря.

Ґрунтове повітря – один із факторів життя рослин. Кисень необхідний для проростання насіння, дихання коренів рослин і ґрунтових мікроорганізмів. Газоподібна фаза ґрунту включає ґрунтове повітря та пароподібну вологу. Основний компонент газоподібної фази – ґрунтове повітря.

Вільне ґрунтове повітря – це суміш газів і летких органічних сполук, які вільно переміщуються системою ґрунтових пор і з'єднуються з повітрям атмосфери. Вільне ґрунтове повітря забезпечує аерацію ґрунтів і газообмін з атмосферою.

Защемлене ґрунтове повітря знаходиться у порах, з усіх боків ізольоване водяними Тонкодисперсна ґрунтова маса й компактна її упаковка має найбільшу кількість защемленого повітря.

Розчинене повітря – це гази, розчинені в ґрунтовій воді. Це повітря обмежено може брати участь в аерації ґрунту. Але розчинні гази відіграють велику роль у забезпеченні фізіологічних потреб рослин.

Основні компоненти атмосферного повітря – азот (78,08%), кисень (20,98%), вуглекислий газ (0,03%), аргон (0,93%). На долю решти газів припадає лише 0,01% об'єму.