Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Фізика ґрунтів, екзамен.docx
Скачиваний:
53
Добавлен:
17.09.2019
Размер:
301.97 Кб
Скачать
  1. Конституційна вода, властивості, значення і методи визначення.

Конституційна вода – вона входить в молекулу речовини гідроксильною групою, наприклад: Fe2O3+3H2O2Fe(OH)3. По суті діла, вода, як така, тут бере участь лише у вихідній реакції, й в кінцевому результаті реакції отримує інше значення (ОН-). Відношення конституційної води до мінеральної частини постійне. Враховується конституційна вода як одна з частин втрати при прокалюванні в різних мінералах в інтервалі температур 400-800оС. Видалення хімічно зв’язаної води супроводжується розпадом мінералу. Найбільша її кількість міститься в глинистих мінералах, тому за процентним вмістом конституційної води можна судити про ступінь глинистості ґрунту.

  1. Періодично-промивний тип водного режиму ґрунтів.

Границя між вологою (промивний) і сухою (непромивний тип) зонами за середніми багатовіковими показниками проходить приблизно вздовж південної окраїни бувшої лісової області, вздовж зони широколистяних лісів: дібров, липняків, ясенів. Але абсолютно очевидно, що ця границя не може бути різкою і постійною. З багатолітніх досліджень – кліматичних, гідрологічних, гідрогеологічних, ґрунтових, ботанічних та ін. – виходить, що в різні за зволоженням роки різниця між вологою (пермацидною) і сухою (імпермацидною) зонами варіюється в широких межах, відступаючи на північ в сухі роки і опускаючись на південь у вологі.

Наслідком коливань у часі положень границі між вологою і сухою (промивний і непромивний) зонами стало формування перехідної між ними за водним режимом і ґрунтовим покривом зони, що тяжіє в середньому до коефіцієнту вологозабезпеченості 1 (одиниця), тобто до такого водного режиму ґрунтів, коли прихідні і вихідні статті вологи в ґрунті приблизно одинакові. Однак, у вологі роки буде переважати прихідна стаття ґрунтової вологи і ґрунти будуть зазнавати промивного водного режиму, а в сухі роки вони будуть жити за імпермацидним непромивним (замкнутим) типом. Такий водний режим Висоцький назвав періодично промивним або альтерно-пермацидним. Він відповідає лісостеповій ґрунтовій зоні з сірими лісовими ґрунтами і деградованими чорноземами. На північ від цієї зони поширюються ґрунти дерново-підзолисті, на південь – чорноземи.

Варто відмітити, що за середніми багаторічними даними урожаї сільськогосподарських культур в лісостепу, в порівнянні з підзолистою і чорноземною зоною більш стійкі і високі, тому що ґрунти тут не зазнають надлишкового зволоження, що властиве підзолистій зоні, й набагато рідше і слабше схильні до засух ніж чорноземи.

  1. Структурно-агрегатний аналіз ґрунтів.

Сухе просіювання. Структурний аналіз ґрунту виконують з метою визначення відносного вмісту в ґрунті агрегатів різного розміру, для визначення водостійкості та агрономічної цінності макроструктури, щільності, шпаруватості та зв’язаності агрегатів, розрахунку коефіцієнтів структурності та водостійкості. Для визначення загального вмісту структурних агрегатів і розподілу їх за розмірами зразки ґрунту фракціонують на ситах, виконуючи так зване сухе просіювання (за методом В.Н.Савінова.)

Перед фракціонуванням послідовно складають набір сит, діаметр отворів яких 10, 7, 5, 3, 2, 1, 0,5 і 0,25 мм. Верхнє сито в наборі має найбільший розмір отворів (10 мм), нижнє - найменший (0,25 мм). Під нижнім ситом є піддон для збирання фракції <0,25 мм, а на верхньому - кришка для запобігання розпорошування ґрунту при просіюванні.

Зразки ґрунту доводять до повітряно-сухого стану. Відбирають включення і новоутворення. Із просушеного зразка формують середню пробу вагою 500 г, зважуючи її на ВЛТК-500. Наважку ґрунту переносять на верхнє сито укомплектованого набору, закривають сито кришкою і нахиляючи увесь набір сит, просіюють (10 разів). Сухим просіюванням ґрунт розподіляють на фракції: >10, 10-7, 7-5, 5-3, 3-2, 2-1, 1-0,5, 0,5-0,25 і <0,25мм.

Кожну фракцію структурних агрегатів окремо збирають на лист паперу, зважують на ВЛТК-500 з точністю до 0,1 г і розраховують її відсотковий вміст за формулою:

Хп = mn . 100

-------------

M1

де Хп - вміст фракції, %; mn - вага фракції, г; М1 - вага повітряно-сухої наважки ґрунту, взятої для аналізу, г.

За результатами сухого просіювання та морфологією структури визначають вміст у ґрунті агрономічно цінних структурних агрегатів. В агрономічному розумінні позитивною структурою є лише дрібно-грудкувата (10-0,5 мм) і зерниста (5-0,5 мм) структура, за якістю " шпарувата, зв'язна та водостійка.

Мокре просіювання. Щоб визначити водостійкість макроструктури, формують середню пробу ґрунту вагою 50г з усіх фракцій структурних агрегатів, які одержані під час сухого просіювання; беруть кожну фракцію в кількості, рівній в грамах половині відсоткового вмісту її у конкретному ґрунті. Наприклад, якщо у ґрунті вміст фракції 5-3 мм становить 22%, то для середньої проби беруть її у кількості 11г і т.д. У середню пробу не включають фракцію <0,25 мм. Тоді одержують наважку 50 г. Середню пробу ґрунту висипають у літровий циліндр, який на 2/3 об'єму заповнений водою. Занурену у циліндр з водою ґрунтову пробу залишають у спокої на 10 хв. Потім у циліндр доливають воду, закривають корком і перевертають вверх дном, утримуючи у такому положенні декілька секунд, поки основна маса агрегатів не випаде вниз. Потім циліндр повільно повертають у початкове положення і очікують, поки ґрунт не досягне дна. Процедуру повторюють десять разів. У заповнену водою широку циліндричну посудину поміщають набір сит, діаметр отворів яких 5,3, 2, І, 0,5 і 0,25 мм. Після десяти обертів закритий циліндр опускають верхнім краєм у воду над ситами. Швидко виймають під водою корок і плавним рухом циліндра розподіляють ґрунт на поверхні верхнього сита, циліндр у воді закривають і виймають.

Залишки агрегатів з сит змивають струменем води спочатку на піддон сит, а з нього, зливши надлишок води, в фарфорові чашки, і, на кінець, у попередньо зважені алюмінієві бюкси, потім залишок випаровують на піщаній бані та зважують на ВЛТК-500. Тому, що для визначення водостійкості взято середню пробу в 50 г, то під час розрахунків вагу кожної фракції агрегатів у грамах множать на 2 і отримують відсотковий вміст відповідних водостійких агрегатів у ґрунті.