
- •Номенклатура вологомісткості ґрунту.
- •Транспірація вологи рослинами: суть процесу і значення.
- •Фізичні властивості грунтів і їх трансформація в процесі осушних меліорацій.
- •Тепловий баланс ґрунту.
- •Іригаційний і осушний тип водного режиму.
- •Фізика ґрунтів як наука, її складові і місце в системі географічних, ґрунтознавчих і сільськогосподарських наук.
- •Загальні фізичні властивості грунтів і їх прикладне значення.
- •Набухання ґрунту, причини, наслідки і методи визначення.
- •Радіоактивність ґрунтів. Її причини і значення.
- •Мерзлотний тип водного режиму грунтів.
- •Радіаційний баланс ґрунтів і його складові.
- •Опір ґрунтів зміщенню і зсуву.
- •Структура ґрунту, її класифікація, значення і шляхи збереження.
- •14. Гігроскопічна волога, властивості і методи визначення.
- •Фізичні властивості і агроекологічний стан ґрунтів. Загальними фізичними властивостями ґрунту є щільність твердої фази, щільність непорушеного ґрунту і його пористість.
- •Повітропроникність і повітромісткість ґрунтів.
- •Вода кристалізаційна або кристалогідратна.
- •Рідка фаза ґрунту. Роль вологи у формуванні ґрунтів і життєдіяльності рослин. Методи визначення ґрунтової вологи. Рідка фаза і її значення для ґрунту.
- •Випаровування ґрунту. Випаровування з поверхні води і ґрунту.
- •Фізико-механічні властивості ґрунтів і їхнє значення для сільського господарства.
- •Форми вираження та інтерпретації даних гранулометричного аналізу ґрунтів.
- •Капілярний підйом ґрунтової вологи, його значення і оцінка.
- •Випаровування вологи, його типи і значення.
- •Повітряно–фізичні властивості ґрунтів і шляхи їхнього регулювання.
- •Міжфазові поверхні ґрунту. Сили, що діють на міжфазових поверхнях. Подвійний електричний шар.
- •Гранулометричний аналіз ґрунту.
- •Форми ґрунтової вологи.
- •Твердість ґрунту, значення і методи визначення.
- •Промивний сезонно-сухий і непромивний тип водного режиму ґрунтів.
- •Щільність твердої фази ґрунту. Методи визначення і Прикладне значення.
- •Повітря ґрунту і його екологічна роль.Форми і склад ґрунтового повітря.
- •Водонасичений та Періодично водонасичений водний режим ґрунтів.
- •Гранулометричний аналіз ґрунтів методом піпетки.
- •Поняття про водний режим ґрунтів та типи водного режиму.
- •Максимально-гігроскопічна волога. Плівкова грунтова волога
- •Шляхи оптимізації загальних фізичних властивостей ґрунтів.
- •Шпаруватість ґрунтів, її ґенеза, види, прикладне і екологічне значення, методи визначення.
- •Липкість ґрунту, причини виникнення і значення.
- •Прикладне значення фізики ґрунтів для будівництва і промисловості.
- •Поняття про агрономічно-цінну структуру.
- •Мікроагрегатний аналіз ґрунтів, його принципи і значення.
- •Ґрунтово-гідрологічні константи.
- •Методи визначення і оцінки водопроникності і фільтрації води в ґрунті.
- •Агрофізична деградація ґрунтів.
- •Особливості ґрунту як природного фізичного тіла.
- •Елементарні частинки ґрунту, їхня ґенеза та властивості.
- •Щільність будови ґрунту, її прикладне і екологічне значення, методи визначення.
- •Джерела тепла в ґрунті і трансформація сонячної енергії.
- •Прикладне значення фізики ґрунтів для сільського господарства.
- •Фізичні властивості ґрунтів і їхнє прикладне значення.
- •Штучна радіоактивність ґрунтів. Шляхи забруднення ґрунтів радіонуклідами.
- •Водний режим ґрунтів.
- •Рух вологи в ґрунті. Механізм переміщення води в ґрунті.
- •Номенклатура вологомісткості ґрунтів.
- •Основні фази ґрунту, їхнє співвідношення. Дисперсність та ієрархічні рівні організації ґрунтів.
- •Елементарні ґрунтові частинки і їхня класифікація за н.А. Качинським.
- •Водний баланс і його складові.
- •Природна радіоактивність ґрунтів, її ґенеза і значення.
- •Прикладне значення фізики ґрунтів і фізичних властивостей ґрунтів для меліорації.
- •Електрофізичні властивості ґрунтів, причини і значення.
- •Вплив структури ґрунту на його властивості, режими і родючість.
- •Водопроникність і фільтрація ґрунтів, їхнє ґрунтотворне і прикладне значення.
- •Важка вода і тверда вода.
- •Паводковий і амфібіальний типи водного режиму ґрунтів.
- •Мікроагрегатний склад ґрунтів. Вплив мікроструктури на властивості ґрунтів.
- •Загальна шпаруватість ґрунтів, її агроекологічне значення і методи визначення.
- •Фізико-механічні властивості ґрунтів.
- •Конституційна вода, властивості, значення і методи визначення.
- •Періодично-промивний тип водного режиму ґрунтів.
- •Структурно-агрегатний аналіз ґрунтів.
- •Вода кристалізаційна або кристалогідратна.
- •Температурний режим ґрунтів і шляхи його регулювання.
- •Десуктивно-випітний тип водного режиму ґрунтів.
- •Фізико-механічні властивості ґрунтів і їхнє значення для промисловості і будівництва.
- •Фізичні властивості і генезис ґрунтів. Вплив фізичних властивостей на генезис ґрунтів і умов ґрунтоутворення на фізичні властивості ґрунтів.
- •Агрономічно цінна структура. Вплив структури ґрунту на його властивості. Шляхи збереження і покращення ґрунтової структури.
- •Рух води в ґрунті. Водопроникність ґрунтів, її значення і методи визначення.
- •Пластичність ґрунту, її значення і методи визначення.
- •Гранулометричний аналіз ґрунтів. Польові методи.
- •Класифікація ґрунтів за гранулометричним складом.
- •Структурно-агрегатний склад ґрунту. Поняття про структуру ґрунту та її якісну оцінку.
- •Шпаруватість аерації, її значення і методи визначення.
- •Просідання ґрунту. Причини, наслідки, методи визначення.
- •Промивний тип водного режиму ґрунтів.
Природна радіоактивність ґрунтів, її ґенеза і значення.
В ґрунтах і материнських породах присутній широкий набір радіоактивних елементів (радіонуклідів). Вони можуть бути як і природного, так і антропогенового походження. В зв’язку з цим виділяють природну і штучну радіоактивність ґрунтів. Вона виражається кількістю ядерних розпадів на одиницю часу і вимірюється в беккерелях (1 Бк = 1 розпад/c), або одиницях активності – кюрі (1 Кі = 3.7*1010Бк).
Природна радіоактивність - здатність ґрунтів до випромінювання (випускання) α, β, γ-λ променів. Обумовлена двома групами радіоактивних елементів – первинними, які вміщуються в материнських породах і увійшли в склад ґрунтів, і космогенними – що потрапили в ґрунт з атмосфери, утворення яких відбувається при взаємодії космічного випромінювання з ядрами стабільних елементів. Первинні радіонукліди представлені ураном (238U, 235U), торієм (232Th), радієм (226Ra), радоном (222Rn, 220Rn), ізотопами калію (40K), рубідію (87Rb), кальцію (48Ca), цирконію (96Zr) й ін.; космогенні представлені тритієм (3H), берилієм (7Be, 10Be) і вуглецем (14С).
Всі природні радіоактивні ізотопи, як правило, довгоживучі з періодом напіврозпаду 108-1016 років, і які випромінюють альфа-, бета- і гама-частинки. Природна радіоактивність визначається в основному вмістом урану, торію, радію й ізотопу калію. В ґрунтах радіонукліди знаходяться в дуже малих кількостях, в розсіяному стані (уран – 3*10-6-5,1*10-4%; торій – 4*10-6-16*10-4%). Спостерігається зростання їх концентрацій в меридіональному напрямі від підзолистих ґрунтів до сіроземів.
Валовий склад радіонуклідів в ґрунтах насамперед залежить від материнських порід. Наприклад, ґрунти, що сформувалися на збагачених фосфором породах, містять підвищені концентрації урану. Вміст природних радіоактивних елементів в ґрунтах залежить також від ступеня зміни материнської породи в процесі ґрунтоутворення, а якісні зміни по профілю – від типу ґрунтоутворення. Опідзолювання, осолодіння, лесиваж, осолонцювання приводять до виносу природних радіонуклідів з елювіальних горизонтів в ілювіальні. В лісостепових ґрунтах і ґрунтах степових областей профільна диференціація вмісту радіоелементів співпадає з типовими профільними закономірностями зміни в них гранулометричного складу, окисів заліза та алюмінію.
Прикладне значення фізики ґрунтів і фізичних властивостей ґрунтів для меліорації.
!Тут і далі тільки напутствіє для сочінялава! Так от, так як меліорація, то регулювання режимів ґрунту (там повітряного, водного, сольового, теплового і т.д.), то, відповідно, вивчення тих всіх режимів фізикою ґрунтів мають велике значення і для меліорацій. Тому, що якщо хочеш там осушувати болото, то мусиш знати його водний режим, чому саме тут утворилося болото, може не тільки водний режим має значення, а, наприклад , грансклад для того сприятливий (глина, яка не дає нормально фільтруватися воді) й тоді доведеться проводити якісь заходи не тільки на оптимізацію водного режиму, а й на зміну гранскладу, ну і для початку ще подумати, чи то взагалі вигідно. Так само і зі зрошуванням. Треба знати грансклад, щоб дізнатися які там кількості води потрібні для зрошення, що інфільтруватиметься в товщу ґрунту, а що буде доступне рослинам, мікро- і макроагрегатність і їхню водостійкість, щоб зрошенням не порушити структуру, шпаруватість, щоб не вирішити проблему з водою, а зробити іншу – з аерацією... Хев фан енд сорі.