
- •Номенклатура вологомісткості ґрунту.
- •Транспірація вологи рослинами: суть процесу і значення.
- •Фізичні властивості грунтів і їх трансформація в процесі осушних меліорацій.
- •Тепловий баланс ґрунту.
- •Іригаційний і осушний тип водного режиму.
- •Фізика ґрунтів як наука, її складові і місце в системі географічних, ґрунтознавчих і сільськогосподарських наук.
- •Загальні фізичні властивості грунтів і їх прикладне значення.
- •Набухання ґрунту, причини, наслідки і методи визначення.
- •Радіоактивність ґрунтів. Її причини і значення.
- •Мерзлотний тип водного режиму грунтів.
- •Радіаційний баланс ґрунтів і його складові.
- •Опір ґрунтів зміщенню і зсуву.
- •Структура ґрунту, її класифікація, значення і шляхи збереження.
- •14. Гігроскопічна волога, властивості і методи визначення.
- •Фізичні властивості і агроекологічний стан ґрунтів. Загальними фізичними властивостями ґрунту є щільність твердої фази, щільність непорушеного ґрунту і його пористість.
- •Повітропроникність і повітромісткість ґрунтів.
- •Вода кристалізаційна або кристалогідратна.
- •Рідка фаза ґрунту. Роль вологи у формуванні ґрунтів і життєдіяльності рослин. Методи визначення ґрунтової вологи. Рідка фаза і її значення для ґрунту.
- •Випаровування ґрунту. Випаровування з поверхні води і ґрунту.
- •Фізико-механічні властивості ґрунтів і їхнє значення для сільського господарства.
- •Форми вираження та інтерпретації даних гранулометричного аналізу ґрунтів.
- •Капілярний підйом ґрунтової вологи, його значення і оцінка.
- •Випаровування вологи, його типи і значення.
- •Повітряно–фізичні властивості ґрунтів і шляхи їхнього регулювання.
- •Міжфазові поверхні ґрунту. Сили, що діють на міжфазових поверхнях. Подвійний електричний шар.
- •Гранулометричний аналіз ґрунту.
- •Форми ґрунтової вологи.
- •Твердість ґрунту, значення і методи визначення.
- •Промивний сезонно-сухий і непромивний тип водного режиму ґрунтів.
- •Щільність твердої фази ґрунту. Методи визначення і Прикладне значення.
- •Повітря ґрунту і його екологічна роль.Форми і склад ґрунтового повітря.
- •Водонасичений та Періодично водонасичений водний режим ґрунтів.
- •Гранулометричний аналіз ґрунтів методом піпетки.
- •Поняття про водний режим ґрунтів та типи водного режиму.
- •Максимально-гігроскопічна волога. Плівкова грунтова волога
- •Шляхи оптимізації загальних фізичних властивостей ґрунтів.
- •Шпаруватість ґрунтів, її ґенеза, види, прикладне і екологічне значення, методи визначення.
- •Липкість ґрунту, причини виникнення і значення.
- •Прикладне значення фізики ґрунтів для будівництва і промисловості.
- •Поняття про агрономічно-цінну структуру.
- •Мікроагрегатний аналіз ґрунтів, його принципи і значення.
- •Ґрунтово-гідрологічні константи.
- •Методи визначення і оцінки водопроникності і фільтрації води в ґрунті.
- •Агрофізична деградація ґрунтів.
- •Особливості ґрунту як природного фізичного тіла.
- •Елементарні частинки ґрунту, їхня ґенеза та властивості.
- •Щільність будови ґрунту, її прикладне і екологічне значення, методи визначення.
- •Джерела тепла в ґрунті і трансформація сонячної енергії.
- •Прикладне значення фізики ґрунтів для сільського господарства.
- •Фізичні властивості ґрунтів і їхнє прикладне значення.
- •Штучна радіоактивність ґрунтів. Шляхи забруднення ґрунтів радіонуклідами.
- •Водний режим ґрунтів.
- •Рух вологи в ґрунті. Механізм переміщення води в ґрунті.
- •Номенклатура вологомісткості ґрунтів.
- •Основні фази ґрунту, їхнє співвідношення. Дисперсність та ієрархічні рівні організації ґрунтів.
- •Елементарні ґрунтові частинки і їхня класифікація за н.А. Качинським.
- •Водний баланс і його складові.
- •Природна радіоактивність ґрунтів, її ґенеза і значення.
- •Прикладне значення фізики ґрунтів і фізичних властивостей ґрунтів для меліорації.
- •Електрофізичні властивості ґрунтів, причини і значення.
- •Вплив структури ґрунту на його властивості, режими і родючість.
- •Водопроникність і фільтрація ґрунтів, їхнє ґрунтотворне і прикладне значення.
- •Важка вода і тверда вода.
- •Паводковий і амфібіальний типи водного режиму ґрунтів.
- •Мікроагрегатний склад ґрунтів. Вплив мікроструктури на властивості ґрунтів.
- •Загальна шпаруватість ґрунтів, її агроекологічне значення і методи визначення.
- •Фізико-механічні властивості ґрунтів.
- •Конституційна вода, властивості, значення і методи визначення.
- •Періодично-промивний тип водного режиму ґрунтів.
- •Структурно-агрегатний аналіз ґрунтів.
- •Вода кристалізаційна або кристалогідратна.
- •Температурний режим ґрунтів і шляхи його регулювання.
- •Десуктивно-випітний тип водного режиму ґрунтів.
- •Фізико-механічні властивості ґрунтів і їхнє значення для промисловості і будівництва.
- •Фізичні властивості і генезис ґрунтів. Вплив фізичних властивостей на генезис ґрунтів і умов ґрунтоутворення на фізичні властивості ґрунтів.
- •Агрономічно цінна структура. Вплив структури ґрунту на його властивості. Шляхи збереження і покращення ґрунтової структури.
- •Рух води в ґрунті. Водопроникність ґрунтів, її значення і методи визначення.
- •Пластичність ґрунту, її значення і методи визначення.
- •Гранулометричний аналіз ґрунтів. Польові методи.
- •Класифікація ґрунтів за гранулометричним складом.
- •Структурно-агрегатний склад ґрунту. Поняття про структуру ґрунту та її якісну оцінку.
- •Шпаруватість аерації, її значення і методи визначення.
- •Просідання ґрунту. Причини, наслідки, методи визначення.
- •Промивний тип водного режиму ґрунтів.
Фізичні властивості ґрунтів і їхнє прикладне значення.
Загальними фізичними властивостями ґрунту є щільність твердої фази, щільність непорушеного ґрунту і його пористість. Щільність твердої фази - інтегрована щільність всіх компонентів твердої фази ґрунту (уламки гірських порід, новоутворені мінерали, органічні частки). Верхні горизонти ґрунту мають меншу щільність, ніж нижні тому, що щільність гумусу становить 1.4-1.8, а щільність мінеральних компонентів - 2.3-3.3.
Щільність ґрунту - маса одиниці об'єму ґрунту в непорушеному і сухому стані. Завдяки наявності пор, виповнених повітрям, щільність ґрунту значно менша, ніж щільність його твердої фази. Так, щільність ґрунту верхніх горизонтів становить 0.8-1.2 г/см3, а нижніх - 1.3-1.6 г/см3, щільність твердої фази відповідно 2.4-2.6 і 2.6-2.7.Дослідженя свідчать, що інтенсивний обробіток є головною причиною широкого розповсюдження на Україні фізичної деградації грунтів – руйнування природної структури, появи брил і пилу, переущільнення і, як наслідок — підсилення водної і вітрової ерозії, погіршення водно-повітряного режиму, умов росту і розвитку кореневих систем рослин тощо. Головним напрямком боротьби з фізичною деградацією грунтів є мінімалізація їх обробітку.
Пористість ґрунту - сумарний об'єм всіх пор між частками твердої фази одиниці об’єму..Загальні фізичні властивості ґрунту залежать від мінерального, механічного і структурного складу.Так, гумусний горизонт структурного ґрунту (наприклад, чорнозему) має високу пористість (до 70%), а безструктурного глинистого ґрунту значно меншу (<50%) ґрунт тепловий водний повітряний. Пористість залежить від мінералогічного складу, структурності, життєдіяльності грунтової біоти (особливо фауни) та від обробки грунту сільськогосподарськими знаряддями. Пори в грунті утворюються між окремими механічними елементами й агрегатами та в середині агрегатів. Важливою екологічною характеристикою грунту є пористість аерації, тобто об'єм пор, заповнених повітрям. Повітря заповнює пори, не зайняті водою. Цей показник залежить від багатьох факторів, але в першу чергу від гранулометричного складу та агрегованості. У піщаних пористість аерації складає більше 25%, у суглинистих – 20-15%, а в глинистих – не більше 10% від загального об'єму грунту. Проте в глинистих грунтах на величину пористості аерації впливає ступінь агрегованості. У добре агрегованих грунтах з макроагрегатами крупнішими за 5 мм у діаметрі формується велика кількість макропор, що чудово дренують воду і залишаються заповненими повітрям майже увесь час. Пористість аерації в таких грунтах зростає до 20-30%.
Штучна радіоактивність ґрунтів. Шляхи забруднення ґрунтів радіонуклідами.
Штучна радіоактивність – вона э наслідком забруднення грунтів радіонуклідами в наслідок термоядерних взривів, аварій та електростанцій, внесення в грунт фосфатних добрив часто , які містять в собі ізотопи урана, забруднення почви атомною промисловості, зольними викидами теплових електростанцій, працюючих на вугіллі і горючих сланцях, які містять уран, радій, полоній.Радіоелементи розносяться вітром, дощовими і талими водними потоками.
Особливістю радіоактивних забруднень являється те що вони зазвичай не змінюють родючість грунтів, а накопиується в урожаї.
В грунтах важкого гран.складу і гумусованих антропогенні радіонукліди активні і надовго закріпляються у верхньому гумусувому горизонті.В грунтах легких вони мігруюють на протязі 10 – 15 років на глибину 40-50 см.
Радіоактивні елементи, які мають, порівняно, короткий період піврозпаду (110Ва; 114Се; 133І; 893г та ін.), можуть бути небезпечними, коли з краплями дощу вони випадають на поверхню ґрунту. Особливо небезпечними є елементи з тривалим періодом піврозпаду—137Сз (ТІ/2=33 роки) і 905г (ТІ/2=28 років). Радіоактивні елементи включаються в біологічний кругообіг і з рослинною і тваринною їжею потрапляють в організм людини. Тут вони накопичуються і зумовлюють радіоактивне опромінення.