
- •Номенклатура вологомісткості ґрунту.
- •Транспірація вологи рослинами: суть процесу і значення.
- •Фізичні властивості грунтів і їх трансформація в процесі осушних меліорацій.
- •Тепловий баланс ґрунту.
- •Іригаційний і осушний тип водного режиму.
- •Фізика ґрунтів як наука, її складові і місце в системі географічних, ґрунтознавчих і сільськогосподарських наук.
- •Загальні фізичні властивості грунтів і їх прикладне значення.
- •Набухання ґрунту, причини, наслідки і методи визначення.
- •Радіоактивність ґрунтів. Її причини і значення.
- •Мерзлотний тип водного режиму грунтів.
- •Радіаційний баланс ґрунтів і його складові.
- •Опір ґрунтів зміщенню і зсуву.
- •Структура ґрунту, її класифікація, значення і шляхи збереження.
- •14. Гігроскопічна волога, властивості і методи визначення.
- •Фізичні властивості і агроекологічний стан ґрунтів. Загальними фізичними властивостями ґрунту є щільність твердої фази, щільність непорушеного ґрунту і його пористість.
- •Повітропроникність і повітромісткість ґрунтів.
- •Вода кристалізаційна або кристалогідратна.
- •Рідка фаза ґрунту. Роль вологи у формуванні ґрунтів і життєдіяльності рослин. Методи визначення ґрунтової вологи. Рідка фаза і її значення для ґрунту.
- •Випаровування ґрунту. Випаровування з поверхні води і ґрунту.
- •Фізико-механічні властивості ґрунтів і їхнє значення для сільського господарства.
- •Форми вираження та інтерпретації даних гранулометричного аналізу ґрунтів.
- •Капілярний підйом ґрунтової вологи, його значення і оцінка.
- •Випаровування вологи, його типи і значення.
- •Повітряно–фізичні властивості ґрунтів і шляхи їхнього регулювання.
- •Міжфазові поверхні ґрунту. Сили, що діють на міжфазових поверхнях. Подвійний електричний шар.
- •Гранулометричний аналіз ґрунту.
- •Форми ґрунтової вологи.
- •Твердість ґрунту, значення і методи визначення.
- •Промивний сезонно-сухий і непромивний тип водного режиму ґрунтів.
- •Щільність твердої фази ґрунту. Методи визначення і Прикладне значення.
- •Повітря ґрунту і його екологічна роль.Форми і склад ґрунтового повітря.
- •Водонасичений та Періодично водонасичений водний режим ґрунтів.
- •Гранулометричний аналіз ґрунтів методом піпетки.
- •Поняття про водний режим ґрунтів та типи водного режиму.
- •Максимально-гігроскопічна волога. Плівкова грунтова волога
- •Шляхи оптимізації загальних фізичних властивостей ґрунтів.
- •Шпаруватість ґрунтів, її ґенеза, види, прикладне і екологічне значення, методи визначення.
- •Липкість ґрунту, причини виникнення і значення.
- •Прикладне значення фізики ґрунтів для будівництва і промисловості.
- •Поняття про агрономічно-цінну структуру.
- •Мікроагрегатний аналіз ґрунтів, його принципи і значення.
- •Ґрунтово-гідрологічні константи.
- •Методи визначення і оцінки водопроникності і фільтрації води в ґрунті.
- •Агрофізична деградація ґрунтів.
- •Особливості ґрунту як природного фізичного тіла.
- •Елементарні частинки ґрунту, їхня ґенеза та властивості.
- •Щільність будови ґрунту, її прикладне і екологічне значення, методи визначення.
- •Джерела тепла в ґрунті і трансформація сонячної енергії.
- •Прикладне значення фізики ґрунтів для сільського господарства.
- •Фізичні властивості ґрунтів і їхнє прикладне значення.
- •Штучна радіоактивність ґрунтів. Шляхи забруднення ґрунтів радіонуклідами.
- •Водний режим ґрунтів.
- •Рух вологи в ґрунті. Механізм переміщення води в ґрунті.
- •Номенклатура вологомісткості ґрунтів.
- •Основні фази ґрунту, їхнє співвідношення. Дисперсність та ієрархічні рівні організації ґрунтів.
- •Елементарні ґрунтові частинки і їхня класифікація за н.А. Качинським.
- •Водний баланс і його складові.
- •Природна радіоактивність ґрунтів, її ґенеза і значення.
- •Прикладне значення фізики ґрунтів і фізичних властивостей ґрунтів для меліорації.
- •Електрофізичні властивості ґрунтів, причини і значення.
- •Вплив структури ґрунту на його властивості, режими і родючість.
- •Водопроникність і фільтрація ґрунтів, їхнє ґрунтотворне і прикладне значення.
- •Важка вода і тверда вода.
- •Паводковий і амфібіальний типи водного режиму ґрунтів.
- •Мікроагрегатний склад ґрунтів. Вплив мікроструктури на властивості ґрунтів.
- •Загальна шпаруватість ґрунтів, її агроекологічне значення і методи визначення.
- •Фізико-механічні властивості ґрунтів.
- •Конституційна вода, властивості, значення і методи визначення.
- •Періодично-промивний тип водного режиму ґрунтів.
- •Структурно-агрегатний аналіз ґрунтів.
- •Вода кристалізаційна або кристалогідратна.
- •Температурний режим ґрунтів і шляхи його регулювання.
- •Десуктивно-випітний тип водного режиму ґрунтів.
- •Фізико-механічні властивості ґрунтів і їхнє значення для промисловості і будівництва.
- •Фізичні властивості і генезис ґрунтів. Вплив фізичних властивостей на генезис ґрунтів і умов ґрунтоутворення на фізичні властивості ґрунтів.
- •Агрономічно цінна структура. Вплив структури ґрунту на його властивості. Шляхи збереження і покращення ґрунтової структури.
- •Рух води в ґрунті. Водопроникність ґрунтів, її значення і методи визначення.
- •Пластичність ґрунту, її значення і методи визначення.
- •Гранулометричний аналіз ґрунтів. Польові методи.
- •Класифікація ґрунтів за гранулометричним складом.
- •Структурно-агрегатний склад ґрунту. Поняття про структуру ґрунту та її якісну оцінку.
- •Шпаруватість аерації, її значення і методи визначення.
- •Просідання ґрунту. Причини, наслідки, методи визначення.
- •Промивний тип водного режиму ґрунтів.
Агрофізична деградація ґрунтів.
Відсутність достатньої кількості органічних добрив, порушення агротехнічних строків і якості проведення заходів обробітку ґрунту і значний механічний тиск на ґрунти призводить, насамперед, до їх фізичної деградації: переущільнення, втрати структури, погіршення бу-дови, водо-, повітро- і коренепроникності. Це такзвані старі, добре відомі явища. Поряд із ними формуються нові типи деградацій, які істотно знижують екологовідтворні й продуктивні функції ґрунтового покриву: зменшення глибини кореневмісного шару ґрунту внаслідок поступового нагромадження деформації у підорному шарі; звуження діапазону активної вологи (через підвищення рівноважної щільності будови ґрунту); погіршення технологічних параметрів орного шару внаслідок збільшення грудкуватості (причина — скорочення строку перебування ґрунту в стані фізичної спілості); погіршення водного режиму орного шару (у результаті зменшення ємності шару, підсилення випаровування і внутрішньоґрунтових низхідних потоків на межі із плужною підошвою); часті прояви посух і кіркоутворення внаслідок більшої контрастності режимів зволоження — висушування і втрати кальцію із вбирного комплексу на виораних ґрунтах.
Явища фізичної деградації ґрунтів в Україні набули такого поширення, що можна встановити неозброєним оком без спеціальних обстежень: грудкувата рілля утворюється навіть за обробітку поля плугом у стані фізичної спілості; багато прикладів, коли волога на полях застоюється після зливових опадів навіть інколи з весни до середини літа, а то й до осені; на поворотних, особливо ущільнених, смугах погано заробляється насіння під час сівби; кореневі системи культурних рослин переважно розвиваються у приповерхневих шарах ґрунту. Підвищена еродованість земель також є наслідком фізичної деградації ґрунтів.
Фізична деградація призвела до того, що орні землі втратили влас-тиву природним ґрунтам стійкість до навантажень.
Особливості ґрунту як природного фізичного тіла.
Ґрунт це фізичне тіло всередині якого відбуваються процеси переносу речовин і енергії, процеси сорбції і десорбції й ін. З точки зору фізики ґрунт – це гетерогенна багатофазова дисперсна система з певними умовами на границях (верхній і нижній), що володіє властивістю акумулювати і виділяти, проводити і трансформувати матерію та енергію. Ці процеси лежать в основі здійснення ґрунтом його основних функцій в біосфері. Це, перш за все: 1) основа біологічної продуктивності. 2) якість навколишнього середовища, перш за все у відношенні здоров’я рослин і тварин (людини) 3) збереження і підтримання біорізноманіття.
Елементарні частинки ґрунту, їхня ґенеза та властивості.
Первинні ґрунтові часточки, представлені мінеральними зернами, органічними та органо-мінеральними гранулами, що вільно суспендуються у воді після руйнування клейких матеріалів, називаються механічними (гранулометричними) елементами або елементарними ґрунтовими частинками (ЕҐЧ). Гранулометричний склад переважної більшості ґрунтів приблизно на 90% представлений ЕГЧ мінеральної природи. ЕГЧ можуть мати будь-яку геометричну форму: шар, куб, призма тощо.
Первинні ґрунтові часточки, представлені мінеральними зернами, органічними та органо -мінеральними гранулами, що вільно суспендуються у воді після руйнування клейких матеріалів, називаються механічними (гранулометричними) елементами або елементарними ґрунтовими частиками (ЕГЧ). Основною є класифікація елементарних ґрунтових частинок за Н. Л. Качинським. Крім того, М.М.Сибірцев усі механічні елементи ґрунту поділив на дві групи фракцій: фізичний пісок (>0,01 мм) і фізичну глину (<0,01 мм), відокремивши в складі ЕГЧ скелет (часточки крупніші 1 мм) і дрібнозем (менші 1 мм). Кожна фракція володіє певними характерними властивостями, по різному впливає на властивості ґрунтів. Фракція каміння представлена переважно уламками гірських порід. За тином каменястості ґрунти можуть бути валунні, галечникові та щебенюваті. Гравій-складається з уламків первинних мінералів. Високий уміст гравію в ґрунтах створює несприятливі властивості, такі як низька вологоємність, провальна водопроникність і відсутність водопідйомної здатності. Піщана фракція - складається з уламків первинних мінералів-кварцу та польових шпатів. Ця фракція володіє високою водопроникністю,не набухає, не пластична, а також володіє деякою вологоємністю та капілярністю. Мул складається переважно з високодисперсних вторинних мінералів. Мулиста фракція займає провідне місце у формуванні фізико-хімічних властивостей ґрунтів.