43. Водонасичений та Періодично водонасичений водний режим ґрунтів.

Водний режим грунту - це сукупність явищ надходження води в грунт,їїпереміщення, змін фізичного стану, втрати з грунту.До елементів водного режиму (балансу) належать:

поглинання, фільтрація, капілярне підняття, поверхневий стік, низхідний та боковий стоки, фізичне випаровування, десукція, замерзання, розмерзання, конденсація води. Залежно від співвідношень цих явищ у ґрунтах складається тип водного режиму (ТЕР).

Водонасичений (водозастійний) режим характеризує болотні ґрунти атмосферного зволоження і деколи ґрунтового зволоження.Волога ґрунтузберігається протягом року в межах повної вологоємкості (ПВ) і тільки впосушливі періоди знижується до найменшої вологоємкості.

Періодично водонасичений (водозастійний) режим має місце у болотних ґрунтах ґрунтового зволоження. Відповідноіз сезонними коливаннями рівня ґрунтових вод волога ґрунту варіює від повної до найменшої вологоємкості, але в окремі періоди поверхневий горизонт може висушуватись і нижче від найменшої вологоємкості.

46. Гранулометричний аналіз ґрунтів методом піпетки.

Завдання гранулометричного аналізу полягає в тому, щоб розділити ґрунт на гранулометричні фракції, визначити їх розмір, кількість, встановити співвідношення між окремими фракціями і правильно назвати ґрунт. Перш ніж приступити до гранулометричного аналізу, необхідно провести підготовку ґрунту. Суть підготовки полягає в тому, щоб зруйнувати структурні грудочки(агрегати) до гранулометричних елементів, тобто розірвати зв'язок між частками, яких обумовлений наявністю в ґрунті двовалентних катіонів кальцію та магнію і одержати ґрунт в диспергованому стані. в зв'язку з цим гранулометричний аналіз складається з двох частин: 1. Підготовка ґрунту до аналізу. 2. Гранулометричний аналіз. Існує два методи підготовки ґрунту до гранулометричного аналізу .Гранулометричним аналізом визначають кількість та розмір гранулометричних елементів, що входять до складу твердої фази ґрунту. Принцип методу ґрунтується на законах падіння твердих тіл в рідкому середовищі (воді). Швидкість їх падіння залежить: від величини тіла, його форми і питомої ваги. Тверді частки ґрунту мають різну питому вагу, форму і величину. Фізичні властивості цих часток ґрунту обумовлюють їх відношення до води.при певній температурі. Від форми, величини і питомої ваги гранулометричних елементів залежить швидкість їх падіння в рідкому середовищі (від розміру і форми часток залежить величина тертя, від величини питомої ваги – прискорення. Піпеточний метод Принцип методу полягає у взятті проби суспензії з певної глибини через певні проміжки часу. Грунт диспергирують шляхом кислотно-лужної обробки. Вміст фракцій різного розміру визначають методом відбору середньої проби - методом піпетки. З коробкового зразка беруть середню пробу повітряно-сухого грунту 100-150 г для підготовки до аналізу. З обох порцелянових чашок суспензію грунту переносять через воронку в конічну колбу місткістю 750 см3. Колби із вмістом залишають на 2 год, кожні 15 хв струшуючи вручну круговим рухом. Після цього кип'ятять суспензію із зворотним холодильником протягом години. Аналіз потрібно проводити в приміщенні з найменшими коливаннями температури. Практично зручними і виправданими можна вважати наступні глибини занурення піпетки для виділення фракцій різної величини: для частинок <0,050 мм -25 см;

<0,010 мм-10 см;

<0,005 мм-10 см;

<0,001 мм -7 см.

Терміни взяття проб з різних глибин після часу збовтування суспензії, варіюють залежно від температури і щільності твердої фази грунту. Пробу в піпетку засмоктують повільно: 25 мл суспензії при визначенні фракцій <0,005 мм - 30 с; фракцій <0,01 мм-25 с і фракцій <0,05 мм - 20.

46. Дезагрегація ґрунтів, її причини і наслідки.

Руйнування структурних агрегатів ґрунту є негативним процесом, який посилює дегредаційні процеси у ґрунтах. Це спричиняє зміни щільності будови особливо в орному шарі до 1,5 г/см³, тоді як оптимальна щільність будови 1,3-1,4 г/см³. Зміна щільності будови істотно впливає на загальну шпаруватість ґрунтів, шпаруватість аерації тощо.