- •1 Питання. Бінарні відношення.Відношення еквівалентності і розбиття на класи , фактор множина.
- •2. Групи , приклади груп , найпростіші в-ті груп.Підгрупи, озн, і критерії. Гомоморфізми та ізоморфізми груп
- •3. Циклічні групи.
- •4. Означення і приклади кілець. Найпростіші властивості кілець Гомоморфізми та ізоморфізми кілець
- •Отже, підмножина |k1| кільця k являється підкільцем цього кільця, якщо |k1| є кільце відносно операцій додавання, віднімання і множення, визначених в кільці k. Гомоморфізми та ізоморфізми кілець
- •6 Поля комплексних чисел Алгебраїчна форма запису комплексних чисел Тригонометрична форма комплексного числа
- •7 Системи лінійних рівнянь. Рівносильні системи рівнянь і елементарні перетворення. Метод Гаусса
- •8 Матриці і визначники . Матричний спосіб розв.Систем лінійних р-нь та формули Крамера.
- •Нехай: — довільна система векторів із простору Fn.
- •Нехай , -довільна система векторів простору Fn.
- •10 Критерій сумісності системи лінійних рівнянь Необхідні і достатні умови рівності визначника нулю.
- •Система лінійних рівнянь
- •Розглянемо дві системи векторів:
- •12 Лінійні перетворення. Власні числа і власні вектори матриці
- •13 Питання.. Квадратичні форми
- •13.Квадратичні форми та їх застосування.З-н інерції квадр.Форм.(к.Ф)
- •14 Теорема про ділення з остач. Нсд, нск
- •15.Прості числа
- •16 Канонічний розклад числа у вигляді добутку.
- •17. Озн. І основні вл-ті конгруентності цілих чисел. Повна і зведена система лишків, їх властивості. Теорема Ейлера і Ферма.
- •18.Застосування теорії конгруенцій .
- •19. Многочлени над полем. Теорема про ділення з остачею.
- •20. Алгебраїчна замкненість поля комплексних чисел. Канонічний розклад многочлена над полем комплексних чисел і його єдність.
- •22. Будова простого розширення числового поля. Знищення ірраціональності в знаменнику дробу.
20. Алгебраїчна замкненість поля комплексних чисел. Канонічний розклад многочлена над полем комплексних чисел і його єдність.
Т-ма1. Нехай f(x) є R[x], степ. >=1. Тоді цей мног-н має по меншій мірі один комп. корінь.
Д-ня. 1)n=1 ax+b=0 x=-b/a
2) n>=2 За т-мою Кронекера існує хоч би один корінь…
Теорема будь-який многочлен f(x), n>=1 заданий над полем С, має хоч один комплексний корінь.
Д-ня: x=a+bi, x’=a-bi, y=c+di, y’=c-di
x∙x’
є
R, y∙y’ є
R, (xy’+x’y) є
R
( * )
Далі розгул. добуток спряж. на мн-н. Групуємо і зводимо подібні доданки. Тоді всі коеф. цього многоч. є дійсні числа (*), аотже за т-мою1 він має хочаб один компл. корінь:
Візьмемо спряжений до цього мног-на:
Доведено
Влатстивість1: Незвідним над полем С є многочлени 1-го ст. Доведення: нехай Р(х) незвідний многочлен над полем С. будемо вважати, що степінь його ≥1 згідно попередньої теореми Р(х) має хоч один комплексний корінь. Тому Р(х)=(х-α)Р1(х), де α- корінь, що належить С. Так як Р(х) незвідний, то Р1(х)=с=const. Таким чином Р(х)=с(х-α)=сх.-сα.
Властивість2: Будь-який многочлен f(x) над полем С може бути представлений у вигляді добутку простих множників: f(x)=аn(x-α1)(x-α2)…(x-αn), або, враховуючи кратність коренів:
f(x)=,
де
k1+k2+…+km=n.
Доведення: маємо многочлен f(x) n-го ст. Згідно теореми він має хоч один корінь. Нехай це буде α1: f(x)=(x-α1)* f1(x). f1(x) також згідно теореми маж хоч один комплексний корінь: f1(x)= (x-α2)* f2(x). Аналогічно для f2(x) отримаємо f(x)= (x-α1)(x-α2)(x-α3) f3(x). Очевидно, що fn(x)= an. Таким чином, f(x)=аn(x-α1)(x-α2)…(x-αn).
Означ. Поле наз. алгебраїчно-замкненутим, якщо будь-який многочлен степеня n>=1 з коефіц. з цього поля можна розкласти в добуток лінійних множників з цього ж поля
С- алгеб.-замкнуте; R-не алгеб.-замкнуте
22. Будова простого розширення числового поля. Знищення ірраціональності в знаменнику дробу.
Озн1. число α наз. алгебраїчним, якщо воно є коренем якогось многочлена, заданого над полем рац-них чисел. Всі рац. числа є алгебраїчні, бо кожне з них є розв’язком лінійного рів-ня. Серед ірраціональних чисел є такі які є коренями якогось мн-на з рац. коефіц., тобто вони є алгебраїчними числами. Тому алгебраїчні числа – це всі рац. і деякі з іррац. В той же час серед іррац. (π, е, sin10, …), кожне з яких не є коренем якогось мн-на з дійсними коефіцієнт.
Озн2.
α назив. Алгебраїчним
над довільним полем
∆, якщо α є коренем якогось многочлен
f(x)
заданого над полем ∆. Нехай маємо ∆ –
поле. Нехай α –алгебраїчне над полем
∆, тоді нехай α є коренем мн-на
f(x)=anxn+an-1xn-1+….+a1x+a0,
де f(x)
незвідний. Очевидно, якщо α є коренем
якогось мн-на g(x),
то f(x)
і f(x)
мають СД(x-α),
а враховуючи, що f(x)
незвідний, отримаємо
.
Озн.Нехай
є два поля P,F
Розгул.
поле, утворене з поля ∆ приєднанням до
нього α – алгебраїчного над ∆, отримаємо
поле ∆(α),
.
Як же побудувати поле ∆(α)? Якщо до поля
∆ приєднати α1,
α2,…
αk,
де αі
– алгебраїчні над ∆, то це поле утворене
приєднанням k
алгебраїчних чисел над полем ∆, де α1
– корінь f1(x),
…, αk
–корінь fk(x),
де fі(x)
незвідний над ∆. А частинним випадком
може бути приєднання алгебраїчного α
над ∆, то це називається – просте
алгебраїчне розширення. Мінімальне
розширення ∆ є таке поле, яке знаходиться
на перетині всіх полів, які містять всі
елементи поля ∆, та елемент α.
Теорема поле ∆(α), одержане з поля ∆ шляхом приєднання до нього елемента α – алгебраїчного над полем ∆, де α корінь незвідного многочлена f(x)=anxn+an-1xn-1+….+a1x+a0 складається з чисел виду (1) ξ= сn-1αn-1+сn-2αn-2+….+с1α+с0 (це значення многочлена (n-1) ст).
Звільнення від ірраціональності в знаменнику.
Нехай
є дріб
над полем Q,
де
,
α корінь многочлена f(x)=anxn+an-1xn-1+….+a1x+a0
– незвідний. Виходячи з вище доведеної
теореми будемо вважати, що ст. g(х)
менше ст
f(x).
Якщо степінь g(х)≥
ст. f(x),
тоді згідно теореми про ділення з остачею
g(x)=f(x)*g1(x)+r(x),
степінь r(x)
менше ст. f(x).
Обчилемо значення многочлена від α,
g(α)=f(α)*g1(α)+r(α)=
r(α),
тобто тоді многочлен g(х)
замінили б на r(x)
,
тому будемо вважати, що ми це вже зробили,
тобто степінь g(х)<
ст. f(x).
(f(x)-незвідний
степінь g(х)<
ст. f(x))
(g(х),
f(x))=1,
користуючись теоремою про лінійне
представлення НСД, маємо: f(x)φ
(х)+
g(х)ψ(х)=1
f(α)φ (α)+ g(α)ψ(α)=1, g(α)ψ(α)=1,
,
таким чином ми звільнились від ірраціональності в знаменнику. Отже, щоб звільнитись від ірраціональності в знаменнику, треба:
якщо степінь g(х)≥ ст. f(x), то треба знайти g(x)=f(x)*g1(x)+r(x) і g(α) замінити на r(α)
користуючись алгоритмом Евкліда знайти лінійне представлення НСД многочленів f(x)φ (х)+ g(х)ψ(х)=1 і звідси знайти
