
- •1 Питання. Бінарні відношення.Відношення еквівалентності і розбиття на класи , фактор множина.
- •2. Групи , приклади груп , найпростіші в-ті груп.Підгрупи, озн, і критерії. Гомоморфізми та ізоморфізми груп
- •3. Циклічні групи.
- •4. Означення і приклади кілець. Найпростіші властивості кілець Гомоморфізми та ізоморфізми кілець
- •Отже, підмножина |k1| кільця k являється підкільцем цього кільця, якщо |k1| є кільце відносно операцій додавання, віднімання і множення, визначених в кільці k. Гомоморфізми та ізоморфізми кілець
- •6 Поля комплексних чисел Алгебраїчна форма запису комплексних чисел Тригонометрична форма комплексного числа
- •7 Системи лінійних рівнянь. Рівносильні системи рівнянь і елементарні перетворення. Метод Гаусса
- •8 Матриці і визначники . Матричний спосіб розв.Систем лінійних р-нь та формули Крамера.
- •Нехай: — довільна система векторів із простору Fn.
- •Нехай , -довільна система векторів простору Fn.
- •10 Критерій сумісності системи лінійних рівнянь Необхідні і достатні умови рівності визначника нулю.
- •Система лінійних рівнянь
- •Розглянемо дві системи векторів:
- •12 Лінійні перетворення. Власні числа і власні вектори матриці
- •13 Питання.. Квадратичні форми
- •13.Квадратичні форми та їх застосування.З-н інерції квадр.Форм.(к.Ф)
- •14 Теорема про ділення з остач. Нсд, нск
- •15.Прості числа
- •16 Канонічний розклад числа у вигляді добутку.
- •17. Озн. І основні вл-ті конгруентності цілих чисел. Повна і зведена система лишків, їх властивості. Теорема Ейлера і Ферма.
- •18.Застосування теорії конгруенцій .
- •19. Многочлени над полем. Теорема про ділення з остачею.
- •20. Алгебраїчна замкненість поля комплексних чисел. Канонічний розклад многочлена над полем комплексних чисел і його єдність.
- •22. Будова простого розширення числового поля. Знищення ірраціональності в знаменнику дробу.
1 Питання. Бінарні відношення.Відношення еквівалентності і розбиття на класи , фактор множина.
Означення
4. Бінарним
відношенням
між елементами множин A
і B
називається будь-яка підмножина
прямого добутку А
B
(тобто впорядкованы пари).
Найважливіші
бінарні відношення мають певні назви
і позначення: відношення рівності ( = ),
паралельності ( ),
перпендикулярності (),
подільності (
), включення (
), подібності (
) і т. п. Для багатьох відношень немає
потреби вводити спеціальні назви і
позначення. Домовимося бінарні відношення
позначати
малими
грецькими
буквами
,
,
і т. д., або цими
самими
буквами з індексами.
Таким
чином,
згідно з означенням,
кожне бінарне відношення
–
це якась
сукупність
впорядкованих пар елементів. Отже,
будь-яка підмножина
прямого добутку А
B
буде
бінарним відношенням
між
елементами множин. Це
так би мовити означення з “ запасом ”.
Фактично при вивченні
конкретних множин А і В інтерес становлять
лише деякі
такі підмножини, які мають певні
характеристичні
особливості своїх елементів. Якщо
якась пара елементів а
і b
знаходиться
у деякому відношенні
,
то це
позначають
так: (a,
b)
,
або
a
b.
Будемо
говорити, що
елемент а
знаходиться у відношенні
до елемента b,
або для а
і b
виконується
відношення
,
або а
і b
зв’язані
відношенням
.
Означення 7. Бінарне відношення ρ називається відношенням еквівалентності, якщо воно рефлексивне, симетричне і транзитивне.
Приклади. 1. Еквівалентними є, наприклад, такі відношення: рівності ( = ); паралельності ( ); подібності ( ).
2. Відношення ={(1,1),(1,2),(2,1),(2,2)} є відношенням еквівалентності.
3.
Розглянемо множину цілих чисел Z.
Візьмемо фіксоване натуральне число т
.
Визначимо у множині Z
відношення
так:
={
}. Отже,
ZZ
i
(a,b)
означає, що
.
Тоді:
1.Відношення
рефлексивне. Справді, якщо а
Z,
то (а,а)
,
бо а–а=0
.
2. Відношення симетричне. Справді, якщо (a,b) , тобто , то b – a теж ділиться на т і, отже, (b,a) .
3.
Відношення
транзитивне. Справді, нехай (a,b)
і (b,c)
,
тобто
і
.
Тоді а – с=(a
– b)+
,
тобто (а,с)
.
Отже,
відношення
є відношенням еквівалентності. Його
називають відношенням конгруентності
чисел і замість (a,b)
або а
b
записують:
(читають: “а конгруентне з b
за модулем т”).
Означення 8. Нехай ρ (ρАА) – відношення еквівалентності і аА. Класом еквівалентності, породженим елементом а, називається множина {x x ρ a xA}, тобто множина всіх таких х із А, що (х,а)ρ.
Клас еквівалентності, породжений елементом а, позначають так: [a], або [a]ρ. Отже, за означенням [a]={x (x,a)ρ xA}.
Означення 9. Розбиттям непорожньої множини А називається сукупність S непорожніх підмножин множини А таких, що кожний елемент множини A належить одній і тільки одній підмножині з S.
Теорема 1. Довільні два класи еквівалентності за відношенням або збігаються , або не мають спільних елементів.
Доведення.
Припустимо, що класи еквівалентності
[a]
і [b]
мають спільний елемент c,
c
[a]
і c
[b],
тобто (c,
a)
(c,
b)
.
Переконаємося,
що в цьому випадку [a]=[b].
Якщо x
– довільний елемент з класу [a],
то
(x, a)
.
Згідно симетричності
,
так як (c,
a)
,
то
і (а,с)
.
За властивістю транзитивності
випливає ,
що (x,
c)
. Далі
маємо:
(x,
c)
(c,
b)
(x,
b)
x
[b].
Отже,
x
[a]
x
[b],
тобто
[a]
[b].
Так само
встановлюємо, що [b]
[a],
звідки й виходить, що[a]=[b].
Фа́ктор-множино́ю множини
за заданим відношенням
еквівалентності
~,
називається множина всіх класів
еквівалентності множини
,
утворених цим відношенням. Позначається
.
Фактор-множина визначає розбиття
множини на підмножини (класи
еквівалентності), які попарно
неперетинаються.