6 Економічний розділ

6.1 Розрахунок фонду заробітної плати

6.1.1 Розрахунок фонду оплати праці основних робітників

Фонд оплати праці основних робітників складається з тарифної заробітної плати, премії та додаткової заробітної плати

Тарифний фонд заробітної плати ремонтників обчислюємо за формулою по кожному виду робіт ТО1, ТО2, Д1, Д2, СО, ПР

Фтар= Нто • Р , (6.1)

де Нто – кількість видів робіт; нормо-год;

Р – відрядна розцінка, грн;

Відрядні розцінки розраховуємо за дільницями ТО1, ТО2, Д1, Д2, СО, ПР.

, (6.2)

де Т_то – трудомісткість видів робіт, нормо-год ;

Н_то – кількість видів робіт за рік;

С_{год.сер} – середня година ставка робітника, грн.

= 26,03 грн.

грн.

грн.

18,58 грн.

грн.

грн.

За формулою 6.1 тарифний фонд заробітної плати ремонтників по кожному виду робіт складає

Фтар_ТО1=711•26,03=18507,33грн.

Фтар_ТО2=225•104,14 = 23432,4 грн.

Фтар_Д1=711•4,57=3249,27 грн.

Фтар_Д2= 225•18,58=4180,5 грн.

Фтар_СО=220•20,82=4580,4 грн.

Фтар_ПР=4862•25,83=125585,46 грн.

Тарифна заробітна плата основних робітників дільниці складає

Фтар осн=18507,33+23432,4+3249,27+4180,5+4580,4+

+125585,46=179535,36 грн.

Премії основних робітників визначаються за «Преміальним

положенням», рівень премії складає 30% від тарифної заробітної плати

П= , (6.3)

П= 53860,6 грн.

Основний фонд заробітної плати визначається за формулою

Ф_осн= Ф_тар + П , (6.4)

де Ф_{осн –} основний фонд заробітної плати, грн;

Ф_тар - тарифний фонд заробітної плати основних робітників, грн;

П – премії, %.

Ф_осн =179535,36+53860,6=233395,96 грн.

Фонд додаткової заробітної плати розраховується за формулою

Ф_д = , (6.5)

Ф_д= = 46679,19 грн.

Обчислюємо загальний фонд оплати праці основних робітників за формулою

Ф_заг = Ф_осн + Ф_д , (6.6)

Ф_заг =233395,96+46679,19=280075,15 грн.

Обчислюємо середню заробітну плату основних робітників за формулою

ЗП_с.р. = , ( 6.7)

де Р_осн – чисельність основних виробничих робітників

ЗП_с.р.= 2593,28 грн.

Єдиний соціальний внесок

З_єсв = , (6.8)

де α% - відсоток єдиного соціального внеску.

ЄСВ= грн.

Таблиця 6.1 - Розрахунок фонду заробітної плати основних робітників

Найменування елементів фонду оплати праці	Сума грн.
1	2
Тарифна заробітна плата	179535,36
Премія	53860,608
Додаткова заробітна плата	46679,19
Всього фонд заробітної плати основних робітників	280075,15
Єдиний соціальний внесок	104159,9
Середня заробітна плата основних робітників	2593,28

6.1.2 Розрахунок фонду оплати праці допоміжних робітників.

Для оплати праці допоміжних робітників використовуємо погодинно-преміальну систему заробітної плати

Тарифний фонд заробітної плати допоміжних робітників окремої професії

, (6.9)

де Р_доп – сумарна кількість допоміжних робітників окремої професії;

Ф_р – ефективний річний фонд часу робітника;

С_ч – годинна тарифна ставка робітника окремої професії, грн.

Розрахунок фонду оплати праці допоміжних робітників виконуємо аналогічно розрахунку фонду ЗП основних виробничих робітників. Заповнюючи таблиці 6.2 та 6.3

Таблиця 6.2 - Розрахунок фонду заробітної плати допоміжних робітників

Професія	Кількість осіб	Розряд	Счтарифна ставка	Робочий час		Заробіток по тарифу	Премія		Основна ЗП допом. робітників Фосн
				Одного	Всіх		%	Сума)
слюсарремонтник	1	5	11,79	1840	1840	21693	15	3254	24947
електрик	1	4	10,45	1840	1840	19228	15	2884	22112
контролер	1	3	9,43	1840	1840	17351	15	2602	19953
Всього	3	---	---	---	---	58272	---	8740	67013

Фонд додаткової заробітної плати розраховується за формулою

Ф_д = , (6.10)

Ф_д = =13402 грн.

Обчислюємо загальний фонд оплати праці допоміжних робітників за формулою

Ф_заг = Фтар +П+ Ф_д , (6.11)

Ф_заг =58272+8740+13402=80414 грн.

Обчислюємо середню заробітну плату допоміжних робітників за формулою

ЗП_с.р. = , (6.12)

де Р_доп – чисельність допоміжних робітників.

ЗП_с.р. = =2233,7 грн.

Єдиний соціальний внесок

ЄСВ = , (6.13)

де α% - відсоток єдиного соціального внеску.

ЄСВ= =29905 грн.

Таблиця 6.3 - Розрахунок фонду заробітної плати допоміжних робітників

Найменування елементів фонду оплати праці	Сума,грн.
1	2
Тарифна заробітна плата	58272
Премія	8740
Додаткова заробітна плата	13402

Продовження таблиці 6.3

1	2
Всього фонд заробітної плати допоміжних робітників	80414
Єдиний соціальний внесок	29905
Середня заробітна плата допоміжних робітників	2233

6.1.3 Розрахунок фонду оплати праці керівників спеціалістів та некваліфікованих робітників

Формою оплати праці для керівників є місячні оклади. Фонд заробітної плати спеціалістів та некваліфікованих робітників не має додаткового фонду, так як їхня праця оплачується за твердо встановленими окладами згідно штатного розкладу.

Заробітна плата керівного інженерно - технічного складу обчислюється за формулою

ЗП_КС = М_ок • Р_кіс • 12 , (6.14)

де Мок - місячний оклад інженерно – технічного працівника; грн.;

Р_кс – кількість керівників спеціалістів;

12 – місяців у році.

Розрахунок фонду оплати праці керівників, спеціалістів та службовців виконується в таблиці 6.4

Фосн_{с.майстер} =4000•1•12=48000 грн.

Фосн_{змін.майстер} =3500•1•12=42000 грн.

Фосн_некв=1100•1•12=13200 грн.

Таблиця 6.4 – Розрахунок фонду оплати праці керівників, спеціалістів та некваліфікованих робітників

Найменування посади	Кількість чоловіків	Місячний оклад грн.	Основний річний фонд ЗП грн Фон
Керівники, спеціалісти
Старший інженер	1	4000	48000
Старший майстер	1	3500	42000
Всього	2	---	90000
Некваліфіковані робітники
Прибиральник	1	1100	13200
Всього	1	---	13200

Обчислюємо фонд заробітної плати керівників, спеціалістів.

Обчислюємо премію із фонду матеріального заохочення Ф_МЗ для керівників, спеціалістів

ф_мз = , (6.15)

де Ф_осн - основний річний фонд оплати праці керівників, спеціалістів

ф_мз = =36000грн.

Загальний фонд оплати праці керівників, спеціалістів обчислюється за формулою

Ф_заг = Ф _осн + Ф_мз , (6.16)

Ф_заг =90000+36000=126000 грн.

Обчислюємо середню заробітну плату керівників, спеціалістів за формулою

ЗП_с.р. = , (6.17)

де Р_кс– чисельність керівників, спеціалістів

ЗП_с.р. = =5250 грн.

Єдиний соціальний внесок

ЄСВ = , (6.18)

де α% - відсоток єдиного соціального внеску.

ЄСВ= =46859,4 грн.

Обчислюємо фонд заробітної плати некваліфікованих робітників.

Обчислюємо премію із фонда матеріального заохочення Ф_МЗ для некваліфікованих робітників

Ф_мз = , (6.19)

де Ф_осн - основний річний фонд некваліфікованих робітників

Ф_мз = грн.

Загальний фонд оплати некваліфікованих робітників обчислюється за формулою

Ф_заг = Ф _осн + Ф_мз , (6.20)

Ф_заг =13200+2640=15840 грн.

Обчислюємо середню заробітну плату некваліфікованих робітників за формулою

ЗП_с.р. = , (6.21)

де Р_нк– чисельність некваліфікованих робітників

ЗП_с.р. = =1320 грн.

Єдиний соціальний внесок

ЄСВ = , (6.22)

де α% - відсоток єдиного соціального внеску.

ЄСВ = =5890,8 грн.

Усі розрахунки по фонду заробітної плати всіх працюючих зводимо в таблицю 6.5

Таблиця 6.5 – Зведений розрахунок ФОП всіх категорій працівників по підприємству

Категорія	Кількість осіб	Тарифний фонд, грн. фТАР	Премія	Додаткова ЗП	Премія із Фмз,грн..	Загальний Фонд ЗП	Єдиний соціальний внесок	Середня ЗП
1	2	3	4	5	6	7	8	9
Основні робітники	9	179535,36	53860,6	46679,19	-	280075,15	104159,9	2593,28
Допоміжні робітники	3	58272	8740	13402	-	80414	29905	2233
Керівники, спеціалісти	2	90000	---	---	36000	126000	46859,4	5250

Продовження таблиці 6.5

1	2	3	4	5	6	7	8	9
Некваліфіковані робітники	1	13200	-	-	2640	15840	5890,8	1320
Всього	15	341007,35	62600,52	60081,19	38640	502329,15	186815,1	2849,07

6.2 Розрахунок калькуляційної собівартості та планової ціни виробника по видам робіт - ТО1, ТО2, ПР, СО, Д1, Д2

Калькуляція на собівартість та планова ціна виробника по видам робіт визначається за наступною методикою в таблиці 6.6

Таблиця 6.6 – Методика розрахунку калькуляційної собівартості та ринкової ціни виробника по видах робіт - ТО1, ТО2, СО, ПР, Д1, Д2

Статті калькуляції	Одиниці виміру	Розрахункова формула на програму	Розрахункова формула на одиницю складання
1	2	3	4
1. Основна заробітна плата виробничих робітників (Фосн)	грн.	Фосн = Фтар +П Фтар – фонд тарифної ЗП П – Премія П = Фтар	Зосн= Р • Кпр , де Кпр =1,3 – коефіцієнт премії

Продовження таблиці 6.6

1		2	3		4
			•%премій/100%
2. Додаткова заробітна плата (Фдод)		грн.	Фдод = Фосн		Зд = Зосн • де α дод% = 6- 20% - відсоток додаткової заробітної плати
3. Єдиний соціальний внесок (ЄСВ)		грн.	ЄСВ = (Фосн+Фд)*		, де = % - єдиний соціальний внесок
4. Витрати на сировину і матеріали (Вм)		грн.	Вм = Фосн • де α с/м % = 2 - 40% - відсоток сировини та матеріалів		Вм = Зосн • де α с/м % = 2 - 40% - відсоток сировини та матеріалів
5 Витрати на запасні частини (Вз/ч)		грн.	Вз/ч = Фосн • де α з/ч % = 20 - 50% - відсоток запасних частин		Вз/ч = Зосн • де α з/ч % = 20 - 50% - відсоток запасних частин
6. Витрати на утримання та експлуатацію обладнання(ВЕУО)	грн.		, де =120% -200% - відсоток на утримання та	, де =120% -200% - відсоток на утримання та екс

Продовження таблиці 6.6

1	2	3	4
		експлуатацію обладнання	плуатацію обладнання
7. Загально-виробничі витрати (Взвв)	грн.	, де =90% -150% - відсоток ЗВВ	, де =90% -150% - відсоток ЗВВ
8. Всього виробнича собів-артість (Свир)	грн.
9. Адміністративні витрати ( Вадм)	грн.	Вадм = Свир • де αадм% = 10 - 40% - відсоток адміністативних витрат	Вадм = Свир • де αадм% = 10 - 40% - відсоток адміністативних витрат
10. Витрати на збут (Взб)	грн.	Взб = Свир • де αзб % = 1 - 5% - відсоток збутових витрат	Взб = Свир • де αзб % = 1 - 5% - відсоток збутових витрат
11. Повна собів-артівсть (Спов)	грн.	Спов = Свир.+Вадм +Взб	Спов = Свир.+Вадм +Взб
12. Прибуток (П)	грн.	П= Спов • Де Р % - відсоток рентабельності Р – 18-30%- для ринкових структур	П= Спов • Де Р % - відсоток рентабельності Р – 18-30%- для ринкових структур

Продовження таблиці 6.6

1	2	3	4
13Ціна виробника без ПДВ (Цв)	грн.	Цв= Спов +П Де Спов – повна собівартість П- прибуток	Цв= Спов +П Де Спов – повна собівартість П- прибуток
14.Податок на додану вартість (ПДВ)	грн.	ПДВ = Цв • Де ПДВ =20%- податок на додану вартість	ПДВ = Цв • Де ПДВ =20%- податок на додану вартість
15. Ціна виробника з ПДВ (ЦвзПДВ)	грн.	ЦвзПДВ= Цв+ПДВ	ЦвзПДВ= Цв+ПДВ

Таблиця 6.7 – Калькуляційна собівартість та ринкова ціна виробника –ТО1

Найменування статей витрат	Сума витрат на програму , грн.	Собівартість на одиницю виконаних робіт,грн.	Відсоток витрат ,%
1	2	3	4
1 Основна заробітна плата	24059,5	33,8	20,9
2 Додаткова ЗП	4811,8	6,7	4,1
3 Єдиний соціальний внесок	10737,2	15,1	9,4
4 Витрати на матеріали, сировину	7458,4	10,4	6,5

Продовження таблиці 6.7

1	2	3	4
5 Витрати на запасні частини	8902	12,5	7,8
6 Витрати на утримання та експлуатацію обладнання	36088,5	50,7	31,4
7 Загальновиробничі витрати	22850,8	32,1	19,9
8 Виробнича собівартість	114908,2	161,6	100%
9 Адміністративні витрати	22981,6	32,3	---
10 Витрати на збут	5745,4	8,08	---
11Повна собівартість	143635,2	202,01	---
12 Прибуток	28727,04	40,4	---
13 Ціна виробника без ПДВ	172362,2	242,4	---
14 Податок на додану вартість ПДВ	34472,4	48,4	---
15 Ціна виробника з ПДВ	206834,6	209,9	---

Таблиця 6.8 – Калькуляційна собівартість та ринкова ціна виробника – ТО2

Найменування статей витрат	Сума витрат на програму , грн.	Собівартість на одиницю виконаних робіт , грн.	Відсоток витрат ,%
1	2	3	4
1 Основна заробітна плата	30462,12	135,38	21
2 Додаткова ЗП	6092,4	27,07	4,18
3 Єдиний соціальний внесок	13594,62	60,42	9,34
4 Витрати на матеріали, сировину	9443,25	41,97	6,5
5 Витрати на запасні частини	11270,9	50,09	7,7
6 Витрати на утриману та експлуатацію обладнання	45693,18	203,08	31,4
7 Загальновиробничі витрати	28939,01	128,61	19,88
8 Виробнича собівартість	145495,48	646,64	100%
9 Адміністративні витрати	29099,096	129,32	---
10 Витрати на збут	1454,95	6,46	---
11 Повна собівартість	176049,52	782,44	---
12 Прибуток	35209,9	156,48	---

Продовження таблиці 6.8

1	2	3	4
13 Ціна виробника без ПДВ	211259,42	938,93	---
14 Податок на додану вартість ПДВ	42251,88	187,78	---
15 Ціна виробника з ПДВ	253511,3	1126,71	---

Таблиця 6.9 – Калькуляційна собівартість та ринкова ціна виробника – ПР

Найменування статей витрат	Сума витрат на програму , грн.	Собівартість на одиницю виконаних робіт , грн.	Відсоток витрат ,%
1.Основна заробітна плата	163261,09	33,57	20,93
2. Додаткова ЗП	32652,2	6,71	4,18
3. Єдиний соціальний внесок	72860,15	14,98	9,34
4. Витрати на матеріали, сировину	50610,9	10,4	6,48
5. Витрати на запасні частини	60406,6	12,42	7,74
6. Витрати  на утримання та експ- луатацію обладнання	244891,6	50,36	31,4

Продовження таблиці 6.9

1	2	3	4
7. Загальновиробничі Витрати	155098,03	31,9	19,89
8 Виробнича собівартість	779780,57	160,38	100%
9. Адміністративні витрати	155956,11	32,07	----
10 Витрати на збут	38989,02	8,01	----
11Повна собівартість	974725,7	200,47	----
12 Прибуток	194945,14	40,09	----
13 Ціна виробника без ПДВ	1169670,84	240,57	----
14 .Податок на додану вартість ПДВ	233934,16	48,11	----
15 Ціна виробника з ПДВ	1403605	288,68	----

Таблиця 6.10 – Калькуляційна собівартість та ринкова ціна виробника СО

Найменування статей витрат	Сума втрат на програму , грн.	Собівартість на одиницю виконаних робіт , грн.	Відсоток витрат ,грн.
1	2	3	4
1.Основна заробітна плата	5954,52	27,06	20,93
2. Додаткова ЗП	1190,9	5,41	4,18

Продовження таблиці 6.10

1	2	3	4
3. Єдиний соціальний внесок	2657,38	12,07	9,33
4. Витрати на матеріали, сировину	1845,9	8,39	6,49
5. Витрати на запасні частини	2203,17	10,01	7,74
6.Витрати на утримання та експлуатацію обладнання	8931,78	40,59	31,39
7. Загальновиробничі витрати	5656,79	25,71	19,88
8 Виробнича собівартість	28440,44	129,27	100%
9. Адміністративні витрати	5688,08	25,85	----
10 Витрати на збут	1422,02	6,46	----
11Повна собівартість	35550,54	161,59	----
12 Прибуток	7110,1	32,31	----
13 Ціна виробника без ПДВ	42660,64	193,91	----
14 Податок на додану вартість ПДВ	8532,12	38,78	----
15 Ціна виробника з ПДВ	51192,76	232,69	----

Таблиця 6.11 - Калькуляційна собівартість та ринкова ціна виробника – Д 1

Найменування статей витрат	Сума витрат на програму , грн.	Собівартість на одиницю виконаних робіт, грн.	Відсоток витрат ,%
1	2	3	4
1.Основна заробітна плата	4224,05	5,94	24,4
2. Додаткова ЗП	844,81	1,18	4,9
3. Єдиний соціальний внесок	1885,1	2,65	10,9
4.Витрати на утримання та експлуатацію обладнання	6336,07	8,91	36,62
5. Загальновиробничі витрати	4012,84	5,64	23,18
6. Виробнича  собівартість	17302,87	24,33	100%
7. Адміністративні витрати	3460,57	4,86	---
8 Витрати на збут	865,14	1,21	---
9 Повна собівартість	21628,58	30,41	---
10 Прибуток	4325,71	6,08	---
11 Ціна виробника без ПДВ	25954,29	36,05	---
12.Податок на додану вартість ПДВ	5190,85	7,3	---

Продовження таблиці 6.11

1	2	3	4
13 Ціна виробника з ПДВ	31145,14	43,8	---

Таблиця 6.12 – Калькуляційна собівартість та ринкова ціна виробника – Д2

Найменування статей витрат	Сума витрат на програму , грн.	Собівартість на одиницю виконаних робіт, грн.	Відсоток витрат ,%
1	2	3	4
1.Основна заробітна плата	5434,65	24,15	24,4
2. Додаткова ЗП	1086,93	4,83	4,9
3. Єдиний соціальний внесок	2425,37	10,77	10,9
4.Витрати на утримання та експлуатацію обладнання	8151,97	36,23	36,6
5. Загальновиробничі витрати	5162,91	22,94	23,2
6. Виробнича Собівартість	22261,83	98,94	100%
7. Адміністративні витрати	4452,36	19,78	---
8. Витрати на збут	1113,09	4,94	---
9. Повна собівартість	27827,28	123,67	---

Продовження таблиці 6.12

1	2	3	4
10 Прибуток	5565,45	24,73	---
11 Ціна виробника без ПДВ	33392,73	148,41	---
12 Податок на додану вартість ПДВ	6678,54	29,68	---
13 Ціна виробника з ПДВ	40071,27	178,09	---

6.3 Техніко – економічні показники планування ділянки технічного обслуговування і ремонту автомобілів

Таблиця 6.13 Техніко – економічні показники ділянки технічного обслуговування і ремонту

Найменування показників	Одиниці виміру	Сума (кількість) показника
1	2	3
1 Трудомісткість видів робіт	---	---
1.1. ТО -1	нормо – год	711
1.2. ТО -2	нормо – год	225
1.3. ПР	нормо – год	4862
1.4. СО	нормо – год	220
1.5. Д – 1	нормо – год	711
1.6. Д – 2	нормо – год	225
2. Чисельність працюючих	чол.	15
2.1. Основні робітники	чол.	9
2.2. Допоміжні робітники	чол.	3

Продовження таблиці 6.13

1	2	3
2.3. Керівники, спеціалісти	чол.	2
2.4.Некваліфіковані робітники	чол.	1
3. Загальна площа дільниці	м2	548,5
4. Загальний ФОП	грн.	502329,15
4.1ФОП основних робітників	грн.	280075,15
4.2 ФОП допоміжних робітників	грн.	80414
4.3 ФОП керівників, спеціалістів	грн.	126000
4.4 ФОП некваліфікованих робітників	грн.	15840
5 Середня ЗП працюючих	грн.
5.1 Основних робітників	грн.	2593,28
5.2 Допоміжних робітників	грн.	2233
5.3 Керівників, спеціалістів	грн.	5250
5.4 Некваліфікованих робітників	грн.	1320
6 Собівартість видів робіт	грн.
6.1 ТО -1	грн.	202,01
6.2 ТО -2	грн.	782,44
6.3 ПР	грн.	200,47
6.4 СО	грн.	161,59
6.5 Д – 1	грн.	34,46
6.6 Д – 2	грн.	139,59

Продовження таблиці 6.13

1	2	3
7 Ринкова ціна видів робіт	грн.
7.1 ТО -1	грн.	209,9
7.2 ТО -2	грн.	1126,71
7.3 ПР	грн.	288,68
7.4 СО	грн.	232,69
7.5 Д – 1	грн.	43,8
7.6 Д – 2	грн.	178,09
8 Прибуток від виконаних робіт	грн.
8.1 ТО -1	грн.	28727,04
8.2 ТО -2	грн.	35209,9
8.3 ПР	грн.	194945,14
8.4 СО	грн.	7110,1
8.5 Д – 1	грн.	4325,71
8.6 Д – 2	грн.	5565,45

7 Організація охорони праці та захист навколишнього середовища

7.1 Аналіз небезпечних та шкідливих факторів створених автомобілем

Боротьба з токсичністю реалізується у трьох напрямках: удосконалення робочого процесу двигунів; зниження концентрації шкідливих компонентів у відпрацьованих газах; розробка нових двигунів, працюючих на нових видах палива (природній газ, автомобільний бензин без свинцевих присадок і в суміші з воднем, синтетичні спирти, водень, використання акумуляторних батарей та інше). Вантажні, легкові та інші автомобілі з бензиновими двигунами перевіряють на фактичний вміст СО у відпрацьованих газах, які визначаються у випускній трубі автомобіля на відстані 300 мм від зрізу в режимі холостого ходу при двох частотах обертання колінчатого вала двигуна. На дизельних двигунах перевіряють в основному рівень димності. Рівень димності відпрацьованих газів у режимі вільного прискорення повинен бути не більше 60% і в режимі МАХ частоти обертання колінчастого вала холостого ходу не більше 15%.

7.2 Розрахунок природного та штучного освітлення

Розрахунок природного освітлення зводиться до визначення кількості вікон при боковому освітлені та фрамуг при верхньому освітлені.

Розрахунок проводиться по питомій потужності ламп. Розраховуємо потужність ламп на 1 м² площі, Вт/м²

, (7.1)

де Е = 200 лк норма освітлення для зони ТО і ПР, лк /21/с.180;

E₁ = 44 лк – середня освітленість однієї лампи.

Розраховуємо загальну потужність ламп для освітлення зони ТО і ПР

W = W′ ∙ А_п, Вт

де А_п - 548,5 - площа підлоги м² .

W =45,46• 548,5=24934,81Вт

Розрахуємо кількість ламп, шт.

(7.2)

де Р – потужність однієї лампи, приймаємо тип лампи 500 Вт

Приймаємо світильник типу ДРЛ-500, потужністю ламп 500 Вт в кількості 50 шт.

7.3 Розрахунок вентиляції

В усіх виробничих приміщеннях підприємства застосовується природна, а в деяких відділеннях також штучна вентиляція. Розрахунок природної вентиляції зводиться до визначення площі вікон та фрамуг. При розрахунку штучної вентиляції визначають вентилятор та електродвигун. В залежності від характеру виробничого процесу , вибирають вид вентиляції, яка може бути загальною або місцевою. Виходячи з об’єму приміщення та кратності обміну повітря – продуктивність вентилятора:

Р = В_р  К_р , (7.3)

де В_р – об’єм приміщення , м³ ;

К_р – кратність обміну повітря, год^-1. Для різних відділень кратність обміну може бути прийнята по /2/ табл.2, додат.3.

Р =548,5•4,2•4=9214,8 м³

Визначивши продуктивність, підбираємо тип вентилятора по /8/ таблиці 2.48.

ЦАГИ-5 з подачею 2500м³ /год – 3 шт, ЦАГИ - 4 з подачею 1800 м³

7.4 Заходи по зниженню шуму і вібрацій

Вказати основні джерела шуму і вібрацій автомобілів, основні характеристики, конструктивні заходи направлені на зниження шуму, експлуатаційні рівні звукового тиску і санітарні норми вібраційного навантаження.

На АТП при ТО і ремонті автомобілів працюючі не рідко піддаються впливу шуму, ультразвуку та вібрації.

Джерелами шуму та вібрацій є:

• рухомі автомобілі;

• робочі ДВЗ;

• компресори;

• вентиляційні системи;

• метало оброблювальні верстати;

• ручні, електричні та пневматичні інструменти;

• установки для очистки та мийки

Шум і вібрація погіршують умови праці, надають шкідливий вплив на організм людини, сприяють виникненню травматизму і призводять до зниження якості ремонту та обслуговування автомобілів. Шум діє на органи слуху і через волокна слухових нервів на центральну і вегетативну нервові системи, а через них і на внутрішні органи людини. Він викликає роздратування, послаблює увагу, заважає сприйняттю корисних сигналів. При тривалому впливі шум призводить до стомлення, погіршує пам'ять, уповільнює психічні реакції, викликає головні болі і нестійкий емоційний стан, змінює ритм дихання і серцевої діяльності, артеріальний тиск, порушує секреторну і моторну функції шлунка, сприяє зниженню гостроти зору і розвитку глухоти. Шкідливий вплив вібрації проявляється свербінням, болями в суглобах, онімінням рук, виникненням нудоти. При тривалій дії вона може бути причиною функціональних розладів нервової і серцево-судинної системи, а також опорно-рухового апарату, розвитку «вібраційної хвороби».

Шумом називають всякий небажаний для людини звук або сукупність звуків. Звук являє собою хвильові коливання пружного середовища.

Органи слуху людини сприймають коливання з частотою приблизно 16 - 20000 Гц. Коливання з частотою нижче 16 Гц називають інфразвуком, вище 20 кГц - ультразвуком.

Шум характеризується фізичними (звуковий тиск, рівень звукового тиску, рівень звуку, частота коливань) і психофізіологічними (тривалість дії, висота, гучність звуку) параметрами. Допустимі рівні шуму на постійних робочих місцях і в робочих зонах виробничих приміщень встановлені стандартом. Граничні значення шумових характеристик ручних електричних машин регламентовані ГОСТ 12.2.030-2000.

Вібрацією називаються механічні коливання пружних тіл, які проявляються у переміщенні центру їх тяжкості або осі симетрії в просторі, а також в періодичному зміні ними форми, яку вони мали в статичному стані. Вібрація характеризується частотою, Гц, амплітудою віброшвидкості, мм / с. Передається людині або безпосередньо від джерел вібрації, або за елементами конструкції виробничих будівель, споруд, машин і механізмів. За способом передачі до людини вібрація підрозділяється на загальну, що передається через опорні поверхні на тіло сидить або стоїть людини (напр., через сідниці підошви ніг), і локальну (місцеву), що передається через руки. Гігієнічні норми для загальної та локальної вібрації про межах діючих стандартом.

Методи боротьби з шумом і вібрацією.

Для боротьби з шумом і вібрацією широко використовують різні засоби і методи колективного захисту, коли вони виявляються неефективними, застосовують засоби індивідуального захисту. В якості методів (засобів) колективного захисту від шуму використовують архітектурно-планувальні методи, до них відносяться: раціональне акустичне рішення планувань будівель і генпланів об'єктів; раціональне розміщення технологічного обладнання, машин і механізмів; раціональне розміщення робочих місць; акустичні кошти, до них відносяться: звукоізоляція; звукопоглинання; віброізоляція; демпфірування і глушники шуму; організаційно-технічні методи - це застосування малошумних технологічних процесів; оснащення шумних машин засобами дистанційного управління і автоматичного контролю; застосування малошумних машин; зміна конструктивних елементів машин; вдосконалення технології ремонту та обслуговування автомобілів; використання раціональних режимів праці та відпочинку працівників на галасливих ділянках; раціональне акустичне планування зон та режиму руху транспортних засобів, створення шумозахисних зон. Як засоби індивідуального захисту від шуму на АТП застосовують протишумові вкладиші й навушники. Вібрацію знижують впливом на джерело збудження, а також на шляхах її поширення. Із засобів індивідуального захисту застосування знаходять рукавиці з пружнодемпферуючими вкладишами, рукавиці та рукавички з м'якими надолонниками, спеціальне взуття на вібраційної підошві.

7.5 Техніка безпеки, виробнича санітарія та протипожежна безпека на дільниці.

Приміщення для ремонту автомобілів повинні забезпечувати нормальні санітарні умови праці.

У ремонтній зоні забороняється:

- користатися відкритим вогнем, переносними горнами,паяльними лампами і т.п. у тих приміщеннях, де застосовуються легкозаймисті і пальні рідини (бензин, гас, фарби, лаки різного роду й ін.), а також у приміщеннях з легкозаймистими матеріалами (деревообробних, шпалерних і інших цехах);

- мити деталі бензином і гасом (для цього повинне бути спеціально пристосоване приміщення);

- зберігати легкозаймисті і пальні рідини в кількостях, що перевищують змінну потребу;

- ставити автомобілі при наявності підтікання палива з бака (паливо необхідно зливати), а також заправляти автомобілі паливом;

- зберігати чисті обтиральні матеріали разом з використаними;

- користатися ломами при перекочуванні бочок з пальними рідинами;

- загороджувати проходи між стелажами і виходи з приміщень матеріалами, устаткуванням, тарою і т.п..

Зберігати в загальних складах і коморах фарби, лаки, кислоти, карбід кальцію (фарби і лаки повинні міститися окремо від кислот і карбіду кальцію) забороняється.

При роботі зі знімачем необхідно стежити за правильною установкою знімача на деталі. Захоплення повинні надійно і правильно тримати деталь. При застосуванні знімача не слід уживати ніяких додаткових важелів з метою подовження воротка знімача.

При розбиранні автомобіля на агрегати знімати, транспортувати і встановлювати двигун, коробку передач, задній міст, передній міст, кузов і раму необхідно за допомогою підйомно-транспортних механізмів, обладнаних пристосуваннями (захопленнями), що забезпечують повну безпеку робіт. Забороняється піднімати (навіть короткочасно) вантажі масою, більшої, ніж це зазначено для даного піднімального механізму. Забороняється знімати, встановлювати і транспортувати агрегати при зачепленні їх тросом і канатами без спеціальних захоплень. Візки для транспортування повинні мати стійки й упори, що охороняють агрегати від падіння і мимовільного переміщення по платформі. До зняття двигуна, коробки передач, заднього моста, радіатора й інших чи агрегатів деталей, зв'язаних із системами охолодження і змащення автомобіля, обов'язковий попередній злив оливи і води в спеціальну тару.

Вимоги до приміщень, що застосовують пожежно-небезпечні матеріали: склади для зберігання й використання легкозаймистих матеріалів повинні будуватися з вогнестійких матеріалів, при зберіганні на складах різних по ступеню безпеки матеріалів склад розділяють вогнестійкими стінами на самостійні приміщення. Приміщення для персоналу повинні бути побудовані окремо.

Для виключення пожарів на дільниці застосовують наступні міри: не допускається утворення горючої середи, застосування засобів пожежогасіння, на кожні 50м² площі необхідно встановлювати один вогнегасник, на кожні 50м² площі необхідно встановлювати один ящик з піском, на кожні 300-400м² площі необхідно встановлювати один пожежний щит.

Для евакуювання людей у випадку пожежі розробляється план евакуації, який розміщується на видному місці.

У відповідності до ГОСТ 12.1.004-85 “Система стандартів безпеки праці. Пожежна безпека” імовірність небезпечних факторів пожежі не повинна перевищувати нормативну, яка дорівнює 10^-6 1/год на кожного працівника підприємства.

Висновки по проекту

В ході дипломного проекту було проведено розрахунок виробничої річної програми трудомісткості, для автомобіля ЗАЗ -1105, 

ТО-1=1635,3 нормо-год, ТО-2=2070 нормо-год, СО=404,8 нормо-год, ПР=10015,72 нормо-год, Д-1=259,43 нормо-год, Д-2=259,43 нормо-год, визначено кількість машиномісць, розраховано загальну кількість робітників дільниці – 15 чол., враховуючи всі ці данні мною було визначено площу дільниці яка дорівнює 548,5 м².

Технологічне обладнання дільниці технічного обслуговування та ремонту обирав згідно його призначення та технічних характеристик.

Описав технічну характеристику двигуна та рульового механізму, розробив технічні вимоги до них, маршрутну карту ремонту й провів розрахунок технічних норм часу на розбирання та складання двигуна, а також виявив можливі дефекти рульового механізму і способи їх усунення та розрахував норму часу на його складання.

Мною було визначено заробітну плату робітників: основних-2593,28 грн., допоміжних робітників – 2233 грн., керівників спеціалістів – 5250 грн., некваліфікованих – 1320 грн.

Виходячи з площі дільниці було проведено розрахунок штучного освітлення та вентиляції, при розрахунках визначив необхідну кількість світильників та вентиляторів.

Зазначив методи боротьби з шумом та вібрацією, склав інструкції з техніки безпеки, виробничої санітарії та протипожежної безпеки на дільниці.