2. Обвинувальний акт має містити такі відомості:

1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім’я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);

3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім’я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім’я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора;

5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом’якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 9) дату та місце його складення та затвердження. 3. Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.

4. До обвинувального акта додається:

1) реєстр матеріалів досудового розслідування;

2) цивільний позов, якщо він був пред’явлений під час досудового розслідування;

3) розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред’явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування;

4) розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред’явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного.

Надання суду інших документів до початку судового розгляду забороняється.

Ст.223 КПК (старий)Обвинувальний висновок складається з описової і резолютивної частини. В описовій частині зазначаються: обставини справи як їх встановлено на досудовому слідстві; місце, час, способи, мотиви і наслідки злочину, вчиненого кожним з обвинувачених, а також докази, які зібрано в справі, і відомості про потерпілого; показання кожного з обвинувачених по суті пред'явленого йому обвинувачення, доводи, наведені ним на свій захист, і результати їх перевірки; наявність обставин, які обтяжують та пом'якшують його покарання.

При посиланні на докази обов'язково зазначаються аркуші справи.

В резолютивній частині наводяться відомості про особу кожного з обвинувачених, коротко викладається суть пред'явленого обвинувачення з зазначенням статті кримінального закону, яка передбачає даний злочин.

Обвинувальний висновок підписує слідчий з зазначенням місця і часу його складання.

3.За КК України до злочинів у сфері службової діяльності відносяться:ст. 364 - зловживання владою або службовим становищем; ст. 365 - перевищення влади або службових повноважень;ст. 366 — службове підроблення;ст. 367 - службова недбалість;ст. 368 - одержання хабара;ст. 369 - давання хабара;ст. 370 - провокація хабара.

Службовими особами є особи, які постійно чи тимчасово здійснюють функції представників влади, обіймають посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно - господарських обов'язків, або виконують такі обов'язки за спеціальними повноваженнями.

При розслідуванні будь-якого посадового злочину необхідно:

1. Вирішити питання про належність даної особи до категорії посадових (службових).На основі спеціальних інструкцій, положень, наказів вивчити коло службових обов'язків, повноважень і компетенції особи, характер підлеглості, звітності, особливості контролю, а також умови діяльності організації, підприємства чи установи, де вчинений посадовий злочин, особливості документообігу, інструктивний і фактичний порядок проходження справ і вирішення конкретних питань.

3. З'ясувати, наскільки суворо в даній установі дотримуються розмежувань обов'язків, послідовності отримання резолюцій, підписів, заповнення реквізитів документів, як вирішуються й оформлюються конкретні питання при короткочасній чи тривалій відсутності працівника.

4. З'ясувати характер протиправного діяння, яке спричинило істотну шкоду інтересам громадян, державі чи юридичним особам (деякі протиправні дії можуть розцінюватися як дисциплінарний проступок і підлягають тільки дисциплінарній відповідальності через відсутність події злочину).

5. Необхідно встановити винність посадової особи. За виключенням службової недбалості, всі посадові злочини вчиняються умисно.

6. Встановити причинний зв'язок між діянням посадової особи та наслідками.

7. Загальним при розслідуванні посадових злочинів являється те, що вони часто бувають пов'язаними з іншими злочинами (наприклад, зловживання службовим становищем і хабарництво часто переплітаються з розкраданням, привласненням майна)

Особливості посадових злочинів з точки зору способу їх вчинення:

а) це не одна або кілька дій, а, як правило, система різнопланових, багаточисленних, продовжувальних дій;

б) взаємозв'язок цілого ряду посадових осіб різного рангу, а нерідко і підприємств, організацій одного чи різних відомств. Встановлення цих зв'язків - найбільш надійний спосіб, стрижнева проблема розкриття і розслідування посадових злочинів.

Всі посадові злочини (крім службової недбалості) здійснюються одним загальним способом - умисне виконання певних незаконних дій для

отримання виконавцем або іншими особами бажаних результатів. Він може здійснюватися в різних формах: усних розпорядженнях і наказах, усних і письмових дорученнях, дозволень і узгоджень, у вигляді резолюцій, поміток на документах.

4.Поняття особливо складних справ в законі не визначено. В слідчій практиці такими вважають:

-значні за обсягом виконуваної роботи, багатоепізодні справи;

-справи, в яких бере участь значна кількість обвинувачених,свідків, потерпілих;

- справи, пов'язані з виконанням слідчих дій у різних регіонахнашої держави та в іноземних державах.

У складі слідчої групи діють від двох до кількох десятків слідчих.

Якщо розслідування особливо складної справи доручається декільком слідчим,то про це зазначається в постанові про порушення кримінальної справи або в окремій постанові, яку складає прокурор або начальник слідчого відділу.

Одного зі слідчих зі складу слідчої групи призначають старшим. Він бере всю кримінальну справу до свого провадження і приймає найважливіші рішення,керує діями інших слідчих, підписує процесуальні документи, в яких вони викладаються:

-постанову про притягнення як обвинуваченого;

-постанову про обрання запобіжного заходу (подання до судупро обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту);

-постанову про об'єднання і виділення кримінальних справ;

-обвинувальний висновок (чи інший підсумковий процесуальний документ).

Постанову про створення слідчої групи оголошують обвинуваченому з роз'ясненням права на відвід будь-кого із членів групи.