Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Екзамен.1 семестр.docx
Скачиваний:
3
Добавлен:
17.09.2019
Размер:
105.04 Кб
Скачать

Економіка античності

Загальна характеристика економіки Античності VIII ст. до н. е. -V ст. н. е.

-поєднання, співіснування різних політичних і економічних моделей та укладів.

-було випробувано демократію і деспотію, правління кращих — аристократія і багатих — олігархія, щоб поєднати республіканські та монархічні елементи правління, принципат, військові й адміністративно-бюрократичні системи правління.

-Економіка ще мала переважно натуральний характер.

-Основна маса населення, зайнята в сільському господарстві, причому в основному в землеробстві. -Вироблення тканин і одягу з них — основне заняття жінок і дівчат античності.

-високого розвитку досягли ремесла, особливо гончарне, ковальське, будівельне

-. Значних масштабів набирає дорожнє будівництво, кораблебудування; з

-водять багатоповерхові будинки, прокладають водопроводи, каналізації.

-розвивається і досягає надзвичайно високого рівня торгівля.

-Створюються ринки: зерна, худоби, вина, олії, будівельних і оздоблювальних матеріалів, зброї, рабів.

-Розвиваються товарно-грошові відносини.

-Створюється єдина, конвертована система мір і ваги.

-Проводяться широкомасштабні кредитні операції.

-Основний соціальний конфлікт античності розгортається саме між великими та дрібними землевласниками,

-На найнижчому щаблі соціальних сходів стоять раби.

-Проміжне становище посідають ремісники.

-. Торгівля вважалася заняттям ганебним, і нею займалися переважно іноземці

- досягнуто високих показників розвитку виробництва й споживання матеріальних благ.

Економічний розвиток Стародавньої Греції

- економічному розвитку сприяло вигідне географічне положення ,удосконалення продуктивних сил

-Основою сільського господарства стало землеробство

періоди економічного розвитку: крито-мікенський (XXX—XII ст. до н. е.), гомерівський (XI—IX), архаїчний (VIII—VI), класичний (V—IV ст. до н. е.)

Перший період

-основою господарського життя було палацове господарство,

-Землі були палацові, приватні й общинні.

-Населення, яке займалося землеробством, обкладали натуральними і трудовими повинностями на користь палацу.

-Усі надходження худоби, олії, зерна, вина фіксували

-Палац був водночас адміністративним і релігійним центром,

-збудовано величні критські палаци, створено шедеври художнього мистецтва і ремесел, по всьому острову прокладено дороги, введено єдину систему мір.

-наявність надлишкового продукту призвели до майнового розшарування, до збагачення знаті.

- Земля поділялася на державну (землі палацу) й общинну (окремих територіальних общин). –

-Державна земля розподілялася на правах умовного держання.

- здавати оренду невеликими ділянками.

-Землі були і в руках окремих держателів — тілестів.

- Характерною рисою була державна монополія та контроль за всіма видами сировини, передусім за металом.

-Основну масу населення становили вільні селяни й ремісники

-У джерелах значне місце відведено відомостям про рабів, в основному про жінок

Другий період— гомерівський — характеризувався відсталим натуральним господарством. –

-Худоба вважалася мірилом багатства,

-впроваджували залізо,

-перший план висувалося автономне господарство малої патріархальної сім'ї.

-Спостерігалося майнове розшарування,

-. Рабство не набуло значного поширення.

-використовували працю найманих поденників — фетів.

-Центрами політичного й економічного життя ставали поселення, так звані поліси.

-основна маса населення — не ремісники й торгівці, а селяни — землероби і скотарі.

-торгівлею греки майже не займалися,

Третій період-характерний значними змінами в господарському житті, що привели до створення нової економічної системи.

-Удосконалення сільськогосподарського виробництва

-. Головними осередками сільського господарства було дрібне селянське господарство

-Землі здавали в оренду

-Набули значного розвитку також ремесла,

-Гончарне виробництво набуло масового серійного характеру.

-Провідною галуззю стала зовнішня торгівля

- утверджуватися товарно-грошовий обмін.

-функціонували дві грошові системи — егінська і евбейська

-почали карбувати золоті монети.

-Угоди купівлі-продажу поширювалися на всі види матеріальних цінностей.

-Зародилося лихварство, а разом з ним і боргове рабство

- відбувалася Велика грецька колонізація,

-Формування полісів.

1) аграрний, з абсолютним переважанням сільського господарства, слабким розвитком торгівлі і ремесел, товарно-грошових відносин, з великою часткою праці залежних робітників, як правило, з олігархічним ладом

2) торгово-ремісничий, з великою часткою ремесел і торгівлі, товарно-грошових відносин, запровадження рабської праці у виробництво, з демократичним ладом

-закони Лікурга

.-Закони Драконта оформили право приватної власності.

-Основним виробничим осередком стала велика земельна ділянка

-реформи Солона. Найбільш важлива з них так звана сейсахтейя (страхування тягара),

Четвертий період

Основною рисою соціально-економічного розвитку класичного періоду (V—IV ст. до н. е.) стало панування полісів і поширення в торгово-ремісничих полісах рабства класичного типу

-Розвиток класичного рабства.

-Джерела постачання рабів такі:

1) продаж військовополонених і приватних осіб, захоплених під час військових дій;

2) боргове рабство для осіб, які не мали громадянства;

3) внутрішнє відтворення рабів;

4) піратство;

5) самопродаж, продаж у рабство своїх дітей, злодіїв та інших злочинців.

-Підвищення товарності сільського господарства,

-найбільш вигідного експорту були маслини, олія та вино.

-розвитку ремесел. Успішно розвивалися металургія, металообробка, кораблебудування, керамічне і гончарне виробництво.

-розвинута зовнішня торгівля, особливо морська.

-почали зароджуватися банківські операції.

-, надання грошових позик.

спеціалізації ремесел. Усе це зумовило зростання товарності і збільшення торгового обігу.

-Значного розвитку набули наука та техніка: знаменитий Архімед відкрив гідравлічний закон, закон важеля, винайшов болт, гвинтову водочерпальну машину і багато іншого.

Економічне вчення Античної Греції

Реформи Солона

-вирішували питання привілейованого стану землевласників, закріпивши за ними права повного громадянства.

-знищили також боргову кабалу, боргове рабство було заборонене, а рабами могли бути лише іноземці, рабство одноплемінників було заборонене.

- анульовані всі борги під заставу земель.

-Статус ремісників істотно підвищується,

- встановлювали юридичну рівність між громадянами перед законами,

-Реформував вій і спадкове право,

Ксенофонт (444—354 рр. до Р.Х.) - автор трактатів «Економікос» («Домобудівництво») та «Кіропедія»,

-прихильник та захисник натурального господарства, базованого на праці рабів. О

-собливо звеличував він сільське господарство,

-ремісництва та торгівлі, засуджує

-досить високо ставить заняття ремеслом у домашньому господарстві для задоволення власних потреб, коли воно поєдпується із землеробством. В

-изнавав важливість та корисність для держави праці ремісників, але за умови, що до ремесла залучено рабів

Платон (428/427—348/347 до н.е.), «Держава» та «Закони».

-, обстоював передовсім натурально-господарські відносини рабовласницького суспільства,

- нерівність випливає із самої природи людини, через що є нездоланною.

-кожна людина має одержувати свою частку відповідно до власних здібностей,

-Основним принципом побудови держави та її природною основою є поділ праці.

-одні з них на

-роджені для управління, інші — для військової справи, а решта — для землеробства й ремесла, -три стани за їхньою роллю в суспільстві: філософів, воїнів та третій стан (землероби, ремісники, торговці).

-Раби не належать до жодного стану: вони є тільки знаряддям праці, яке «здатне говорити» на відміну від робочої худоби.

-.Унаслідок поділу праці, на думку вченого, з'являються ринок, торгівля і гроші.

-в процесі обміну відбувається зрівнювання всіх товарів і вони стають порівнянними, хоч і є різними споживними вартостями.

-товари порівнюються за допомогою грошей.

-Гроші потрібні для забезпечення обміну товарів

- супротивником продажу товарів у кредит,

-запобігання надмірній концентрації землі в руках власників

Арістотеля (384—322 до н.е.) «Політика» і «Нікомахова етика»

-, виклав проект «найліпшої держави».

-, поділ суспільства на вільних і рабів та їхньої праці на розумову й фізичну обумовлено тільки «законами природи».

-Провідною галуззю економіки є землеробство,

-уся земля держави має поділятися на дві частини, одна з яких перебуває в державному володінні, а друга — у приватному.

-розрізняв два види багатства: багатство як сукупність споживних вартостей (природне, ісинне багатство) і багатство як нагромадження грошей.

-розрізняв і два види діяльності: економіку і хрематистику.

-двох видів багатства,

-. Природними функціями грошей вважаються функції засобу обігу й міри вартості,.

-процесу переходу однієї форми торгівлі в іншу є безперечною заслугою цього вченого

Економіка Античного Риму

-Римляни були землеробами, переважно дрібними, для яких характерною була висока повага до особистої власності.

-натурального якісного господарства, в якому переважало землеробство, і навіть у період найвищого розвитку ця риса так само домінувала.

-Великі землевласники зосереджували у своїх руках не лише сільськогосподарське виробництво, а й переробку продукції сільського господарства, а також реалізацію готового продукту.

-. Законів XII таблиць, які зафіксували відносини особистої власності

-санкціонували розподіл римлян на вільних та рабів, патриціїв і плебеїв.

-Згадуються у Законах і боржники та лихварі

-обмежує лихварський відсоток Усе це говорить про певне поступове витіснення натурального господарства господарством грошовим.

-поступове обезземелення плебсу, перехід землі у руки великих землевласників.

-Боротьба плебсу з цими явищами дістала відображення в аграрному законі (

-продовжував розвиватися на сільськогосподарській основі, але ремесло та торгівля вже отримали досить значний розвиток.

-Внутрішній ринок обслуговували вагові гроші

-зовнішній торгівлі переважали етруські та грецькі монети.

-розвиток Риму характеризувався значними зрушеннями в бік товарного господарства,

-система політичного та фінансового управління

- не існує спеціального апарату стягнення податків, збір їх здійснювався на основі відкупів,

- Основним типом сільськогосподарського підприємства стає рабовласницька вілла

Економічна думка Античного Риму

Марк Теренцій Варрон (116-27рр. до н. е.). Головні твори: "Про сільське господарство". Основні ідеї: 1) виділяє фактори, які впливають на зростання дохідності сільського господарства /торгівля та необхідність урахування коливання ринкових цін, розвиток тваринництва, з якого "можна вилучити немалий дохід"/; 2) вважає, що інтенсифікація праці рабів можлива за рахунок використання методів морального та матеріального стимулювання /"Бажання до праці можна викликати також більш вільним режимом, більш щедрою мірою їжі та одягу, скороченням роботи або дозволом виганяти на пасовиська декілька голів власної худоби"/; 3) пропонує раціонально використовувати працю вільних колонів та рабів.

Марк Порцій Катон (234‑149 рр. до н. е.). Головний твір: "Землеробство". Звертає увагу на умови зростання дохідності домашнього господарства: 1) розвиток землеробства на основі інтенсифікації рабської праці /через забезпечення раба завданням на робочий день, безперервність процесу виробництва: "працювати в будь-яку погоду і свята"/; 2) систему контролю за виконанням робіт наглядачем із числа рабів; 3) збут частини виробленої продукції на ринку; 4) розвиток орендних відносин /"здавати у підряд збір маслин, виготовлення масла, обробку земель"/.