![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •1 Семестр Розвиток господар. Форми у первісному суспільстві та період становлення світових цивілізацій .Пам*ятки економічної думки стар. Світу
- •Господарство перв.Сусп.Та його еволюція на етапі ран.Цивілізацій.
- •Особливості господарського розвитку та економічної думки періоду формування світових цивілізацій (vііі ст. До н.Е. – V ст. Н.Е.).
- •Економіка античності
- •Економічна думка періоду Середньовіччя
- •Економіка епохи первісного нагромадження капіталу
Економіка античності
Загальна характеристика економіки Античності VIII ст. до н. е. -V ст. н. е.
-поєднання, співіснування різних політичних і економічних моделей та укладів.
-було випробувано демократію і деспотію, правління кращих — аристократія і багатих — олігархія, щоб поєднати республіканські та монархічні елементи правління, принципат, військові й адміністративно-бюрократичні системи правління.
-Економіка ще мала переважно натуральний характер.
-Основна маса населення, зайнята в сільському господарстві, причому в основному в землеробстві. -Вироблення тканин і одягу з них — основне заняття жінок і дівчат античності.
-високого розвитку досягли ремесла, особливо гончарне, ковальське, будівельне
-. Значних масштабів набирає дорожнє будівництво, кораблебудування; з
-водять багатоповерхові будинки, прокладають водопроводи, каналізації.
-розвивається і досягає надзвичайно високого рівня торгівля.
-Створюються ринки: зерна, худоби, вина, олії, будівельних і оздоблювальних матеріалів, зброї, рабів.
-Розвиваються товарно-грошові відносини.
-Створюється єдина, конвертована система мір і ваги.
-Проводяться широкомасштабні кредитні операції.
-Основний соціальний конфлікт античності розгортається саме між великими та дрібними землевласниками,
-На найнижчому щаблі соціальних сходів стоять раби.
-Проміжне становище посідають ремісники.
-. Торгівля вважалася заняттям ганебним, і нею займалися переважно іноземці
- досягнуто високих показників розвитку виробництва й споживання матеріальних благ.
Економічний розвиток Стародавньої Греції
- економічному розвитку сприяло вигідне географічне положення ,удосконалення продуктивних сил
-Основою сільського господарства стало землеробство
періоди економічного розвитку: крито-мікенський (XXX—XII ст. до н. е.), гомерівський (XI—IX), архаїчний (VIII—VI), класичний (V—IV ст. до н. е.)
Перший період
-основою господарського життя було палацове господарство,
-Землі були палацові, приватні й общинні.
-Населення, яке займалося землеробством, обкладали натуральними і трудовими повинностями на користь палацу.
-Усі надходження худоби, олії, зерна, вина фіксували
-Палац був водночас адміністративним і релігійним центром,
-збудовано величні критські палаци, створено шедеври художнього мистецтва і ремесел, по всьому острову прокладено дороги, введено єдину систему мір.
-наявність надлишкового продукту призвели до майнового розшарування, до збагачення знаті.
- Земля поділялася на державну (землі палацу) й общинну (окремих територіальних общин). –
-Державна земля розподілялася на правах умовного держання.
- здавати оренду невеликими ділянками.
-Землі були і в руках окремих держателів — тілестів.
- Характерною рисою була державна монополія та контроль за всіма видами сировини, передусім за металом.
-Основну масу населення становили вільні селяни й ремісники
-У джерелах значне місце відведено відомостям про рабів, в основному про жінок
Другий період— гомерівський — характеризувався відсталим натуральним господарством. –
-Худоба вважалася мірилом багатства,
-впроваджували залізо,
-перший план висувалося автономне господарство малої патріархальної сім'ї.
-Спостерігалося майнове розшарування,
-. Рабство не набуло значного поширення.
-використовували працю найманих поденників — фетів.
-Центрами політичного й економічного життя ставали поселення, так звані поліси.
-основна маса населення — не ремісники й торгівці, а селяни — землероби і скотарі.
-торгівлею греки майже не займалися,
Третій період-характерний значними змінами в господарському житті, що привели до створення нової економічної системи.
-Удосконалення сільськогосподарського виробництва
-. Головними осередками сільського господарства було дрібне селянське господарство
-Землі здавали в оренду
-Набули значного розвитку також ремесла,
-Гончарне виробництво набуло масового серійного характеру.
-Провідною галуззю стала зовнішня торгівля
- утверджуватися товарно-грошовий обмін.
-функціонували дві грошові системи — егінська і евбейська
-почали карбувати золоті монети.
-Угоди купівлі-продажу поширювалися на всі види матеріальних цінностей.
-Зародилося лихварство, а разом з ним і боргове рабство
- відбувалася Велика грецька колонізація,
-Формування полісів.
1) аграрний, з абсолютним переважанням сільського господарства, слабким розвитком торгівлі і ремесел, товарно-грошових відносин, з великою часткою праці залежних робітників, як правило, з олігархічним ладом
2) торгово-ремісничий, з великою часткою ремесел і торгівлі, товарно-грошових відносин, запровадження рабської праці у виробництво, з демократичним ладом
-закони Лікурга
.-Закони Драконта оформили право приватної власності.
-Основним виробничим осередком стала велика земельна ділянка
-реформи Солона. Найбільш важлива з них так звана сейсахтейя (страхування тягара),
Четвертий період
Основною рисою соціально-економічного розвитку класичного періоду (V—IV ст. до н. е.) стало панування полісів і поширення в торгово-ремісничих полісах рабства класичного типу
-Розвиток класичного рабства.
-Джерела постачання рабів такі:
1) продаж військовополонених і приватних осіб, захоплених під час військових дій;
2) боргове рабство для осіб, які не мали громадянства;
3) внутрішнє відтворення рабів;
4) піратство;
5) самопродаж, продаж у рабство своїх дітей, злодіїв та інших злочинців.
-Підвищення товарності сільського господарства,
-найбільш вигідного експорту були маслини, олія та вино.
-розвитку ремесел. Успішно розвивалися металургія, металообробка, кораблебудування, керамічне і гончарне виробництво.
-розвинута зовнішня торгівля, особливо морська.
-почали зароджуватися банківські операції.
-, надання грошових позик.
спеціалізації ремесел. Усе це зумовило зростання товарності і збільшення торгового обігу.
-Значного розвитку набули наука та техніка: знаменитий Архімед відкрив гідравлічний закон, закон важеля, винайшов болт, гвинтову водочерпальну машину і багато іншого.
Економічне вчення Античної Греції
Реформи Солона
-вирішували питання привілейованого стану землевласників, закріпивши за ними права повного громадянства.
-знищили також боргову кабалу, боргове рабство було заборонене, а рабами могли бути лише іноземці, рабство одноплемінників було заборонене.
- анульовані всі борги під заставу земель.
-Статус ремісників істотно підвищується,
- встановлювали юридичну рівність між громадянами перед законами,
-Реформував вій і спадкове право,
Ксенофонт (444—354 рр. до Р.Х.) - автор трактатів «Економікос» («Домобудівництво») та «Кіропедія»,
-прихильник та захисник натурального господарства, базованого на праці рабів. О
-собливо звеличував він сільське господарство,
-ремісництва та торгівлі, засуджує
-досить високо ставить заняття ремеслом у домашньому господарстві для задоволення власних потреб, коли воно поєдпується із землеробством. В
-изнавав важливість та корисність для держави праці ремісників, але за умови, що до ремесла залучено рабів
Платон (428/427—348/347 до н.е.), «Держава» та «Закони».
-, обстоював передовсім натурально-господарські відносини рабовласницького суспільства,
- нерівність випливає із самої природи людини, через що є нездоланною.
-кожна людина має одержувати свою частку відповідно до власних здібностей,
-Основним принципом побудови держави та її природною основою є поділ праці.
-одні з них на
-роджені для управління, інші — для військової справи, а решта — для землеробства й ремесла, -три стани за їхньою роллю в суспільстві: філософів, воїнів та третій стан (землероби, ремісники, торговці).
-Раби не належать до жодного стану: вони є тільки знаряддям праці, яке «здатне говорити» на відміну від робочої худоби.
-.Унаслідок поділу праці, на думку вченого, з'являються ринок, торгівля і гроші.
-в процесі обміну відбувається зрівнювання всіх товарів і вони стають порівнянними, хоч і є різними споживними вартостями.
-товари порівнюються за допомогою грошей.
-Гроші потрібні для забезпечення обміну товарів
- супротивником продажу товарів у кредит,
-запобігання надмірній концентрації землі в руках власників
Арістотеля (384—322 до н.е.) «Політика» і «Нікомахова етика»
-, виклав проект «найліпшої держави».
-, поділ суспільства на вільних і рабів та їхньої праці на розумову й фізичну обумовлено тільки «законами природи».
-Провідною галуззю економіки є землеробство,
-уся земля держави має поділятися на дві частини, одна з яких перебуває в державному володінні, а друга — у приватному.
-розрізняв два види багатства: багатство як сукупність споживних вартостей (природне, ісинне багатство) і багатство як нагромадження грошей.
-розрізняв і два види діяльності: економіку і хрематистику.
-двох видів багатства,
-. Природними функціями грошей вважаються функції засобу обігу й міри вартості,.
-процесу переходу однієї форми торгівлі в іншу є безперечною заслугою цього вченого
Економіка Античного Риму
-Римляни були землеробами, переважно дрібними, для яких характерною була висока повага до особистої власності.
-натурального якісного господарства, в якому переважало землеробство, і навіть у період найвищого розвитку ця риса так само домінувала.
-Великі землевласники зосереджували у своїх руках не лише сільськогосподарське виробництво, а й переробку продукції сільського господарства, а також реалізацію готового продукту.
-. Законів XII таблиць, які зафіксували відносини особистої власності
-санкціонували розподіл римлян на вільних та рабів, патриціїв і плебеїв.
-Згадуються у Законах і боржники та лихварі
-обмежує лихварський відсоток Усе це говорить про певне поступове витіснення натурального господарства господарством грошовим.
-поступове обезземелення плебсу, перехід землі у руки великих землевласників.
-Боротьба плебсу з цими явищами дістала відображення в аграрному законі (
-продовжував розвиватися на сільськогосподарській основі, але ремесло та торгівля вже отримали досить значний розвиток.
-Внутрішній ринок обслуговували вагові гроші
-зовнішній торгівлі переважали етруські та грецькі монети.
-розвиток Риму характеризувався значними зрушеннями в бік товарного господарства,
-система політичного та фінансового управління
- не існує спеціального апарату стягнення податків, збір їх здійснювався на основі відкупів,
- Основним типом сільськогосподарського підприємства стає рабовласницька вілла
Економічна думка Античного Риму
Марк Теренцій Варрон (116-27рр. до н. е.). Головні твори: "Про сільське господарство". Основні ідеї: 1) виділяє фактори, які впливають на зростання дохідності сільського господарства /торгівля та необхідність урахування коливання ринкових цін, розвиток тваринництва, з якого "можна вилучити немалий дохід"/; 2) вважає, що інтенсифікація праці рабів можлива за рахунок використання методів морального та матеріального стимулювання /"Бажання до праці можна викликати також більш вільним режимом, більш щедрою мірою їжі та одягу, скороченням роботи або дозволом виганяти на пасовиська декілька голів власної худоби"/; 3) пропонує раціонально використовувати працю вільних колонів та рабів.
Марк Порцій Катон (234‑149 рр. до н. е.). Головний твір: "Землеробство". Звертає увагу на умови зростання дохідності домашнього господарства: 1) розвиток землеробства на основі інтенсифікації рабської праці /через забезпечення раба завданням на робочий день, безперервність процесу виробництва: "працювати в будь-яку погоду і свята"/; 2) систему контролю за виконанням робіт наглядачем із числа рабів; 3) збут частини виробленої продукції на ринку; 4) розвиток орендних відносин /"здавати у підряд збір маслин, виготовлення масла, обробку земель"/.