Організація виконання дипломної роботи
Термін написання дипломної роботи становить 10-12 тижнів.
На початку написання дипломної роботи студент з керівником розробляє розгорнутий план і календарний графік виконання роботи із зазначенням черговості і строків виконання окремих етапів.
Дипломна робота має виконуватися студентом відповідно до затверджених календарного плану та завдання. У випадках відставання від графіку студент зобов’язаний надати пояснення своєму науковому керівнику або завідувачу кафедри.
Порушення студентом календарного плану виконання фіксується науковим керівником, який інформує завідувача кафедри. У разі значного порушення графіку виконання за рішенням кафедри студент-дипломник може бути недопущений до її захисту.
В процесі написання окремих розділів студент представляє їх науковому керівнику на перевірку, виправляє та вносить доповнення у разі необхідності, звітує керівнику про готовність роботи, а в необхідних випадках – перед кафедрою.
За достовірність інформації та обґрунтованість прийнятих в магістерській роботі рішень відповідальність несе студент.
Керівник видає завдання на дипломну роботу (додаток Б), проводить систематичні консультації, рекомендує необхідну літературу, перевіряє виконання завдань, контролює хід роботи та інформує кафедру про стан справ, дає відзив на закінчену дипломну роботу.
Перед написанням слід провести підготовчу роботу. Так, перш за все необхідно проконсультуватися з науковим керівником з приводу змісту майбутньої роботи та її структури. При розробці плану слід виділити два головних етапи: складання попереднього та кінцевого варіантів плану.
Попередній план складається зазвичай після затвердження теми та загального ознайомлення з основними та додатковими літературними джерелами. Кінцевий варіант плану узгоджується з науковим керівником і після цього стає обов’язковим документом. Формулювання назв тем, розділів та підрозділів повинно відповідати визначеним вимогам. До них відносяться: конкретність, відсутність двозначності, небагатослівність.
Дипломну роботу реєструють на кафедрі і передають на розгляд завідувачу кафедри. Він приймає рішення про допуск студента до захисту дипломної роботи на засіданні ДЕК і передає роботу на зовнішню рецензію.
4. Рекомендації щодо написання роботи
Матеріал дипломної роботи слід подати у такій послідовності:
титульна сторінка;
бланк завдання;
зміст;
перелік умовних позначень (у разі потреби);
вступ;
основна частина (три розділи);
список використаної літератури;
додатки.
Завершену і оформлену належним чином роботу обов’язково підписує автор на титульній сторінці.
Обсяг дипломної роботи при виконанні із застосуванням технічних засобів не повинен перевищувати 5,5–6,5 авторських аркушів (100–110 сторінок).
Рукопис, поданий до захисту, супроводжується відзивом наукового керівника та, зовнішньою рецензією.
Загальна вступна частина містить такі структурні елементи: обкладинка і титульний аркуш (оформлюється згідно зі зразком, додаток А), зміст, перелік умовних позначень (при необхідності).
ЗМІСТ (приклади див. додаток Ж) або план дипломної роботи може займати 1–1,5 сторінки повинен включати: вступ; найменування всіх розділів, підрозділів, пунктів (підпунктів); найменування додатків із зазначенням сторінок цих матеріалів. План роботи має відображати суть поставленої проблеми, її складність та логіку дослідження. Назви розділів і підрозділів повинні бути стислими і зрозумілими, літературно грамотними, тісно пов’язаними з назвою роботи, але не повторювати її.
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ подається з нового аркуша. Він має включати пояснення всіх застосовуваних в роботі мало розповсюджених умовних позначок, символів, скорочень і термінів.
Перелік треба друкувати двома колонками, в яких зліва за абеткою наводять, наприклад, скорочення, справа – їх детальну розшифровку.
Якщо в роботі спеціальні терміни, скорочення, символи, позначення і таке інше повторюються менше трьох разів, перелік не складають, а їх розшифровку наводять у тексті при першому згадуванні.
У ВСТУПІ (4–5 с.), що розміщується з нової сторінки, обґрунтовується актуальність і практична значущість обраної теми дипломної роботи, особливості постановки і вирішення питань стосовно конкретних умов дослідження. Крім того, в цій частині роботи слід чітко визначити мету й завдання роботи (спираючись на план), предмет, об’єкт дослідження і подати коротку інформацію про нього.
Представлення об’єкта дослідження – „Об’єктом дослідження обрано ... (повна назва організації)”. Стисла характеристика об’єкта дослідження: форма власності, організаційно-правова форма, галузева приналежність; коли і ким засновано, місцезнаходження, матеріально-технічна база (опис приміщення, транспорту, складів тощо).
Далі слід зазначити використовувані методи та інформаційні джерела дослідження:
„У роботі використано ........ методи дослідження”.
„Інформаційною базою слугували вітчизняні та закордонні видання, матеріали преси та фактичні дані щодо діяльності .... (об’єкт)”.
За природою свого походження інформацію для виконання дипломної роботи можна класифікувати так:
особиста (неформалізована) інформація (збирається особисто в процесі ділових контактів, переговорів і зустрічей із співробітниками підприємства, представниками конкуруючих фірм, органів влади, партнерів, споживачів, постачальників тощо);
інформація, оприлюднена самим підприємством у своїх статистичних і фінансових звітах, проспектах, інформаційно-рекламних матеріалах, каталогах тощо. Найбільш повну інформацію містять річні звіти про діяльність підприємства;
нормативно-правова, нормативно-технічна, статистична, довідкова інформація, отримана із спеціальної літератури;
інформація, отримана шляхом проведення спеціального дослідження за проблематикою дипломної роботи.
Актуальність теми. Шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими розв’язаннями проблеми (наукової задачі) обґрунтовують актуальність та доцільність роботи.
Мета і задачі дослідження. Формулюють мету роботи і задачі, які необхідно вирішити для досягнення поставленої мети. Не слід формулювати мету як “Дослідження …”, “Вивчення…”, тому що ці слова вказують на засіб досягнення мети, а не на саму мету.
Об’єкт дослідження – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і обране для вивчення.
Предмет дослідження міститься в межах об’єкта.
Об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об’єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження.
Методи дослідження. Подають перелік використаних методів дослідження для досягнення поставленої в роботі мети. Перераховувати їх треба не відірвано від змісту роботи, а коротко та змістовно визначаючи, що саме досліджувалось тим чи іншим методом.
На етапі визначення методології дослідження необхідно обрати та обґрунтувати адекватні до предмету дослідження підходи та методи дослідження. В практиці широко використовують такі методи, як:
методи збирання інформації: опитування, інтерв’ю, анкетування, експертні оцінки, соціо-психометричні спостереження групової роботи, тестування тощо;
методи обробки інформації: класифікація даних, порівняння, аналіз взаємовпливу, кореляційний, регресійний, факторний аналіз тощо;
методи визначення проблем: дерево цілей, “мозковий штурм”, “творча конфронтація”, граф проблем, методи оцінки пріоритетів проблем тощо;
методи розробки і оцінки рішень: методи опрацювання альтернативних рішень, методи вибору альтернативних рішень, методи оцінки якості прийнятих рішень.
Студенти повинні критично оцінити відомі їм підходи, методи, прийоми, на основі чого визначити ті, які прийнятні для обраного дослідження.
В ОСНОВНІЙ ЧАСТИНІ роботи слід викласти необхідні відомості про предмет (об’єкт) дослідження, які необхідні та які є достатніми для розкриття сутності даної роботи, висновки і рекомендації з проведеного дослідження.
ОСНОВНА ЧАСТИНА має містити три розділи.
ПЕРШИЙ РОЗДІЛ (теоретичний: 30–35 с.) структурно складається з 3–4 підрозділів. Теоретичне обґрунтування має визначати роль і місце досліджуваних явищ та процесів у суспільстві. Розглядаються загальні теоретичні підходи до проблеми з використанням лише літературних джерел з досліджуваної тематики, можливе порівняння різних точок зору, використання опублікованих статистичних даних із посиланням на джерела.
Теоретичне обґрунтування, суть, значення, класифікаційні характеристики, історія та сучасні тенденції предмету дослідження, методичні підходи повинні мати певні елементи наукової новизни, полемічності, ствердженої власної позиції щодо обраних методів дослідження, що дає змогу перейти в наступному розділі до конкретного аналітичного дослідження.
У ДРУГОМУ РОЗДІЛІ (аналітичному 30–35 с.) студент повинен виконати детальний аналіз фактичного стану досліджуваної проблеми на емпіричному та практичному методах з обраної теми.
Треба надати основні кількісні показники функціонування об’єкта дослідження. Бажано основні результати навести у формі узагальненої таблиці.
Джерелом інформації є статистичні довідники, накази, розпорядження, результати спостережень, опитувань і обстежень та інших методів збирання первинної інформації.
Проведення експрес-аналізу, який дозволяє отримати загальне уявлення про стан справ на підприємстві обмежується збиранням та узагальненням суттєвої інформації, яка необхідна для правильного усвідомлення проблеми.
Усі аналітичні розрахунки, таблиці, графіки, діаграми мають супроводжуватися тлумаченням та висновками, які дозволяють визначити сутність управлінських процесів, що спостерігаються в організації, їх особливості, тенденції.
При цьому слід чітко розмежовувати походження використаної при аналізі інформації, яка запозичена з літературних джерел, яка одержана з документів підприємства, яка здобута шляхом власних спостережень, експериментів, розрахунків, соціологічних опитувань тощо.
Розділ завершується короткою оцінкою одержаних результатів, з точки зору достовірності, наукової та практичної значущості.
Завданням ТРЕТЬОГО РОЗДІЛУ (рекомендаційний: 25–30 с.) є розробка конкретних рекомендацій, пропозицій, моделей управління параметрами розвитку та діяльності соціальних суб’єктів, методичного інструментарію, що викладені у першому розділі, а також висновків проведеного у другому розділі дослідження.
Приклад.
Обсяг висновків – 3-5 с.
На підставі отриманих висновків в роботі слід викласти рекомендації. Вони визначають необхідні, на думку автора, подальші проблеми дослідження; містять пропозиції щодо ефективного використання результатів дослідження.
З нового аркушу, перед додатками, наводиться список літературних джерел, які подаються у відповідності до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи.
За необхідності до додатків можуть бути включені:
• ілюстрації та таблиці допоміжного характеру;
• проміжні матеріали, які через великий обсяг або форму подання не можна включати до основної частини (розрахунки, статистичні дані, копії програм робіт, інструкції, методики, фотографії та ін.).
Обов’язково до рукопису дипломної роботи додаються копії наочних матеріалів, які будуть використовуватись студентом під час захисту (див. додаток Е, додаток К).