15. Розкрийте особливості реалізації політики «воєнного комунізму» і неПу в Україні.

Становлення адміністративно-командної системи розпочалось з проведення політики “воєнного комунізму” у 1918 р. Проведення таких надзвичайних заходів пояснювалось необхідністю концентрації в руках держави всіх наявних ресурсів і збереження господарських зв’язків в умовах війни політика «воєнного комунізму» передбачала:

- продовольча «диктатура», яка передбачала фіксовані ціни і хлібну монополію держави;

- націоналізація всіх підприємств;

- централізований розподіл сировини і готової продукції;

- заборона вільної торгівлі і карткова система розподілу продуктів;

- введення загального трудового обов’язку;

- продрозкладка на хліб, а з часом на всі продукти.

Воєнний комунізм вважався вимушеною і тимчасовою політикою. Але в процесі її реалізації сформувались основи переходу до нового суспільного ладу. На 1-му етапі його назвали безтоварним соціалізмом, де торгівля підмінялась загальнодержавним розподілом продуктів.

Після завершення громадянської війни (1920 р.) основним завданням постало відновлення народного господарства, що потребувало нових підходів до управління і деяких послаблень «воєнного комунізму». Для цього продрозкладку замінили продподатком, що стало початком НЕПу. Ця політика в своїй основі мала концепцію переходу до соціалізму через державний капіталізм, при цьому головною складовою моделі залишалась адміністративно-командна система, що базувалась на державній монополії.

Продподаток встановлювали з урахуванням рівня доходів у вигляді відсотку або частки продуктів залежно від складу родини. Надлишки продукції було дозволено реалізувати, що стало початком відновлення товарно-грошових відносин. Держава почала підтримувати кооперацію, була дозволена кооперація, а натуральний земельний податок замінили грошовим.

У промисловості також дозволили оренду і приватним особам було дозволено брати в оренду дрібні і середні підприємства. Було розпочато процес роздержавлення і введення господарського розрахунку. Для управління цими процесами замість главків були спочатку введені трести, а на їх основі синдикати, які управляли всім процесом від створення продукту до його реалізації.

Для поєднання ринкових і державних регуляторів було розроблено Держплан, він мав поєднати інструменти ринку і держави і через планування впливати на ринок. Відновлення товарно-грошових відносин потребувало відновлення банківської системи. Була проведена грошова реформа (1922-1924 рр.) і введена конвертована грошова одиниця – червонець, яка була забезпечена золотом та іноземною валютою. Грошова реформа сприяла бездефіцитності бюджетів і збільшенню доходів.

У сільському господарстві почали формуватись колективні господарства, що об’єднали селян для спільного ведення сільськогосподарського виробництва на основі спільних засобів праці і колективної організації. НЕП дозволив у 1925 р. досягти довоєнних показників розвитку. В цілому політика НЕПу, що підтримувала приватну власність, товарні відносини, не відповідала ідеології радянської моделі, тому поступово здійснювалась централізація в управлінні, обмежувалась приватна торгівля, оренда, поширення товаризації господарства, тобто поступово згорталась НЕП.

Радянська держава відмовилась від ринку і повернулась до адміністративних методів управління економікою, основною метою почали вважати концепцію ресурсів для розвитку основної сфери – крупної індустрії. Офіційною причиною згортання НЕПу було названо кризу хлібозаготівель (1927-1928 рр.), в якій звинуватили ринкові регулятори і недостатній контроль держави.

16. Назвіть передумови промислового перевороту в Англії. Чому саме в цій країні вперше розпочався промисловий переворот ?

Промисловий переворот був загальносвітовим процесом пов'язаний з одними і тими ж факторами, при цьому в кожній країні він мав він власні особливості. Переворот розпочався з Англії. Основними передумовами промислового перевороту в Англії стали:

1. Значні обсяги нагромадження капіталу та концентрація їх в руках незначної групи власників . основою державного капіталу стали колонії

2. Буржуазна революція (1640р.) яка скасувала всі перепони для формування капіталістичних відносин

3. Іноземна конкуренція. Конкуренція на ринках тканин і металів з Росією, Індією, Швецією стимулювала підхід до фабричного виробництва і випуску більш дешевої і якісної продукції

4. Розширення ринків збуту для промислової торгівлі за рахунок колоній

Залучення колоніальних ресурсів дозволено капіталістам, створювати крупні цивілізовані мануфактури. Їх швидкий розвиток підготував умови для впровадження машин, а наявність вільних капіталів забезпечило можливість впровадження у виробництво винаходів і результатів наукових розробок.

У 1662 р. в Лондоні вперше з’явилась королівська спілка, яка виконувала роль Академії наук, вона сприяла роботі наукових центрів, які готували кадри для науки і промисловості. З 1792 р. почав працювати Королівський інститут, який займався впровадженням досягнень науки у виробництво. В результаті у XIIІст в Англії були створені всі передумови для впровадження у виробництво досягнень науки, а саме достатні кошти для фінансування наукових досліджень, конкуренція з боку інших країн, внутрішній попит кваліфікованих кадрів.

Переворот в Англії розпочався з найбільш розвиненої сфери текстильного виробництва, де вперше дуло використано штучні фарби, що дозволило розвиватись хімічній галузі , це дозволило за рахунок зміни асортименту і покращення якості виграти конкурентні переваги і стимулювати збільшенню випуску. Це у свою чергу сприяло розвитку машино будівництву. Тобто переворот починався з найбільш розвинених галузях, потім охоплював всі суміжні виробництва і завершував становлення крупної машинної індустрії.