- •Предмет і медоди «історії економіки та економічної думки»
- •Періодизаціямекономічної історії.
- •Характеристика господарського розвитку за первісної доби.
- •5.Господарство Стародавньої Греції.
- •6. Економічний розвиток і занепад Античного Риму.
- •7. Становлення і розвиток феодальної системи господарства.
- •8. Мануфактурний період світової економіки (15-18 ст.)
- •12. Аграрний розвиток провідних країн світу в період їх індустріалізації
- •13.Розвиток міжнародних економічних відносин на початку 20 ст.
- •14.Розвиток економіки країн світу у післявоєнний період.
- •15. Світова економічна криза 1929 -33 рр. І економічний розвиток країн у 30-х роках хх ст.
- •16. Економіка країн світу в роки другої світової війни. Економічні наслідки другої світової війни.
- •17. Тенденції й напрями розвитку світового господарства другої половини
- •18.Структурні зміни промислового виробництва різних країн другої пол.. 20 ст. Індустріалізація сільського господарства.
- •19.Основні форми і напрями розвитку міжнародних економічних відносин після другої світової війни.Особливості розвитку міжнародної торгівлі.
- •20.Становлення країн,що розвивалися у 50-60 рр. 20 ст.
- •22. Сутність аграрної реформи 1848р. Соціально економічні зміни в українській промисловості.
- •23. Суть індустріалізації в Україні. Її найважливіші фактори (19 – поч..20 ст.)
- •24. Селянська реформа 1861р. Її прогресивне значення.
- •25. Характеристика економічного становища України в 1914-1921р.
- •26. Сутність Нової економічної політики.
- •27. Індустріалізація та колективізація урср.
- •28. Соціально – економічний стан Західної України в 20 – 30 рр. 20ст.
- •29. Перебудова та розвиток господарства України в повоєнні роки.
- •30. Характеристика економічного розвитку України на основі індустріалізації (50,60рр. 20ст.)
- •31. Зміна аграрної політики держави ( 1953-1955 рр.) її наслідки.
- •33. Участь Незалежної України в світовому господарстві. Зовнішньоекономічна політика України на сучасному етапі.
- •34. Економічна думка Стародавнього сходу та античного світу.
- •35. Економічна думка Середньовіччя. Меркантилізм.
- •36. Ідеї меркантилізму в Росії та Україні.
- •37. Загальна характеристика класичної політичної економії.
- •38. Економічні ідеї фізіократів.
- •39. Економічні вчення а. Сміта і д. Рікардо.
- •40. Еволюція класичної політичної економії в першій половині XIX століття. Завершення класичної традиції.
- •42.Історична школа.
- •43.Нова історична школа та «соціальний напрям».
- •47.Історичні умови і особливості формування економічної думки в Україні в кінці IXX- початку XX століття.
- •49.Сучасне кейнсіанство: моделі рівноваги, зростання та циклу.
- •50. Теорія «Соціального ринкового господарства» як теорія третього шляху розвитку суспільства.
7. Становлення і розвиток феодальної системи господарства.
Господарство Середньовіччя характеризується такими загальними ознаками: панування приватної власності, основою якої була земля у формі феода (умовно-службове спадкове надання), що дало назву системі господарства; монополія феодалів на землю, яка виявлялася в принципі „Немає землі без сеньйора”; умовний характер, ієрархічна структура земельної власності, що грунтувалася на васальних зв”язках; протиріччя між великою власністю на землю дрібним селянським виробництвом; особиста, поземельна, судово-адміністративна і військовополітична залежність селянина від землевласника; рентна форма експлуатації
Феодально- залежного селянства; переважання натурального господарства і другорядна роль обміну; сеньйорія, ремісничий цех, торгова гільдія як головні господарські форми. Розвиток господарства країн Європи в ці часи пройшов три етапи:
- раннє Середньовіччя (V - X ст.). Сформувалися і утвердилися визначальні риси
феодального господарства (період генези).
- період зрілості феодального господарства в умовах внутрішньої колонізації,
розвитку міст і товарного виробництва (XI - XVст.).
- пізнє Середньовіччя (XVI - перша половина XVIII ст.). Зароджувалися ринковіформи виробництва, з’явилися перші ознаки індустріальної цивілізації. Зрілі феодальні відносини (XI - XVст.) практично у всіх європейських країнах мали класичну форму і майже не відрізнялися. На першому етапі їхнього розвитку панувала феодальна земельна власність, що складалася у трьох видах – королівська, світська, духовна. Існувала власність верховна, сеньйоральна і підпорядкована васальна. Основними господарськими одиницями стали сеньйорії. Сеньйоріально-селянські відносини засновувалися на надільній системі,
що давала змогу селянинові мати самостійне господарство, а сеньйорові забезпечувала економічну реалізацію права власності на землю - земельну ренту. У XIV - XV ст. у різних регіонах відбувся новий аграрний переворот, що змінив господарську структуру феодальних сеньйорій. Зміни були зумовлені сукупністю соціально-економічних причин. З перших десятиліть XIV ст. до кінця XV ст. фактично всі країни Європи охопила демографічна криза. Спустошувалися орні землі, які заростали лісом і перетворювалися на пасовиська. Зникали поселення. Населення мігрувало до міст і приміських зон. Погіршували становище
війни, феодальні усобиці. Обсяг сільськогосподарського виробництва різко зменшився. Загострилися внутрішні суперечності феодального маєтку, економічні можливості якого не задовольняли потреби феодалів і селян. З розвитком міст і товарного виробництва господарський розвиток сеньйорій підпорядковувався ринковим відносинам. Потребували грошей хрестові походи. Різко збільшилися масові народні рухи проти посилення феодального гноблення, за фіксацію примусів, збереження громадських земель. Феодальне господарство у своєму розвитку пройшло три стадії – ранню, розвинену і пізню, відповідно в них відбувалося поетапне піднесення ремесла.