- •Предмет і медоди «історії економіки та економічної думки»
- •Періодизаціямекономічної історії.
- •Характеристика господарського розвитку за первісної доби.
- •5.Господарство Стародавньої Греції.
- •6. Економічний розвиток і занепад Античного Риму.
- •7. Становлення і розвиток феодальної системи господарства.
- •8. Мануфактурний період світової економіки (15-18 ст.)
- •12. Аграрний розвиток провідних країн світу в період їх індустріалізації
- •13.Розвиток міжнародних економічних відносин на початку 20 ст.
- •14.Розвиток економіки країн світу у післявоєнний період.
- •15. Світова економічна криза 1929 -33 рр. І економічний розвиток країн у 30-х роках хх ст.
- •16. Економіка країн світу в роки другої світової війни. Економічні наслідки другої світової війни.
- •17. Тенденції й напрями розвитку світового господарства другої половини
- •18.Структурні зміни промислового виробництва різних країн другої пол.. 20 ст. Індустріалізація сільського господарства.
- •19.Основні форми і напрями розвитку міжнародних економічних відносин після другої світової війни.Особливості розвитку міжнародної торгівлі.
- •20.Становлення країн,що розвивалися у 50-60 рр. 20 ст.
- •22. Сутність аграрної реформи 1848р. Соціально економічні зміни в українській промисловості.
- •23. Суть індустріалізації в Україні. Її найважливіші фактори (19 – поч..20 ст.)
- •24. Селянська реформа 1861р. Її прогресивне значення.
- •25. Характеристика економічного становища України в 1914-1921р.
- •26. Сутність Нової економічної політики.
- •27. Індустріалізація та колективізація урср.
- •28. Соціально – економічний стан Західної України в 20 – 30 рр. 20ст.
- •29. Перебудова та розвиток господарства України в повоєнні роки.
- •30. Характеристика економічного розвитку України на основі індустріалізації (50,60рр. 20ст.)
- •31. Зміна аграрної політики держави ( 1953-1955 рр.) її наслідки.
- •33. Участь Незалежної України в світовому господарстві. Зовнішньоекономічна політика України на сучасному етапі.
- •34. Економічна думка Стародавнього сходу та античного світу.
- •35. Економічна думка Середньовіччя. Меркантилізм.
- •36. Ідеї меркантилізму в Росії та Україні.
- •37. Загальна характеристика класичної політичної економії.
- •38. Економічні ідеї фізіократів.
- •39. Економічні вчення а. Сміта і д. Рікардо.
- •40. Еволюція класичної політичної економії в першій половині XIX століття. Завершення класичної традиції.
- •42.Історична школа.
- •43.Нова історична школа та «соціальний напрям».
- •47.Історичні умови і особливості формування економічної думки в Україні в кінці IXX- початку XX століття.
- •49.Сучасне кейнсіанство: моделі рівноваги, зростання та циклу.
- •50. Теорія «Соціального ринкового господарства» як теорія третього шляху розвитку суспільства.
6. Економічний розвиток і занепад Античного Риму.
Історія Риму є яскравою сторінкою розквіту і загибелі рабовласницького (класичної форми) господарства. Виділяють три етапи розвитку Римської держави: 1- царський (VIII – VI ст. до н. е.); 2 – республіканський (509 – 31 рр.до н.е.); 3 – імператорський (31р. до н.е. – 476р. н.е.). На 1 етапі вирішальна роль в економічному житті належала землеробству. Високого рівня розвитку набуло ремесло, розвивалась зовнішня торгівля з Південною Італією, Сицилією, Афінами, Карфагеном. У VII – VI ст. до н.е. відбулися розлад родового ладу і формування рабовласницьких відносин. Соціальний розвиток визначався відносинами між патриціями і плебеями. Майнова диференціація зумовила появу інших залежних людей – клієнтів. Протягом VI - III ст. до н.е. у Стародавньому Римі склалося рабовласницьке суспільство. Рабство мало патріархальний характер, було переважно домашнім, борговим, спадковим. Головною виробничою силою було вільне населення. У I ст. до н.е. Рим перетворився на світову державу від Атлантичного океану на Заході до Тигру і Євфрату на Сході. II – I ст. до н.е. характеризується як розквіт римського рабовласницького господарства в його класичній формі. Раби були основною виробничою силою у всіх галузях господарства. Переважало
приватне рабовласництво, державне було незначним. Важливою ознакою економічного розвитку Риму була боротьба за землю. Економіка засновувалася на багатогалузевому сільському господарстві. Існувало трипілля. Землероби користувалися примітивними знаряддями праці. Зовнішня торгівля в царський період у Римській імперії була слабко розвинена. Її розвитку сприяли об’єднання Середземномор’я, під владою Рима, спеціалізація і товаризація господарства, географічний поділ праці, успіхи в суднобудуванні й будівництві доріг. В Італії існувало професійне купецтво. Першим засобом оплати була худоба, потім швидко розвинувся грошовий обіг. Розвитку і певної правової регламентації набула банківська справа. Рим став світовим центром грошових операцій, торгових угод, світовою біржею. Розвивався лихварський капітал. Торгово-грошові відносини досягли найвищого рівня розвитку в I – II ст. н.е. Фінансова система була заснована на експлуатації колоній. У добу пізньої Римської імперії (III - V ст. н.е.) господарство занепало і
прийшло до кризового стану. Визначальним стали розклад античної власності, поступова втрата рабством свого виробничого значення, натуралізація і аграризація економіки, послаблення економічних позицій міст, дестабілізація грошової системи, посилення фіскального гніту. Велике землеволодіння зберігалося, однак тенденція його розвитку полягала у зміцненні невеликого індивідуального виробництва. Розширилися господарська самостійність рабів, які отримували землю. Загострювались соціальні суперечності. Не припинялись народні повстання. Натиск варварів постійно посилювався і загрожував романському світу.
Східна і Західна частини імперії роз’єдналися. У 476 р. н.е. Західна Римська імперія перестала існувати.