- •1. Аг. Право як галузь права, його історичні витоки та особливості
- •2. Предмет аг. Права у.; його зміст та особливості
- •3. Принципи аг. Права у.
- •4. Система аг. Права у.
- •5. Поняття науки аг. Права
- •6. Особливості джерел аг. Права
- •8. Закони — основні джерела аг. Права
- •9. Підзаконні акти в системі джерел аг. Права
- •10. Локальні нормативні акти
- •11. Поняття, види й особливості аг. Правовідносин
- •12. Внутрішні агр. Правовідносини
- •13. Зовнішні агр. Правовідносини
- •14. Поняття і класифікація суб'єктів аг. Права
- •15. Особливості правового статусу суб'єктів аг. Господарювання
- •16. Загальні засади створення та ліквідації суб'єктів аг. Господарювання
- •17. Правове регулювання приватизації в апк
- •18. Правове регулювання паювання
- •19. Правові засоби формування інфраструктури аг. Ринку
- •20. Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності в аг. Секторі
- •21. Правове регулювання ринку зерна
- •22. Правове регулювання ринку цукру
- •23. Правове регулювання ринку алкоголю й тютюну
- •24.Правові засади державної регулятивної діяльності в сільському господарстві
- •25. Форми й методи регулятивної діяльності державних органів у сільському господарстві
- •26. Система й повноваження державних органів, які здійснюють регулювання сільського господарства
- •27. Органи державного контролю та інспекції в апк
- •28. Поняття виробничо-господарської діяльності сільськогосподарських підприємств та її правове регулювання
- •29. Загальна характеристика фінансової діяльності сільськогосподарських підприємств та її правове регулювання
- •30. Поняття відповідальності за порушення аг. Законод.
- •31. Дисциплінарна відповідальність осіб, зайнятих у сільгосп. Виробництві
- •32. Матеріальна відповідальність працівників сільськогосподарських підприємств
- •33. Майнова відповідальність за агр. Правопорушення
- •34. Адміністративна відповідальність за порушення аг. Законод.
- •35. Поняття і склад земель сільгосп. Призначення
- •36. Землі сільгосп. Призначення як об'єкт правового регулювання
- •37.Особливості правового режиму земель сільгосп. Призначення
- •38.Права та обов'язки сільськогосподарських землекористувачів
- •39. Правові форми використання природних ресурсів у сільському господарстві
- •40. Правове регулювання водокористування в сільському господарстві
- •41. Правове регулювання надрокористування в сільському господарстві
- •42. Правове регулювання використання тваринного світу у сільському господарстві
- •43. Правове регулювання використання рослинного світу в сільському господарстві
- •44. Правове регулювання лісокористування в сільському господарстві
- •45. Поняття та загальна характеристика правового становища господарських товариств в апк
- •46. Правовий статус сільськогосподарських акціонерних товариств
- •47. Правовий статус сільськогосподарських товариств з обмеженою відповідальністю
- •48. Особливості правового статусу найманих працівників у сільськогосподарських акціонерних товариствах і товариствах з обмеженою відповідальністю
- •49 Особливості ліквідації сільськогосподарських акціонерних товариств і товариств з обмеженою відповідальністю
- •50 Поняття та види сільськогосподарських кооперативів
- •51 Правові умови та порядок створення сільськогосподарських кооперативів
- •52 Статути сільськогосподарських кооперативів
- •53 Членство в сільськогосподарських кооперативах
- •55 Правовий режим майна та землі сільгосп. Кооперативу
- •56 Органи управління та контролю сільгосп. Кооперативу та їх компетенція
- •59. Умови і порядок створення фермерського господарства та припинення його діяльності
- •60. Земельні правовідносини у фермерському господарстві
- •61. Майнові правовідносини у фермерському господарстві
- •62. Правове регулювання господарської діяльності фермерського господарства
- •63. Відносини фермерського господарства з бюджетом, банківськими установами та страховими організаціями
- •64.Поняття та основні ознаки особистого селянського господарства
- •65. Правовий режим майна особистого селянського господарства
- •66. Правовий режим земель особистого селянського господарства
- •68. Державна підтримка особистих селянських господарств
- •70. Правовий режим майна та особливості здійснення господарської діяльності державними й комунальними сільськогосподарськими підпр.
- •71. Загальна характеристика законод. Про окремі види сільгосп. Діяльності
- •72. Особливості аграрно-правового регулювання договірних правовідносин у сільському господарстві
- •73. Класифікація договірних зобов'язань у сільському господарстві
- •74. Контрактація та інші окремі договори щодо реалізації сільгосп. Продукції
- •75. Особливості аграрно-правового регулювання ринку зерна та заставних закупівель сільгосп. Продукції.
- •76. Поняття та загальна характеристика правового забезпечення якості та безпеки сільгосп. Продукції.
- •77. Державне регулювання відносин щодо забезпечення якості та безпеки сільгосп. Продукції
- •78. Права, обов'язки та відповідальність виробників, постачальників і продавців щодо забезпечення якості та безпеки сільгосп. Продукції
- •79. Загальна характеристика законод. Про охорону довкілля в сільському господарстві
- •80. Правова охорона ґрунтів та інших природних ресурсів у сільському господарстві
- •81. Правовий інститут меліорації земель у сільському господарстві
- •82. Правове регулювання хімізації сільського господарства
- •83. Правове регулювання поводження з відходами сільського господарства
- •84. Правове регулювання застосування біотехнологій у сільському господарстві
- •85. Правове регулювання ведення сільгосп. Діяльності в умовах надзвичайних екологічних ситуацій
- •86. Проблеми сучасного науково-правового забезпечення аграрної реформи в Україні.
- •87. Правовий режим об'єктів соціальної сфери села
- •89. Договори на виконання науково-дослідних, дослідно-конструкторських і технологічних робіт у сфері сільського господарства.
- •90. Загальна характеристика правового регулювання тваринництва і рослинництва.
20. Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності в аг. Секторі
Важливим напрямом аграрної реформи і невід'ємною складовою аг. ринку є забезпечення зовнішньоекономічної діяльності в аг. секторі. Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності здійснюється згідно із Законом У. від 16 квітня 1991 р. "Про зовнішньоекономічну діяльність". Зовнішньоекономічна діяльність визначається ним як діяльність суб'єктів господарської діяльності У. та іноземних суб'єктів господарської діяльності, що побудована на взаємовигідних відносинах. Суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності можуть бути всі суб'єкти аг. права: як юр., так і фіз. особи і навіть структурні підрозділи юридичних осіб, які взагалі не є суб'єктами права (філії, відділення, представництва тощо). Фіз. особи набувають права здійснювати зовнішньоекономічну діяльність з моменту їх державної реєстрації як суб'єктів підприємництва. Юр. особи набувають таких прав із моменту їх державної реєстрації. Жодна додаткова реєстрація фіз. або юридичних осіб як суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності не здійснюється. Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності здійснюється шляхом встановлення певного режиму оподаткування, зокрема ввізним податком на додану вартість, ввізним акцизним збором, митом і митними зборами (останні не належать до податків, але стягуються як плата за послуги митниці), а також шляхом встановлення режиму ліцензування і квотування щодо окремих видів сільгосп. продукції. Ліцензування — особливий порядок видачі дозволів Мін.м економіки та з питань європейської інтеграції У. на експорт або імпорт товарів. Квотування застосовується разом з ліцензуванням і передбачає зазначення в ліцензії переліку товарів, які дозволяється експортувати чи імпортувати.
Залучення іноземних інвестицій до АПК У. і захист прав іноземних інвесторів регулюються законами У. від 18 вересня 1991 р. "Про інвестиційну діяльність", від 19 березня 1996 р. "Про режим іноземного інвестування". Особливим видом інвестиційної діяльності є інноваційна, яка передбачає розробку і створення нового продукту, невідомого раніше на ринку, з використанням високих технологій. Правове регулювання інноваційної діяльності здійснюється згідно із Законом У. від 4 липня 2002 р. "Про інноваційну діяльність". Ним передбачено надання податкових пільг інноваційним підпр.. Суб'єктам аг. права рекомендується займатися інноваційною діяльністю, в тому числі в зовнішньоекономічній сфері, оскільки створення аг. інноваційних підприємств може не тільки забезпечити вироб. сільгосп. продукції з використанням високих технологій, але й передбачає можливість отримати податкові пільги, встановлені законод.м.
21. Правове регулювання ринку зерна
Зернова галузь — пріоритетна в сільському господарстві. Від неї залежить продовольча безпека держави, а від ефективно діючого ринку зерна — подальший успіх аграрної реформи. Саме тому в Україні сформовано правовий інститут ринку зерна. Важливе місце в системі правового регулювання ринку зерна посідає Закон У. від 4 липня 2002 р. "Про зерно та ринок зерна в Україні". Згідно з ним зерном є плоди зернових, зернобобових та олійних культур, використовувані для харчових, насіннєвих, кормових і технічних цілей. Суб'єктами ринку зерна Закон визнає: суб'єктів вироб. зерна, суб'єктів зберігання зерна, суб'єктів заставних закупок зерна та проведення інтервенційних операцій, акредитовані біржі, інших суб'єктів підприємницької діяльності, які діють на ринку зерна.
Зернові ресурси У. складаються із: зерна державного резерву, зерна інтервенційного фонду, не витребуваного заставного державного зерна, зерна державного насіннєвого страхового фонду, регіональних ресурсів зерна, власних ресурсів зерна суб'єктів ринку. Формування обсягів зерна державного резерву здійснюється укладенням договорів купівлі-продажу на акредитованих біржах. Реалізація зерна державного резерву в разі потреби його поновлення узгоджується з Державним агентом із проведення інтервенційних операцій. Інтервенційні ресурси зерна формуються Держ. агентом із проведення інтервенційних операцій за рахунок коштів Державного бюджету у визначених К. М. У. обсягах шляхом закупок на акредитованих біржах. Інтервенційні ресурси зерна використовуються зазначеним Державним агентом для підтримання цін на зерно та продукти його переробки на внутрішньому ринку У.. Формування державних ресурсів не витребуваного заставного зерна здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету і кредитів банків Державним агентом із забезпечення заставних закупок зерна. Ці ресурси зерна використовуються Агентом за рішенням Кабінету Міністрів У.. Зерно та продукти його переробки, визнані за результатами лабораторного аналізу непридатними для продовольчого використання, підлягають експертизі з метою прийняття рішення про можливість їх подальшого використання або знищення. Здійснення експертизи зерна та продуктів його переробки, а також прийняття рішення щодо можливості їх подальшого використання або знищення покладаються на спеціально уповноважений К. М. У. державний орган у сфері державного контролю за якістю зерна та продуктів його переробки.