
- •П2. Предмет вивчення політичної економії
- •П.3 Зміст мети, функцій політичної економії та методів дослідження соціально-економічних явищ.
- •П5.Потреби як мотив суспільного виробництва. Поняття, структура та види потреб. Закон зростання потреб.
- •Економічний закон зростання потреб
- •Форми пізнавання та використання економічних законів.
- •П10. Типи форми і види власності .Закон україни про власність.
- •П14.Розкрийте зміст товару та його властивостей. Конкретна та абстрактна праця втілена у товар.
- •П16. Ринкова ціна: механізм формування та функції.
- •П17. Виникнення й суть грошей.
- •Кредитні гроші — це знаки вартості, які виникають і функціонують на основі кредитної угоди й виражають відносини мьж кредитором і боржником.
- •Грошова реформа
- •П29.Охарактеризуйте поннятя підприємництва та умови його розвитку.Закон України про підприємництво
- •Ознаки підприємництва як економічної діяльності:
- •Валовий дохід.
- •П.36 Заробітна плата види і форми.
- •П.41 Поняття банківської системи та особливості банківської системи України
- •П.46 Земельна рента та її форми
- •3. Економія на постійному капіталі. Цей фактор, як і попередній, впливає не на вартісний, а на фізичний (натуральний) обсяг національного доходу.
- •П55 Роль фінансів у розвитку економіки Їх суть та структура
П14.Розкрийте зміст товару та його властивостей. Конкретна та абстрактна праця втілена у товар.
Товар — це економічне благо, що задовольняє певну потребу людини і використовується для обміну (купівлі— продажу на ринку).
Згідно з класичною теорією найважливішими характеристиками товару є його споживча вартість і вартість
Споживча вартість — це здатність товару задовольняти будь-яку потребу людини.Вартість товару — це уречевлена в товарі суспільна праця виробника.
Вартість проявляється за допомогою зовнішньої форми її відбиття — мінової вартості.
Мінова вартість є певним кількісним співвідношенням (пропорцією), в якому товар одного роду обмінюється на товар іншого виду.
"корисність", "цінність" та "рідкість" товару.
Корисність у неокласиків, на відміну від споживчої вартості, поняття чисто суб'єктивне, індивідуальне для кожної конкретної людини. Вона показує ступінь задоволення або приємності, які отримує конкретна людина від споживання того чи іншого товару або послуги.
Цінність. Люди, купуючи ті чи інші товари, тим самим ніби оцінюють ступінь їхньої корисності конкретно для себе. Неокласики оцінку ступеня корисності блага індивідом подають як цінність.
Рідкість — характеристика економічних благ, що відображає обмеженість ресурсів для задоволення безмежних потреб суспільства. Більшу цінність мають ті блага, що обмежені, рідкісні порівняно з потребами в них.
Поділивши працю на конкретну і абстрактну, К. Маркс показав, що конкретна праця створює в товарі споживчу вартість, а абстрактна — вартість.
Конкретна праця - це праця затрачена в певній формі, праця певної спеціальності (шахтаря, коваля, слюсаря, комбайнера ).
Абстрактна праця - це затрати робочого часу, зведені до людської праці взагалі, незалежно від її конкретних форм.
П15.Суть закону вартості-економічного закона товарного виробництва.
Закон вартості є законом функціонування і розвитку товарного виробництва. Цей закон регулює зв'язки між товаровиробниками, а також розподіляє і стимулює суспільну працю в умовах товарного виробництва.
Закон вартості — це закон, який передбачає, що виробництво й обмін товарів мають здійснюватися на основі їхньої вартості, тобто як обмін еквівалентів.
Закон вартості діє через відхилення цін від вартості. Коливання цін є механізмом дії закону вартості.
У ринковій економіці закон вартості виконує такі функції
стихійно регулює суспільне виробництво;
стимулює розвиток продуктивних сил суспільства;
обумовлює економічну і соціальну диференціацію товаровиробників.
Регулювальна роль закону вартості виявляється в тому, що через механізм коливання цін навколо вартості відбувається розподіл робочої сили і капіталу між різними галузями виробництва, внаслідок чого стихійно досягається певна пропорційність, збалансованість між сферами суспільного виробництва.
Закон вартості стимулює розвиток продуктивних сил. Кожний товаровиробник в умовах конкуренції і загрози розорення прагне здобути найбільший прибуток
Закон вартості спричиняє диференціацію, розшарування товаровиробників. В умовах конкуренції відповідно до закону вартості економічні переваги стимулюють дії товаровиробників, які домоглися зниження індивідуальної вартості своїх товарів порівняно із суспільною, і навпаки, потерпають ті товаровиробники, у яких індивідуальна вартість товару вища за суспільну.