6. Яке призначення присадок до моторних олив? Що означає «сумісність» присадок? Чи можна додавати присадки до олив в міру їх спрацювання?

Для сучасних бензинових і дизельних двигунів потрібні моторні масла високої якості. Базові нафтові масла не забезпечують зниження тертя і зменшення інтенсивності зношування сучасних вузлів тертя. Підвищення якості сучасних масел досягається введенням до їх складу спеціальних присадок. Присадки – це складні хімічні сполуки, що вводяться у масло в концентрації від долей відсотка до 20…30% для надання нових поліпшених властивостей.

Для присадок використовують такі речовини, які, поліпшуючи якусь одну властивість масла і не впливають на решту показників.

Крім того, присадки повинні добре розчинятися у маслах, бути достатньо хімічно та термічно стабільними, не розшаровуватись і не вилучатися з масла при довгому зберіганні.

Застосовуючи масла з присадками, можна зменшити зношування і кількість відкладень на поверхні тертя, поліпшити умови експлуатації та підвищити надійність і довговічність двигуна, трансмісії та інших вузлів техніки.

Механізм дії присадок представлений на рис. 5.

Рис. 5. Особливості тертя: масло без присадки (а)

та з хімічно активною присадкою (б); 1 – тертьові поверхні; 2 – масло;

3 – «крапка контакту»; 4 – момент зварювання поверхні деталей;

5 – утворення хімічної плівки; 6 – полірування деталей.

Проте, будь-яка високоякісна присадка може бути ефективною тільки у тому випадку, якщо базові масла добре очищені, мають оптимальний вуглеводневий склад.

Необхідність застосування в’язкістних і депресорних присадок диктується напруженою роботою двигуна або якістю палива.

Доцільність застосування миючих, протиокисних, протизносних та інших присадок тісно пов'язана з конструктивними параметрами двигуна, напруженістю його роботи.

Загальними вимогами, незалежно від призначення присадки, є:

якнайбільша ефективність;

спроможність цілком розчиняється у маслах, як при низькій, так і при високій температурі;

відсутність негативного впливу на експлуатаційні властивості масла, які не пов'язані з функціональною дією використовуємої присадки;

мати високу стабільність при зберіганні масла та неминучому в експлуатації контакту з водою;

не випадати в осад і не відфільтровуватись фільтрами тонкого очищення у період роботи.

Сумісність присадок – означає те, що дані присадки можуть працювати в комплексі одна з одною, не погіршуючи властивостей одна одної.

Депресорні присадки - такі, що доцільно добавляти до моторної оливи в умовах експлуатації тому що вони понижують температуру засти­гання оливи і таким чином покращують низькотемпературні власти­вості. Це особливо важливо для олив, що працюють при низьких температурах. Депарафінізація, що проводиться на нафтозаводах з метою покращення низькотемпературних властивостей олив, є дорогим процесом. До того ж, вилучення зі складу олив н. парафі­нових вуглеводнів у великій кількості веде до зниження індекса в'яз­кості, зміни деяких експлуатаційних властивостей олив, що забезпе­чуються парафінами. Ефективність дії присадки на оливу залежить від хімічного складу оливи, її в'язкості. Депресатор перетворює кри­стали парафінів у дрібніші частки, забезпечуючи рухомість оливи. Добавка депресаторів не виключає кристалізацію н. парафінових вуглеводнів, тільки змінює їх форму і розміри. Пуск двигуна, мож­ливість прокачування оливи по системі залежить не від температу­ри застигання, а від значення в'язкості при певній температурі (так званої "пускової в'язкості").

Антикорозійні присадки (інгібітори) запобіга­ють утворенню корозійних продуктів при окисленні оливи, самому процесу окислення та виникненню корозійних процесів як продук­тами окислення оливи, так і продуктами згоряння палива.

Всі моторні оливи при роботі в двигуні зазнають дію високих тем­ператур, кисню, багатьох металів-каталізаторів окислення, відпрацьо­ваних газів. Все це спричинює окислення оливи, перетворення дея­ких її сполук в корозійні, такі як органічні кислоти. Кислоти, особливо низькомолекулярні, мають підвищену корозійність, діють, насампе­ред, на кольорові метали підшипників, а такі як оксикислоти часто є причиною "заїдання" поршневих кілець. При окисленні оливи утво­рюються, крім корозійних, високомолекулярні сполуки, які можуть спричинити підвищення в'язкості оливи, утворення відкладень. Протиокисні присадки уповільнюють процес окислення оливи. Механізм дії антикорозійних присадок полягає в утворенні на металі захисних плівок, які перешкоджають безпосередньому впли­ву корозійно-активних сполук на метал. Для кожної такої плівки існує певний температурний інтервал, при якому вона найбільш ефек­тивно діє. При підвищених температурах плівка руйнується.

Ці присадки не доцільно добавляти до моторної оливи в умовах експлуатації тому що ці присадки якщо зруйновані то нові присадки так само зруйнуються. В цьому випадку необхідно заміняти оливу.

Антифрикційні, протизадирні і протизношувальні присадки до­дають до олив для зниження коефіцієнта тертя, зношування та за­дирання поверхонь. Антифрикційні, протизадирні, протизношувальні властивості можна об'єднати загальною властивістю - мастильною, яка залежить, передусім, від відповідного складу оливи. Присадки повинні підсилювати цю властивість.

Модифікатори тертя, високотемпературні антифрикційні присад­ки включають неорганічні та органічні речовини і сполуки. Такими модифікаторами можуть бути колоїдні дисперсії нерозчинних в оливі сполук, наприклад, дисульфід та трисульфід молібдену, графіту, ме­талів та їх оксидів, полімерів тощо. Але при застосуванні модифіка­торів треба брати до уваги, що деякі метали або їх оксиди (свинець, мідь, залізо) одночасно можуть бути активними каталізаторами окислення оливи, тоді як молібденові сполуки, графіт є нейтральни­ми речовинами щодо оливи і до металів, не викликаючи корозії ос­танніх. Більшість полімерів при певних умовах деполімеризуються.

Модифікатори тертя доцільно добавляти до моторної оливи в умовах експлуатації зношених двигунах. Проникаючи у мікротріщини, вони заповнюють їх і запобігають по­дальшому зношуванню металів; адсорбуючись на металевих повер­хнях, при високих навантаженнях та температурах утворюють хімічні модифіковані шари і "вирівнюють" поверхні. В результаті цього підви­щується тиск в системі і збільшується зносостійкість матеріалу. Механізм дії всіх модифікаторів, добавок однаковий, основна різни­ця полягає в ефективності дії.

7. Які особливості роботи трансмісійних олив? Назвіть призначення ATF? Розшифруйте: SAE 10W40 Semi Synthetic ACEA A3/B3, SAE 15W40 ACEA Е2, SAE 0W30 Synthetic, SAE 10W60 Semi Synthetic ACEA Е2, SAE 85W API GL-5,

SAE 85W140 API GL-3.

Трансмісійні масла призначені для роботи у різноманітних агрегатах трансмісій: коробках змінних передач, рульових механізмах, задніх мостах і т.д.

Найважливішими функціями трансмісійних масел являються:

1) зменшення зносу і задирку шестерень, підшипників та інших тертьових деталей;

2) зниження втрат енергії двигуна, що передається до ходової частини;

3) забезпечення плавного зрушення машини з місця;

4) відвід тепла.

Ефективне функціонування трансмісійних масел можливе при дотриманні наступних експлуатаційних вимог:

- пологої в'язкістно-температурної характеристики, тобто мати високий індекс в’язкості;

- високими протизносними, протизадирними і антифрикційними властивостями;

- мінімальній взаємодії з гумовотехнічними виробами;

- стійкості до утворення емульсії з водою;

- високій фізичній стабільності в умовах тривалого зберігання.

Умови роботи трансмісійних масел значно відрізняються від моторних. Максимальна температура деталей трансмісії, звичайно, не перевищує 100 С. З цієї точки зору трансмісійні масла працюють у більш м'яких температурних умовах. Інша картина спостерігається при порівнянні тисків на масла для двигунів і трансмісій. Якщо максимальний тиск на масляну плівку в двигунах не перевищує 100 МПа, тиск у зоні контактів зубів шестерень і деталей підшипників каченя складає 1500…2000 МПа, а в гепоїдних передачах 3000…4000 МПа. У цьому відношенні трансмісійні масла знаходяться у надзвичайно жорстких умовах. На спроможність масла виконувати свої функції у важких умовах дуже впливають ряд його експлуатаційних показників.

АТF- олива для автоматичних коробок передач. У складі такої оливи обов’язково вводиться фрикційні присадки та протизадирні присадки.

АТF:

-General Motor DexRON- ЗБІЛЬШУЄ КОЄФІЦІЄНТ ТЕРТЯ

- FORD MERCON- ЗМЕНШУЄ КОЄФІЦІЄНТ ТЕРТЯ

SAE 10W40 Semi Synthetic ACEA A3/B3

(SAE) – товариство автомобільних інженерів США

(ACEA) – асоціація європейських виробників автомобілів

Всесезонна олива (краще взимку, бо 10 підтримує тиск в системі, і при низьких температурах забезпечується легкий пуск двигуна)

10 - в'язкість оливної основи для виготовлення товарної оливи при 100°С.

40 - характеризує в'язкісні властивості товарної оливи при 100°С.

Semi Synthetic – напівсинтетична моторна олива

А3/В3 - для бензинових і дизельних двигунів легкових автомобілів і мікроавтобусів які випустилися після 1996р.

SAE 15W40 ACEA Е2

(SAE) – товариство автомобільних інженерів США

(ACEA) – асоціація європейських виробників автомобілів

Всесезонна мінеральна олива (краще влітку, бо 15 підтримує тиск в системі, і при низьких температурах не забезпечується легкий пуск двигуна)

15 - в'язкість оливної основи для виготовлення товарної оливи при 100°С.

40 - характеризує в'язкісні властивості товарної оливи при 100°С.

Е2 - для потужних дизельних двигунів які випустилися після 1996р.

SAE 0W30 Synthetic

(SAE) – товариство автомобільних інженерів США

Всесезонна мінеральна олива (краще взимку)

0 - в'язкість оливної основи для виготовлення товарної оливи при 100°С.

30 - характеризує в'язкісні властивості товарної оливи при 100°С.

Synthetic – синтетична моторна олива.

SAE 10W60 Semi Synthetic ACEA Е2

(SAE) – товариство автомобільних інженерів США

(ACEA) – асоціація європейських виробників автомобілів

Всесезонна олива.

10 - в'язкість оливної основи для виготовлення товарної оливи при 100°С.

60 - характеризує в'язкісні властивості товарної оливи при 100°С.

Semi Synthetic – напівсинтетична моторна олива

Е2 - для потужних дизельних двигунів які випустилися після 1996р.

SAE 85W API GL-5

(SAE) – товариство автомобільних інженерів США.

(API) – американський інститут нафти

Зимова трансмісійна олива.

GL-5 – Дана олива застосовується в трансмісійних гіпоїдних передачах.

85W - характеризує в'язкісні властивості товарної трансмісійної оливи 100°С.

SAE 85W140 API GL-3

(SAE) – товариство автомобільних інженерів США.

(API) – американський інститут нафти

Всесизонна трансмісійна олива.

GL-3 – Звичайні трансмісії зі спірально-конічними шестернями, що працюють у помірно жорстких умовах по швидкостях і навантаженнях. Покращенні протизносні і протизадирні властивості, ніж у GL-2.

85 - в'язкість оливної основи для виготовлення товарної оливи при 100°С.

140 - характеризує в'язкісні властивості товарної оливи при 100°С.