3. Спрощені рівномірні поступові рубки та їх застосування

Зародилися спрощені рубки у Німеччині, а широкого застосування набули в Росії. Найбільш обгрунтованими і перевіреними на практиці є рубки Кравчинського дл ялинових лісів. Метою їх було зупинити поступову заміну ялинових лісів листяними. Спочатку Кравчинський проводив двоприйомну рубку, оскільки насадження середнього складу 6Яз2Бп2Ос мали невисоку повноту і достатню кількість підросту під пологом. До рубки призначалися ялинники 100-річного віку. За 3-5 років до рубки дерева осики кільцювали, що зменшувало появу кореневих паростків, а дерева усихали. У перший прийом вирубувалося до 50 % запасу, за рахунок вибирання берези і значної частини ялини. На корені залишалися висохлі дерева осики. Лісосіки мали ширину 50 м з черезсмужним примиканням, у напрямку проти переважаючих вітрів. Другий прийом проводили через 10 років. Під пологом лишався підріст ялини висотою до 0,5 м, решту більш високого підросту висмикували з грунту. Рубку проводили в зимовий період. Практика показала, що не у всіх лісорослинних умовах можна проводити таку рубку, оскільки вибірка великого запасу деревостану за перший прийом викликала вітровал. Кравчинський тоді перейшов до 3-прийомної рубки. У перший прийом вирубував 30-35 % запасу, у другий 25-30 %, а в третій – решту. Загальний термін рубки довелося збільшити до 15 років. Кравчинський досяг бажаного результату і вперше на практиці було припинено процес заміни ялини листяними породами.

У наш час порядок призначення дерев до рубки змінено. У перший прийом вирубують осику і перестиглі дерева ялини, залишаючи березу, яка підвищує стійкість насаджень до вітровалу. В цілому вибирають до 40 % запасу. Друий прийом здійснюють через 6-10 років.

У рівнинних умовах України 3-прийомні рубки проводяться при повнотах 0,8-1,0, а при нижчій повноті насаджень – 2-прийомні за наявності життєздатного підросту. Лісосіка обмежена до 25 га.

4. Оцінка рівномірних поступових рубок

Однозначну оцінку поступовим рубкам дати не можна, оскільки вони мають і позитивний, і негативний ефект. Такі рубки складніші, ніж суцільнолісосічні, але дозволяють заготовляти більшу кількість грубої деревини як у перший, так і в другий прийом – за рахунок посилення світлового приросту.

Позитивні риси:

• дозволяють рівномірно засівати лісосіки як тіньовитривалими, так і світлолюбними породами;

• сприяють нормальному поновленню лісу за рахунок створення для молодого покоління кращих порівняно з суцільною вирубкою мікроумов;

• зберігають захисні функції лісових насаджень;

• дозволяють насадженням успішно використати світловий приріст і цим збільшити кількість крупних сортиментів;

• скорочують загальний термін вирощування насаджень.

До недоліків слід віднести:

• складність в організації проведення рубки, особливо при механізації лісосічних робіт;

• небезпеку пошкодження і знищення підросту в процесі рубки;

• складність проведення рубки у насадженнях, що схильні до вітровалу;

• складність забезпечення поновлення головних порід у багатих типах лісу, де сильно розростаються підлісок та надгрунтовий покрив;

• подорожчання на 20-25 % лісозаготівель порівняно з суцільнолісосічними рубками.

Недоліки поступових рубок мають здебільшого виробничий характер. Їх можна позбавитись, якщо буде вдосконалена технологія рубок, будуть використовуватись спеціальні машини, агрегати та інша техніка, яка забезпечить ефективне проведення рубок. У перспективі слід очікувати розширення застосування поступових рубок у рівнинних та гірських лісах України. Передумовами цього є те, що більше половини лісів України мають штучне походження, а у рівнинній частині їх частка значно більша. Дані ліси є одновіковими, тому застосування інших складних способів рубок в даному випадку обмежене.