Лекція 7. Суцільнолісосічні рубки

План лекції

1. Поява та особливості суцільних рубок

2. Суцільнолісосічні рубки

3. Основні організаційно-технічні показники суцільнолісосічних рубок

4. Застосування суцільнолісосічних рубок та їх оцінка

1. Поява та особливості суцільних рубок

Тривалий час попит на деревину задовольнявся за рахунок підневільно-вибіркових рубок, але вже у другій половині ХІХ ст. цієї кількості деревини перестало вистачати. Вимоги промисловості зростали, і потрібна була деревина вже не тільки великих розмірів, але й дрібна. За таких умов почали вирубувати на певній площі усі дерева підряд, що дозволило одержувати необхідну деревину просто і швидко. Таку рубку проводили впродовж одного року. На лісосіці залишали тільки підріст. Суцільні рубки виявилися більш раціональною і закінченою формою експлуатації лісів порівняно з підневільно-вибірковими. Вони краще підходили до одновікових насаджень, а після їх проведення знову формувався одновіковий чи умовно-одновіковий ліс.

Але, з’ясувалося, що забезпечити поновлення лісу на вирубці після суцільних рубок дуже складно через різкі зміни у лісовому середовищі: під впливом повного освітлення і під дією вітру на площі, де були вирубані дерева, швидко розкладалася лісова підстилка. При цьому швидко вимивалися поживні речовини, а поверхня грунту ущільнювалась під дією крапель дощу. Усе це різко змінювало властивості грунту і гідрологічні умови, що у свою чергу, призводило до зміни рослинності. Типові лісові рослини поступалися місцем бур’янам, злакам, а при такому рослинному покриві значно ускладнюється процес поновлення лісу. Подальша зміні бур’янів лучними травами призводила до появи дернини, яка утруднювала попадання насіння на поверхню грунту і перешкоджала укоріненню сходів.

Але, незважаючи на вище сказане, спосіб суцільних рубок швидко поширювався. Поступово технологія суцільних рубок і методи поновлення лісу на вирубках удосконалилися. У наш час в зоні інтенсивного ведення лісового господарства на суцільних вирубках поновлення лісу, як правило, здійснюється або штучним, або комбінованим шляхом.

2. Суцільнолісосічні рубки

Суцільнолісосіна рубка – це рубка лісу на невеликих площах (лісосіках) усіх дерев окрім підросту.

Лісосіки у незайманому рубками таксаційному кварталі розміщують вздовж однієї з просік у вигляді стрічки (смуги), довжина якої часто дорівнює довжині кварталу. На практиці застосовували також лісосіки квадратної форми, які розташовували у шахматному порядку. Найбільшого поширення набули суцільнолісосічні рубки вузькими смугами.

Найважливішим питанням в результаті застосування таких рубок було поновлення лісу. Оскільки застосування природного поновлення лісу на вирубках значно ускладнював роботу лісівників і був малоефективним, почали застосовувати штучне і комбіноване поновлення, тобто висаджувати головну породу і використовувати природне поновлення супутніх порід та кущів. Такий метод поступово витіснив природне поновлення. За умов інтенсивного ведення лісового господарства штучне поновлення на суцільних вирубках стало основним.